Постанова

від 20.05.2019 по справі 904/5108/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 року м.Дніпро Справа № 904/5108/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач),

суддів: Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.,

розглянувши в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5108/18 (суддя Євстигнеєва Н.М.), повний текст рішення складено 12.02.2019

за позовом Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат , м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат , м. Дніпро

про стягнення 10000717,35 грн., -

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 05.12.2018 (т.1, а.с.63-64), просить стягнути з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат заборгованість у розмірі 10000717,35грн., з яких:

- основний борг у розмірі 7579513,64грн.;

- 3% річних у розмірі 476524,07грн.;

- інфляційні втрати у розмірі 1944679,64грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору купівлі-продажу №1184/15-1592-02 від 05.10.2015 в частині повної та своєчасної оплати за поставлений товар, внаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 7579213,64грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, позивачем на підставі частини 2 статті 625 ЦК України нараховані три проценти річних, за період прострочки з 03.02.2017 по 30.09.2018 у сумі 476524,07 грн., і інфляційні втрати, за період з лютого 2017 року по вересень 2018 року у розмірі 1944679,64грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5108/18 позов задоволено частково.

Стягнуто з Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на користь Публічного акціонерного товариства Криворізький залізорудний комбінат заборгованість у розмірі 7579513,64грн., 3% річних у розмірі 476524,07грн., інфляційні втрати у сумі 1759810,10грн. і витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 147237,72грн. 72 коп.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване доведеністю факту порушення відповідачем умов договору купівлі-продажу №1184/15-1592/02 від 05.10.2015 щодо здійснення розрахунків за отриманий за цим договором товар, строк оплати за який закінчився на 3-й банківський день з дати його поставки.

Під час перерахунку суми інфляційних втрат, нарахованої позивачем за час прострочення грошового зобов`язання, місцевий господарський суд встановив недотримання позивачем методики здійснення розрахунків втрат від інфляції, тому в цій частині задовольнив вимоги частково, у сумі 1759810,10грн.

Місцевий господарський суд відхилив клопотання відповідача про відстрочку виконання рішення, оскільки наведені обставини, за висновком господарського суду, не є тими виключними обставинами, за наявності яких суд може відстрочити виконання рішення. Апеляційний господарський суд зазначив, що доказів реальної можливості виконати рішення суду за умови надання відстрочки виконання рішення, відповідачем не надано, згоди позивача на відстрочку виконання рішення суду відповідачем не отримано, а наявність багатьох виконавчих проваджень, відкритих відносно відповідача і арешт його рахунків, не звільняє його від виконання свого обов`язку.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги.

Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5108/18 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована неповним з`ясуванням місцевим господарським судом всіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, без надання відповідної оцінки аргументам відповідача, у зв`язку з чим оскаржуване рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.

Скаржник вважає, що прострочення з оплати вартості отриманого товару немає, оскільки позивачем не доведено факту надання відповідачу рахунків, отримання яких останнім відповідно до умов пункту 6.1 договору купівлі-продажу №1184/15-1592-02 від 05.10.2015 і пунктів 5, 6 специфікацій №21 і №22, є обов`язковою умовою для настання оплати за отриманий товар. Відсутність рахунків №160/21 від 02.02.2017 і №162/23 від 02.02.2017, на думку скаржника, позбавило покупця можливості своєчасно погасити заборгованість за отриманий товар.

Крім того, в доданих до позовної заяви рахунках зазначено, що ціна формується з урахуванням вмісту заліза. Однак, протягом розгляду справи, позивачем не надані пояснення щодо показників вмісту заліза, які були використані позивачем при формуванні ціни товару. Відсутність таких вихідних даних і їх вплив на формування ціни не були належним чином проаналізовані судом першої інстанції.

Скаржник звертає увагу апеляційного господарського суду, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки умовам пункту 3.9 договору №1184/15-1592-02 від 05.10.2015 й специфікацій №21 і №22, відповідно до яких при здійсненні платежів, сторони в платіжних документах (рахунках) зобов`язуються вказувати номер і дату договору, а також номер додатку, по якому здійснюється платіж.

