Вирок

від 24.05.2019 по справі 199/2203/18

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/2203/18

(1-кп/199/50/19)

В И Р О К

іменем України

24 травня 2019 року м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:

Головуючий суддя ОСОБА_1

За участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

захисника ОСОБА_4

обвинуваченої ОСОБА_5

потерпілих ОСОБА_6

ОСОБА_7

представника потерпілого ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12017040000000820, за обвинуваченням:

ОСОБА_9 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Макіївка, Донецької області, громадянина України, з вищою освітою, заміжньої, утримує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_10 , 2004 року народження, та ОСОБА_11 , 2016 року народження, раніше не судимої, працюючої директором ТОВ «ЮАПАРТС», зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2017 року приблизно о 09 годині 15 хвилин водій ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ТОВ «ЮАПАРТС», здійснювала рух зі швидкістю близько 50 км/год по лівій смузі проїзної частини вул. Донецьке Шосе м. Дніпро, з боку вул. Передової в напрямку вул. Петрозаводської.

Під час руху по вищевказаній ділянці дороги, водій автомобіля «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 не діяла таким чином, щоб не наражати на небезпеку життя та здоров`я громадян, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки та її змін, маючи об`єктивну можливість завчасно виявити пішохода ОСОБА_6 , який з права на ліво відносно напрямку руху її автомобіля перетинав проїзну частину у невстановленому для цього місці, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, та в районі електроопори № 329, розташованої по вул. Донецьке Шосе м. Дніпро, на смузі свого руху, здійснила наїзд передньою частиною керованого нею автомобіля на пішохода ОСОБА_6 .

Своїми діями водій ОСОБА_5 грубо порушила вимоги п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б) та 12.3 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

п.1.3 «Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, а також бути взаємно ввічливими»;

п.1.5 «Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків»;

п.2.3 Для забезпеченнябезпеки дорожньогоруху водійзобов`язаний:б) «бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;

п.12.3 «У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди».

Порушення п. 12.3 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_5 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, внаслідок якої пішоходу ОСОБА_6 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент заподіяння у вигляді: сумісної тупої травми тіла: відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в скроневій долі праворуч, пластинчастої субдуральної гематоми в правій лобній, скроневій та тім`яній областях, епідуральної гематоми у лівій тім`яній області, пневмоцефалії, забійних ран: лівої надбрівної дуги та верхньої повіки лівого ока, саден: в лобній області ліворуч ближче до надбрівної дуги, на спинці носу, в лобно-скроневій області ліворуч волосистої частини голови; закритого косого перелому тіла середньої третини лівої ключиці та синця в проекції лівої ключиці з переходом на грудну клітину та ліве плече; закритої тупої травми грудної клітини з переломами 3-го, 4-го, 5-го та 6-го ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії; відкритого крайового перелому надмищелків лівої плечової кістки зі зміщенням уламків та забійної рани по задньо-внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу; забійно-рваної рани тильної поверхні лівої кисті; закритого перелому лонної кістки ліворуч з задовільним стоянням уламків; відкритого косо-спирального уламкового перелому лівої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, забійно-рваної рани в проекції перелому та гематоми м`яких тканин; закритого перелому міжмищелкових бугорків лівого колінного суглобу; саден: на внутрішній поверхні правого колінного суглобу по нижньому полюсу, на передній поверхні правого гомілковостопного суглобу, на передній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, на тильній поверхні лівої стопи та в проекції всіх пальців лівої стопи.

Обвинувачена ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення заперечила в повному обсязі та показала, що посвідчення водія має з 2008 року і такий же стаж водіння. Станом на час подій вона знаходилася в декретній відпустці. Вранці 14 червня 2017 року їй потрібно було з`їздити відмітитися як переселенцю і вона попросила у чоловіка його робочий автомобіль «Ford Focus», який належить ТОВ «ЮАПАРТС», щоб швидше повернутися, оскільки останній залишався вдома з грудною дитиною. На вказаному автомобілі вона разом зі старшим сином, який сидів на задньому сидінні, виїхали з «Фрунзенського» і поїхали у бік «Каравану». По дорозі був дуже щільний потік машин. Вона їхала в крайній лівій смузі не поспішаючи зі швидкістю приблизно 60 км/год. Під`їжджаючи до місця де сталося ДТП, вона ще здалеку побачила автобусну зупинку, на якій не було людей, а ліворуч була зупинка трамвая, на якій теж людей не було, а сам трамвай стояв не на зупинці і у нього з під коліс йшов дим. По шляху її слідування праворуч були інші машини, скільки рядів точно сказати не може, але їх було досить багато і вони рухалися зі швидкістю меншою від її, десь 20 км/год. Доїжджаючи вже до місця ДТП, вона побачила, як із-за передньої частини автомобіля, здається кросовера темного кольору, державний номер не пам`ятає, під невеликим кутом вибіг пішохід. Як тільки вона побачила пішохода, то одразу застосувала гальмування. На момент зіткнення з пішоходом її швидкість була приблизно 50 км/год. Після зупинки вона вийшла з машини. За нею з автомобіля вибігла її дитина та сіла на газон. Позаду зупинилися ще дві машини. Праворуч від неї машин не було взагалі. Інших пішоходів теж не було. Стверджує, що зазначений нею кросовер перед зіткненням не зупинявся і автомобілі, які були праворуч, рухалися з постійною швидкістю. Пішохідного переходу в місці ДТП не було, там був новий асфальт без будь-якої розмітки. Зазначає, що пішохода вчасно не побачила через автомобілі, які рухалися праворуч від неї. Просить врахувати, що коли вона довідалася про те, що потерпілому потрібна операція, вона за погодженням з донькою потерпілого ОСОБА_12 передавала останній грошові кошти на лікування, а також купувала ліки, які вони зазначали. Загалом вона відшкодувала близько 15000 грн.

Попри заперечення своєї вини в інкримінованому кримінальному правопорушенні, винуватість ОСОБА_5 повністю доведена сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів.

