Постанова

від 18.04.2019 по справі 201/10281/18

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/3894/19 Справа № 201/10281/18 Головуючий у першій інстанції: Ткаченко Н. В. Суддя-доповідач: Красвітна Т. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2019 року колегія суддів Судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Свистунової О.В., Єлізаренко І.А.,

при секретарі Вітько Є.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" про зобов`язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, посилаючись на те, що з 10.05.2016 року він працював у ТОВ Регіон водієм вантажного транспорту, здійснював перевезення вантажів за межі України. Працював на автомобілі Volvo , д.н.з. НОМЕР_1 (місце реєстрації ТЗ Грузія), на автомобілі Reno , д.н.з. НОМЕР_2 , який належав відповідачеві. Протягом травня 2016 року - жовтня 2017 року здійснював рейси до Грузії і Вірменії. Протягом цього часу постійно отримував заробітну плату в розмірі 15000,00 грн. Керівником підприємства був ОСОБА_3 , а його безпосереднім керівником ОСОБА_4 . В жовтні 2017 року, під час повернення з Вірменії, перед Грузинською митницею на переході Казбегі-Верхній Ларс , 06.10.2016 року автомобіль Reno д.н.з. НОМЕР_2 , яким він керував, у зв`язку з несправністю гальмівної системи, покотився і вдарив автомобіль DAF д.н.з. НОМЕР_3 . Позивач зобов`язався провести ремонт пошкодженого автомобіля. Після повернення, за погодженням з ОСОБА_4 , він зобов`язався відшкодувати підприємству збитки у ДТП в розмірі 59087,00 грн. шляхом відраховуватися з заробітної плати, хоча з ним не було укладено договір про повну матеріальну відповідальність. Заробітну плату, починаючи з жовтня 2016 року і до листопада 2017 року не отримував, хоча продовжував працювати. Його керівник ОСОБА_4 пояснив це тим, що позивач має якнайшвидше відшкодувати збитки. Позивач звернувся до свого керівника ОСОБА_4 із заявою про звільнення, на що йому було відмовлено з посиланням на те, що збитки остаточно не відшкодовані. У видачі трудової книжки і виплаті заробітної плати також було відмовлено. Тому, уточнивши позовні вимоги, позивач просив зобов`язати ТОВ Регіон видати йому належним чином оформлену трудову книжку та стягнути з відповідача заборгованість із заробітної плати в розмірі 360000,00 грн. за 24 місяці (з жовтня 2016 року по вересень 2018 року) (а.с. 3-6, 23-26).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , посилаючись на неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та недоведеність обставин, які суд визнав встановленими, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового судового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Після відкриття апеляційного провадження у справі та призначення справи до апеляційного розгляду стало відомо про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_1 помер, що підтверджується листом Дніпровського районного відділу ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області від 09.04.2019 року №837/14.32-20, за змістом якого виявлено актовий запис про смерть №472 від 18.02.2019 року, складений Новокодацьким районним у м. Дніпрі відділом ДРАЦС ГТУЮ у Дніпропетровській області на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На цій підставі відповідачем подано письмове клопотання про закриття провадження у справі.

Відповідно до положень п. 7 ч.1 ст. 255 ЦПК України, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі.

Згідно з вимогами ч.ч. 1, 3 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу. Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

З огляду на наведені обставини та положення норм процесуального законодавства; встановивши, що позивач ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року після ухвалення судом першої інстанції рішення; враховуючи що предмет спору нерозривно пов`язаний з особою померлого, - колегія суддів вважає, що не зважаючи на те, що спірні правовідносини не допускають правонаступництва, законність та обґрунтованість ухваленого судом першої інстанції рішення підлягає перевірці в апеляційному порядку, а тому у задоволенні клопотання ТОВ "Регіон" про закриття провадження у даній цивільній справі необхідно відмовити.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що ТОВ Регіон (код ЄДРПОУ 24443191) зареєстроване як юридична особа з 13.02.1997 року, код КВЕД 77.12 надання в оренду вантажних автомобілів , керівником якого є ОСОБА_6 з 27.05.2016 року (а.с. 10-14).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 автомобіль RENAULT MAGNUM, 440, вантажний силовий тягач-Е, д.н.з. НОМЕР_2 , належить на праві власності ТОВ Регіон з 29.06.2013 року (а.с. 15).

Напівпричіп SCHMITZ SKO, 24, рефрижиратор-Е, д.н.з. НОМЕР_5 також належить на праві власності ТОВ Регіон з 29.06.2016 року, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_6 (а.с. 15).

Листом Харківської митниці ДФС України від 07.11.2018 року №8310/001/20-70-10 надано інформацію згідно даних функціонального модуля Журнал пункту пропуску Автоматизованої системи митного оформлення Інспектор пункту пропуску Гоптівка митного поста Щербаківка , зокрема, щодо встановлення наступних випадків переміщень перевізником REGION LTD в період переміщення з 01.04.2016 року по 01.11.2017 року, а саме транспортним засобом марки Reno НОМЕР_2 / НОМЕР_5 : експорт 23.07.2016 року (ТТН (СМH ) 310512, 310508, 310513, 310510, 310511, 310514, 310515, 310516, 695431, 310507, 310509; імпорт 16.10.2016 року (ТТН (СМH) 695428, експорт 06.11.2016 року ТТН (СМH) 695421, 695417, 695419, 695420; експорт 05.02.2017 року ТТН (СМH) 443057; експорт 24.03.2017 року ТТН (СМH) 443053, 443052, 443054, 443058, 695422, експорт 26.06.2017 року ТТН (СМH) 443056, імпорт 30.07.2017 року без вантажу , експорт 01.10.2017 року ТТН (СМH) 695426, 443061 (а.с. 38-39).

