Ухвала

від 24.05.2019 по справі 813/1726/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

24 травня 2019 рокуЛьвів№ 857/1855/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Глушка І.В.,

суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові заяву Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про відвід суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В. у справі №813/1726/18 за адміністративним позовом Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 13 грудня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, Державним підприємством «Львівський військовий лісокомбінат» подано апеляційну скаргу, за якою ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження у справі №813/1726/18, постановленою колегією суддів, визначеною за результатами автоматизованого розподілу: суддя-доповідач Обрізко І.М., судді Онишкевич Т.В., Іщук Л.П.

У зв»язку з перебуванням судді Онишкевича Т.В. у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.05.2019, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату суду Пашковського С.М. №1652/19 від 07.05.2019, визначено суддею-доповідачем по вищезазначеній справі Обрізка І.М. та склад колегії суддів Іщук Л.П., Нос С.П.

У зв»язку з перебуванням судді Носа С.П. у відпустці відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.05.2019, проведеного на підставі розпорядження керівника апарату суду Пашковського С.М. №2089/19 від 22.05.2019, визначено суддею-доповідачем по вищезазначеній справі Обрізка І.М. та склад колегії суддів Іщук Л.П., Онишкевич Т.В.

22 травня 2019 року у судовому засіданні позивач звернувся із заявою про відвід суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В. від розгляду справи № 813/1726/18, за наслідками розгляду якої ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду її визнано необгрунтованою, провадження у справі зупинено до вирішення питання про відвід.

Згідно з ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Розглядаючи питання про відвід колегії суддів у справі №813/1726/18, колегія суддів виходить з наступного.

В обґрунтування вимог заяви представник позивача, покликаючись на ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо гарантій справедливого розгляду справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, зазначає про наявність достатніх підстав для відводу колегії суддів у зв`язку із виникненням у сторони сумніву в об`єктивному розгляді справи. Зокрема як обставини, що викликають сумнів в об`єктивності суддів Восьмого апеляційного адміністративного суду Обрізка І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В., заявник зазначає відмову у задоволенні всіх заявлених позивачем клопотань та встановлення обмеження часу для обгрунтування заявлених клопотань у судовому засіданні, що свідчить про упередженість суду, яка також спостерігалась візуально. Упередженість та зацікавленість у якомога швидшому розгляді справи проявилась також у постійному намаганні обмежити час для написання даної заяви.

Вважає, що відповідно до пунктів 2 та 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України судді Восьмого апеляційного адміністративного суду Обрізко І.М., Іщук Л ОСОБА_1 ., Онишкевич Т.В. підлягають відводу від розгляду справи у справі №813/1726/18.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 09.11.2006 у справі «Білуха проти України» зазначив, що наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції має визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об`єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.

Відповідно до вимог ч.7 ст.56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов»язаний, зокрема, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, а також дотримуватися правил суддівської етики.

Так, серед Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23), які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, зазначено об»єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов`язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів встановлено, що на застосування принципу об»єктивності, суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи, зокрема в тому випадку, коли у сторони могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з ч.3 ст.39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.

Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтею 36 КАС України. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ст.40 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.

Дослідивши наведені позивачем доводи, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, формальними та такими, що не можуть бути прийняті судом до уваги.

Оскільки позивачем не надано жодних доказів про наявність обставин прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В. в результаті розгляду справи №813/1726/18 та наявність інших обставин, які викликають сумнів у їх неупередженості або об`єктивності, колегія суддів приходить до висновку про відсутність передумов для їх відведення від розгляду справи.

Також, в силу приписів, визначених ч.4 ст.36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить вимоги щодо неупередженості суду.

Зокрема, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersac vs Belgium, Grieves vs UK). Крім того, відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні ЄСПЛ по справі Le Comte, Van Leuven i De Meyere vs Belgium, суд має бути неупередженим і безстороннім.

Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі Веттштайн проти Швейцарії та у п.50 рішення Європейського суду з прав людини у справі Білуха проти України .

Таким чином, не є підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Будь-яких інших підстав, передбачених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які б перешкоджали суддям Обрізку І.М., Іщук Л.П., Онишкевичу Т.В. брати участь у розгляді цієї справи, колегією суддів не встановлено.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 29, 30, 36, 37, 40, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державного підприємства «Львівський військовий лісокомбінат» про відвід суддів Обрізка І.М., Іщук Л.П., Онишкевича Т.В. у справі №813/1726/18 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. В. Глушко судді О. О. Большакова В. Я. Макарик

Ухвала підписана суддями 24.05.2019.