Постанова

від 17.04.2019 по справі 371/640/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

17 квітня 2019 року

м. Київ

справа № 371/640/16-ц

провадження № 61-45228 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Стрільчука В. А.,

суддів: Карпенко С. О., Кузнєцова В. О., Олійник А. С., Усика Г. І. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Селянське (фермерське) господарство Мальованого Василя Володимировича

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Мальованого Василя Володимировича на постанову Апеляційного суду Київської області від

16серпня 2018 року у складі колегії суддів: Сержанюка А. С., Мережко М. В., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Селянського (фермерського) господарства Мальованого Василя Володимировича (далі - СФГ Мальованого В. В.) про визнання недійсним договору оренди землі.

На обгрунтування позовних вимог зазначала, що вона є власником земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 4,0100 га, цільове призначення - ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області.

Після смерті попереднього власника зазначеної земельної ділянки, влітку

2008 року вона уклала договір оренди землі з СФГ Мальованого В. В. , проте примірник зазначеного договору не отримала. При з`ясуванні питання щодо державної реєстрації зазначеного договору, їй стало відомо про існування договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, укладеного між нею та СФГ Мальованого В. В .

Посилаючись на те, що у 2012 році вона будь-яких договорів оренди землі не укладала, а підпис у договорі виконано не нею, позивач просила визнати недійсним договір оренди землі від 28 грудня 2012 року, укладений між нею та СФГ Мальованого В. В. , предметом якого є земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 4,0100 га, розташована на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року позов ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивач не надала належних та допустимих доказів, які б свідчили, що підпис у оспорюваному договорі від її імені виконано не нею, а іншою особою. Зокрема висновки експертів Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14 липня 2016 року № 19/4-05/334 та від 01 листопада

2016 року № 19/4-05/597 містять припущення, що підпис у договорі оренди землі від 28 грудня 2012 року виконано не ОСОБА_1 , а покази свідків є суперечливими між собою.

Короткий зміст рішення апеляційного суду

Постановою Апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2018 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 28 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Мальованого В. В. , зареєстрований 28 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Миронівському районі Київської області за реєстраційним № 322290004003578.

Вирішено питання розподілу судових витрат.

Судове рішення апеляційного суду мотивоване наявністю підстав, визначених статтями 84, 109 ЦПК України для визнання факту непідписання договору оренди землі від 28 грудня 2012 року позивачем, оскільки причиною неможливості надання висновку судової почеркознавчої експертизи, призначеної ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 червня

2017 року, стало, зокрема, ненадання відповідачем у розпорядження експертів витребовуваного оригіналу оспорюваного правочину.

Короткий зміст вимог та доводів наведених у касаційній скарзі

У жовтні 2018 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга СФГ Мальованого В. В. , у якій заявник просив скасувати постанову Апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2018 року та залишити в силі рішення Миронівського районного суду Київської області від 24 січня 2017 року, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга обгрунтована посиланням на безпідставність висновку апеляційного суду про ненадання відповідачем належного йому примірника оригіналу договору оренди землі для проведення судової почеркознавчої експертизи, оскільки у березні 2018 року відповідач направив до суду наявний у нього оригінал договору оренди землі від 12 грудня 2012 року, укладений між

ОСОБА_1 та СФГ Мальованого В. В. , зареєстрований 28 грудня 2012 року в управлінні Держкомзему у Миронівському районі Київської області за реєстраційним № 322290004003578, чим виконав ухвалу суду. Іншого договору оренди землі, відмінного від наданого суду, між сторонами укладено не було, а при візуальному порівнянні тексту такого договору суд мав можливість пересвідчитися в тому, що він є ідентичним договору оренди землі від 28 грудня 2012 року. Посилаючись на ухилення відповідача від надання експертам необхідного експертного матеріалу, апеляційний суд не звернув увагу, що підставою неможливості надання висновку експертами зазначено також і відсутність у достатній кількості та належної якості порівняльного матеріалу, зокрема вільних зразків підпису ОСОБА_1 Крім того за наявності у матеріалах справи висновку № 19/4-05/597 судової почеркознавчої експертизи від 01 листопада 2016 року, наданого на виконання ухвали Миронівського районного суду Київської області від 04 жовтня 2016 року, апеляційний суд не мав необхідних правових підстав для повторного призначення у справі судової почеркознавчої експертизи.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух справи у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2018 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу з суду першої інстанції.

