Ухвала

від 21.05.2019 по справі 912/3653/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

вул.В`ячеслава Чорновола, 29/32, м.Кропивницький, Україна, 25022,

тел/факс: 22-09-70/24-09-91 E-mail: inbox@kr.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

21 травня 2019 року Справа № 912/3653/16

Господарський суд Кіровоградської області в складі колегії суддів: Тимошевської В.В. - головуючого, Глушкова М.С. та Кабакової В.Г., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи №912/3653/16

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32,

до відповідача: Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс", м. Кропивницький

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015", м. Кропивницький

про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання припиненим права власності

та

за зустрічним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія", 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32,

про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013

Представники сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - участі не брали;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - Баранніков І.В., керівник;

від 3-ї особи - участі не брали,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Кіровоградської області перебуває справа №912/3653/16 за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (далі - ПАТ "Златобанк"), від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І. Славінський (далі - Фонд), до Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" (далі - ТДВ "Технотранссервіс"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" (далі - ПП "Профіт Плюс 2015"), про звернення стягнення на предмет іпотеки і визнання припиненим права власності та за зустрічним позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" до Публічного акціонерного товариства "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І. Славінський, про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013.

Ухвалою від 25.02.2019 справу № 912/3653/16 прийнято до свого провадження колегією у складі: головуючого судді - Тимошевської В.В., суддів Кабакової В.Г. та Макаренко Т.В.; провадження у справі № 912/3653/16 поновлено; підготовче засідання у справі № 912/3653/16 призначено на 25.03.2019.

Ухвалою від 25.03.2019 замінено позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом - Публічне акціонерне товариство "Златобанк", від імені якого діє Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ "Златобанк" В.І. Славінський, його правонаступником - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32, ідентифікаційний код 38750239); в підготовчому засіданні 25.03.2019 оголошено перерву до 23.04.2019.

02.05.2019 на адресу суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "Довіра та Гарантія" від 25.04.2019 № 50243 про зміну предмета позову, згідно якої позивач за первісним позовом просить:

- в рахунок погашення заборгованості Приватного підприємства "ПРОФІТ ПЛЮС 2015" ЄДРПОУ 37918596, за Кредитним договором № 72/13/13-KL ВІД 22.03.2013 року перед ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" ЄДРПОУ 38750239 в розмірі 3 539 658,33 гри., та складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 2 500 000,00 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 1 039 658,33 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме, нерухоме майно, нежитлові будівлі (майновий комплекс), реєстраційний номер майна 26429935101, що знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Генерала Родимцева, 100-а , який складається з наступних будівель і споруд: диспетчерської (літ.-В) загальною площею 91,9 кв.м.; будівлі КПП (літ.-А) загальною площею 88,3 кв.м.; адмінбудівля (літ.-Г) загальною площею 73,1 кв.м.; гараж-мийка (літ.ДД 1) загальною площею 208,8 кв.м.; убиральня (літ.-Е); виробничий корпус (літ.- ЖЖ 1) загальною площею 1421,1 кв.м.: битовий корпус з підвалом (літ.-ЗЗ 1) загальною площею 454,9 кв.м.; гараж-склад (літ.-К) загальною площею 815,4 кв.м.; склад пост, охорони (літ.-М) загальною площею 92,8 кв.м.; склад (літ.-ПММ, НПП 1-П7, 1-12); пожежне водоймище (літ.-Р); водозабірна башта (літ.-О); щитова (літ.-И); прохідна (літ.-Б) загальною площею 14,6 кв.м.; гараж (літ.-Л ЛІ) загальною площею 716,6 кв.м.; будівля агрегатного складу (літ.-А 1) загальною площею 450,8 кв.м.; тепловий пункт 24,1 (літ.-В 1) загальною площею 24,1 кв.м.; навіс з ваговою (літ.-Ж2); огорожа (літ.-И); вимощення (літ.-І); оглядова яма (літ.-Д), за вартістю, визначеною на момент укладання договору купівлі-продажу на підставі оцінки предмета іпотеки суб`єктом оціночної діяльності - шляхом продажу предмету іпотеки будь-якій особі покупцю, від імені Іпотекодержателя - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ДОВІРА ТА ГАРАНТІЯ" (ЄДРПОУ 38750239, адреса: 04112, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8), на підставі договору купівлі-продажу.

Ухвалою від 03.05.2019 прийнято заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" № 50243 від 25.04.2019 про зміну предмета позову; підготовче засідання у справі № 912/3653/16 відкладено на 21.05.2019; відповідачеві, зокрема, встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням заяви про зміну предмету позову.

