Постанова

від 12.09.2019 по справі 910/16025/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2019 року

м. Київ

справа № 910/16025/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,

за участю секретаря судового засідання Чупрій А.П.,

представників учасників справи:

позивача - товариства з обмеженою відповідальністю Аскор-Інвест (далі - ТОВ Аскор-Інвест , скаржник, позивач) - Глазкова Є . С . (адвокат, посв. від 12.01.2015 № 1834),

відповідача - публічного акціонерного товариства "Всеукраїнський банк розвитку" (далі - ПАТ ВБР , відповідач) - Еседуллаєвої Л.М. (адвокат, посв. від 19.10.2018 № 7055/10),

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Сидоренко Ю.А. (адвокат, посв. від 16.04.2018 № 000181),

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ТОВ Аскор-Інвест

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 (головуючий - суддя Кравчук Г.А., судді - Козир Т.П., Тищенко А.І.)

у справі № 910/16025/18

за позовом ТОВ "Аскор-Інвест"

до ПАТ "Всеукраїнський банк розвитку",

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про зобов`язання виконати дії.

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. ТОВ "Аскор-Інвест" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до ПАТ "ВБР" про визнання припиненою застави за договором застави № ZXN019500.57915.035 майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором від 10.04.2014 (далі - договір застави), укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Лайтрум" (далі - ТОВ Лайтрум ) та ПАТ ВБР , та про зобов`язання відповідача подати реєстратору заяву встановленого зразка про припинення обтяження, зареєстрованого у Державному реєстрі обтяжень 11.04.2014 за № 14299709 на підставі договору застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014, укладеного ТОВ "Лайтрум" та відповідачем, і виключення його з реєстру.

1.2. Позовні вимоги з посилання на приписи статей 572, 574, 604, 651, 653 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 202 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статей 11, 28 Закону України Про заставу мотивовано тим, що відповідачем не визнається припинення застави у зв`язку з укладенням 24.07.2014 додаткової угоди № 1 про розірвання Договору застави.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Рішенням господарського суду міста Києва від 06.02.2019 позов задоволено. Визнано припиненою заставу за договором застави № ZXN019500.57915.035 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором) від 10.04.2014, укладеним ТОВ Лайтрум (далі - ТОВ Лайтрум ) та ПАТ ВБР .

Зобов`язано ПАТ ВБР подати реєстратору заяву встановленого зразка про припинення обтяження, зареєстрованого в Державному реєстрі обтяжень 11.04.2014 № 14299709 на підставі договору застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014, укладеного ТОВ "Лайтрум" та ПАТ "ВБР", і виключення його з реєстру.

2.2. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. ТОВ "Аскор-Інвест", посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд касаційної інстанції оскаржуване судове рішення у справі скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. Апеляційний господарський суд:

- всупереч вимогам частини сьомої статті 180 ГК України поширив дію угод про внесення змін та доповнень на правовідносини сторін, які існували до укладення цих угод;

- не врахував, що договори про внесення змін та доповнень до договору застави були укладені після його розірвання, чим порушив приписи статті 631 ЦК України, яка передбачає, що внесення змін до договору можливе в межах строку його дії;

- дійшов помилкового висновку, що після 24.07.2014 (дати укладення Додаткової угоди № 1 про розірвання договору застави) ПАТ ВБР та ТОВ Лайтрум 06.08.2014 та 18.11.2014 уклали договори № 2 та № 3 про внесення змін та доповнень до договору застави, оскільки в матеріалах справи відсутні зазначені договори.

5. Позиція відповідача

5.1. У відзиві на касаційну скаргу ПАТ ВБР заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх незаконність та необґрунтованість, і просить скаргу залишити без задоволення.

РОЗГЛЯД СПРАВИ ВЕРХОВНИМ СУДОМ

Склад суду касаційної інстанції змінювався відповідно до наявних у справі витягів з протоколів автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Розпорядженням в.о. заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 12.07.2019 № 29.3-02/1244 у зв`язку з перебуванням судді Колос І.Б. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/16025/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Селіваненко В.П.

Ухвалою Верховного Суду від 15.07.2019 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ Аскор-Інвест та призначено до розгляду на 08.08.2019 на 14:00 год.

Розпорядженням заступника керівника апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 07.08.2019 № 29.3-02/1747 у зв`язку з перебуванням судді Селіваненка В.П. на лікарняному призначено повторний автоматичний розподіл судової справи № 910/16025/18, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. 05.03.2013 між відповідачем, як банком, та ТОВ "Лайтрум", як клієнтом, укладено Договір № ZKDID04.57915.018 про розміщення грошових коштів на депозитному вкладі "Інвестиційний плюс" (з урахуванням Додаткових угод № 1 від 03.03.2014, № 2 від 01.04.2014). На підставі вказаного договору банк прийняв від ТОВ "Лайтрум" грошову суму вкладу (депозиту) у розмірі 9 520 420 доларів США на вкладний рахунок строком до 05.03.2015 та зобов`язався сплачувати клієнту проценти, з розрахунку процентної ставки за користування вкладом у розмірі 5,5 % річних.

6.2. 10.04.2014 ТОВ ВБР та ТОВ "Лайтрум" укладено Договір застави № ZXN019500.57915.035 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором), за яким ТОВ "Лайтрум" передало відповідачу в заставу майнові права на отримання грошових коштів у повному обсязі за договором депозиту в забезпечення виконання зобов`язань приватним акціонерним товариством "АВК" (далі - ПрАТ "АВК"), як позичальником, перед відповідачем, що випливають із укладеного між ними кредитного договору від 19.02.2013 № KKPOD.96142.003.

6.3. Відповідно до пунктів 22, 23 договору застави термін дії договору - до повного виконання ПрАТ "АВК" та відповідачем зобов`язань за кредитним договором та всіма додатками до нього. Дострокове розірвання цього договору допускається лише за згодою сторін.

6.4. Застава за цим договором підлягає реєстрації у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у порядку та строки, передбачені законодавством України та цим договором (пункт 25 Договору застави).

6.5. Згідно з витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 54857371 від 14.02.2018, 11.04.2014 на користь відповідача зареєстровано обтяження - застава рухомого майна, об`єкт обтяження - майнові права на отримання грошових коштів у повному обсязі на підставі вказаного договору застави.

6.6. Крім того, у зазначеному Витягу міститься інформація про здійснену реєстрацію змін відомостей про обтяження: 1) 06.08.2014 розміру основного зобов`язання (до змін - 9 520 420 доларів США, після змін - 9 000 000 доларів США) та строку виконання зобов`язання (до змін - 18.08.2014, після змін - 18.11.2014) на підставі договору № 2 від 06.08.2014 про внесення змін та доповнень до договору застави; 2) 19.11.2014 строку виконання зобов`язання (до змін - 18.11.2014, після змін - 01.03.2015) на підставі договору № 3 від 18.11.2014 про внесення змін та доповнень до договору застави.

6.7. 24.07.2014 ТОВ "Лайтрум" та ПАТ ВБР уклали Додаткову угоду №1 про розірвання договору застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014 (майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором), відповідно до умов якої сторони дійшли взаємної згоди про розірвання договору застави з 24.07.2014, а також передбачили, що з моменту набрання чинності цією додатковою угодою припиняються зобов`язання сторін, що виникли з договору застави, і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із цього договору застави.

Оригінал даної Додаткової угоди був наданий представником позивача та оглянутий судом першої інстанції і представником відповідача під час підготовчого судового засідання 28.01.2019.

6.8. Відповідно пунктів 3, 4 додаткової угоди остання вважається укладеною і набирає чинності з моменту її підписання сторонами та є невід`ємною частиною договору застави.

6.9. У подальшому, 26.02.2015 ТОВ "Лайтрум", як цедентом, та позивачем, як цесіонарієм, укладено Договір відступлення права вимоги (цесії) (далі - договір цесії), за умовами якого цедент відступає цесіонарієві, а останній набуває право вимоги, належне цедентові, і стає кредитором за договором депозиту № ZKDID04.57915.018 від 05.03.2013, укладеного ТОВ "Лайтрум" та відповідачем (боржником).

6.10. Відповідно до пунктів 2, 2.1 договору цесії цесіонарій набуває право вимагати від відповідача (боржника) належного виконання наступних обов`язків: виплачувати проценти в термін, згідно умов договору депозитного вкладу; забезпечити повне збереження грошових коштів, прийнятих боржником, згідно умов договору депозитного вкладу; повернути грошові кошти, прийняті боржником та нараховані проценти, згідно умов договору депозитного вкладу; гарантувати збереження інформації, що містить банківську таємницю, згідно умов договору депозитного вкладу. До цесіонарія переходить зазначене вище право вимоги цедента в обсязі та на умовах, що існували на момент укладання цього договору.

6.11. Згідно з пунктом 5 договору цесії цесіонарій за відступлення права вимоги зобов`язується у день підписання цього договору сплатити цеденту грошові кошти у сумі, що дорівнює грошовій сумі вкладу (депозиту), згідно умов депозитного вкладу.

6.12. Пунктом 6 договору цесії передбачено, що до цесіонарія переходять усі права, які забезпечують виконання обов`язків боржника з дати набрання чинності цим договором та проведення повного розрахунку, згідно з пунктом 5 цього договору.

6.13. 21.12.2015 Національним банком України прийнята постанова № 914 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "ВБР". Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято відповідне рішення від 22.12.2015 № 234 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "ВБР" та делегування повноважень ліквідатора банку".

6.14. Позивач, як новий кредитор за договором депозиту, подав до відповідача заяву від 28.01.2016 № 21/01-29 про задоволення вимог кредитора, у якій просив визнати його кредитором відповідача за договором депозиту, укладеним між ТОВ "Лайтрум" та відповідачем.

6.15. У листі від 09.11.2017 № 4810 відповідач повідомив позивача, що кредиторські вимоги останнього за договором депозиту включені до 7 черги реєстру акцептованих вимог відповідача. Крім того, відповідач зазначив, що грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку на підставі Договору депозиту, були арештовані згідно з ухвалою суду від 23.02.2016 у кримінальній справі № 757/8032/16-к та перебувають під обтяженням за договором застави № ZXN019500.57915.035 від 10.04.2014.

6.16. 19.01.2018 позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою № 01/19-01, у якій зазначив, що договір застави є розірваним відповідно до Додаткової угоди № 1 від 24.07.2014, у зв`язку із чим зобов`язання за ним у сторін припинилися. Позивач просив вчинити дії щодо виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та припинення обтяження заставою грошових коштів за договором депозиту, право на які позивач набув на підставі договору цесії.

6.17. Надана відповідачем відмова (лист від 01.02.2018 № 269) у задоволенні вимог позивача була мотивована відсутністю у відповідача інформації щодо укладення Додаткової угоди про розірвання договору застави та відсутністю оригіналу цієї угоди у матеріалах кредитної справи банку, як сторони договору.

6.18. У зв`язку з викладеним між сторонами виник спір.

6.19. Задовольняючи позовні вимоги, місцевий господарський суд виходив із приписів статей 204, 593, 653, 654 ЦК України, статті 28 Закону України Про заставу та статей 43, 44 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень та дійшов висновку, що договір застави є розірваним з моменту підписання ТОВ "Лайтрум" та ПАТ ВБР 24.07.2014 Додаткової угоди № 1 про розірвання договору застави.

6.20. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків:

- на виконання умов пункту 26 Договору застави від 11.04.2014 у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстровано обтяження - застава рухомого майна, об`єкт обтяження - майнові права на отримання грошових коштів в повному обсязі на підставі вказаного Договору застави, обтяжувач - ПАТ "ВБР", боржник - ТОВ "Лайтрум", що підтверджується Витягом за № 54857371 від 14.02.2018;

- у зазначеному Витязі міститься інформація про здійснену реєстрацію змін відомостей про обтяження: 1) 06.08.2014 розміру основного зобов`язання (до змін - 9 520 420 дол. США, після змін - 9 000 000 дол. США) та строку виконання зобов`язання (до змін - 18.08.2014, після змін - 18.11.2014) на підставі Договору №2 від 06.08.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави; 2) 19.11.2014 строку виконання зобов`язання (до змін - 18.11.2014, після змін - 01.03.2015) на підставі Договору № 3 від 18.11.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави;

- зазначені зміни внесені до Державного реєстру у повній відповідності до вимог статті 13 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень";

- додаткова угода №1 про розірвання договору застави від 24.07.2014 не є належним і допустимим доказом, який посвідчує припинення договірних відносин між ПАТ "ВБР" і ТОВ "Лайтрум".