Потерпілий ОСОБА_6 показав суду, що точну дату подій пригадати не може. В один з днів червня 2017 року, можливо 14 числа, він близько 10 години вийшов з будинку для того, щоб поїхати на ринок. Йому треба було до трамвайної зупинники перейти проїзну частину вул. Донецьке шосе в місці, де раніше була намальована «зебра». На той момент там зробили дорогу, але розмітку ще не нанесли, тому він орієнтувався по зупинці трамваю. Він почав переходити проїзну частину, пройшов дві смуги, після чого його щось вдарило і він після цього прийшов до тями вже в лікарні. Переходив дорогу він дуже повільно і перебігати її він не міг, оскільки в нього травмовані ноги. Коли переходив дорогу, то автомобілів на ній не бачив.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_7 показала, що потерпілий ОСОБА_6 доводиться їй дідусем. Безпосередньо свідком ДТП вона не була. 14 червня 2017 року вона пішла на роботу і після роботи повернулася додому близько 6 години вечора. Дідуся в цей час не було вдома. Вона його почекала десь до 7 години і пішла його шукати. Потім прийшла їх сусідка по вулиці і повідомила, що вранці на їхньому пішохідному переході збили дідуся та запитала, чи не їх це дідусь. Оскільки їхнього дідуся не було вдома, вони почали обдзвонювати всі лікарні і потім з`ясувалося, що дідуся відправили в лікарню «ім. Мечникова».

Свідок ОСОБА_13 в суді показала, що є донькою потерпілого і очевидцем події ДТП не була. Наступного дня після аварії, яка сталася 14 червня 2017 року, вони зустрілись біля реанімації лікарні «ім. Мечникова» з обвинуваченою та її чоловіком. Обвинувачена почала розказувати про те, як вона побила свій автомобіль, розказувала як трапилась ця аварія що вона їхала додому з вул. Передової і на пішохідному переході не побачила її дідуся, який перебігав дорогу. Стверджує, що ОСОБА_6 бігати не може, оскільки в 2013 році травмував обидві ноги і після цього ледь ходить.

В суді свідок ОСОБА_14 показала, що є донькою потерпілого і очевидцем події ДТП вона не була. Наступного дня після ДТП вони з сестрою приїхали до лікарні і зайшли до реанімації. Після виходу з реанімації до них підійшла обвинувачена і почала активно розмовляти. Вона розказувала, що їхала з малою дитиною, що її автомобіль міг перекинутись, що потерпілий бігав по дорозі. Зазначає, що фізичний стан ОСОБА_6 не дозволяє йому бігати та швидко ходити, тому що в нього були розбиті ступневі кістки. Підтвердила, що отримала від обвинуваченої часткове відшкодування витрат на лікування у розмірі 12000 грн. а також, що остання купувала частину ліків.

Свідок ОСОБА_15 показав суду, що точну дату події пригадати не може і в один з днів він зранку біля 10 години їхав трамваєм з «Березинки» в бік центру міста. Коли під`їздили до зупинки, де сталася подія, трамвай задимівся, зупинився і він з нього вийшов, обійшов та став попереду. Перед ним з права на ліво по проїзній частині в трьох смугах рухалися автомобілі. Розмітки на дорозі не було. Він бачив, як з протилежного боку проїзної частини в його напрямку рухався дідусь, на голові якого була кепка, а в руках пакет. Цей дідусь дійшов десь до середини проїзної частини і зупинився, оскільки в крайній лівій смузі «пролетіла» іномарка. Дідусь зупинився, повернув назад, одразу ж розвернувся та, прискорившись, продовжив рух прямо і в цей момент його збила сіра іномарка, яка рухалася в крайній лівій смузі і якою керувала обвинувачена. Від удару дідуся відкинуло під лівий край до бордюру. Інші автомобілі поїхали, а позаду, залишилося два автомобілі. Хлопець, який зупинився ззаду, підбіг і почав говорити, що необхідно викликати швидку допомогу, поліцію. Стверджує, що перед зіткненням обвинувачена випередила автомобілі, котрі йшли праворуч від неї, швидкість її автомобіля він назвати не може. До випередження вона рухалася на одному рівні з іншими автомобілями. В момент зіткнення на проїзній частині було багато автомобілів і всі смуги були зайняті. На одному рівні з обвинуваченою в середній смузі рухався «КАМАЗ», а правій смузі була маршрутка. Від місця наїзду він знаходився в 3-4 метрах.

Під час допиту судом у якості свідка ОСОБА_16 показала, що 14 червня 2017 року вона зранку на таксі по вул. Донецьке шосе м. Дніпра від ж/м «Фрунзенський» їхала на роботу в бік «Каравану». Сиділа на передньому пасажирському сидінні. Їх автомобіль здійснював рух в другій смузі від правого краю, наскільки вона пригадує. Вони зупинилися для того, щоб пропустити пішохода дорогу переходив якийсь дідусь. Останній дійшов до середини дороги, потім повернув назад, ніби передумав, трохи пройшов назад, а потім знову розвернувся і продовжив переходити дорогу, тільки при цьому збільшив темп руху. В цей момент трапилося зіткнення автомобіля «Форд» та цього дідуся. З вказаного автомобіля вибігла дівчина та почала кричати. Зупинка їх автомобіля була плавною, вони заздалегідь бачили, що людина починає переходити дорогу. Перед їх автомобілем інших автомобілів не було. В автомобільному потоці було не багато автомобілів. Коли вони зупинялися, праворуч і ліворуч від них також зупинилися автомобілі. Прискорений темп руху пішохода бігом вона назвати не може, оскільки темп руху пішохода спочатку був повільний, а потім трохи збільшився. Сам момент удару вона не бачила, лише бачила як дідусь від удару відлетів. За її участі проводився слідчий експеримент і проводилися відповідні заміри.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 показав, що точну дату подій пригадати не може. Він в першій половині дня весною чи літом 2017 року рухався за кермом автомобіля «Хюндай» по Донецькому шосе від «Фрунзенського» в бік «Лівобережного». Коли проїздив віадук, поруч рухалася певна кількість автомобілів. Перед пішохідним переходом навпроти «Спаського розплідника» він побачив різке гальмування автомобіля, марку якого пригадати не може, та як через цей автомобіль перелетіла людина. Він одразу зупинився та, виходячи із свого автомобіля, зателефонував у «швидку допомогу» та в поліцію. Коли підійшов до потерпілого, то побачив, що це чоловік. Він дочекався приїзду «швидкої допомоги», залишив свої контактні дані та поїхав далі по справам. Він рухався одразу за автомобілем, який здійснив ДТП, у крайній лівій смузі руху і перед гальмуванням його швидкість становила близько 60-70 км/год. Швидкість автомобіля, який рухався перед ним, була приблизно такою ж. Коли сталася ДТП він бачив трамвай, котрий стояв на зупинці і з якого йшов дим. Він не бачив попереду автомобілів, які б обмежували оглядовість. Він не бачив, чи зупинялися перед пішохідним переходом автомобілі, котрі їхали з ним попутно праворуч від нього. Вважає, що після ДТП зупинилися лише автомобілі, що рухалися в їх смузі руху за ними зупинився ще один автомобіль «Мерседес», який невдовзі поїхав.

Свідок ОСОБА_18 показав суду, що в липні 2017 року, точніше пригадати не може, десь о дев`ятій годині ранку, він їхав на власному авто «ЗАЗ Форза» по Донецькому шосе в бік мікрорайону «Березинський» і зупинився на пішохідному переході. Відповідної розмітки там не було, але він пам`ятає, що в тому місці він завжди був і там завжди пішоходи переходять дорогу. Була «година пік» і автомобілів на дорозі було досить багато. Разом з ним праворуч від нього перед переходом зупинилися і інші автомобілі (один чи два), котрі зробили це раніше за нього. Вантажних автомобілів він там не бачив, щодо «джипів» чи мікроавтобусів пригадати не може. Чоловік, як йому здалося, перебігав дорогу, із правої сторони на ліву, добіг приблизно до середини дороги, зупинився перед його автомобілем (відстань від 2 до 5 метрів), розвернувся та почав бігти в зворотній бік, потім знову зупинився і продовжив перебігати дорогу. Через декілька секунд його збив автомобіль. Як йому здалося, між його автомобілем і автомобілем, який здійснив наїзд, був ще один легковий автомобіль, який зупинився трохи попереду його автомобіля. В салоні його автомобіля знаходився пасажир. Марка автомобіля, що здійснив наїзд, «Форд Фокус», сірого кольору. Напрямок руху пішохода був по діагоналі з віддаленням від нього.

ОСОБА_19 під час допиту судом в якості свідка показала, що працює водієм трамвая. Точну дату подій пригадати не може, пам`ятає, що було тепло і був вранішній час з 8 до 9 години ранку. Вона була на роботі, керувала трамваєм та рухалася в бік мосту. На зупинці «Кіровоградській» проводилась висадка пасажирів із трамвая і вона слідкувала, як пасажири виходять. В цей момент почула глухий звук, обернулась та побачила, що з другого ряду перший автомобіль стоїть, а з іншого ряду від іншого автомобіля від лобового скла як мішок щось летить. Вона зрозуміла, що це була літня людина. Напрямок руху автомобілів відносно напрямку руху трамвая був зустрічним. Максимум через дві хвилини після того, як трапилась ДТП, вона поїхала далі по своєму маршруту. Пам`ятає, що за кермом автомобіля, який скоїв наїзд на пішохода, була жінка, і поки вона була на зупинці, ця жінка весь час кудись дзвонила. В цій жінці вона впевнено впізнає обвинувачену. ДТП сталася напроти трамвая.

Свідок ОСОБА_20 в судовому засіданні показала, що вона їхала на роботу в трамваї по Донецькому шосе в напрямку від «Каравану» до мосту. Коли трамвай під`їжджав до зупинки «Садовий центр» з боку трамваю пішов дим, і він зупинився трохи не доїжджаючи до зупинки. Вона повернулася в бік проїзної частини і побачила, як машина збила дідуся, який перебігав дорогу навскіс. Біг у потерпілого був повільним, значно повільнішим за біг молодої людини. ДТП сталася, коли дідусю залишалося до бордюру близько метра. Вона не бачила, щоб дідусь зупинявся, він весь час рухався в одному темпі. Точну дату подій пригадати не може, це було в перших місяцях літа 2017 року, біля 9 години ранку. Наскільки вона пригадує, дорога була не завантажена і автомобілів було мало. Автомобіль, який збив пішохода, був сірого кольору. Він спочатку перед місцем ДТП загальмував, а потім почав набирати хід. За її участі проводився слідчий експеримент, і вона показувала швидкість руху автомобіля, темп руху пішохода.

Допитана судом у якості свідка ОСОБА_21 показала, що є співробітником патрульної поліції. Влітку 2017 року, точніше пригадати не може, зранку її екіпаж, в якому вона була з ОСОБА_22 , отримав виклик про ДТП і вони хвилин через 15-20 приїхали на місце події. На місці вона побачила автомобіль в крайній лівій смузі біля зупинки трамваю, у якого було розбите лобове скло та пошкоджений бампер, на асфальті були плями бурого кольору. Там вже була карета «швидкої допомоги», в якій знаходився потерпілий у якого, зі слів працівників медичної допомоги були травми. Також на місці події вона побачила обвинувачену, дитину і свідка - чоловіка, котрий повідомив адресу свого місця мешкання та факти події, яка сталася.

За клопотанням сторони захисту у якості свідка також було допитано неповнолітнього сина обвинуваченої ОСОБА_23 , який показав, що він з матір`ю на автомобілі «Форд Фокус» виїхав із «Фрунзенського» і вони рухалися в крайній лівій смузі руху. Він сидів на задньому пасажирському сидінні. Коли вони під`їжджали до місця ДТП, він повернувся ліворуч і побачив трамвай, який не доїхав до своєї зупинки у нього з під передніх коліс йшов великий стовп диму. Потім він повернувся праворуч та побачив автомобілі. Їх кількість пригадати не може, швидкість назвати не може. Ближче до них праворуч рухався автомобіль розміру, більшого за їх, який все закривав. Він відчув, що автомобіль зменшує швидкість, потім відчув удар. Посипалося скло, мати вибігла і сіла на газон, а він вибіг через мамині двері, оскільки не міг вийти через свої. Потім до матері підбіг чоловік, а інший чоловік побіг вже до потерпілого. Той чоловік, котрий підбіг до матері, сказав йому сісти до автомобіля. До ДТП він пішохода не бачив. Повну дату цих подій пригадати не може, пам`ятає лише, що це було 14 число, десь о 9 годині ранку.

Відповідно до протоколу огляду місця події зі схемою та фото таблицею до нього (т. 3 а.с. 5-14), 14 червня 2017 року в період часу з 10 год. 00 хв. по 11 год. 00 хв. слідчим поліції за участі двох понятих та ОСОБА_5 , оглянуто ділянку вул. Донецьке шосе м. Дніпро в районі електроопори № 329. Встановлено, що дорожнє покриття асфальтобетонне, сухе, чисте. Загальна ширина дорожнього покриття, призначеного для руху в одному напрямку, становить 12,7 м. Дорога має три смуги для руху без відповідної дорожньої розмітки. Об`єкти, що обмежують оглядовість з робочого місця водія в напрямку руху відсутні. На ділянці дороги наявний дорожній знак 5.35.1. На проїзній частині на відстані 9 метрів від правого краю проїзної частини знаходиться автомобіль «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який має механічні пошкодження, а саме: розбите лобове скло ліворуч, деформація кришки капота, переднього номерного знака. На момент огляду гальмівна система автомобіля та рульове керування в справному стані, колеса в межах норми. На проїзній частині сліди гальмування не виявлені. Зафіксовано наявність перед автомобілем плями бурого кольору, розташування якої зафіксоване на схемі та в фототаблиці. За результатами огляду місця події автомобіль «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучено.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, зареєстрованим власником автомобіля «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , є ТОВ «ЮАПАРТС» (т. 3 а.с. 23).

Постановою слідчого від 14 червня 2017 року (т. 3 а.с. 36-37), транспортний засіб «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , визнано речовим доказом та долучено до матеріалів кримінального провадження.

ОСОБА_5 на момент ДТП була тверезою (т. 3 а.с. 15), мала посвідчення водія відповідної категорії, що підтверджується копією такого посвідчення (т. 3 а.с. 22).

У відповідності до висновку судово-медичної експертизи № 2654е від 09 серпня 2017 року (т. 3 а.с. 96-101), за даними медичної документації та при огляді у ОСОБА_6 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла:

- відкритої черепно-мозкової травми, забію головного мозку 2-го ступеню з вогнищами забиття речовини головного мозку в скроневій долі праворуч, пластинчастої субдуральної гематоми в правій лобній, скроневій та тім`яній областях, епідуральної гематоми у лівій тім`яній області, пневмоцефалії, забійних ран: лівої надбрівної дуги та верхньої повіки лівого ока, саден: в лобній області ліворуч ближче до надбрівної дуги, на спинці носу, в лобно- скроневій області ліворуч волосистої частини голови;

- закритого косого перелому тіла середньої третини лівої ключиці та синця в проекції лівої ключиці з переходом на грудну клітини та ліве плече;

- закритої тупої травми грудної клітини з переломами 3-го, 4-го, 5-го та 6-го ребер ліворуч по середньо-пахвовій лінії;

- відкритого крайового перелому надмищелків лівої плечової кістки зі зміщенням уламків та забійної рани по задньо-внутрішній поверхні лівого ліктьового суглобу;

- забійно-рваної рани тильної поверхні лівої кисті;

- закритого перелому лонної кістки ліворуч з задовільним стоянням уламків;

- відкритого косо-спирального уламкового перелому лівої стегнової кістки на межі середньої та нижньої третини зі зміщенням уламків, забійно-рваної рани в проекції перелому та гематоми м`яких тканин;

- закритого перелому міжмищелкових бугорків лівого колінного суглобу;

- саден: на внутрішній поверхні правого колінного суглобу по нижньому полюсу, на передній поверхні правого гомілковостопного суглобу, на передній поверхні лівого гомілковостопного суглобу, на тильній поверхні лівої стопи та в проекції всіх пальців лівої стопи.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у нього тілесних ушкоджень, ступень ознак їх загоєння та дані медичної документації, можливо вказати, що вони отримані незадовго до надходження на стаціонарне лікування в ОКЛМ, тобто і в термін на який вказує слідчий у постанові.

Виявлені у нього тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла, спричинені від механічної дії тупих твердих предметів, якими були виступаючі частини рухомого транспортного засобу, що діяли в ліву нижню кінцівку, з послідуючим закиданням обстеженого на капот, з відкиданням та падінням на дорожнє покриття, за умов дружньо-транспортної пригоди.

За своїм характером виявлені у ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: сумісної тупої травми тіла - відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно п. 2.1.3«м,о», «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17 січня 1995 року №6.

Враховуючи характер та локалізацію виявлених у ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, можливо вказати, що в момент первинного контакту останній знаходився у вертикальному або близькому до нього положенні, був звернутий лівою бічною поверхнею тіла до травмуючого предмету (виступаючих частини транспортного засобу), а його нижні кінцівки знаходились в кроковому положенні.

В умовах стаціонару була взята кров ОСОБА_6 на алкоголь (флакон № 69) алкоголь в крові не виявлений.

За висновкомсудової експертизидослідження технічногостану транспортнихзасобів №6/10.2/600від 18липня 2017року (т.3а.с.108-111), робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «FORD FOCUS», номерний знак НОМЕР_1 , на момент проведення дослідження знаходиться в технічно працездатному стані, при якому відсутні які-небудь несправності, які впливають на вихідні параметри.

Згідно висновку судової транспортно-трасологічної експертизи № 6/10.4/603від 26липня 2017року (т.3а.с.117-118), встановити експертним шляхом де знаходилось місце наїзду на пішохода (у метрах, як геометричну крапку) щодо меж проїжджої частини і нерухомих орієнтирів не надається можливим. Однак якщо плями бурого кольору схожі на кров, які зафіксовані на проїжджій частині по напрямку руху в сторону вул. Петрозаводської, залишені пішоходом ОСОБА_6 від контакту з автомобілем, то аналіз приведених вище даних з матеріалів кримінального провадження і літературних джерел дає підставу для висновку про те, що місце наїзду автомобіля «FORD FOCUS» на пішохода ОСОБА_6 розташовувалося у повздовжньому напрямку перед плямами бурого кольору схожими на кров, по напрямку руху в сторону вул. Петрозаводської.

За протоколом тимчасового доступу до речей і документів (т. 3 а.с. 148-150), 07 листопада 2017 року на підставі ухвали слідчого судді (т. 3 а.с. 147) в Управлінні патрульної поліції в Дніпропетровській області було вилучено DVD-R диск з відеозаписами з нагрудних відео реєстраторів співробітників патрульної поліції, які виїздили на місце цієї ДТП.

Згідно протоколу огляду DVD-R диску та відеозапису від 07 листопада 2017 року (т. 3 а.с. 151-155), слідчим поліції оглянуто зазначений диск на якому містяться чотири файли відеозапису, на яких було зафільмоване спілкування на місці ДТП співробітника поліції з особою чоловічої статі.

Постановою слідчого від 07 листопада 2017 року (т. 3 а.с. 157-158) зазначений DVD-R диск визнаний речовим доказом та долучений до матеріалів кримінального провадження (т. 3 а.с. 156).

Зазначений DVD-R диск був досліджений в судовому засіданні з переглядом наявного на ньому відеозапису. При перегляді відеозапису встановлено, що особа, з якою спілкується співробітник патрульної поліції є свідком ОСОБА_15 і останній зазначає обставини переходу потерпілим проїзної частини та здійснення на нього наїзду автомобілем обвинуваченої.

Під час слідчих експериментів 19 липня 2017 року (т. 3 а.с. 123-127) та 24 жовтня 2017 року (т. 3 а.с. 229-232), свідок ОСОБА_15 показав місце та механізм ДТП, зазначив темп руху потерпілого.

Також, за відповідними протоколами, 15 січня 2018 року під час проведення слідчих експериментів зі свідками ОСОБА_20 (т. 4 а.с. 129-140) і ОСОБА_16 (т. 4 а.с. 141-156) були вказані місце ДТП, її механізм, темп, напрямком руху пішохода.

У відповідностідо висновкусудової авто-технічноїекспертизи №5/10.1/63від 01лютого 2018року (т.4а.с.178-180), в даній дорожній обстановці водій автомобіля «FORD FOCUS» ОСОБА_5 повинна була діяти відповідно до вимог п. 12.3 ПДР України і її дії не відповідали вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з даною ДТП. В данійдорожній обстановціводій автомобіля«FORDFOCUS» ОСОБА_5 мала технічнуможливість уникнутинаїзду напішохода шляхомзастосування своєчасногоекстреного гальмування.

Оцінюючи наявні докази, суд виходить з того, що учасниками судового розгляду не оспорюється сам факт, дата та час, місце ДТП, склад його учасників, наслідки і такі фактичні обставини в достатньому обсязі підтверджуються вищезазначеними доказами.

З позиції сторони захисту вбачається, що обвинувачена та захисник заперечують виключно порушення ОСОБА_5 п. 12.3 Правил дорожнього руху України посилаючись на те, що потерпілий несподівано для обвинуваченої вибіг на проїзну частину перед її автомобілем і остання не мала технічної можливості уникнути наїзду на останнього.

В обґрунтування такої позиції сторона захисту оспорює висновок судової авто-технічної експертизи № 5/10.1/63 від 01 лютого 2018 року (т. 4 а.с. 178-180) та посилається на висновок судової авто-технічної експертизи № 6/10.1/581 від 04 липня 2017 року (т. 2 а.с. 98-103), яка проводилася на замовлення захисника.

Згідно вказаного висновку:

- за варіантами 1 та 2 механізму ДТП - згідно пояснень свідка ОСОБА_15 та ОСОБА_17 : Оскільки свідки ОСОБА_15 та ОСОБА_17 не вказують в повній мірі розвиток механізму дорожньо-транспортної пригоди, а саме не можуть вказати параметри руху попутних транспортних зобів, що могли обмежувати оглядовість водієві ОСОБА_5 , параметри руху пішохода та чітко вказати швидкість руху автомобіля «Форд Фокус», то встановити чи мала (не мала) водій ОСОБА_5 технічну можливість уникнути наїзду на пішохода, та оцінити її дії згідно вимог Правил дорожнього руху не надається можливим;

- за варіантом 3 механізму ДТП - згідно пояснень водія ОСОБА_5 : у даній дорожній обстановці водій автомобіля «Форд Фокус» ОСОБА_5 повинна була діяти згідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху. При заданих вихідних даних водій автомобіля «Форд Фокус» ОСОБА_5 не мала технічної можливості уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду. У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля «Форд Фокус» ОСОБА_5 не вбачається невідповідностей вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху.

Усуваючи розбіжності у вказаних висновках та, відповідно, надаючи оцінку доводам сторони захисту, суд виходить з того, що обома висновками встановлено, що в дорожній обстановці водій автомобіля «Форд Фокус» ОСОБА_5 повинна була діяти згідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху.

Подальші висновки щодо відповідності дій ОСОБА_5 вказаним вимогам ПДР України, наявність причинного зв`язку порушень вказаних вимог з даною ДТП та наявності у ОСОБА_5 технічної можливості запобігти зіткненню ґрунтуються на різних вихідних даних, які надавалися експертам, і саме такі вихідні дані обумовлюють різні висновки в цій частині.