21.05.2019 суд продовжив підготовче засідання.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

29.10.2018 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" про закриття провадження у справі № 912/3653/16 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, 23.04.2019 Товариством з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" подано заяву про відмову від зустрічного позову.

В підготовчому засіданні 21.05.2019 представником Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" не підтримано вказані вище клопотання та заяву, у зв`язку з чим суд їх не розглядає.

20.05.2019 на адресу суду надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про витребування доказів, а саме витребувати у Публічного акціонерного товариства "Златобанк" деталізований розрахунок заборгованості по Кредитному договору № 72/13/13-KL від 22.03.2013.

В обґрунтування поданого клопотання позивач вказує, що 10.05.2019 на адресу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" надійшла ухвала, відповідно до якої було прийнято заяву ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" №50243 від 25.04.2019 про зміну предмету позову, а також зобов`язано ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" надати до суду докази, а саме: розрахунок процентів за користування кредитом на суду 1 039 658,33 гри. Вказані докази зобов`язано надати суду в строк до 21.05.2019 з доказами їх надсилання відповідачам.

Оскільки, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" набуло право вимоги за Кредитним договором №72/13/13-КІ від 22.03.2013 року, укладеного між ПАТ "Златобанк" та ПП "Кіровоградспецстандарт" (повним правонаступником якого є ПП "Профіт Плюс"), лише 14.07.2017 на підставі Договору про відступлення прав вимоги №У-72/13/13-КL укладеного між Товариством та ПАТ "Златобанк", у якому зазначено відступлену суму заборгованості, та якою керувалося Товариство.

Враховуючи викладене ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не має можливості надати деталізований розрахунок заборгованості за Кредитним договором №72/13/13-КL від 22.03.2013, а оскільки ПАТ "Златобанк" обслуговував рахунки ПП "Профіт Плюс", позивач вважає, що для забезпечення рівності прав сторін у даній справі та для винесення судом законного і обґрунтованого рішення, є необхідність перевірки фактів та доказів викладених у позовній заяві, зокрема, є необхідність в підтвердженні відступленої суми заборгованості ПП "Профіт Плюс".

В свою чергу, 10.05.2019 ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" направило запит до ПАТ "Златобанк", з проханням надання такого розрахунку, однак станом на 17.05.2019, відповідь ще не отримало.

При розгляді клопотання про витребування доказів господарський суд враховує, що за частиною 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього кодексу.

Згідно з пунктом 2 ч. 2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України у клопотанні повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.

Суд враховує, що при поданні позову ПАТ "Златобанк" заявлено вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості ПП "Профіт Плюс" за Кредитним договором № 72/13/13-KL від 22.03.2013 в розмірі 5 509 299,35 грн та складається з: заборгованості за основним боргом (кредитом) - 2 500 000,00 грн, заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 320 845,31 грн, заборгованість по пені 2 517 286,01 грн, штрафу - 5 000,00 грн, 3% річних - 166 168,03 грн, на нерухоме майно ринковою вартістю 3 539 658,33 грн. При цьому суд зауважує, що ціною позову визначено 3 539 658,33 грн, тобто ринкову вартість майна.

Змінивши предмет позову, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок часткового погашення заборгованості ПП "Профіт Плюс" за Кредитним договором № 72/13/13-KL від 22.03.2013 в розмірі 3 539 658,33 гри., та складається із заборгованості за основним боргом (кредитом) - 2 500 000,00 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом - 1 039 658,33 грн.

Тобто, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" змінюючи предмет позову, вказав заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 039 658,33 грн, у зв`язку з чим, суд витребував від останнього розрахунок процентів за користування кредитом на збільшену суму процентів.

Розглядаючи подане клопотання про витребування доказів, суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази та відомості, які б свідчили про те, що ПАТ "Златобанк" здійснювалось нарахування процентів на суму 1 039 658,33 грн. В процесі розгляду даної справи такий розрахунок Банком не подавався. Згідно додатку № 1 до Договору про відступлення права вимоги №У-72/13/13-КL від 14.07.2017 зазначено заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом станом на 14.07.2017 в розмірі 2 362 992,42 грн

Таким чином, ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не доведено наявність у ПАТ "Златобанк" розрахунку процентів на суму 1 039 658,33 грн.

З огляду на викладене, клопотання ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про витребування доказів задоволенню не підлягає.

Одночасно суд звертає увагу ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія", що згідно норм Господарського процесуального кодексу України на позивача покладено обов`язок подання обґрунтованого розрахунку сум, що стягуються чи оспорюються. Тобто, зазначення позивачем нового розміру складової суми боргу, що стягується, має супроводжуватись розрахунком зміненої суми.

