Постанова

від 20.05.2019 по справі 910/16025/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р. Справа№ 910/16025/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кравчука Г.А.

суддів: Козир Т.П.

Тищенко А.І.

при секретарі: Бовсунівській Л.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Глазков Є.С., ордер довіреність № КВ408806 від 26.10.18

від відповідача: Еседуллаєва Л.М. довіреність № 22 від 01.04.19

від третьої особи: не з`явився

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" , м. Київ

на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 (повний текст складено 11.02.2019)

у справі №910/16025/18 (суддя Сташків Р.Б.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Інвест", м. Київ

до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку", м. Київ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

про зобов`язання виконати дії,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст і підстави позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор-Інвест" (далі - ТОВ"Аскор-Інвест", Позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - ПАТ "ВБР", Відповідач) про визнання припиненою застави за договором застави №ZXN019500.57915.035 майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором від 10.04.2014, укладеним між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем, та про зобов`язання Відповідача подати реєстратору заяву встановленого зразка про припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень 11.04.2014 за № 14299709 на підставі договору застави №ZXN019500.57915.035 від 10.04.20144, укладеного між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем, і виключення його з реєстру.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Відповідачем не визнається припинення застави у зв`язку з укладенням 24.07.2014 додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 позов задоволено повністю.

Визнано припиненою заставу за Договором застави № ZXN019500.57915.035 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.2014, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайтрум" та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку".

Зобов`язано Публічне акціонерне товариство "Всеукраїнський банк розвитку" подати реєстратору заяву встановленого зразка про припинення обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень 11.04.2014 № 14299709 на підставі Договору застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайтрум" та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку", і виключення його з реєстру

Задовольняючи позовні вимоги місцевий господарський суд виходив з того, що Договір застави є розірваним з моменту підписання між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем 24.07.2014 Додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави. У зв`язку з встановленням обставин припинення Договору застави № ZXN019500.57915.035 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.2014, місцевий господарський суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про зобов`язання Відповідача подати реєстратору заяву встановленого зразка про припинення обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень 11.04.2014 № 14299709 на підставі Договору застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайтрум" та Публічним акціонерним товариством "Всеукраїнський банк розвитку", і виключення його з реєстру.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, ПАТ "ВБР" звернулося до Північного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у даній справі скасувати та постановити нове, яким відмовити в задоволені позову в повному обсязі.

В обґрунтування підстав, викладених в апеляційній скарзі, Позивач зазначає про порушення судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт зазначає, що в нього відсутні відомості про укладення 24.07.2014 Додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави, при цьому, за боржником за основним зобов`язанням наразі наявна значна сума заборгованості.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №910/16025/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Кравчука Г.А. (доповідач у справі), суддів Іоннікової А.І. та Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.03.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПАТ "ВБР" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019, справу №910/16025/18 призначено до розгляду на 15.04.2019.

У судовому засіданні 15.04.2019 у відповідності до положень ч. 2 ст.216 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 20.05.2019.

Явка представників сторін.

У судове засідання 20.05.2019 з`явився представник відповідача, вимоги апеляційної скарги підтримав, просив апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволені позову ТОВ "Аскор-Інвест".

Представник позивача у судовому засіданні 20.05.2019 проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишити без задоволення та рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.

05.03.2013 між Відповідачем, як банком, та ТОВ "Лайтрум", як клієнтом, укладено Договір № ZKDID04.57915.018 про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний плюс" (що разом із Додатковими угодами №1 від 03.03.2014, №2 від 01.04.2014 далі - Договір депозиту). На підставі вказаного Договору банк прийняв від ТОВ "Лайтрум" грошову суму вкладу (депозиту) у розмірі 9520420 дол. США на вкладний рахунок строком до 05.03.2015 та зобов`язався сплачувати клієнту проценти, з розрахунку процентної ставки за користування вкладом в розмірі 5,5 % річних.

10.04.2014 між вказаними сторонами було укладено Договір застави № ZXN019500.57915.035 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) (далі-Договір застави), за яким ТОВ "Лайтрум" передало Відповідачу в заставу майнові права на отримання грошових коштів у повному обсязі за Договором депозиту в забезпечення виконання зобов`язань Приватним акціонерним товариством "АВК" (далі - ПрАТ "АВК"), як позичальником, перед Відповідачем, що випливають із укладеного між ними Кредитного договору від 19.02.2013 № KKPOD.96142.003.