Скаржник зазначає, що місцевий господарський суд безпідставно визнав належним доказом надсилання позивачем рахунків експрес-накладну Нова пошта №59000236268909, оскільки умовами договору купівлі-продажу №1184/15-1592-02 від 05.10.2015 передбачено надання рахунків-фактур безпосередньо представнику покупця або засобом поштового зв`язку, в той час як Нова пошта є логістичною організацією, а не поштовим відділенням, а експрес- накладна №59000236268909 від 08.02.2017 не містить детального опису вкладення (дати рахунків-фактур, номерів сертифікатів якості та залізничних накладних).

Крім того, позивач не надав вказану експрес-накладну разом з позовною заявою, а місцевий господарський суд, в порушення положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, прийняв її у якості належного доказу, без обґрунтування позивачем причин неможливості його подання у встановлений господарським судом строк.

Місцевий господарський суд не надав оцінки фінансовому стану відповідача, не скористався своїм правом на самостійне визначення періоду відстрочення, у зв`язку з чим, на думку скаржника, безпідставно відмовив у клопотанні відповідача про відстрочення виконання судового рішення.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти її доводів, просить залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Позивач зазначає, що сторони у пункті 3.5 договору купівлі-продажу №1184/15-1592-02 від 05.10.2015 встановили, що порядок оплати за товар визначається у специфікаціях. Оскільки у специфікаціях №21 від 10.01.2017 і №22 від 25.01.2017 передбачено обов`язок покупця здійснити оплату у 100% розмірі вартості кожної партії товару протягом трьох банківських днів з дати поставки, строк оплати товару за вказаними накладними настав.

Не погоджується з доводами скаржника позивач і в тій частині, що ним порушено вимоги положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки на момент пред`явлення позову не знав про наявність у відповідача претензій до нього щодо відсутності товаросупровідних документів, тому надав докази їх надсилання відповідачу разом з відповіддю на відзив, що узгоджується з положеннями статей 165, 166 Господарського процесуального кодексу України.

Позивач заперечує доводи скаржника стосовно того, що експрес-накладна Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта не є належним доказом надання рахунків-фактур і товаросупровідних документів за договором купівлі-продажу №1184/15-1592/02 від 05.10.2015, оскільки законодавчо не визначено вимоги щодо порядку направлення товаросупровідних документів покупцю.

Позивач вважає обґрунтованою відмову місцевого господарського суду у задоволенні клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду, оскільки викладені у клопотанні обставини, не належать до тих виключних обставин, за наявності яких суд має відстрочити його виконання.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 03.04.2019 колегією суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Пархоменко Н.В. відкрито провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5108/18.

На підставі розпорядження керівника апарату суду №509/19 від 20.05.2019, у зв`язку з відпусткою судді Пархоменко Н.В., відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи №904/5108/18, визначено колегію суддів у складі головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Верхогляд Т.А., Коваль Л.А.

У судовому засіданні 20.05.2019 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи.

Публічне акціонерне товариство Криворізький залізорудний комбінат (продавець) та Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е. Дзержинського (покупець) (найменування покупця відповідно до змін від 02.02.2017 до договору викладено у наступній редакції: Публічне акціонерне товариство Дніпровський металургійний комбінат ) 05.10.2015 уклали договір купівлі-продажу №1184/15-1592-02 (далі - Договір; т.1, а.с.11-13), відповідно до пункту 1.1 якого, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити наступну залізорудну сировину, що надалі іменується товар:

- руда агломераційна (РА-1) виробництва ПАТ Кривбасзалізрудком ТУ У 13.1-00191307-021:2008 (зі змінами №1 та №2) з розрахунковим базовим вмістом Fе - 61% (мінімальний вміст Fе повинен бути не менше 60%, верхня межа без обмежень);

- руда агломераційна (РА-1) виробництва ПАТ Кривбасзалізрудком ТУ У 13.1-00191307-021:2008 (зі змінами №1 та №2) з розрахунковим базовим вмістом Fе - 56% (мінімальний вміст Fе повинен бути не менше 55%, верхня межа без обмежень) (доповнено додатковою угодою №5 від 30.12.2016).

Загальний обсяг товару за даним договором визначається обсягом товару, що підлягає поставці в 2015-2017 роках у відповідності зі специфікаціями до даного договору (пункт 2.1 Договору в редакції додаткової угоди №4 від 30.12.2016).

Згідно із пунктом 3.2 Договору ціна товару встановлюється у гривнях, на умовах передбачених даним договором, і вказується у специфікаціях до нього.

