Рішення

від 15.05.2019 по справі 824/74/19-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2019 р. м. Чернівці Справа № 824/74/19-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кушнір В.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Сенюх Ю.І.,

представників позивача ОСОБА_5, ОСОБА_6,

представника відповідача Чумак Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

У поданому до суду адміністративному позові ОСОБА_1 (далі - позивач) просить суд визнати протиправними та скасувати прийняті 20.12.2018р. Головним управлінням Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (далі - відповідач): податкові повідомлення-рішення №0018321304, №0018351304, №0018481304, №0018391304, №0018521304; вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018501304; рішення про застосування штрафних санкцій №0018511304; рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №356.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач за наслідками проведеної позапланової перевірки дотримання нею податкового та іншого законодавства, а також правильності нарахування та обчислення податків, дійшов висновку про те, що за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. позивачем отримано дохід в сумі 6269150,00 грн., в той час як задекларовано - 4894900,00грн. Зазначає, що така розбіжність, на думку перевіряючих, виникла внаслідок того, що до складу доходу за 2016 рік нею не було включено показники господарської діяльності для платників єдиного податку 2 групи в розмірі 1374250,00грн., а саме дохід, отриманий за 1 кв. 2016 року. Такий висновок позивач вважає помилковим, оскільки під час проведення перевірки не досліджувалось та не було взято до уваги те, що між нею та ТзОВ "Форестсервіс" (код ЄДРПОУ 39408046) укладались договори поворотної фінансової допомоги, відповідно до яких позивач періодично отримувала кошти під зобов`язання наступного повернення. У зв`язку з цим, відповідачем прийнято: рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №356, податкове повідомлення-рішення №0018321304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 244534,37грн.; податкове повідомлення-рішення №0018351304, яким збільшено суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1419932,25 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0018481304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб; податкове повідомлення-рішення №0018391304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1501205,00 грн.; вимога про сплату боргу (недоїмки) № Ф-0018501304 по єдиному внеску в сумі 207553,94грн.; рішення про застосування штрафних санкцій своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018511304 в розмірі 20755,39грн.; податкове повідомлення-рішення №0018521304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 118327,69грн.

Не погоджуючись з висновками перевірки позивачем 06.12.2018р. були подані заперечення на акт перевірки та надані додаткові документи, які не були досліджені під час її проведенні, однак всупереч вимог п.44.6 ст.44 ПК України відповідачем додані документи не взяті до уваги.

Позивач вважає висновки перевірки помилковими, а рішення прийняті на їх підставі протиправними, оскільки факт отримання нею поворотної фінансової допомоги від ТОВ "Форестсервіс" підтверджується відповідними договорами та банківськими виписками. Щодо відображеного у банківських виписках призначення платежу, як "за пиломатеріали" та "за навантажувальні роботи", зазначає, що в таких платежах позикодавець допустив помилку, яку виправив згодом та вніс корективи у призначення вказаних платежів, змінивши їх на "поворотну фінансову допомогу".

Відтак, на думку позивача, оскаржувані ним рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого вважає позовні вимоги необґрунтованими та просить у їх задоволенні відмовити, оскільки перевіркою встановлено, що самозайнятою особою ОСОБА_1 перевищено дозволений обсяг доходу (5 000000,00грн.) для перебування на 3 групі спрощеної системи оподаткування за 2016 рік в сумі 1269150грн. (в тому числі за 4 квартал 2016 року), оскільки за даними перевірки отриманий обсяг доходу в 2016 році становить 6269150,00грн., що на 1269150,00грн. вище дозволеного обсягу.

Вказує, що перевіркою встановлено, що згідно виписок банку за 2016 рік на розрахунковий рахунок самозайнятої особи ОСОБА_1 надійшли грошові кошти від ТОВ "Форестсервіс" за пиломатеріали (згідно договору від 01.10.2014р.) та за навантажувальні роботи (згідно договору від 27.04.2016р.) з призначенням платежу - за пиломатеріали (згідно договору від 01.10.2014р.) та за навантажувальні роботи (згідно договору від 27.04.2016р.) в сумі 6 269 150.00 грн. Згідно відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ДФС України про суми виплачених доходів ОСОБА_1 встановлено, що станом на 24.10.2018р. позивачка отримувала дохід від здійснення господарської діяльності (код та ознака доходу - 157 - дохід виплачений самозайнятій особі). Ознака доходу суми поворотної фінансової допомоги - 153. Крім цього, згідно з актом планової виїзної перевірки ТзОВ "Форестсервіс" за період з 25.09.2014р. по 31.12.2016р. вказане товариство поворотну фінансову допомогу ФОН ОСОБА_1 не надавало.

