Постанова

від 22.05.2019 по справі 802/686/15-а

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

22 травня 2019 року

м. Київ

справа №802/686/15-а

касаційне провадження №К/9901/24816/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 (головуючий суддя - Матохнюк Д.Б., судді: Біла Л.М., Гонтарук В.М.) у справі № 802/686/15-а за позовом ОСОБА_1 до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Дочірнє підприємство Українська горілчана компанія Nemiroff про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 як особа, яка була відповідальною за фінансово-господарську діяльність Дочірнього підприємства Українська горілчана компанія Nemiroff , звернулась до суду з адміністративним позовом до Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000272200, згідно з яким третій особі збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1083333,00 грн. за основним платежем та 270833,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вінницький окружний адміністративний суд постановою від 22.09.2015 в задоволенні адміністративного позову відмовив з підстави непідтвердження ОСОБА_1 реального характеру господарської операції, здійсненої між очолюваною нею юридичною особою та Товариством з обмеженою відповідальністю Ривс .

Вінницький апеляційний адміністративний суд постановою від 21.10.2015 постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2015 скасував та прийняв нову - про задоволення адміністративного позову з огляду на ненадання органом доходів і зборів жодних доказів, які б підтверджували факт розірвання, визнання недійсним чи неукладеним правочину між Дочірнім підприємством Українська горілчана компанія Nemiroff та Товариством з обмеженою відповідальністю Ривс .

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, Немирівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області оскаржила його в касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 та залишити в силі постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2015.

В обґрунтування своїх вимог Немирівська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Вінницькій області посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, а саме: підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в суді апеляційної інстанції).

Зокрема, наголошує на безтоварності оспорюваної господарської операції.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку Дочірнього підприємства Українська горілчана компанія Nemiroff з питань дотримання вимог цивільного, податкового та іншого законодавства, а також правильності нарахування та сплати податку на прибуток за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 і податку на додану вартість за період з 01.01.2010 по 31.01.2013 при проведенні господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю Феріт Д , Приватним підприємством АТМ , Товариством з обмеженою відповідальністю ВК Віконні системи , Товариством з обмеженою відповідальністю Галактика М , Приватним підприємством Екоскан Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Ангстрем Континенталь , Товариством з обмеженою відповідальністю Дидактика , Товариством з обмеженою відповідальністю Ліга , Товариством з обмеженою відповідальністю Лігран , Товариством з обмеженою відповідальністю Матадор , Товариством з обмеженою відповідальністю Ривс , Товариством з обмеженою відповідальністю Старт Д , Товариством з обмеженою відповідальністю Супутник , Приватним підприємством Транс-Атлантіка Сервіс , Товариством з обмеженою відповідальністю Шоковіта , Приватним підприємством Мегіур , Товариством з обмеженою відповідальністю Техніка , результати якої оформлено актом від 11.06.2013 № 267/22-00-20/30805594.

За її наслідками орган доходів і зборів дійшов висновку про порушення підприємством підпункту г пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неправомірне включення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплаченої в ціні придбаної в Товариства з обмеженою відповідальністю Ривс крупки із зерна пшениці та кукурудзи, з підстави непідтвердження реального характеру здійсненої поставки.

На підставі зазначеного акта перевірки Немирівською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Вінницькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000272200, згідно з яким третій особі збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1083333,00 грн. за основним платежем та 270833,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Звертаючись до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування зазначеного акта індивідуальної дії, ОСОБА_1 фактично посилалась на гарантоване Конституцією України право на звернення до суду для захисту своїх конституційних прав і свобод.

Зазначене право закріплене й у частині першій статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду), якою передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

За змістом статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинені ним при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З урахуванням наведеного, можна дійти висновку про те, що позивач на власний розсуд визначає чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень.

Утім, належний захист прав та інтересів особи можливий лише в разі існування спірних правовідносин, тобто в разі встановлення, що рішення, дія або бездіяльність протиправно породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час звернення з позовом до суду) позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Реалізація особою права на звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження будь-яких рішень, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, не покладає на суд беззаперечного обов`язку щодо надання такого захисту безвідносно до змісту позовних вимог та наявності спірних публічних правовідносин.

Таким чином, питання про можливість задоволення конкретних вимог позивача, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватись, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні рішення, дія або бездіяльність якого на суб`єктивну думку позивача порушили його права або створили додаткові обов`язки.

Однак, при вирішенні заявлених позовних вимог, судами не встановлено наявність спірних публічно-правових відносин саме між ОСОБА_1 як особою, відповідальною за фінансово-господарську діяльність Дочірнього підприємства Українська горілчана компанія Nemiroff , та відповідачем, а також, чи є оспорюване податкове повідомлення-рішення від 01.07.2013 № 0000272200 таким, що породжує для ОСОБА_1 настання будь-яких юридичних наслідків і безпосередньо впливає на її права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин з відповідачем як контролюючим органом.

Вказані вище обставини та фактичні дані залишились поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що виключає можливість перевірки судом касаційної інстанції правильності висновків судових інстанцій в цілому по суті спору.

Адже, згідно з частиною другою статі 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід врахувати викладене, встановити повно і правильно фактичні обставини відповідно до заявлених позовних вимог та предмету доказування у справі та, в залежності від встановленого й у відповідності до норм матеріального та процесуального права, вирішити спір.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Немирівської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області задовольнити частково.

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 22.09.2015 та постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 у справі № 802/686/15-а скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк