Ухвала

від 16.05.2019 по справі п/811/553/16

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

16 травня 2019 року м. Кропивницький Справа № П/811/553/16

Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі головуючої судді Хилько Л.І., розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Стойкова ОСОБА_1 про закриття провадження в адміністративній справі

за адміністративним позовом:

Фермерського господарства «Волков В.В.» (код - 40262616, адреса: АДРЕСА_1 )

до відповідача:

Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області (код - 04055038, адреса: вул. Незалежності, 112, смт. Добровеличківка, Кіровоградська область, 27000)

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:

- ОСОБА_2 (код - НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 );

- ОСОБА_3 (код - НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 );

- ОСОБА_4 (код - НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 );

- Селянське (фермерське) господарство Стойкова Леоніда ОСОБА_5 (код - НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_5 , смт АДРЕСА_5 , вул АДРЕСА_6 Кірова, 74).

про визнання протиправним дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, з урахуванням заяви про зміну предмету позову (т.1,а.с.141;т.3,а.с.220-221), в якому просить суд:

- визнати протиправними дії державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 24 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13567833);

- визнати протиправними дії державного реєстратора сектору державної реєстрації прав на нерухоме майно Добровеличківського районного управління юстиції Кіровоградської області щодо скасування 28 березня 2016 року державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_3 (запис про речове право №13568696);

- зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування запису від 24 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,7211 га за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_2 (запис про речове право №13567833);

- зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області вчинити дії щодо скасування запису від 28 березня 2016 року про скасування державної реєстрації права оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_5 площею 5,4370 за договором оренди землі від 15 лютого 2016 року, укладеного між Фермерським господарством «Волков В.В.» та ОСОБА_3 (запис про речове право №13568696);

- зобов`язати Добровеличківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області, після набрання рішенням законної сили, у чотирнадцятиденний строк надати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання судового рішення.

Ухвалою суду від 04.04.2019 року розгляд справи у підготовчому судовому засіданні призначено на 14.05.2019 року (а.с.225-226).

Учасники справи у відповідності до процесуальних положень Кодексу адміністративного судочинства України повідомлені про дату, час та місце розгляду справи (а.с.229-241,т.4,а.с.1-7).

Фіксування судового засідання відповідно до статті 229 КАС України не здійснювалося, тому керуючись приписами пункту 10 частини 1 статті 4, частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України судом вирішено подальший розгляд справи у підготовчому засіданні здійснювати у порядку письмового провадження, що відображено у відповідному протоколі судового засідання від 14.05.2019 року (т.4,а.с.8).

Представником позивача 16.05.2019 року надіслано до суду клопотання про проведення розгляду справи за його відсутності, при цьому, просить суд повідомити його про результати розгляду справи (т.4,а.с.9).

Разом з тим, в матеріалах справи наявне не вирішене клопотання третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Стойкова ОСОБА_1 про закриття провадження у справі (т.3,а.с.8-9). Вказане клопотання мотивоване тим, що спірні правовідносини між учасниками справи виникли щодо фактичного набуття 3-ю особою - ОСОБА_2 речового права на нерухоме майно, тобто існує спір про право, що виключає можливість розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства.

Судом на виконання процесуальних приписів Кодексу адміністративного судочинства України зобов`язано ухвалою суду надати письмово викладену позицію щодо клопотання про закриття провадження.

Так, позивачем надано суду заперечення на клопотання про закриття провадження у адміністративній справі (т.4,а.с.40).

Всі учасники справи таким обов`язком та вимогами ухвали суду знехтували, жодних, клопотань чи пояснень суду не надали.

Предметом розгляду даної справи є встановлення правомірності дій Добровеличківської районної державної адміністрації Кіровоградської області в особі Державного реєстратора сектору з питань державної реєстрації Мороз Яніни Юріївни при вчиненні дій з видалення записів №13567833, № НОМЕР_6 з Державного реєстру прав на нерухоме майно.

При вирішенні питання про закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод держава України гарантує кожному право на звернення до суду.

За приписами частини першої статті 55, частини третьої статті 124 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

З метою реалізації конституційних прав кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб, захисту виборчих прав, права на доступ до публічної служби тощо в Україні в системі судів загальної юрисдикції утворено адміністративні суди.