Загальна вартість договору дорівнює сумі вартості товару по кожному прикладеному додатку (специфікації) до даного договору, які є його невід`ємною частиною (пункт 3.4 Договору).

Пунктом 3.8 Договору визначено, що за кожний відсоток або частку відсотка зниження або підвищення фактичного вмісту заліза до ціни товару за одну метричну тонну з розрахунковим базовим вмістом заліза, застосовуються знижки або приплати. Розмір знижок або приплат до базової ціни за кожний відсоток зміни фактичного вмісту заліза стосовно базового, розраховується по наступній формулі: приплата за 1% зміни фактичного вмісту заліза стосовно базового = ціна базова/вміст заліза базовий.

Відповідно до пункту 4.1 Договору продавець поставляє покупцю товар на умовах FСА (франко-перевізник) станція примикання Продавця (Рокувата, Шмакове, Вечірній Кут) відповідно до базисних умов поставки Інкотермс. Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торговельної палати (редакція 2010 року).

Згідно із пунктом 6.1 Договору (в редакції протоколу розбіжностей) разом з товаром продавець зобов`язаний надати покупцю оригінал залізничної накладної і копію сертифіката якості. Продавець протягом 7 банківських днів від дати поставки передає представникові покупця безпосередньо або поштою наступні документи:

- рахунок-фактура на всю партію поставленого товару, відомість із вказівкою номерів маршрутів, вагонів, залізничних накладних по вагонам, вагу вагонів, найменування товару, а також із вказівкою покупця, одержувача, номера договору - оригінал;

- сертифікат якості - оригінал;

- залізничні квитанції про приймання вантажу - копія.

Продавець зобов`язаний надати покупцю податкову накладну, складену в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої продавцем особи, та зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Між сторонами були укладені специфікації №21 від 10.01.2017 і №22 від 25.01.2017 на поставку руди агломераційної в січні-лютому 2017 року (т.1, а.с.24-25).

Продавець відвантажив 7420т руди на загальну суму 11262156,36 грн., що підтверджується залізничними накладними №46959300 від 30.01.2017 (т.1, а.с.29), №47072293 від 02.02.2017 (т.1, а.с.33), № 47072301 від 02.02.2017 (т.1, а.с.37).

Продавець виставив покупцю наступні рахунки на оплату отриманого товару:

- рахунок-фактура №148/61 від 30.01.2017, по залізничній накладній №46959300, на суму 6354206,04грн. (т.1, а.с.27);

- рахунок-фактура №160/21 від 02.02.2017, по залізничній накладній №47072293, на суму 2325666,00грн. (т.1, а.с.31);

- рахунок-фактура №162/23 від 02.02.2017, по залізничній накладній №47072301, на суму 2582284,32грн.

Отримання покупцем рахунків №148/61 від 30.01.2017 на суму 6354206,04грн., №160/21 від 02.02.2017 на суму 2325666,00грн. і №162/23 від 02.02.2017 на суму 2582284,32грн. підтверджується копією експрес-накладної №59000236268909 від 08.02.2017 (т.1, а.с.73).

Умови оплати визначені у пункту 6 специфікацій №21 та № 22, а саме: оплата 100% вартості кожної партії товару за фактом поставки протягом 3-х банківських днів з дати поставки за курсом гривні до долара США, встановленим НБУ на дату поставки (на дату штемпеля станції відправлення на залізничній накладній).

Оплата здійснюється на підставі фактичних рахунків. Остаточна ціна товару (Ц 2 ) вказується у фактичних рахунках, складених на дату поставки, та розраховується за формулою, наведеною у пункті 1 специфікації, де К 1 - курс гривні до долара США, встановлений НБУ на дату поставки.

Згідно із пунктом 1 специфікацій остаточна ціна товару Ц 2 визначається за наступною формулою: Ц 2 = Ц 0 *К 1 /К 0 +П, де:

Ц 0 - базова ціна товару в гривнях без ПДВ (з базовим вмістом заліза 60,0% за накладною №21 вона дорівнює 1396,17грн.; з базовим вмістом заліза 56% за накладною №22 вона дорівнює 1100,71грн.), визначена за курсом НБУ на 0:00год. 25.01.2017-27,231902;

К 1 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на дату поставки;

К 0 = 27,231902 - курс гривні до долару США, встановлений НБУ на 0:00год. 25.01.2017;

П - приплата/знижка в гривні без ПДВ, розрахована за курсом НБУ на дату поставки за формулою: П = 19,6555*К 1 /К 0 за кожний відсоток або відповідно за частки відсотка відхилення фактичного вмісту заліза від базового.