Так, згідно ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці та обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Положення ст. 46 Господарського процесуального кодексу України не встановлюють таких чітких вимог щодо наявності розрахунку до заяви про зміну предмета, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог. Однак, виходячи зі змісту питання - зміна предмета позову, під час якого змінився розмір складової суми боргу, є цілком зрозумілим необхідність та обов`язковість надання розрахунку нової суми. В протилежному випадку наявна ситуація відсутності розрахунку суми, що фактично стягується шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, що призводить до невідповідності позовної заяви вимогам ст. 162 Господарського процесуального кодексу України внаслідок внесених до позову змін.

Натомість, з поданої ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" заяви про зміну предмета позову від 25.04.2019, яка прийнята судом, справляється враження, що сума заборгованості зі сплати процентів визначена позивачем за первісним позовом шляхом віднімання від суми 3 539 658,33 грн, що зазначена Банком як ціна позову в первісній позовній заяві, суми 2 500 000,00 грн. що є заборгованістю за кредитом (3 539 658,33 грн - 2 500 000,00 грн = 1 039 658,33 грн).

Згідно правил ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Враховуючи вищенаведене господарський суд вважає, що ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" не доведено неможливість подання або наявність поважних причин неподання до суду розрахунку процентів за користування кредитом на суму 1 039 658,33 грн.

20.05.2019 на адресу суду надійшли письмові пояснення ПП "Профіт Плюс 2015" щодо заяви ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" про зміну предмета позову.

Суд враховує, що згідно ухвали від 03.05.2019 ПП "Профіт Плюс 2015" встановлено строк для подання пояснень третіх осіб - протягом 5 днів з дня отримання даної ухвали.

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення ПП "Профіт Плюс 2015" отримало вказану ухвалу 08.05.2019, отже пояснення повинні були бути надані, з урахуванням вихідних днів - 16.05.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 119 Господарського процесуального кодексу України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

ПП "Профіт Плюс 2015" не зазначено про поважність причин пропуску подання письмових пояснень та господарським судом таких причин не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, письмові пояснення Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" від 17.05.2019 № б/н підлягають залишенню без розгляду.

В підготовчому засіданні 21.05.2019 представником Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання, у зв`язку з тим, що Великою Палатою Верховного Суду розглядається справа № 205/578/14-ц, правовідносини у якій є подібними до справи № 912/3653/16.

Розглянувши подане, клопотання суд прийшов до висновку, що провадження у даній справі підлягає зупиненню з огляду на наступні обставини.

За змістом частини першої статті 575 Цивільного кодексу України та ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека як різновид застави, предметом якої є нерухоме майно, - це вид забезпечення виконання зобов`язання, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, передбаченому цим Законом.

Відповідно до статті 589 Цивільного кодексу України, частини першої статті 33 Закону України "Про іпотеку" в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Загальне правило про звернення стягнення на предмет застави (іпотеки) закріплене в статті 590 Цивільного кодексу України й передбачає можливість такого звернення на підставі рішення суду в примусовому порядку, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правове регулювання звернення стягнення на іпотечне майно передбачено Законом України "Про іпотеку" , згідно з частиною третьою статті 33 якого звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Зі змісту статті 38 Закону України "Про іпотеку" вбачається, що якщо рішення суду або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (відповідне застереження в іпотечному договорі) передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві, то іпотекодержатель зобов`язаний за 30 днів до укладення договору купівлі-продажу письмово повідомити іпотекодавця та всіх осіб, які мають зареєстровані у встановленому законом порядку права чи вимоги на предмет іпотеки, про свій намір укласти цей договір. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед такими особами за відшкодування завданих збитків.

Дії щодо продажу предмета іпотеки та укладання договору купівлі-продажу здійснюються іпотекодержателем від свого імені, на підставі іпотечного договору, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки, без необхідності отримання для цього будь-якого окремого уповноваження іпотекодавця.

Іпотекодавець і боржник, якщо він є відмінним від іпотекодавця, мають право виконати основне зобов`язання протягом тридцятиденного строку, вказаного в частині першій цієї статті, згідно з умовами та наслідками, встановленими статтею 42 цього Закону.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України Про іпотеку ;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

З огляду на положення пунктів 4.6.,4.8. Договору іпотеки від 22.03.2013, на якому ґрунтуються позовні вимоги у справі, сторонами передбачено право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21.03.2018 у справі № 760/14438/15-ц (провадження № 14-38цс18), не вбачаючи підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 30.03.2016 в справі № 6-1851цс15, зробила висновок, що передача іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки відповідно до статей 36, 37 Закону України "Про іпотеку" є способом позасудового врегулювання, який здійснюється за згодою сторін без звернення до суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі.