Зокрема, висновок № 6/10.1/581 від 04 липня 2017 року ґрунтується на вихідних даних, наданих стороною захисту, за якими небезпека для руху водієві ОСОБА_5 виникла в момент появи об`єктивної можливості виявити з-за попутного транспортного засобу, що обмежував оглядовість, пішохода, який наближався до смуги руху її автомобіля. За таких вихідних даних експерт здійснив висновок про те, що в момент, коли пішохід тільки-но з`являється в полі зору водія автомобіля «Форд Фокус», автомобіль знаходився на відстані 26,4 м від міста наїзду, що є меншим за зупиночний шлях автомобіля при екстреному гальмуванні в умовах місця пригоди і виключає наявність технічної можливості уникнути зіткнення.

В той же час, висновок № 5/10.1/63 від 01 лютого 2018 року ґрунтується на вихідних даних, встановлених при проведенні слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_16 і за якими видимість пішохода для водія автомобіля «FORD FOCUS» з-за об`єктів обмежуючих оглядовість у вигляді транспортних засобів, становить не менше 55,6 м, тобто коли автомобіль «FORD FOCUS» перебуває на 4 секунді та відповідно на відстані 55,6 м до місця наїзду, то пішохід також перебуває на 4 секунді та відповідно на відстані 5,1 м. до місця наїзду. В даній 4 секунді з місця водія експериментального автомобіля «FORD FOCUS» проглядається голова статиста, розташованого також в 4 секунді до місця наїзду. За таких вихідних даних експерт здійснив висновок про те, що відстань, на якій знаходився автомобіль «FORD FOCUS» в момент виникнення небезпеки для руху, більша зупиночного шляху автомобіля «FORD FOCUS» при екстреному гальмуванні в умовах місця події і водій ОСОБА_5 мала технічну можливість запобігти наїзду на пішохода.

Таким чином, усунення розбіжностей у висновках експертів фактично зводиться до усунення розбіжностей у вихідних даних, які були надані експертам.

Зокрема, вихідні данні, які покладені в основу висновку № 5/10.1/63 від 01 лютого 2018 року, були належним чином встановлені під час слідчого експерименту, тоді як вихідні данні, які були покладені в основу висновку № 6/10.1/581 від 04 липня 2017 року, ґрунтуються виключно на твердженнях обвинуваченої, оскільки під час відповідного слідчого експерименту ОСОБА_5 скористалася своїми правами на власний розсуд та відмовилася давати показання (т. 3 а.с. 179-181).

Суд виходить з того, що покази свідка ОСОБА_16 є деталізованими, логічними та послідовними, в цілому узгоджуються з показами допитаних судом свідків ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 та ОСОБА_20 .

Судом не встановлена особиста зацікавленість жодного з зазначених свідків в результаті розгляду справи та причини для обмови обвинуваченої. Незначні відмінності в показах вказаних свідків ґрунтуються на особливостях сприйняття та запам`ятовування інформації і суд не вбачає підстав ставити покази перелічених свідків під сумнів.

Покази обвинуваченої щодо обмеження оглядовості через перешкоду у виді автомобіля - кросовера, який рухався праворуч, узгоджуються лише з показами її неповнолітнього сина, який очевидно особисто заінтересований в результаті розгляду справи.

На обмеження оглядовості для ОСОБА_5 у своїх показах послався і свідок ОСОБА_24 , однак зазначив, що праворуч від автомобіля обвинуваченої рухався «КАМАЗ», якого не бачив жоден з інших очевидців ДТП, а за ним рухалася «маршрутка».

Оцінюючи покази свідка ОСОБА_15 , суд враховує, що за копією протоколу огляду документів з додатками (т. 3 а.с. 192-196), 08 вересня 2017 року слідчим поліції оглянуто подані в межах цього кримінального провадження клопотання ОСОБА_5 про повернення транспортного засобу, заява ОСОБА_5 про відмову давати показання та заява ОСОБА_15 . Під час огляду документів було встановлено, що на них є загальні особливості, а саме:

-схожі вертикальні лінії в лівій частині кожного документа;

-схожі точки з лівої та правої частини кожного документа, нанесені вертикально.

Згідно копії висновку судової технічної експертизи документів № 29/2.3/682 від 10 жовтня 2017 року (т. 3 а.с. 200-204), клопотання ОСОБА_5 про повернення транспортного засобу за вхідним СУ ГУНП № 4294 від 21 серпня 2017 року; заява ОСОБА_5 про відмову давати показання за вхідним СУ ГУНП № П-97 від 30 серпня 2017 року та заява ОСОБА_15 за вхідним СУ ГУНП № Г-78 від 30 серпня 2017 року, роздруковані за допомогою одного монохромного лазерного друкуючого пристрою (принтер, копіювальний апарат тощо).

У відповідності до копії протоколу обшуку (т. 4 а.с. 23-28), 20 листопада 2017 року слідчим поліції на підставі ухвали слідчого судді (т. 4 а.с. 22) під час проведення обшуку в приміщеннях офісу ТОВ «ЮАПАРТС» за адресою: м. Дніпро, вул. Донецьке шосе, б. 104, було виявлено та вилучено, в тому числі, багатофункціональний принтер «SAMSUNG SCX-3405» з серійним номером Z6TTB8KD6E007SP, що заправлений картриджем марки SAMSUNG моделі «MLT-D101S» із серійним номером « НОМЕР_3 ».

За копією висновку судової технічної експертизи документів № 29/3.3/781 від 28 листопада 2017 року (т. 4 а.с. 35-39), клопотання ОСОБА_5 про повернення транспортного засобу за вхідним СУ ГУНП №4294 від 21.08.2017; заява ОСОБА_5 про відмову давати показання за вхідним СУ ГУНП № П-97 від 30.08.2017 та заява ОСОБА_15 за вхідним СУ ГУНП №Г-78 від 30.08.2017, роздруковані за допомогою мультифункціонального принтера «SAMSUNG SCX-3405» із серійним номером Z6TTB8KD6E007SP, що заправлений картриджем марки SAMSUNG моделі «MLT-D101S» із серійним номером: « НОМЕР_3 », що надані на дослідження.

Сукупність наведених обставин доводить певне узгодження позиції обвинуваченої і свідка ОСОБА_15 , що дає підстави суду обґрунтовано поставити під сумнів покази вказаного свідка в частині обмеження оглядовості для ОСОБА_5 .