6.21. Досліджуючи хронологію внесення вказаних змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна на підставі правочинів, відповідно до яких ці зміни відбулися, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що сторони Договору застави - ПАТ "ВБР" та ТОВ "Лайтрум" після 24.07.2014 (дати укладення Додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави) 06.08.2014 та 18.11.2014 уклали Договори №2 і №3 про внесення змін та доповнень до Договору застави, що виключає (скасовує) домовленість сторін про розірвання Договору застави та припинення правовідносин за цим Договором. Фактично сторони пролонгували дію вказаного Договору застави.

6.22. Наявність у Витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна за № 54857371 від 14.02.2018 зареєстрованих відповідно 06.08.2014 та 19.11.2014 змін до відомостей про зареєстроване обтяження і відсутність запису про реєстрацію припинення обтяження, яке відбулося, за твердженням Позивача, 24.07.2014 на підставі Додаткової угоди №1 про розірвання Договору застави, свідчить, що Позивачу до звернення із даним позовом до господарського суду було відомо про реєстрацію вказаних змін. Проте, ним не вчинені дії на виправлення чи спростування цих змін у Державному реєстрі.

6.23. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду враховала приписи пункту 22 Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 (далі - Порядок), згідно якого про внесення змін до запису реєстратор видає обтяжувачу чи уповноваженій ним особі примірник витягу, другий примірник витягу реєстратор протягом п`яти днів надсилає боржнику. Отже ТОВ "Лайтрум" було відомо про внесення вказаних змін до запису про реєстрацію обтяження - застави майнових прав на отримання грошових коштів. Матеріали справи не містять доказів звернення боржника до обтяжувача або реєстратора про виправлення виявленої ним помилки у витягу у порядку, встановленому пунктами 15, 23 Порядку, чи оскарження у судовому порядку зазначених змін до запису про обтяження рухомого майна. Тобто ТОВ "Лайтрум" не вбачало в реєстрації таких змін до запису про реєстрацію обтяження рухомого майна будь-яких неточностей чи помилок, погоджувалося з ними, що свідчить про продовження дії Договору застави.

6.24. Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивачем не доведено факту припинення застави у порядку, встановленому чинним законодавством, а також порушення його прав.

7. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

7.1. ЦК України:

частина перша статті 15:

- кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання;

частини перша та друга статті 16:

- кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу;

стаття 204:

- правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним;

пункт 1 частини першої статті 512:

- кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);

стаття 514:

- до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;

частина перша статті 517:

- первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення;

стаття 572:

- в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави);

частина перша статті 574:

- застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

частини третя та четверта статті 577:

- застава рухомого майна може бути зареєстрована на підставі заяви заставодержателя або заставодавця з внесенням запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

- моментом реєстрації застави є дата та час внесення відповідного запису до Державного реєстру обтяжень рухомого майна;

частина перша статті 585:

- право застави виникає з моменту укладення договору застави, а у випадках, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню, - з моменту його нотаріального посвідчення, крім випадків, установлених законом;

частина перша статті 593:

- право застави припиняється у разі: припинення зобов`язання, забезпеченого заставою; втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави; реалізації предмета застави; набуття заставодержателем права власності на предмет застави. Право застави припиняється також в інших випадках, встановлених законом;

частини друга та третя статті 653:

- у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються;

- у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили;

стаття 654:

- зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту;

7.2. Закон України Про заставу :

стаття 1:

застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду;

стаття 16:

