Рішення

від 11.05.2019 по справі 240/430/18

ОЛЕКСАНДРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 240/430/18 р.

Номер провадження № 2/240/62/19 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2019 рокуОлександрівський районний суд Донецької області

у складі:

головуючого судді - Щербак Ю.В.,

за участі:

секретаря судового засідання - Рєзнік Г.О.,

представника позивача - Дмитрашко О.О.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в с. Олександрівка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка - Агро до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрівка-Агро звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків внаслідок порушення умов договору оренди земельної ділянки, мотивуючи його тим, що 24 травня 2012 року між сторонами укладено договір оренди земельної ділянки , який зареєстрований 27 липня 2012 року у відділі Держкомзему в Олександрівському районі Донецької області .

За умовами договору, орендодавець ОСОБА_1 надав ТОВ Олександрівка-Агро в строкове оплатне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення , площею 4,02 га, що розташована на території Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області , кадастровий № НОМЕР_1 .

Договір був зареєстрований відповідно до чинного законодавства. Строк дії договору визначений п. 8 договору - 5 років, тобто, до 27 липня 2017 року. Відповідач, всупереч укладеному договору, незаконно став використовувати земельну ділянку для своїх потреб з осені 2016 року, коли засіяв її сільгоспкультурами. Позивач зазначив, що ТОВ мало намір засіяти взяту в оренду земельну ділянку , втім дізналося, що відповідач, який є власником земельної ділянки, самовільно її зайняв.

Позивач посилається, що дії відповідача були оскаржені до суду та рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 15 червня 2017 року були встановлені обставини незаконного самовільного використання відповідачем спірної земельної ділянки, тобто, дії відповідача визнані протиправними.

За таких обставин, позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки, в тому числі ,упущену вигоду у розмірі 17774,75 грн. при цьому позивач посилається, що неодноразово звертався до Олександрівської районної державної адміністрації з листом про здійснення розрахунку завданої шкоди комісією відповідно до Порядку відшкодування збитків, затвердженому постановою КМУ від 19 квітня 1993 року № 284, але отримали відмову.

Одночасно із позовною заявою позивач надав клопотання про забезпечення доказів шляхом зобов`язання комісії з розрахунку збитків здійснити розрахунок завданих збитків діями ОСОБА_1 , в тому числі, неодержаних доходів за 2016-2017 роки.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 25 червня 2018 року клопотання ТОВ Олександрівка-Агро від 4 червня 2018 року за № 72-2 про забезпечення доказів повернуто заявникові у зв`язку із недоліками.

19 липня 2018 року позивач повторно звернувся до суду з клопотанням про забезпечення доказів шляхом зобов`язання комісії з розрахунку збитків здійснити розрахунок завданих збитків діями ОСОБА_1 . Дане клопотання повернуто заявникові у зв`язку із недоліками ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 21 серпня 2018 року.

5 липня 2018 року позовна заява ТОВ Олександрівка-Агро про відшкодування завданих збитків залишена без руху, а 27 серпня 2018 року - визнана неподаною та повернута позивачеві відповідно до ухвали Олександрівського районного суду.

В подальшому ухвала суду від 27 серпня 2018 року була скасована ухвалою Донецького апеляційного суду від 5 грудня 2018 року ( а.с. 80-83т.1).

14 січня 2019 року провадження по справі було відкрито та призначено підготовче судове засідання на 5 лютого 2019 року ( а.с. 93т.1).

25 березня 2019 року позивач звернувся до суду із заявою про зміну предмету позову, навівши та обґрунтувавши розрахунок розміру завданої шкоди .

Позивачем зазначено, що поле № 76, яке перебуває в оренді ТОВ (де і розташована земельна ділянка відповідача) у 2017 році засівалось ячменем. З урахуванням врожайності ячменя та ринкових цін на день звернення з позовом, розмір упущеної вигоди складає 27366,02 грн., що є недоотриманим прибутком ТОВ ( а.с. 176 т.2).