Відповідно до п. 22, 23 Договору застави термін дії договору - до повного виконання ПрАТ "АВК" та Відповідачем зобов`язань за Кредитним договором та всіма додатками до нього. Дострокове розірвання цього договору допускається лише за згодою сторін.

Застава за цим договором підлягає реєстрації в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна в порядку та строки, передбачені законодавством України та цим договором (п.25 Договору застави).

Із наявного у матеріалах справи Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 54857371 від 14.02.2018 вбачається, що 11.04.2014 на користь Відповідача зареєстровано обтяження - застава рухомого майна, об`єкт обтяження - майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі на підставі вказаного Договору застави.

Крім того в зазначеному Витягу міститься інформація про здійснену реєстрацію змін відомостей про обтяження: 1) 06.08.2014 розміру основного зобов`язання (до змін - 9 520 420 дол. США, після змін - 9 000 000 дол. США) та строку виконання зобов`язання (до змін - 18.08.2014, після змін - 18.11.2014) на підставі Договору №2 від 06.08.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави; 2) 19.11.2014 строку виконання зобов`язання (до змін - 18.11.2014, після змін - 01.03.2015) на підставі Договору № 3 від 18.11.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави.

Як стверджує Позивач 24.07.2014 між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем була укладена Додаткова угода №1 про розірвання Договору застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) (далі - Додаткова угода), відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди розірвати Договір застави з 24.07.2014, а також передбачили, що з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою припиняються зобов`язання сторін, що виникли з Договору застави, і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із цього Договору застави.

Відповідно п.п. 3, 4 Додаткової угоди остання вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною Договору застави.

У подальшому, 26.02.2015 між ТОВ "Лайтрум", як цедентом, та Позивачем, як цесіонарієм, було укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) (далі-Договір цесії), за умовами якого цедент відступає цесіонарієві, а останній набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за Договором депозиту № ZKDID04.57915.018 від 05.03.2013, укладеним між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем (боржником).

Відповідно до п. п. 2, 2.1 Договору цесії цесіонарій набуває право вимагати від Відповідача (боржника) належного виконання наступних обов`язків: виплачувати проценти в термін, згідно умов договору депозитного вкладу; забезпечити повне збереження грошових коштів, прийнятих боржником, згідно умов договору депозитного вкладу; повернути грошові кошти, прийняті боржником та нараховані проценти, згідно умов договору депозитного вкладу; гарантувати збереження інформації, що містить банківську таємницю, згідно умов договору депозитного вкладу. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору.

Згідно з п. 5 Договору цесії цесіонарій за відступлення права вимоги зобов`язується у день підписання цього договору сплатити цеденту грошові кошти у сумі, що дорівнює грошовій сумі вкладу (депозиту), згідно умов депозитного вкладу.

П. 6 Договору цесії передбачено, що до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків боржника з дати набрання чинності цим договором та проведення повного розрахунку, згідно з пункту 5 цього договору.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.12.2015 Національним банком України прийнята постанова № 914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВБР". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято відповідне рішення від 22.12.2015 № 234 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Позивач, як новий кредитор за Договором депозиту, подав до Відповідача заяву від 28.01.2016 № 21/01-29 про задоволення вимог кредитора, в якій просив визнати його кредитором Відповідача за Договором депозиту, укладеним між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем.

У листі від 09.11.2017 № 4810 Відповідач повідомив Позивача, що кредиторські вимоги останнього за Договором депозиту включені до 7 черги реєстру акцептованих вимог Відповідача. Крім того, Відповідач зазначив, що грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку на підставі Договору депозиту, були арештовані згідно з ухвалою суду по кримінальній справі від 23.02.2016 № 757/8032/16-к та перебувають під обтяженням за Договором застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014.

19.01.2018 Позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою № 01/19-01, в якій зазначив, що Договір застави є розірваним відповідно до Додаткової угоди №1 від 24.07.2014, у зв`язку із чим зобов`язання за ним у сторін припинилися. Отже Позивач просив вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та припинення обтяження заставою грошових коштів за Договором депозиту, право на які Позивач набув на підставі Договору цесії.

Надана Відповідачем відмова (лист від 01.02.2018 № 269) у задоволенні вимог Позивача була мотивована відсутністю у Відповідача інформації щодо укладення Додаткової угоди про розірвання Договору застави та відсутністю оригіналу цієї угоди у матеріалах кредитної справи банку, як сторони договору.

У зв`язку з викладеним між сторонами виник спір, за результатами вирішення якого Господарським судом міста Києва ухвалено оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог Позивача у повному обсязі.

Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.