- право застави виникає з моменту укладення договору застави, а в разі, коли договір підлягає нотаріальному посвідченню - з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Якщо предмет застави відповідно до закону чи договору повинен знаходитись у заставодержателя, право застави виникає в момент передачі йому предмета застави. Якщо таку передачу було здійснено до укладення договору, - то з моменту його укладення;

- реєстрація застави не пов`язується з моментом виникнення права застави та не впливає на чинність договору застави;

частина п`ята статті 18:

- якщо предметом застави є рухоме майно, заставодержатель зареєстрованої застави має переважне право на задоволення вимог із заставленого майна перед заставодержателями незареєстрованих застав та заставодержателями застав, які зареєстровані пізніше;

стаття 28:

- застава припиняється: з припиненням забезпеченого заставою зобов`язання; в разі загибелі заставленого майна; в разі придбання заставодержателем права власності на заставлене майно; в разі примусового продажу заставленого майна; при закінченні терміну дії права, що складає предмет застави; в інших випадках припинення зобов`язань, установлених законом;

7.3. Закон України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень":

стаття 13:

обтяжувач зареєструвати зміни у відомостях про зареєстроване обтяження протягом п`яти днів із моменту набрання чинності правочином, на підставі якого відбулися зазначені зміни.

7.4. Порядок ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830 (далі - Порядок) в редакції, що діяла в період з 24.07.2014 року по 19.11.2014 року):

пункти 16-19:

- зміни і додаткові відомості до запису в Реєстрі вносяться реєстратором на підставі заяви обтяжувача чи уповноваженої ним особи. У заяві зазначаються дата державної реєстрації відомостей, реєстраційний номер запису, підстава виникнення змін до обтяження (договір чи рішення суду або відповідне рішення уповноваженого органу), відомості про реєстратора.

Якщо проводиться державна реєстрація відомостей про зміну обтяження рухомого майна, у заяві також зазначаються відповідні зміни і додаткові відомості до запису, внесення яких передбачено пунктом 8 цього Порядку, а у разі відступлення прав на предмет обтяження - відомості про особу, на користь якої здійснено відступлення прав на предмет обтяження, та про договір, що підтверджує відступлення прав на предмет обтяження.

У разі передачі, анулювання, видачі дубліката заставної та видачі нової заставної у заяві також зазначаються відомості, передбачені підпунктом 1 пункту 8 цього Порядку, та відомості про особу, якій передається заставна, дата передачі, анулювання, видачі дубліката заставної та видачі нової заставної.

Під час подання заяви обтяжувач пред`являє паспорт чи інший документ, що посвідчує особу, а у разі, коли уповноважена ним особа діє від імені обтяжувача фізичної чи юридичної особи, - відповідну довіреність.

7.5. Господарський процесуальний кодекс України (далі - ГПК України):

частина перша статті 74:

- кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень;

частина третя статті 74:

- докази подаються сторонами та іншими учасниками справи;

стаття 76:

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;

частина перша статті 77:

- обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;

частина перша статті 79:

- достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування;

частина третя статті 86:

- суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій

8.1 Апеляційним господарським судом неправильно застосовані норми Порядку (в редакції, що діяла в період з 24.07.2014 року по 19.11.2014 року), зокрема пункти 16-19.

Системний аналіз вказаних пунктів надає можливість дійти висновку, що особою, яка може ініціювати внесення змін до Державного реєстру обтяжень рухомого майна може бути виключно обтяжувач чи уповноважена ним особа.

Під час розгляду справи апеляційним господарським судом не було враховано, що Порядком не передбачено право реєстратора вимагати та обов`язок обтяжувача надавати реєстратору будь-який документ, що став підставою виникнення змін до обтяження (договір чи рішення суду або відповідне рішення уповноваженого органу). Стягувач зобов`язаний лише вказати такий документ у заяві.

Враховуючи викладене, факт державної реєстрації змін до запису в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна з відомостями про певний договір або інший документ, що став підставою виникнення таких змін, не може бути підставою для беззаперечного та однозначного висновку про наявність такого договору або документу.

У матеріалах справи відсутні копії, а сторонами не надавались судам попередніх інстанцій для огляду оригінали Договору № 2 від 06.08.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави та Договору № 3 від 18.11.2014 про внесення змін та доповнень до Договору застави. Водночас обставини та дії мають значення для вирішення цієї справи.