Розрахунок розміру завданих позивачу збитків складає 12867, 34 грн.:

- витрати на внесення добрив та гербіцидів - 3488,14 грн.,

- витрати на паливо під час культивації та дискуванні земельної ділянки - 2084,55 грн.,

- витрати на оплату праці під час робіт по обробці земельної ділянки - 93,16 грн.,

- загальновиробничі витрати ( ремонт техніки ,ПММ, податки, заробітна плата, охорона, електроенергія, тощо) - 2186,79 грн.,

- виплата орендної плати в розмірі - 5054,7 грн.

( а.с 178-179 т.2)

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 25 березня 2019 року заяву про зміну предмету позову було прийнято до розгляду та долучено до матеріалів справи. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву, але відповідач наданим правом не скористався .

Відповідно до ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В судовому засіданні представник позивача Дмитрашко О. О. повністю підтримала вимоги позовної заяви з урахуванням внесених змін та просить стягнути з відповідача відшкодування у розмірі упущеної вигоди, що складає 27366,02 грн ., та завдані ТОВ збитки в сумі 12867,34 грн.

Відповідач ОСОБА_1 ,будучи належним чином повідомлений про день слухання справи, у судове засідання не з`явився,заяв не надав.

Представник відповідача, в судовому засіданні, позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що за усною домовленістю з представником ТОВ, відповідач, будучи власником земельної ділянки, засіяв її сільгоспкультурою. На доказ наявної домовленості представник посилається на те, що ТОВ Олександрівка-Агро восени не засіяло земельні ділянки, а вже наступного року строк дії оренди закінчувався. Відтак, самовільного зайняття земельної ділянки не відбулось, а тому немає підстав для задоволення позову про відшкодування збитків.

Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.(ч. 1 ст. 13 ЦПК України).

Під час розгляду справи було встановлено ,що рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 15 червня 2017 року задоволено позов ТОВ Олександрівка-Агро до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою ( а.с. 234-235 т.1). За цим рішенням, ОСОБА_1 , який є власником земельної ділянки (площею 4,02 га, сільськогосподарського призначення , що розташована на території Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області) відповідно до державного акту про право власності на земельну ділянку серії НОМЕР_2 ,виданого 12 лютого 2007 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів за № 01071650343, уклав договір оренди землі від 24 травня 2012 року з ТОВ Олександрівка-Агро.

Відповідно до п. 8 договору,строк оренди визначений у 5 років.

Укладений договір оренди був зареєстрований у відділі Держкомзему в Олександрівському районі , про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 27 липня 2012 року за № 142038384002537.

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 4 травня 2017 року № 2 , складеного посадовими особами ТОВ Олександрівка-Агро та головою Криничанської сільської ради Олександрівського району Донецької області Бондарчуком Є.М ., за участю власника земельної ділянки - ОСОБА_1 , належна останньому земельна ділянка засіяна озимою пшеницею. Відповідач, отримавши примірник вказаного акту, заперечень щодо своєї причетності до фактичного використання земельної ділянки з осені 2016 року не надав.

За рішенням суду встановлено, що орендодавець ОСОБА_1 з осені 2016 року самовільно зайняв спільну земельну ділянку та засіяв її сільськогосподарськими культурами, порушивши умови чинного договору оренди землі. Рішенням суду, ОСОБА_1 було зобов`язано усунути перешкоди у користуванні ТОВ "Олександрівка - Агро" належною відповідачу земельною ділянкою , що перебуває в оренді ТОВ Олександрівка - Агро на підставі договору оренди землі від 24 травня 2012 року шляхом заборони обробітку зазначеної земельної ділянки.

Рішення суду набрало чинності 7 серпня 2017 року.

Як пояснив представник позивача, незважаючи на рішення суду, відповідач продовжував користуватися земельною ділянкою на власний розсуд.

Тобто йдеться про таке порушення договору оренди відповідачем, яке тягне для іншої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

У частині 4 статті 82 ЦПК України зазначено, що обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Відповідно до ст. 95 ЗК України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право: самостійно господарювати на землі; власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об`єкти, а також інші корисні властивості землі; на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом; споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди.