В силу ст.124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Здійснюючи правосуддя, суд забезпечує захист гарантованих Конституцією України та законами України прав і свобод людини і громадянина, прав і законних інтересів юридичних осіб, інтересів суспільства і держави.

Гарантуючи судовий захист з боку держави, Конституція України, водночас, визнає право кожного будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань і це конституційне право не може бути скасоване або обмежене (ч.5 ст.55 Конституції України).

Відповідно до п.2 ст.15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Ч.1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу із застосуванням одного із способів, передбачених ч.2 ст.16 цього Кодексу.

Таким чином при вирішенні спору підлягають застосуванню загальні приписи ст.ст. 3, 15,16 ЦК України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права.

Спір у даній справі стосується визнання припиненою застави та зобов`язання подати реєстратору заяву про припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, і виключення його з реєстру.

За результатами розгляду такого спору має бути встановлено не лише наявність підстав вважати припиненою заставу відповідно до вимог чинного законодавства, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, на захист якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушене, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Тобто порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов`язковими. Обов`язком позивача, відповідно до ст.74 ГПК України, є доведення (підтвердження) в установленому законом порядку наявності факту порушення або оспорювання його прав та інтересів.

Відповідно до ст.512, ч.1 ст. 514, ч.1 ст. 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Договір відступлення права вимоги (цесії) від 26.02.2015, укладений між ТОВ "Лайтрум" та Позивачем, є чинним, відомості у матеріалах справи про визнання його недійсним чи розірваним, відсутні.

Отже Позивач став кредитором за Договором депозиту і набув право вимагати від Відповідача належного виконання зобов`язань за вказаним договором, зокрема, і повернення прийнятих в якості вкладу грошових коштів та нарахованих процентів.

Незважаючи на те, що Відповідач 09.11.2017 визнав Позивача своїм кредитором за заявленими 28.01.2016 кредиторськими вимогами за Договором депозиту, укладеного між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем, та включив їх до 7 черги реєстру акцептованих вимог, Позивач вважає, що Відповідачем порушені його права невизнанням припиненою застави у зв`язку з розірванням Договору застави та відмовою у поданні заяви до Державного реєстру про припинення обтяження.

Як вбачається із матеріалів справи Відповідач заперечує вимоги Позивача мотивуючи відсутністю у нього інформації щодо укладення Додаткової угоди про розірвання Договору застави та відсутністю оригіналу цієї угоди в матеріалах кредитної справи банку, як сторони цього договору.

Ст. 13 Закону України "Про заставу" (у редакції чинній на час укладення Договору застави) передбачені вимоги до форми договору застави. Так згідно ч.1 вказаної статті Закону договір застави повинен бути укладений у письмовій формі. У випадках, коли предметом застави є нерухоме майно, космічні об`єкти, транспортні засоби, що підлягають державній реєстрації, договір застави повинен бути нотаріально посвідчений на підставі відповідних правовстановлюючих документів (ч.2 ст.13 Закону України "Про заставу").

Відповідно до положень ч. 3 ст.577 ЦК України, застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви застоводержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна. З цією нормою кореспондуються положення ст.15 Закону України "Про заставу", якими передбачено, що застава рухомого майна може бути зареєстрована відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст.585 ЦК України, ст.16 Закону України "Про заставу" право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, з моменту його нотаріального посвідчення. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитися у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення.

При цьому, за приписами ч. 2 ст. 16 Закону України "Про заставу" реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави.

Проте заставодержатель зареєстрованої застави рухомого майна має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше (ч.5 ст.18 Закону України "Про заставу").

Аналогічні правові наслідки реєстрації обтяжень рухомого майна передбачені і Законом України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", яким встановлено порядок реєстрації обтяжень рухомого майна в Державному реєстрі.

На виконання умов п.26 Договору застави 11.04.2014 в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження - застава рухомого майна, об`єкт обтяження - майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі на підставі вказаного Договору застави, обтяжувач - ПАТ "ВБР" , боржник - ТОВ "Лайтрум", що підтверджується Витягом за № 54857371 від 14.02.2018.

Крім того, як встановлено колегію суддів апеляційного господарського суду, в зазначеному Витязі міститься інформація про здійснену реєстрацію змін відомостей про обтяження: 1) 06.08.2014 розміру основного зобов`язання (до змін - 9 520 420 дол. США, після змін - 9 000 000 дол. США) та строку виконання зобов`язання (до змін - 18.08.2014, після змін - 18.11.2014) на підставі Договору №2 від 06.08.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави; 2) 19.11.2014 строку виконання зобов`язання (до змін - 18.11.2014, після змін - 01.03.2015) на підставі Договору № 3 від 18.11.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави.