У справі № 205/578/14-ц Верховний Суд вважає, що не може бути по різному відбуватися кваліфікація такого способу захисту як визнання права власності на предмет іпотеки та надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки. Якщо визнання права власності на предмет іпотеки кваліфікується як позасудовий, то, з урахуванням правового висновку Великої Палати у постанові від 21 березня 2018 року в справі № 760/14438/15-ц (провадження № 14-38цс18), має бути кваліфікований як позасудовий такий спосіб звернення на предмет іпотеки як надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки.

Тому Верховний Суд вважає, що є підстави для відступлення від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 05 квітня 2017 року у справі № 6-3034цс16 і кваліфікації виключно як позасудового такого способу звернення на предмет іпотеки як надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки.

Європейський суд з прав людини зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (BRUMARESCU v. ROMANIA, № 28342/95, § 61, ЄСПЛ, від 28 жовтня 1999 року). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (LUPENI GREEK CATHOLIC PARISH AND OTHERS v. ROMANIA, № 76943/11, § 123, ЄСПЛ, від 29 листопада 2016 року). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (S.W. v. THE UNITED KINGDOM, № 20166/92, § 36, ЄСПЛ, від 22 листопада 1995 року).

Надана судам роль в ухваленні судових рішень якраз і полягає в розвіюванні тих сумнівів щодо тлумачення, які існують. Оскільки завжди існуватиме потреба в з`ясуванні неоднозначних моментів і адаптації до обставин, які змінюються (VYERENTSOV v. UKRAINE, № 20372/11, § 65, ЄСПЛ, від 11 квітня 2013 року; DEL RIO PRADA v. SPAIN, № 42750/09, § 93, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2013 року).

Тому Верховний Суд вважає, що очевидна необхідність формування єдиної правозастосовчої практики щодо застосування норм Закону України "Про іпотеку" в контексті кваліфікації виключно як позасудового такого способу звернення стягнення на предмет іпотеки як надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки, для забезпечення розумної передбачуваності судових рішень, а тому справа містить виключну правову проблему і її вирішення необхідне для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.

Враховуючи вищевикладене, Верховним судом ухвалено передати на розгляд Великої Палати Верховного Суду справу № 205/578/14-ц для формування єдиної практики, про що постановлено ухвалу від 05.12.2018 у справі № 205/578/14-ц.

Ухвалою від 05.02.2019 Великою палатою Верховного суду справу № 205/578/14-ц прийнято до розгляду.

За змістом частини 7 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку, зокрема, перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

При цьому, за змістом пункту 11 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється у випадку, зокрема, передбаченому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду у касаційному провадженні.

Тобто, у даному випадку висновки Верховного суду за результатами розгляду справи № № 205/578/14-ц будуть мати суттєве значення при вирішенні справи № 912/3653/16 і також підлягають застосуванню у даному спорі, який виник з подібних правовідносин.

Враховуючи викладене, з метою дотримання єдності судової практики та врахування правової позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, з огляду на позиції Європейського суду з прав людини, про які зазначено вище, суд вважає необхідним скористатись наданим правом та зупинити провадження у справі № 912/3653/16 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи №205/578/14-ц.

Керуючись статтями 80, 81, 118, 119, п. 7 ч. 1 ст. 228, п. 11 ч. 1 ст. 229, статтями 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" від 17.05.2019 № 50590 про витребування доказів відмовити.

2. Письмові пояснення Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" від 17.05.2019 № б/н залишити без розгляду.

3. Зупинити провадження у справі № 912/3653/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" до Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватного підприємства "Профіт Плюс 2015" про звернення стягнення на предмет іпотеки та визнання припиненим права власності та за зустрічним позовом: Товариства з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" про визнання недійсним договору іпотеки від 22.03.2013 до закінчення розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 205/578/14-ц.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.

Копії ухвали направити Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія " за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, поверх 6, оф. 32; Товариству з додатковою відповідальністю "Технотранссервіс" за адресою: 25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева , 100 А та Приватному підприємству "Профіт Плюс 23015" за адресою: 25004, м. Кропивницький, вул. Генерала Родимцева, 100А, кімн. 2.

Повний текст ухвали складено та підписано 27.05.2019.

Головуючий суддя В.В.Тимошевська

Суддя М.С. Глушков

Суддя В.Г. Кабакова