Більше того, твердження ОСОБА_5 щодо механізму розвитку події ДТП, за якого транспортний засіб, який рухався праворуч, не зупинився, спростовується показами свідків ОСОБА_16 і ОСОБА_18 , які стверджували, що автомобілі зупинилися, пропускаючи потерпілого, який переходив дорогу, а також відеозаписом з нагрудних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції, який міститься на дослідженому судом DVD-R диску і на якому зафільмовано, як свідок ОСОБА_15 зазначає, що коли пішохід переходив дорогу, машини стояли.

Оскільки свідки ОСОБА_17 та ОСОБА_18 заперечили наявність перед ДТП праворуч від автомобіля обвинуваченої автомобілів габаритами більшими за седан, відповідні твердження ОСОБА_5 , ОСОБА_23 та ОСОБА_24 судом відхиляються.

Заперечення захисника щодо обґрунтованості висновку експерта № 5/10.1/63 від 01 лютого 2018 року судом відхиляються, оскільки ґрунтуються на власній довільній оцінці, яка суперечить буквальному змісту дослідженого доказу, і зазначений висновок з дотриманням вимог статей 101, 102 КПК України склав ОСОБА_25 , який є кваліфікованим експертом із відповідною освітою і стажем роботи та, згідно вимог Закону України «Про судову експертизу», ст. 69 КПК України, внесений до реєстру атестованих судових експертів Міністерства юстиції України.

З огляду на викладене, суд відхиляє наданий стороною захисту висновок експерта № 6/10.1/581 від 04 липня 2017 року, оскільки вихідні данні, покладені в основу висновку, судом спростовані, і надає перевагу висновку № 5/10.1/63 від 01 лютого 2018 року за обставин, наведених вище.

Таким чином, сукупність покладених судом в основу вироку належних, допустимих і достовірних доказів, отриманих з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксованих у належній процесуальній формі, що узгоджуються між собою в цілому, та доповнюють один одного, поза всяким розумним сумнівом доводять, що ОСОБА_5 за умови дотримання вимог правил безпеки дорожнього руху мала можливість запобігти наїзду на пішохода ОСОБА_6 , її дії не відповідали вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху України, і таке порушення знаходиться в прямому причинно-наслідковому зв`язку з наслідками у виді спричинення ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Отже, досліджені судом докази у своїй сукупності та взаємозв`язку поза всяким розумним сумнівом достатньо доводять винуватість ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення в обсязі обвинувачення, яке було підтримане прокурором, і суд кваліфікує дії обвинуваченої за ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки вона, діючи зі злочинною необережністю, керуючи транспортним засобом, порушила правила безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження.

Відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. При цьому під час вибору заходу примусу суд повинен ураховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного й обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. З огляду на принципи справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання має бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Визначаючи покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , суд враховує характер і ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, яке хоча і є необережним, але відноситься до категорії тяжких, обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема і той факт, що потерпілий переходив дорогу в невстановленому для цього місці, характер та ступінь тяжкості фактично спричинених наслідків, які визначаються не тільки ступенем тяжкості спричинених потерпілому тілесних ушкоджень, а й тривалістю лікування таких ушкоджень та обмеження внаслідок них у задоволенні потерпілим звичайних життєвих потреб, відомості про особу обвинуваченої.

Остання до кримінальної відповідальності притягується вперше (т. 4 а.с. 226), офіційно працевлаштована, має зареєстроване місце проживання, утримує двох неповнолітніх дітей (т. 4 а.с. 218-220), на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (т. 4 а.с. 221, 223), з 01 вересня 2016 року до 03 липня 2017 року за порушення ПДР України до адміністративної відповідальності не притягувалася (т. 4 а.с. 225), має статус внутрішньо-переміщеної особи (т. 4 а.с. 216), частково відшкодувала завдану потерпілому шкоду (т. 2 а.с. 43-48). Суд також враховує відсутність критичної оцінки вчиненого самою ОСОБА_5 .

Обставини, що як пом`якшують, так і обтяжують покарання ОСОБА_5 , судом не встановлені і на такі обставини учасники судового провадження не посилаються.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що покаранням, необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_5 та попередження вчиненню нових кримінальних правопорушень як самою обвинуваченою, так і іншими особами, є покарання у вигляді позбавлення волі, оскільки підстави для призначення обвинуваченій покарання більш м`якого, ніж передбачено законом, не встановлені.

Враховуючи характер допущеного обвинуваченою порушення правил безпеки дорожнього руху, з урахуванням вищевикладених відомостей про особу обвинуваченої, ставлення останньої до виконання своїх обов`язків як водія, що знайшло відображення у відсутності критичної оцінки ОСОБА_5 допущених нею порушень правил безпеки дорожнього руху, того факту, що наявність права керування транспортними засобами не є для останньої джерелом засобів для існування, враховуючи позицію з цього питання потерпілого, суд вважає, що наявні підстави для призначення обвинуваченій додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Суд також враховує позиції Європейського суду з прав людини, які викладені у справах «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року), згідно яких досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) ЄСПЛ вказав, що для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З огляду на зазначене, враховуючі обставини вчинення кримінального правопорушення, відсутність обставин, що обтяжують таке покарання обвинуваченій, той факт, що обвинувачена утримує двох неповнолітніх дітей, до кримінальної відповідальності притягується вперше, частково відшкодувала завдану потерпілому ОСОБА_6 шкоду, що вчинений нею злочин хоча і є тяжким, але неумисним, не потяг непоправні наслідки у виді смерті потерпілого, суд вважає, що наявні підстави для висновку про можливість виправлення обвинуваченої без реального відбування основного покарання у виді позбавлення волі, але в умовах здійснення контролю за її поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставіст. 75 КК Україниз покладенням на неї обов`язків, передбаченихст. 76 КК України.Саме таке покарання, за висновком суду, буде відповідати тяжкості правопорушення, не буде становити «особистий надмірний тягар для особи» та відповідатиме справедливому балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи.