Зазначені зміни внесені до Державного реєстру у повній відповідності до вимог ст.13 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" . Зазначена норма зобов`язує обтяжувача зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п`яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни.

Досліджуючи хронологію внесення вказаних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі правочинів, відповідно до яких ці зміни відбулися, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що сторони Договору застави - ПАТ "ВБР" та ТОВ "Лайтрум" після 24.07.2014 (дати укладення Додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави) 06.08.2014 та 18.11.2014 уклали Договори №2 і №3 про внесення змін та доповнень до Договору застави, що виключає (скасовує) домовленість сторін про розірвання Договору застави та припинення правовідносин за цим Договором. Фактично сторони пролонгували дію вказаного Договору застави.

Наявність у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 54857371 від 14.02.2018 зареєстрованих відповідно 06.08.2014 та 19.11.2014 змін до відомостей про зареєстроване обтяження і відсутність запису про реєстрацію припинення обтяження, яке відбулося, за твердженням Позивача, 24.07.2014 на підставі Додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави, свідчить, що Позивачу до звернення із даним позовом до господарського суду було відомо про реєстрацію вказаних змін. Проте, ним не вчинені дії на виправлення чи спростування цих змін у Державному реєстрі.

Крім того колегія суддів апеляційного господарського суду враховує приписи п. 22 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 (далі - Порядок), згідно якого про внесення змін до запису реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу, другий примірник витягу реєстратор протягом п`яти днів надсилає боржнику. Отже ТОВ "Лайтрум" було відомо про внесення вказаних змін до запису про реєстрацію обтяження - застави майнових прав на отримання грошових коштів. Матеріали справи не містять доказів звернення боржника до обтяжувача або реєстратора про виправлення виявленої ним помилки у витягу у порядку, встановленому п.п.15, 23 Порядку, чи оскарження в судовому порядку зазначених змін до запису про обтяження рухомого майна. Тобто ТОВ "Лайтрум" не вбачало в реєстрації таких змін до запису про реєстрацію обтяження рухомого майна будь-яких неточностей чи помилок, погоджувалося з ними, що свідчить про продовження дії Договору застави.

З огляду на вказані обставини, оцінюючи докази у порядку ст.86 ГПК України у їх сукупності, враховуючи послідовність дій сторін Договору застави - ПАТ "ВБР" і ТОВ "Лайтрум" в частині внесення змін і доповнень до цього Договору, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що Додаткова угода №1 про розірвання Договору застави від 24.07.2014 не є належним і допустимим доказом, який посвідчує припинення договірних відносин між ПАТ "ВБР" і ТОВ "Лайтрум".

Оскільки відсутні підстави вважати Договір застави розірваним, тому застава також не може вважатись припиненою на підставі зазначеної Додаткової угоди.

Таким чином Позивачем не доведено як факту припинення застави у порядку, встановленому чинним законодавством, так, відповідно, і порушення його прав.

Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу, що Договір застави було укладено між Банком та ТОВ "Лайтрум", цей договір є підставою для виникнення прав і обов`язків у його сторін. Позивач не є стороною даного договору, у зв`язку з чим колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що у останнього не виникають права та обов`язки згідно цього договору.

Позовні вимоги про визнання припиненою застави рухомого майна за Договором застави №ZXN019500.57915.035 майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором від 10.04.2014, укладеним між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Натомість похідна від зазначеної вимога про зобов`язання Відповідача подати реєстратору заяву встановленого зразка про припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень 11.04.2014 за № 14299709 на підставі договору застави №ZXN019500.57915.035 від 10.04.20144, укладеного між ТОВ "Лайтрум" та Відповідачем, і виключення його з реєстру також не підлягає задоволенню як безпідставна та недоведена.

У зв`язку з наведеним колегія суддів апеляційного господарського суду визнає апеляційну скаргу Відповідача обґрунтованою.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 1 ст.277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у даній справі - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у позові повністю.

Судові витрати.

У зв`язку з наявністю підстав для задоволення апеляційної скарги витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у відповідності до вимог ст. 129 ГПК України покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскор-Інвест".

Керуючись ст.ст. 74, 129, 269, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" у справі №910/16025/18 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 06.02.2019 у справі №910/16025/18 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскор-Інвест" відмовити повністю

4. Матеріали справи №910/16025/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено 27.05.2019.

Головуючий суддя Г.А. Кравчук

Судді Т.П. Козир

А.І. Тищенко