Постанова

від 23.05.2019 по справі 565/2280/17

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 року

м. Рівне

Справа № 565/2280/17

Провадження № 22-ц/4815/699/19

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Шимківа С.С.,

суддів: - Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.

секретар судового засідання - Шептицька С.С.

учасники справи:

позивачі - ОСОБА_1 ,

- ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах

неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

відповідачі - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального стархування

України у Рівненській області в особі відокремленого підрозділу -

Вараське відділення управління виконавчої дирекції Фонду

соціального страхування України у Рівненській області,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2019 року (ухвалене у складі судді Галінської В.В., повний текст рішення суду виготовлено 04 березня 2019 року) у справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального стархування України у Рівненській області в особі відокремленого підрозділу - Вараське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні, та призначення і виплату страхових виплат, -

в с т а н о в и в :

30 листопада 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , звернулися до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального стархування України у Рівненській області в особі відокремленого підрозділу - Вараське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні, та призначення і виплату страхових виплат.

Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_2 , з 16 червня 1998 року, перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 та проживали за адресою: АДРЕСА_1 з 22 січня 1999 року.

Від шлюбу у них народилися діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

ЇЇ чоловік, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув під час здійснення підприємницької діяльності, внаслідок нещасного випадку із смертельним наслідком, що стався під час дорожньо-транспортної пригоди на автодорозі Київ - Ковель-Ягодин.

По день смерті чоловіка, вони проживали однією сім`єю, вели спільне господарство. Вона з вересня 1996 року ніде не працювала, займалася домашнім господарством та доглядом і вихованням дітей.

Тобто, основним джерелом існування сім`ї був дохід чоловіка, який мав середній заробіток, за період 2011 року у розмірі 46 680,00 грн та за період з 01.01.2012 року по 30.09.2012 року, у розмірі 68 250, 00 грн.

Для неї та дітей необхідно встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_5 , з метою вирішення питання про соціальний захист, як осіб, що втратили годувальника.

Про своє порушене право на призначення страхових виплат у зв`язку із смертельним нещасним випадком, їй стало відомо 14 листопада 2017 року, коли на її заяву про призначення та виплату страхових виплат, вона отримала відмову Варашського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області за № 11/148.

Зазначає, що ОСОБА_5 був зареєстрований як фізична особа - підприємець з 19 грудня 2002 року та був платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (страхувальником) з 05 грудня 2007 року, реєстраційний номер страхувальника 171824-1524, що стверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу ОСОБА_5 за період з 2005 року по день смерті - грудень 2012 року.

У зв`язку з тим, що для призначення страхових виплат на сім`ю у разі смерті потерпілого на виробництві, є обов`язковим встановлення факту перебування на утриманні, вона та її діти позбавлені можливості скористатись правом на соціальний захист, згідно Закону "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування" як особи, які перебували на утриманні загиблого.

Єдиною можливістю підтвердження фактичного перебування на утриманні є рішення суду.

Просили суд встановити факт перебування на утриманні ОСОБА_5 його дружини ОСОБА_2 , дітей ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_4 року; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України і Рівненській області в особі відокремленого підрозділу Варашське відділення управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області призначити та сплатити одноразову допомогу сім`ї ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у сумі, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права на страхову виплату, та одноразову допомогу кожній особі, яка перебувала на його утриманні але не менше за п`ятирічну заробітну плату потерпілого і не менше за однорічний заробіток потерпілого на кожну особу, яка перебувала на його утриманні у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_5 з 28 грудня 2012 року; зобов`язати Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України Рівненській області в особі відокремленого підрозділу Варашське відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області призначити та сплачувати щомісячні страхові виплати ОСОБА_2 , ОСОБА_2 в інтересах неповнолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_1 у відповідності до Закону від 23.09.1999 року № 1105- Х1У "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" у зв`язку зі смертю годувальника ОСОБА_5 з 28 грудня 2012 року; стягнути, за рахунок бюджетних асигнувань, з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області в особі відокремленого підрозділу Варашське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Рівненській області на користь ОСОБА_2 судовий збір.

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального стархування України у Рівненській області в особі відокремленого підрозділу - Вараське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні, та призначення і виплату страхових виплат відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що ОСОБА_6 не був застрахований у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань та не сплачував стразових внесків.

04 квітня 2019 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу у якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове - про задоволення позову.

Апеляційна скарга мотивована незаконністю оскаржуваного рішення суду.

Вказує, що він, його мати, сестра та брат є особами, які на день смерті ОСОБА_5 перебували на його утриманні та мають право на страхові виплати.

ОСОБА_6 був платником єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, який, з 01 січня 2011 року замінив усі обов`язкові соціальні внески, та сплачував ЄСВ за ставкою 34,7 % від сум доходів.

Отже, висновок суду стосовно того, що ОСОБА_5 на день смерті не вважався застрахованою особою не відповідає дійсності.

Підставою для призначення стразових виплат є акти форми Н-5, Н-1, які наявні в матеріалах справи.

Ні акти форми Н-1, Н-5, ні дії членів комісії, які складали такі акти, відповідачем не оскаржувалися та не визнавалися недійсними.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників справи, колегія суддів приходить до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , з 16 червня 1998 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 (а.с. 7).

За час перебування у шлюбі у них народилися діти: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвами про народження серії НОМЕР_2 , серії НОМЕР_3 та серії НОМЕР_4 (а.с. 9, 12, 15).

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_5 від 03.03.2013 року (а.с. 20).