Покупець частково оплатив товар у розмірі 3682642,72 грн. згідно рахунку №148/61 від 30.01.2017 за поставку руди в січні 2017 року, що підтверджується банківськими виписками за 31.10.2017 і 29.11.2017 (т.1, а.с.39-42).

Викладені обставини справи підтверджуються сторонами у справі.

Позивач неодноразово звертався до відповідача із претензіями про погашення основної суми боргу у розмірі 7579513,64грн. з урахуванням 3% річних і інфляційних втрат, обчислених на дату звернення з відповідною претензією.

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції.

Апеляційний господарський суд зазначає, що у відповідності до статей 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частини 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 663 та частинами 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві, а покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поставка позивачем 7420т руди вартістю 11262156,36грн. підтверджується залізничними накладними №46959300 від 30.01.2017, №47072293 від 02.02.2017, № 47072301 від 02.02.2017 і не заперечується скаржником.

Згідно із частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 3.5 Договору сторони вирішили порядок оплати визначати у специфікаціях до даного договору.

Пунктом 3.8 Договору сторони передбачили, що до базової ціни застосовуються знижки або приплати, в залежності від змін фактичного вмісту заліза стосовно базового.

У пункті 6 специфікацій №21 від 10.01.2017 і №22 від 25.01.2017 сторони передбачили обов`язок покупця здійснити 100% оплату вартості кожної партії товару протягом 3-х банківських днів з дати поставки за курсом гривні до долару США, встановленого НБУ на дату поставки (на дату штемпеля станції відправлення на залізничній накладній).

У специфікаціях зазначено, що оплата здійснюється на підставі фактичних рахунків, а остаточна ціна товару визначається за наведеною у пункті 1 специфікацій формулою.

Умовами Договору і специфікацій до нього сторони встановили формування вартості товару з урахуванням наступних понять:

Базова ціна - вартість залізної руди з мінімальним вмістом Fе передбаченим у пункті 1.1 Договору;

Остаточна ціна - вартість залізної руди мінімальний вміст Fе якої є більшим або меншим, ніж визначено у пункті 1.1 Договору, обчисленої з урахуванням коливання курсу гривні до долару США від встановленого курсу НБУ на 0:00год 10.01.2017 та встановленого курсу НБУ на дату поставки товару.

З урахуванням вищезазначених у першому розділі специфікацій умов слідує, що до зазначеної у кожній окремій специфікації базової вартості поставленого товару можуть застосовуватися знижки або приплати, що обґрунтовано вірогідністю відхилення фактичного вмісту заліза від базового вмісту, тобто такі відхилення впливають на формування остаточної вартості товару - Остаточна ціна , яка обчислюється за вищенаведеною формулою.

Якщо ж немає відхилень фактичного вмісту заліза від базового, Базова ціна 1т товару, зазначена у специфікації, дорівнює Остаточній ціні .

Таким чином, апеляційний господарський суд доходить висновку, що Остаточна ціна товару, яка має вказуватися у фактичних рахунках, обчислюється за вищенаведеною формулою лише в тому разі, коли у руді агломераційній виявлені відхилення вмісту заліза та/або встановлено коливання курсу гривні до долару США за вказаний період.

Якщо відхилення вмісту заліза у руді відсутні та/або не встановлено коливань курсової різниці гривні до долару США на момент поставки товару, то й немає передбачених умовами пункту 3.8 Договору та пункту 6 специфікацій підстав для перерахунку базової ціни товару, в цьому разі оплату слід здійснювати за зазначеною у специфікаціях Базовою ціною за 1т товару.

Оскільки відповідачем не доведено відхилення фактичного вмісту заліза від базового у отриманому товарі і він не посилається на коливання курсової різниці гривні до долару США на день поставки товару, також він не звертався до позивача щодо коригування ціни товару, у зв`язку з вищенаведеними обставинами, то й відсутні підстави для розрахунку Остаточної ціни з урахуванням цих відхилень і, відповідно, зазначення її у фактичних рахунках.

У зв`язку з наведеним, апеляційний господарський суд відхиляє доводи скаржника щодо відсутності вихідних даних вмісту заліза у отриманому товарі, що перешкоджає встановленню його фактичної вартості, оскільки, як зазначено вище, скаржником не доведено відхилення вмісту заліза у руді від базового.

