Постанова від 20.05.2019 по справі 761/47359/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

апеляційне провадження №22-ц/824/6542/2019

справа №761/47359/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2019 року м.Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Поліщук Н.В.

суддів Шкоріної О.І., Соколової В.В.

за участю секретаря судового засідання Голопапи Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва, постановлену під головуванням судді Піхур О.В. 14 грудня 2018 року,

у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Департаменту Організації митного контролю Державної фіскальної служби України в особі Відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління заходів нетарифного регулювання ЗЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТУН" про припинення дій, що порушують майнові права, визнання не дійсними майнових прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом, у якому просив визнати дії ДФС України, Департаменту Організації митного контролю такими, що обмежують використання корисної моделі, зобов`язати ці органи утриматись від таких дій. Окрім того, просив визнати недійсними патенти на корисні моделі, винахідниками за якими та їх власниками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , у зв`язку із чим зобов`язатиМіністерства економічного розвитку та торгівлі України здійснити відповідну публікацію відомостей.

Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Державної фіскальної служби України, Департаменту Організації митного контролю Державної фіскальної служби України в особі Відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління заходів нетарифного регулювання ЗЕД, ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України, третя особа: ТОВ "АКТУН" про припинення дій, що порушують майнові права, визнання не дійсними майнових прав інтелектуальної власності та зобов`язання вчинити дії.

Не погодившись з постановленою ухвалою, ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу скасувати.

В апеляційній скарзі посилається на те, що вимоги позивача до ДФС України, Департаменту Організації митного контролю та до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , Міністерства економічного розвитку та торгівлі України мають розглядатися в окремих провадженнях, оскільки предмет спору є різним.

Ураховуючи, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в місті Києві не зареєстровані, а Міністерство економічного розвитку та торгівлі України знаходиться в Печерському районі м.Києва, вказує, що справа не підсудна Шевченківському районному суду міста Києва.

У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача посилався на безпідставність доводів апеляційної скарги.

В судовому засіданні представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та одночасно зазначив, що 22 березня 2019 року суду першої інстанції подана заява про відмову від позову.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, про час і місце її розгляду повідомлялись належним чином.

Відповідно до ст.372 ЦПК України колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явились.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого по справі судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до части 1 та 2 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Відповідно до ч.16 ст.28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.

Частина 1 ст.188 ЦПК України надає позивачу право в одній позовній заяві об`єднати декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Зазначена стаття також встановлює правила щодо заборони об`єднання окремих вимог, а ст.185 ЦПК України диктує правові наслідки такого порушення, що застосовуються на етапі до відкриття провадження у справі.

Питання про відкриття провадження у справі вирішується судом першої інстанції, цей суд з урахуванням визначених процесуальних правил визначає можливість розгляду в конкретному провадженні заявлених вимог спільно з іншими, у зв`язку із чим суд апеляційної інстанції не вправі вирішувати питання доцільності чи необхідності розгляду вимог в окремих провадженнях, а також про правильність їх об`єднання під час розгляду апеляційної скарги на ухвалу про відкриття провадження у справі.

Натомість, відповідно до ч.6 ст.188 ЦПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті може роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства, проте згідно із ст.31 ЦПК України це не матиме наслідком передачі виділеної частини цієї справи до іншого суду.

Поряд з цим, згідно із змістом ст.44 ЦПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

З матеріалів справи убачається, що місцезнаходженням ДФС України, Департаменту Організації митного контролю ДФС України в особі Відділу захисту прав інтелектуальної власності Управління заходів нетарифного регулювання ЗЕД є м.Київ, пл. Львівська, 8, що територіально знаходиться в Шевченківському районі м.Києва, а відтак відсутні підстави уважати про непідсудність справи Шевченківському районному суду міста Києва.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін , якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 374, 375, 381-384, 390 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 14 грудня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на постанову може бути подана протягом тридцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Верховного Суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 22 травня 2019 року.

Суддя-доповідач Н.В. Поліщук

Судді О.І. Шкоріна

В.В. Соколова