Частиною першою статті 36 Закону України Про оренду землі передбачено, що у разі невиконання зобов`язань за договором оренди землі сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Як зазначено в ст.125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як визначено приписами ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підстави для настання цивільно-правової відповідальності за порушення земельного законодавства встановлено, зокрема, ЗК України.

Згідно із ст. 211 ЗК України, за самовільне зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть відповідно до законодавства про цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

За змістом ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель , самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до положень ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків .

Отже, відшкодування збитків, шкоди за самовільне зайняття земельних ділянок є видом цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності, негативного результату такої поведінки (збитків), причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Відтак, відшкодування збитків, заподіяної шкоди може бути покладено на відповідача лише за наявності передбачених Законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності. При цьому, пред`явлення вимоги про відшкодування шкоди покладає на позивача обов`язок довести, що вони не є абстрактними, а дійсно були б отримані в разі, якщо б відповідач не здійснював протиправних дій.

Таким чином,відповідачем самовільно зайнята та незаконно використовувались спірна земельна ділянка з осені 2016 року до 27 липня 2017 року, що підтверджено рішенням Олександрівського районного суду Донецької області від 15 червня 2017 року.

Негативним результатом такої поведінки є неможливість позивача, як орендаря даної земельної ділянки використовувати її за призначенням , тобто, отримувати доходи, які ТОВ

Олександрівка-Агро могло б реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і шкодою, полягає саме у неможливості проведення позивачем робіт з посіву ячменю, у зв`язку із здійсненням відповідачем посіву іншої культури на вказаній земельній ділянці.

Тобто, негативний результат є наслідком саме протиправної поведінки відповідача, яка передує у часі негативному результату, що настав.

Згідно зі статтею 157 ЗК України, відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів. Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 3 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284, відшкодуванню підлягають збитки власників землі та землекористувачів, у тому числі, орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.

Розмір шкоди, заподіяної при порушенні земельного законодавства, визначається з урахуванням доходів, які власник землі міг би одержати при використанні земельної ділянки і які він не одержав за час до повернення самовільно зайнятої ділянки.

Зокрема, при самовільному зайнятті ріллі на користь власника (землекористувача) стягується вартість неодержаної сільськогосподарської продукції, обчислена за ринковими цінами, з урахуванням середньої врожайності певної культури в господарстві, за винятком витрат виробництва, пов`язаних зі збиранням урожаю, а також витрат на відновлення якості земель відповідно до їхнього призначення.

Позивачем доведено обставини звернення до Олександрівської районної державної адміністрації про здійснення розрахунку завданої шкоди . Натомість, Олександрівською районною державною адміністрацією відмовлено у проведенні розрахунку та рекомендовано позивачеві для вирішення земельних спорів звернутися до суду ( а.с. 8 т.1)

ВСУ у постанові від 14.06.2017 ( справі № 3-463гс17) пояснив, що незважаючи на те, що , відповідно до положень частини третьої статті 157 ЗК, порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України, норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, не встановлюють обов`язку позивача підтвердити свої вимоги виключно розрахунками, зробленими відповідно до Методики.

Отже, незважаючи на відсутність розрахунку шкоди комісією, суд вважає можливим прийняти до уваги надані позивачем письмові докази.

Із наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що ТОВ Олександрівка-Агро спеціалізується на вирощуванні зернових культур, бобових культур і носіння олійних культур ( а.с 58 т.1) .

Внаслідок неправомірних дій відповідача, що полягали у самовільному обробітку належної відповідачу земельної ділянки ,по полю № 76 ( де і знаходиться земельна ділянка відповідача, площею 4,02 га) ТОВ Олександрівка-Агро , понесло реальні збитки, які складають з таких витрат ( а.с.218 т.1, 175 т.2):

- на внесення добрив і гербіцидів, що підтверджуються актами про використання добрив та засобів хімічного захисту рослин № 89 за червень 2016 року та № 62 за квітень 2016 року та відповідними схемами їх внесення ( а.с. 128-129 т.2) розмірі 3488,14 грн.,