Також судами попередніх інстанцій не досліджувались оригінали або копії документів, що свідчили б про направлення реєстратором та/або отримання ТОВ "Лайтрум" других примірників витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про внесення 06.08.2014 та 19.11.2014 змін до відомостей про зареєстроване обтяження.

За таких обставин суд касаційної інстанції відзначає, що під час розгляду даної справи судом апеляційної інстанції допущено порушення частини другої статті 210 ГПК України.

8.2. Відповідно до статті 512, частини першої статті 514, частини першої статті 517 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Суди попередніх інстанцій встановили, що позивачем було отримано Додаткову угоду №1 про розірвання Договору застави від 24.07.2014, у якій сторони (ПАТ "ВБР" та ТОВ "Лайтрум") передбачили, що з моменту набрання чинності цією Додатковою угодою припиняються зобов`язання сторін, що виникли з Договору застави, і сторони не вважають себе пов`язаними будь-якими правами та обов`язками, що виникли із цього Договору застави. Враховуючи викладене, у позивача, у розумінні статей 15, 16 ЦК України та частини другої статті 4 ГПК України, були підстави вважати:

1) порушенням його прав та інтересів - факт наявності запису про реєстрацію обтяження - застави належних Позивачу майнових прав на отримання грошових коштів за депозитним договором;

2) оспорюванням його прав - факт невизнання відповідачем Договору застави припиненим.

Суд касаційної інстанції відзначає, що під час розгляду справи судом апеляційної інстанції неправильно застосовано вказані норми.

Водночас суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).

З урахуванням викладеного Суд вважає в цій частині доводи касаційної скарги обґрунтованими.

8.3. Таким чином, Касаційний господарський суд доходить висновку, що суд апеляційної інстанції припустився помилкового застосування (тлумачення) норм матеріального права, а саме положень ЦК України та Порядку ведення Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.07.2004 №830, наведених у цій постанові, неправильного застосування норм процесуального права, а саме положень частини другої статті 210 та частини другої статті 4 ГПК України.

8.4. Положеннями статті 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Суд відповідно до положень ГПК України зобов`язаний оцінити належність допустимість, достовірність та достатність доказів у справі , зокрема в їх сукупності, з огляду на їх зміст, вимоги закону та умови договорів та зробити обґрунтований висновок щодо доведеності або недоведеності обставин справи, які входять до предмета доказування.

8.5. Як вбачається зі змісту рішення суду апеляційної інстанції судом не з`ясовано та не встановлено наявність або відсутність договорів про внесення змін та доповнень до договору застави після 24.07.2014, не досліджувались оригінали або копії документів, що свідчили б про направлення реєстратором та/або отримання ТОВ "Лайтрум" других примірників витягів з Державного реєстру обтяжень рухомого майна про внесення 06.08.2014 та 19.11.2014 змін до відомостей про зареєстроване обтяження.

Отже, суд апеляційної інстанції допустив порушення приписів статей 73, 74, 86 ГПК України, що відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

9. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9.1. Касаційна скарга ТОВ Аскор-Інвест підлягає частковому задоволенню.

9.2. З огляду на наведене у розділі 8 даної постанови Верховний Суд дійшов висновку про те, що при вирішенні даного спору не дотримано вимог статей 73, 74, 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що унеможливило встановлення усіх фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а тому судове рішення зі справи підлягає скасуванню як таке, що прийнято з порушенням норм процесуального права та відповідно до частини третьої статті 310 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

9.3. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене у цій постанові, вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об`єктивного встановлення обставин справи, прав і обов`язків сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з чинним законодавством, вирішити спір з належним обґрунтуванням мотивів та підстав такого вирішення у судовому рішенні, ухваленому за результатами судового розгляду.

10. Судові витрати

10.1. За результатами нового розгляду має бути вирішено й питання щодо розподілу судових витрат зі справи.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315 ГПК України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Аскор-Інвест задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.05.2019 зі справи № 910/16025/18 скасувати.

3. Справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Бенедисюк

Суддя І. Колос