На підставіч.2ст.122,ч.2ст.124КПК Україниз обвинуваченоїна користьдержави підлягаютьстягненню документальнопідтверджені витратина залученняекспертів узагальному розмірі 2429,31 грн.

Питання подальшої долі речових доказів підлягає вирішенню згідно вимог ст. 100 КПК України.

Потерпілим ОСОБА_6 у межах кримінального провадження заявлено цивільний позов, за яким останній просить суд стягнути з ТОВ «ЮАПАРТС», як володільця транспортного засобу:

-відшкодування витрат на лікування у розмірі 27236,43 грн.;

-відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000 грн.

Захисник ОСОБА_4 , який одночасно є представником цивільного відповідача, заперечив проти задоволення позовних вимог в повному обсязі. Заперечення обґрунтовуються тим, що ОСОБА_5 керувала транспортним засобом на відповідній правовій підставі та на час ДТП не виконувала свої трудові обов`язки. Вважають, що відповідальність має нести винна в завданні шкоди особа, яка керувала автомобілем та з вини якої сталася ДТП. Також зазначають, що на розмір заподіяної шкоди впливає груба необережність потерпілого, який грубо порушив вимоги п. 4.7 Правил дорожнього руху України, перетинав проїзну частину не по пішохідному переходу та вибіг на смугу руху автомобіля під керуванням ОСОБА_5 з-за передньої частини попутного транспортного засобу, який рухався праворуч. Зазначають, що сума витрат на лікування не доведена і необґрунтована та заснована на припущеннях, оскільки відсутні рецепти лікаря про призначення саме цих лікарських препаратів для лікування саме хвороби спричиненою обвинуваченою ОСОБА_5 . Крім того, транспортний засіб на момент ДТП був застрахований, але в позові не зазначено, чи звертався до вказаної страхової компанії потерпілий або ні.

Суд враховує, що за дослідженою судом копією полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АК/4702547 на момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правовій підставі керувала транспортним засобом «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована АТ «АХА Страхування».

Ухвалою суду АТ «АХА Страхування» було залучене до участі у розгляді кримінального провадження у якості третьої особи на стороні цивільного відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Останнє було повідомлене про час та місце судового розгляду, однак до суду представника не направило, позицію щодо позовних вимог не висловило.

Вирішуючи позовні вимоги суд керується правовим висновком, сформульованим Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04 липня 2018 року (755/18006/15-ц). Зокрема, за п.п. 69, 71-73 вказаної постанови, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, але є зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього. За умов, передбачених у статті 38 вказаного Закону, цей страховик набуває право зворотної вимоги (регрес) до завдавача шкоди на суму виплаченого потерпілому страхового відшкодування. Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У відповідності до приписів ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є:

шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

шкода, пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

шкода, пов`язана із стійкою втратою працездатності потерпілим;

моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

ОСОБА_6 до відшкодування заявлена шкода, прямо передбачена п. 22.1 ст. 22, ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» як така, відшкодування за якою здійснюється страховиком у межах страхових сум.

Суд враховує, що цивільним відповідачем не доведений факт повідомлення страховика про страховий випадок, однак приписи п.п. 37.1.3 п. 37.1 ст. 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якими «підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов`язків, визначених цим Законом», підлягають застосуванню в тому випадку, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

З огляду на те, що сам факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання встановлені вироком суду, на підставі досліджених судом доказів та встановлених на їх підставі фактичних обставин на цей час не вбачаються підстави для висновку про те, що у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування.

Оскільки на момент ДТП цивільно-правова відповідальність особи, яка на відповідній правій підставі керувала транспортним засобом «FORD FOCUS», реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована, покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на особу, відмінну від страховика, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

На стадії прийняття цивільного позову судом було звернуто увагу представника потерпілого на відповідні положення цивільного законодавства, однак потерпілий та його представник своїми процесуальними правами скористалися на власний розсуд та не побажали пред`являти позовні вимоги до АТ «АХА Страхування» або залучення останнього до участі у розгляді справи у якості співвідповідача.

Оскільки позовні вимоги в цій частині пред`явлені не до всіх належних відповідачів (не пред`явлені до страховика АТ «АХА Страхування»), суд позбавлений можливості давати оцінку обґрунтованості таких позовних вимог, визначати розмір сум, які підлягають відшкодуванню внаслідок ДТП, та здійснювати їх розподіл між страховиком (у межах страхових сум) і особою, відповідальною за завдану шкоду.

З огляду на викладене, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що не є перешкодою для їх вирішення по суті у разі звернення до суду з відповідними позовними вимогами, в тому числі, і до АТ «АХА Страхування», або лише до особи, відповідальної за завдану шкоду після виплати страховиком страхового відшкодування у межах страхових сум за заявою потерпілого.

Керуючись ст.ст. 7-29, 94, 368, 374 КПК України,

У Х В А Л И В:

ОСОБА_26 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки 2 (два) місяці з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вона протягом 3 (трьох) років іспитового строку не вчинить нове кримінальне правопорушення та виконає покладені на неї згідно п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов`язки періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання та не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_5 накористь державивитрати назалучення експертіву загальномурозмірі 2429(двітисячі чотиристадвадцять дев`ять)гривень 31(тридцятьодна)копійка.

Речові докази:

-автомобіль «Ford Focus», реєстраційний номер НОМЕР_1 , переданий на відповідальне зберігання ТОВ «ЮАПАРТС», залишити останньому, скасувавши арешт зазначеного автомобіля (заборону на відчуження, користування та розпорядження), накладений ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська від 18 серпня 2017 року (справа № 200/14110/17, провадження № 1-кс/200/8502/17);

-DVD-R диск з відеозаписами з нагрудних відеореєстраторів співробітників патрульної поліції залишити в матеріалах кримінального провадження.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮАПАРТС» (ЄДРПОУ 38706420) про стягнення відшкодування заподіяних внаслідок дорожньо-транспортної пригоди витрат на лікування та моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

Вирок може бути оскаржений шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду за їх зверненням.

Головуючий:

24.05.2019