В даному випадку вартість товару дорівнює добутку вагової кількості отриманого за відповідною накладною товару його базовій вартості за 1т, зазначеній у специфікації, і підлягає оплаті протягом 3-х банківських днів з дати його поставки.

Умовами пункту 6.1 Договору визначено, що продавець протягом 7 банківських днів від дати поставки передає представникові покупця безпосередньо або поштою, у тому числі, рахунок-фактуру.

Отримання відповідачем 09.02.2017 рахунків-фактур на оплату вартості товару підтверджується експрес-накладною Товариства з обмеженою відповідальністю Нова пошта . Оскільки поставку товару позивач здійснив з 30.01.2017 по 02.02.2017, апеляційний господарський суд доходить висновку про направлення продавцем рахунків-фактур покупцю у межах встановлених пунктом 6.1 Договору строків.

Враховуючи наведені положення умов Договору і специфікацій, що є додатками до нього, початок перебігу строку виконання зобов`язання покупця з оплати за отриманий товар, сторони поставили у залежність від дати його поставки, а не від факту отримання рахунку-фактури на цей товар.

Оскільки за умовами Договору і специфікацій товар має бути оплачений протягом 3-х банківських днів з дати його поставки, а рахунок-фактура направляється протягом 7-и банківських днів від дати поставки, апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду, що строк оплати отриманого відповідачем товару на час пред`явлення позову настав.

За змістом статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Покупець частково оплатив товар у розмірі 3682642,72 грн., доказів оплати отриманого товару у повному обсязі матеріали справи не містять, у зв`язку з чим місцевий господарський суд правомірно задовольнив позов в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 7579513,64грн.

Також місцевим господарським судом на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, з урахуванням методики застосування індексу інфляції, у повному обсязі задоволено вимоги щодо стягнення 3% річних у сумі 476524,07 і частково задоволено вимоги про стягнення інфляційних втрат у сумі 1759810,10грн.

Як встановлено місцевим й апеляційним господарськими судами і підтверджено матеріалами справи, відповідач не розрахувався у повному обсязі за отриманий відповідно до умов Договору товар, а строк оплати є таким, що настав, апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо стягнення основної суми боргу з урахуванням 3% річних та інфляційних втрат у зазначених сумах.

Посилання скаржника на порушення місцевим господарським судом положень статті 80 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття вищезазначеної експрес-накладної в якості доказу по справі поза межами встановленого судом строку, відхиляються апеляційним господарським судом з огляду на наступне.

Відповідно до частини 3, 4 статті 166 Господарського процесуального кодексу України, до відповіді на відзив застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 цього Кодексу, а відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

До відзиву додаються докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем (пункт 1 частини 6 статті 165 Господарського процесуального кодексу України).

Експрес-накладну позивач додав до відповіді на відзив в якості підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його аргументи щодо відхилення наведених відповідачем у відзиві заперечень, що узгоджується з положеннями статей 165, 166 Господарського процесуального кодексу України.

Зауваження скаржника, що місцевий господарський суд не надав належної оцінки умовам пункту 3.9 Договору та специфікацій №21 і №22, відповідно до яких при здійсненні платежів за даним договором сторони в платіжних документах (рахунках) зобов`язуються вказувати номер і дату договору, а також номер додатку, по якому здійснюється платіж, апеляційний господарський суд не приймає до уваги, оскільки у рахунках-фактурах викладено достатньо повну інформацію (дата поставки товару, номер залізничної накладної, вартість товару тощо) для розрахунку з контрагентом і відображення такої операції у бухгалтерських документах.

Апеляційний господарський суд вважає правильним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні заяви відповідача про відстрочення виконання оскарженого рішення через відсутність виключних об`єктивних обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому, колегія суддів зауважує, що скаржником у апеляційній скарзі не наведено конкретних обставин, які не взяв до уваги суд першої інстанції, при вирішення питання відстрочки виконання рішення.

Також колегія суддів зауважує, що апеляційний перегляд відповідно до статті 269 ГПК України здійснюється в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні або скасуванню.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Дніпровський металургійний комбінат - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 12.02.2019 у справі №904/5108/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду, протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 27.05.2019.

Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков

Судді Т.А. Верхогляд

Л.А. Коваль