Крім того, у Харківської митниці ДФС України наявна інформація щодо перетину державного кордону України ОСОБА_1 через міжнародний пункт пропуску для автомобільного сполучення Гоптівка за період часу з 01.04.2016 року по 01.11.2017 року транспортним засобом марки Volvo , державний номерний знак республіки Грузії НОМЕР_1 , яка не стосується перевізника REGION LTD (а.с. 38, 39).

Також встановлено, що транспортний засіб RENAULT MAGNUM 440, д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі договору оренди транспортного засобу №6 від 01.07.2016 року за актом приймання-передачі від 01.07.2016 року передано в строкове платне користування ФОП ОСОБА_7 ; строк дії договору оренди з 01.06.2016 року по 30.06.2017 року (а.с. 82, 84).

01 липня 2017 року між ТОВ Регіон і ФОП ОСОБА_7 укладено ще один договір №6.1 оренди транспортного засобу RENAULT MAGNUM 440, д.н.з. НОМЕР_2 , строком дії до 30.06.2018 року (а.с. 83).

Згідно листа Одеської митниці ДФС України від 09.11.2018 року №1469/5/15-70-62 надано інформацію про перетин митного кордону України в зоні діяльності митного поста Чорноморськ 22.09.2016 року автомобілем з д.н.з. НОМЕР_2 НОМЕР_5 , що належить ТОВ Регіон під керуванням ОСОБА_1 , до якого долучено копії МД №101040000/2016/008271 від 20.09.2016 року і CMR №95429 від 20.09.2016 року, з яких вбачається, що перевізником є ТОВ Регіон , водій ОСОБА_1 (а.с. 70-73).

Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_7 від 17.12.2018 року №17/12, ОСОБА_1 у період з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року працював водієм автотранспортного засобу у ФОП ОСОБА_7 , розмір заробітної плати складав 3200,00 грн. за місяць (а.с. 106).

Зі звітів за формою 1 ДФ Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманих з них податку за 1 - 4 квартали 2017 року, поданих ФОП ОСОБА_7 до контролюючих органів ДФС України, ОСОБА_1 нараховувалася та сплачувалась заробітна плата в розмірі 5248,00 грн. (6400,00 грн. за вирахуванням 1152,00 грн. податку) (а.с. 109-130).

Згідно листа ТОВ Регіон №201118/2 від 20.11.2018 року, штатним розкладом підприємства не передбачена посада водія; всі транспортні засоби підприємства передані в оренду ФОП.; ОСОБА_1 у трудових відносинах з ТОВ Регіон не перебував і його трудова книжка на підприємстві відсутня (а.с. 85).

Суду також надано штатний розпис ТОВ Регіон , яким з 27.05.2016 року посада водія на підприємстві не передбачена, а наявна лише посада директора (а.с. 86).

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України, трудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 КЗпП України, трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим при укладенні трудового договору з фізичною особою.

За змістом ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі статтею 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Аналогічне визначення заробітної плати міститься й у статті 1 Закону України Про оплату праці .

Відповідач заперечує проти позову зазначаючи, що ОСОБА_1 ніколи не перебував з товариством у трудових відносинах. Будь-які заяви позивача, накази про прийняття на роботу та звільнення, про визначення йому робочого місця та зарплати відсутні.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; встановивши, що відповідачем спростовані твердження позивача про перебування з ТОВ Регіон у трудових відносинах, - колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення позову про видачу належним чином оформленої трудової книжки та стягнути з відповідача заборгованості по заробітної плати в розмірі 360000,00 грн.

Колегія також наголошує, що у ТОВ Регіон посада водія взагалі відсутня, що підтверджується штатним розписом підприємства.

Той факт, що ТОВ Регіон вказане у товарно-транспортій накладній як перевізник, вказує лише на виконання відповідачем умов договору про перевезення, відомості про який сторонами справи суду не представлено, клопотань про витребування відповідних доказів не заявлено.

Згідно змісту позовної заяви, керівником підприємства був ОСОБА_3 , що у сукупності з іншими доказами вказує на те, що позивач з 01.02.2017 року по 31.10.2017 року перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_7 , а не з ТОВ Регіон .

Зокрема, автомобіль RENAULT MAGNUM 440, д.н.з. НОМЕР_2 , на підставі договорів оренди з 01.07.2016 року і до 30.06.2018 року був у користуванні ФОП ОСОБА_7 , а пунктом 5.1 розділу 5 цих договорів оренди встановлено, що обов`язком орендодавця є забезпечення орендаря шляховими листами установленого зразка, ТТН, книжками М.Д.П. , іншими необхідними документами.

Крім того, той факт, що позивач виконував роботу з перевезення вантажів, що дійсно підтверджено матеріалами справи, не може бути беззаперечним доказом перебування з ТОВ Регіон саме у трудових відносинах, а не, наприклад, у відносинах цивільно-правового характеру.

Клопотань про надання будь-яких інших доказів, витребування доказів судом - позивачем не заявлено, що стверджується письмовими матеріалами справи.

Отже, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування районним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи, а лише зводяться до переоцінки доказів.

Суд звертає увагу, що, відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, колегія приходить до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваного рішення місцевого суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 259, 268, 367, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2018 року - залишити без змін.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" про закриття провадження у цивільній справі по апеляційній скарзі представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 грудня 2018 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон" про зобов`язання видати трудову книжку, стягнення заборгованості по заробітній платі - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та протягом тридцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий

Судді