Згідно Акту №1 про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом від 28 січня 2013 року встановлені обставини, за яких стався нещасний випадок, а саме: 28 грудня 2012 року приблизно о 18 годині ОСОБА_5 разом з водієм ОСОБА_7 (на час настання нещасного випадку проходив стажування) на автобусі "Неоплан", реєстраційний номер НОМЕР_6 , виїхали з м. Кузнецовська до м. Нововоронеж (Росія). Метою поїздки було перевезення пасажирів з м. Нововоронеж до м. Кузнецовська. Керував автобусом ОСОБА_5 Як зазначено, в поясненні ОСОБА_8 , брата потерпілого, ОСОБА_5 співпрацював з Нововоронежзьким підприємством та відвозив людей на будівництво АЕС і 28.12.2012 виїхав з м. Кузнецовська, щоб забрати робітників. Рухаючись з напрямку Києва, приблизно о 20 годині 20 хвилин на 287 км автодороги Київ-Ковель-Ягодин, ОСОБА_5 помітив несправність системи охолодження автобуса та повідомив про це ОСОБА_7 Вони вирішили їхати на автосервіс. ОСОБА_5 повернув автобус в напрямку м. Сарни та зателефонував своєму знайомому, який проживає в м. Сарни і попросив привести охолоджувальну рідину. Після чого ОСОБА_5 з`їхав на узбіччя, зупинив автобус та включив аварійну світлову сигналізацію. Через деякий час під`їхав знайомий ОСОБА_5 на автомобілі марки ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_7 та зупинився позаду автобуса і також включив аварійну світлову сигналізацію. Коли залили охолоджувальну рідину, виявили негерметичність патрубка. ОСОБА_5 почав роботи по заміні патрубка, а поблизу знаходились його знайомий та ОСОБА_7 .. Приблизно о 20 годині 40 хвилин ОСОБА_9 на автомобілі марки "АУДІ 80" реєстраційний номер НОМЕР_8 , здійснив наїзд на автомобіль ВАЗ 2107, який стояв на узбіччі автодороги позаду автобуса "Неоплан". Внаслідок цього автомобіль марки ВАЗ затиснув ОСОБА_5 , який знаходився між вказаним автомобілем та автобусом "Неоплан". ОСОБА_5 загинув на місці пригоди (а.с. 21-24).

Актом проведення спеціального розслідування нещасного випадку встановлено, що нещасний випадок 28.12.2012 року стався з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 , при виконанні ним трудових обов`язків (а.с. 25-29).

ОСОБА_5 звернулася до Варашського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області із заявою щодо призначення страхових виплат у зв`язку із смертельним випадком, що стався 28.12.2012 року з її чоловіком.

У листі від 14.11.2017 року № 11/148 Варашське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області повідомило, що відсутні правові підстави для призначення страхових виплат, оскільки ФОП ОСОБА_5 договору про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування на час настання нещасного випадку не укладав, у Реєстрі страхувальників відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Вараш, станом на 28.12.2012 року не перебував (а.с. 33).

Як вбачається з Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_9 та Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АД №898455 Бойко П.В. був зареєстрований як фізична особа-підприємець (а.с. 34, 35).

Згідно свідоцтва про сплату єдиного податку серії НОМЕР_10 , ОСОБА_5 був платником єдиного податку. Строк дії свідоцтва встановлено до 01 червня 2012 року (а.с. 36).

З індивідуальних відомостей Пенсійного Фонду України про застраховану особу за формою ОК-5 вбачається, що ОСОБА_5 сплачував внески до Пенсійного Фонду України для зарахування йому страхового стажу для отримання пенсії (а.с. 37-38).

Відповідно до листа Головного управління ПФУ в Рівненській області від 15.01.2013 року № 300/02 фізична особа-підприємець ОСОБА_5 , сплачував єдиний внесок за себе в розмірі 34,7% відповідно до порядку нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску. Договір про добровільну участь у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування з територіальним органом Пенсійного фонду України не укладав, а отже не брав участі на добровільних засадах у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (а.с. 69 зворот).

В доданій до акту Н-5 окремій думці члена комісії з спеціального розслідування нещасного випадку, страхового експерта з охорони праці відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у м. Кузнецовську зазначено, що ОСОБА_5 не був застрахований від нещасного випадку на виробництві, а на випадок, який з ним стався 28.12.2012, не поширюються норми Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", то даний нещасний випадок не є страховим і щодо нього не повинен бути складений акт за формою Н-1 відповідно до "Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві", затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 30.11.2011 року №1232 (далі Порядок) (а.с. 70).

Відповідно до ст. 2 Закон України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (у редакції, чинній на час настання нещасного випадку) дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання (далі - підприємства), у фізичних осіб, на осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, та громадян - суб`єктів підприємницької

діяльності.

ОСОБА_5 як суб`єкт підприємницької діяльності не належав до переліку осіб, які підлягали обов`язковому страхуванню від нещасного випадку на виробництві, визначеному ст. 8 вищезазначеного Закону.

Згідно положень ст. 11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та ст. 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (в редакції чинній на час настання нещасного випадку) для набуття статусу застрахованого громадянам - суб`єктам підприємницької діяльності необхідно укласти договір добровільного страхування та сплачувати страхові внески.

Оскільки ОСОБА_6 не брав участі на добровільних засадах у загальнообов`язковому державному соціальному страхуванні від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та не сплачував страхових внесків, місцевим судом правомірно відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального стархування України у Рівненській області в особі відокремленого підрозділу - Вараське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Рівненській області про встановлення факту перебування на утриманні, та призначення і виплату страхових виплат.

Підстав для скасування ухваленого у справі судового рішення та задоволення поданої апеляційної скарги, виходячи з меж її доводів, апеляційний суд не вбачає, оскільки ці доводи правильності зробленого судом першої інстанції висновку не спростовують.

Керуючись ст.ст. 367, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, Рівненський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 28 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено 24 травня 2019 року.

Головуючий-суддя С.С. Шимків

Судд: С.В. Боймиструк

Н.М. Ковальчук