Згідно статті 1 КАС України, цей Кодекс визначає юрисдикцію, повноваження адміністративних судів щодо розгляду адміністративних справ, порядок звернення до адміністративних судів та порядок здійснення адміністративного судочинства.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 4 КАС України визначено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, стороною, яка здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ч. 3 статті 9 КАС України кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Статтею 238 КАС України визначені підстави закриття провадження у справі.

За змістом ч.1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі:

1) якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

2) якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом;

3) якщо сторони досягли примирення;

4) якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав;

5) у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб`єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва;

6) щодо оскарження нормативно-правових актів суб`єктів владних повноважень чи окремих їх положень, якщо оскаржуваний нормативно-правовий акт або відповідні його положення визнано протиправними і не чинними рішенням суду, яке набрало законної сили;

7) щодо оскарження індивідуальних актів та дій суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані акти та дії суб`єкта владних повноважень було змінено або скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили;

8) щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Вказаний перелік підстав для закриття провадження є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 10 Закону №1952-IV державним реєстратором є: громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб`єктом державної реєстрації прав; нотаріус.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону №1952-IV права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Позовні вимоги господарства ґрунтуються на протиправності дій державного реєстратора як суб`єкта, наділеного владними функціями приймати рішення про скасування державної реєстрації прав, у зв`язку з недотриманням ним вимог законодавства, а саме скасування державної реєстрації права оренди на земельну ділянку за відсутності відповідних підстав: заяви зацікавленої особи, рішення компетентного органу про скасування запису.

Тобто, під час розгляду даної справи, підлягають дослідженню виключно владні, управлінські рішення та дії державного реєстратора як суб`єкта владних повноважень.

З урахуванням вказаних обставин, суд доходить висновку, що забезпечення права на доступ до правосуддя полягає у наданні особі реальної можливості оспорити рішення суб`єкта владних повноважень, адже у протилежному випадку, обмежується право на судовий захист особи, яка звертається до суду за захистом своїх прав.

Крім того, відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність) можуть бути оскаржені до суду відповідно до статті 55 Конституції України. Для реалізації кожним конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні утворено систему адміністративних судів.

Конституційний Суд України у рішенні від 14.12.2011 року №19-рп/2011 надав конституційне тлумачення положень частини другої статті 55 Конституції України. Так, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто, мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Відносини, що виникають між фізичною чи юридичною особою і представниками органів влади під час здійснення ними владних повноважень, є публічно-правовими і поділяються, зокрема, на правовідносини у сфері управлінської діяльності та правовідносини у сфері охорони прав і свобод людини і громадянина, а також суспільства від злочинних посягань. Діяльність органів влади, у тому числі судів, щодо вирішення спорів, які виникають у публічно-правових відносинах, регламентується відповідними правовими актами.

Конституційний Суд України у рішенні від 25.11.1997 року №6-зп сформулював правову позицію, за якою удосконалення законодавства в контексті статті 55 Конституції України має бути поступовою тенденцією, спрямованою на розширення судового захисту прав і свобод людини, зокрема судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень (пункт 2 мотивувальної частини). Ця правова позиція кореспондується з положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 (Конвенція) щодо ефективного засобу юридичного захисту від порушень, вчинених особами, які здійснюють свої офіційні повноваження.

Отже, обсяг і зміст конкретних обставин цієї справи та їх нормативне регулювання дають підстави вважати, що незгода з рішеннями суб`єкта владних повноважень, підстави визнання яких встановлені законом, спричиняють публічно-правовий спір, пов`язаний зі здійсненням владних управлінських функцій, що підпадає під юрисдикцію адміністративних судів.

Судом враховано, що у разі закриття провадження фактично унеможливиться доступ до правосуддя для позивача, який вважає, що його права та інтереси порушені рішеннями державного реєстратора, який діє у даних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень.

Враховуючи зазначене, клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про закриття провадження у справі №П/811/553/16 не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 2, 9, 132, 140, 180-189, статтями 237, 238, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 про закриття провадження у справі №П/811/553/16 - відмовити.

Копію цієї ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду. У разі подання апеляційної скарг на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, суд апеляційної інстанції повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню (ч. 3 ст. 293 КАС України).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Л.І. Хилько