Ухвалою Верховного Суду від 04 квітня 2019 року справу призначено до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами.

Згідно частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє у межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 4,0100 га, кадастровий номер НОМЕР_1 , розташованої на території Потіцької сільської ради Миронівського району Київської області.

28 грудня 2012 року управлінням Держкомзему у Миронівському районі у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю, право постійного користування землею та договорів оренди землі зареєстровано договір оренди землі від 28 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та СФГ Мальованого В. В. , реєстраційний № 322290004003578.

Позивач стверджувала, що вона у 2012 році договорів оренди землі з СФГ Мальованого В. В. не укладала, оспорюваного договору не підписувала, що свідчить про відсутність її волевиявлення на передачу земельної ділянки в оренду.

Відповідно до висновків експертів Київського обласного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України №19/4-05-334 від 14 липня 2016 року та №19/4-05/597 від 01 листопада 2016 року, підпис від імені ОСОБА_1 в графі Орендодавець договору оренди землі від 28 грудня

2012 року, укладеного між ОСОБА_1 та СФГ Мальованого В. В. , виконано ймовірно не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Згідно висновку, складеного за результатами проведення фізико-хімічної експертизи матеріалів документів №2232 від 19 травня 2017 року, давність виконання підпису від імені ОСОБА_1 , підпису від імені Мальованого В. В. , запису: 28.12.12 322290004003578 ОСОБА_4 та підпису від імені ОСОБА_4 , які наявні на 5 аркуші договору оренди землі, укладеного 28 грудня 2012 року між

СФГ Мальованого В. В. та ОСОБА_1 , зареєстрованого в управлінні Держкомзему у Миронівському районі Київської області 28 грудня 2012 року за реєстраційним №322290004003578, та підпису від імені ОСОБА_1 , підпису від імені Мальованого В. В. на акті приймання-передачі земельної ділянки до зазначеного договору оренди, виконані в період травень 2015 року - травень 2014 року, що не відповідає датам на документах.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 червня 2017 року у справі призначено судову почеркознавчу експертизу на вирішення якої поставлено питання: Чи виконаний підпис в графі Орендодавець договору оренди землі, укладеного 28 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та СФГ Мальованого В. В. , самою ОСОБА_1 чи іншою особою? .

Згідно повідомлення експертів №4570-4572/18-32 від 19 липня 2018 року, проведення судової почеркознавчої експертизи за наявними матеріалами неможливе у зв`язку з невиконанням клопотання експертів про надання оригіналу досліджуваного документу - договору оренди землі від 28 грудня 2012 року та порівняльного матеріалу у достатній кількості та належній якості.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга

СФГ Мальованого В. В . підлягає задоволенню частково, з огляду на наступне.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем (частина четверта статті 124 Земельного кодексу України).

Відповідно до статті 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - цедоговір, за якиморендодавець зобов`язаний за плату передатиорендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовійформі та за бажаннямсторін може бути посвідченийнотаріально. Договіроренди землі набирає чинності з моменту йогодержавної реєстрації (статті 14, 17 Закону України Про оренду землі ).

Положеннями частини першої статті 16 Закону України Про оренду землі передбачено, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 3 ЦПК України 2004 року , у редакції на дату виникнення спірних правовідносин, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистомсвоїх порушених, невизнанихабо оспорюваних прав, свобод чиінтересів.

Відповідно до статті 203 ЦК Українизміст правочину не можесуперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, йогоморальним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявленняучасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочинмає вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальнее настання правових наслідків, щообумовлені ним. Правочин, щовчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніхчи непрацездатних дітей.

Частиною першою статті 215 ЦК Українивизначено, щопідставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, яківстановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до пункту 4 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно зчастиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставусвоїх вимогабо заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків (стаття 79 ЦПК України ).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (частина перша статті 79 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відповідно до частини першої статті 143 ЦПК України 2004 року, на дату призначення апеляційним судом експертизи, для з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, тощо, суд призначає експертизу за заявою осіб, які беруть участь у справі.

Ідентифікація виконавця підпису орендодавця на договорі оренди потребує застосування спеціальних знань, що можливо з`ясувати в порядку призначення судом почеркознавчої експертизи.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання недійсним договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, укладеного між нею та СФГ Мальованого В. В. , суд першої інстанції зазначив про ненадання позивачем належних та допустимих доказів на підтвердження її доводів про те, що вона у 2012 році не підписувала з відповідачем договору оренди землі, а відтак не мала волевиявлення на його укладення.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове судове рішення про задоволення позову, апеляційний суд виходив з наявності підстав, визначених статтями 84, 109 ЦПК України для визнання факту не підписання договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, оскільки ненадання відповідачем у розпорядження експертів витребовуваного оригіналу оспорюваного правочину унеможливило надання висновку судової почеркознавчої експертизи, призначеної за ухвалою Апеляційного суду Київської області від 08 червня

2017 року

Зазначений висновок апеляційного суду є непереконливим, з огляду на його невідповідність обставинам справи та неправильне застосування норм процесуального права.

Відповідно до частини десятої статті 84 ЦПК України, у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з`ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.

Відповідно до статті 109 ЦПК України, у разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з`ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні.

Системний аналіз вищезазначених норм права, дає підстави для висновку, що у них законодавець встановив спеціальну процесуальну санкцію для осіб, які ухиляються від участі у експертизі, зокрема у наданні необхідних документів, без яких неможливо провести експертизу. Важливим у такому випадку є встановлення ухилення осіб як умисних дій, внаслідок чого неможливо провести експертизу для з`ясування відповіді на питання яке для них має значення, наслідком чого може бути визнання судом факту для з`ясування якого була призначена експертиза, або відмова у його визнанні. Фактично суд виходить з припущення, що особа ухиляється від участі в експертизі, оскільки побоюється її результатів, а тому визнає факт, який треба було встановити експертизою, доведеним.

Ураховуючи предмет та підстави заявленого ОСОБА_1 позову, твердження позивача про те, що підпис у оскаржуваному договорі оренди землі виконано не нею, а іншою особою, з`ясування питання ідентифікації виконавця підпису у оспорюваному договорі при проведенні судової почеркознавчої експертизи має визначальне значення для встановлення обставин справи, та є способом реалізації основоположних засад цивільного судочинства - змагальності сторін, доведеності та переконливості їх доводів та доказів перед судом.

Разом з тим, вирішуючи спір апеляційний суд не врахував, що 06 березня

2018 року СФГ Мальованого В. В. на виконання вимог ухвали про призначення судової почеркознавчої експертизи було направлено до суду оригінал договору оренди землі від 12 грудня 2012 року, укладений між ОСОБА_1 та

СФГ Мальованого В. В. , зареєстрований управлінням Держкомзему у Миронівському районі 28 грудня 2012 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель за тим же реєстраційним номером, що і оспорюваний договір оренди землі від 28 грудня 2012 року - 322290004003578, та не перевірив доводів відповідача про те, що зазначений договір оренди землі саме і є витребуваним судом договором, зміст якого, за винятком дати його укладення, є тотожним копії договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, долученої до позовної заяви, та примірнику пошкодженого оригіналу договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, що надійшов від Миронівського відділу поліції Головного управління Національної поліції у Київській області, а відтак, не з`ясував чи був наявний у діях СФГ Мальованого В. В. умисел на ухилення від надання експертам оригіналу оспорюваного правочину.

Заслуговують на увагу і посилання заявника на те, що підставою ненадання висновку експерта була також недостатня кількість та неналежна якість порівняльного матеріалу - вільних зразків підпису ОСОБА_1 за період, наближений за часом виконання з досліджуваним об`єктом, у тому числі за

2012 рік, що згідно повідомлення експертної установи також визначено однією з підстав неможливості надання висновку експерта.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Згідно з підпунктом першим частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Апеляційний суд не здійснив належної перевірки доводів апеляційної скарги, не надав оцінки зібраним у справі доказів у їх сукупності, обмежившись посиланням на те, що ненадання відповідачем примірника оригіналу договору оренди землі від 28 грудня 2012 року, свідчить про ухилення СФГ

Мальованого В. від проведення експертизи та відповідно до положень статей 84, 109 ЦПК України та наявність підстав для визнання факту не підписання Форноль О.М. договору оренди землі. Відтак оскаржуване судове рішення не може вважатись законним та обгрунтованим, а тому відповідно до статті 411 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З огляду на висновок щодо суті касаційної скарги судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатами розгляду спору.

Керуючись статтями 400, 402, 409, 411, 415, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства Мальованого Василя Володимировича задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 16 серпня 2018 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. А. Стрільчук

Судді: С. О. Карпенко

В. О. Кузнєцов

А. С. Олійник

Г. І. Усик