- на паливно-мастильні матеріали для проведення сільськогосподарських робіт по підготовці до наступного сільськогосподарського циклу, що підтверджується відомостями обліку паливно-мастильних матеріалів за березень-квітень, червень та серпень 2016 року ( а.с. 65- 127 т.2) в сумі 2084,55 грн.,

-на оплату праці осіб, які виконували безпосередньо роботи по обробленню ( культивація, внесення гербіцидів тощо ), що підтверджується відомостями обліку робіт трактористів - машиністів за квітень, серпень 2016 року ( а.с 109 -124 т.1, 1-64 т.2, ) в сумі 93,16 грн.,

-загальновиробничі витрати ( ремонт техніки, палива та мастильні матеріали, податки, заробітної плати, послуг сторонніх організацій ( охорона, електроенергія) (а.с.130 т.2) в сумі 2186,79 грн.,

-на виплату орендної плати відповідачу за укладеним договором оренди за 2016-2017 роки , що підтверджується виписками по рахунку з банківських операцій за 2016-2018 роки ( а.с. 211-214 т. 1) в сумі 5054,7 грн.

Отже,загальна сума реальних збитків складає: 12867,34грн.

При розрахунку упущеної вигоди, суд бере до уваги надані позивачем дані про вирощуванні на полі № 76 ячменя за виключенням земельних ділянок, що були самовільно зайняті ( а.с 175 т.2).

Крім того, взято до уваги дані ТОВ Олександрівка-Агро про фактичну врожайність по полю, що підтверджується наданими товаро-транспортними накладними по полю № 76 ( а.с182-184 т.2) із розрахунку зібраного ячменя ( 170,226 т) та площі засіяного ячменем поля № 76 ( 53,44 га ), що становить 170,226: 53,44 = 3,185 т з 1 га ( а.с. 176 т.2).

Відповідно до ст .623 ЦК України, суд вважає доцільним при проведенні розрахунку користуватись офіційними даними таблиці Середні ціни продукції сільського господарства, реалізованої підприємством у лютому 2019 року Державної служби статистики на день звернення позивача до суду зі змінами щодо предмету позову - 4346 грн. за 1 т.

Отже, сума недоотриманого прибутку становить :

4346 х 3,185 = 13842,01 грн. ( дохід з одного га ),

Прибуток з 1 га по полю складає 13842,01 - 7034,54 ( витрати по вирощуванню ячменя на 1 га)грн. х 4,02 га = 27366,02 грн., який підлягає стягненню.

При ухваленні рішення суд не може взяти до уваги посилання представника відповідача щодо існуючої усної домовленості про дострокове розірвання договору оренди між сторонами з огляду на те,що позивач відразу ж після виявлення посівів на спірній земельній ділянці звернувся до суду з позовом про визнання дій ОСОБА_1 неправомірними. Крім того,відповідачем не заявлено зауважень з приводу розрахунку завданої шкоди.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат,суд має враховувати положення статті 141ЦПК України та керуватися тим,що судовий збір та інші судові витрати,пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,13,81,82, 89, 141,264, 265 ЦПК України,ст. ст.22,623,1166 ЦК України,ст.ст.95,125,152,157,211 ЗК України,ст.36 ЗУ Про оренду землі , суд

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Олександрівка - Агро до ОСОБА_1 про відшкодування завданих збитків, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ Олександрівка - Агро у відшкодуванні збитків , завданих порушенням умов договору оренди від 24 травня 2012 року ,у вигляді : реальних збитків - 12867,34 грн. , упущеної вигоди - 27366,02 грн., та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1762грн. , а разом - 41995 (сорок одну тисячу дев`ятсот дев`яносто п`ять ) гривень36 копійок.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана сторонами безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Олександрівка - Агро , юридична адреса: с.Новостепанівка Олександрівського району Донецької області, вул. Свободи,3 ,код ЄДРПОУ 37980355.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстрований в АДРЕСА_2 , НОМЕР_3 .

Повний текст рішення складено 21 травня 2019 року.

Суддя Щербак Ю.В.