У зв`язку з наведеним, відповідач вважає, що порушення, які встановлені перевіркою підтверджені представленими до перевірки документами та наявною податковою інформацією, а відтак, рішення, прийняті за результатами перевірки самозайнятої особи ОСОБА_1 є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 05.02.2019р. відкрито провадження у даній справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

06.03.2019р. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В ході судового розгляду представники позивача позовні вимоги підтримали з підстав, наведених у позові та просили суд їх задовольнити повністю. Представник відповідача в задоволенні позову просив відмовити, посилаючись на обставини, наведені у відзиві.

Суд, заслухавши представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Фізична особа- підприємець, самозайнята особа ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрована Вижницькою районною державною адміністрацією 09.12.2014р., та 10.12.2014р. взята на облік як платник податків та платник єдиного внеску в ДПІ у Вижницькому районі, що підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Основна економічна діяльність - 46.13 - діяльність посередників у торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічними виробами (т.1 а.с.9).

Самозайнята особа ОСОБА_1 Т.Д. не реєструвалася платником податку на додану вартість, за період з 01.01.2015р. по 31.03.2016р. застосовувала спрощену систему оподаткування - платник єдиного податку 2 групи, за період з 01.04.2016р. по 28.02.2018р. платним єдиного податку 3 групи без ПДВ, за період з 15.03.2018р. по 31.03.2018р. знаходилась на загальній системі оподаткування, за період з 01.04.2018 р. по 04.10.2018р. платник єдиного податку 2 групи (т.1 а.с.23).

Посадовими особами Головного управління ДФС у Чернівецькій області на підставі наказу №691 від 22.10.2018р., направлень №2043, №2044 від 24.10.2018р. у період з 24.10.2018р. по 30.10.2018р. було проведено документальну позапланову перевірку самозайнятої особи ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів за період з 01.01.2015р. по 04.10.2018р., обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у період з 10.12.2014р. по 04.10.2018р. За результатами перевірки складено Акт перевірки від 06.11.2018р. №173/24-13-13-04-19/3016318120 (далі - акт перевірки) (т.1 а.с.22-78).

Проведеною перевіркою, встановлено порушення:

- пп.3) п.291.4 ст.294, пп.3) п.293.8 ст.293, п.296.7 ст.296, пп.3), пп.7) пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено єдиний податок, який підлягає сплаті до бюджету за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. всього в сумі 195627,50грн., в тому числі за 4 квартал 2016 року в сумі 195 627,50грн. (в тому числі за ставкою 5% в сумі 5255,00грн., за ставкою 15% в сумі 190372,50грн.), та відповідно реєстрація платника єдиного податку третьої групи ОСОБА_1 підлягає анулюванню з 01.01.2017р.;

- п.177.10 ст.177 Податкового Кодексу України, не представлено для перевірки книгу обліку доходів та витрат;

- пп.49.18.5 п.49.18 ст.18, п.177.1 ст.177 Податкового Кодексу України, не подано податкових декларацій про майновий стан та доходи за 2017 рік, за період з 15.03.2018р. по 04.10.2018р., невчасне подання декларації про майновий стан та доходи за період 1 кв.2018 року (в кількості 3 шт.)

- п.164.1 ст.164, п.177.1, п.177.2 ст.177, пп.177.4.2 п.177.4 ст.177 Податкового Кодексу України, внаслідок чого занижено податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та за період з 15.03 2018р. по 04 10.2018р. в сумі 1135945,80 грн., в тому числі за період 2017 року на суму 866266,20 грн., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та за період з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. на суму 269 679,60 грн.;

- пп.2 п.7.1 ст.7 розділу ІІІ Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" №2464-VІ від 08.07.2010р., внаслідок чого донараховано єдиний внесок, який підлягає нарахуванню з чистого оподатковуваного доходу на суму доходу (прибутку) за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та за період з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. в сумі 207 553,94 грн., в тому числі за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р. в сумі 109725,00грн., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та за період з 15.03.2018 р. по 04,10.2018 р.;

- п.181.1 ст.181, п.183.4. ст.183, п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1 200964,00грн., в тому числі за січень 2017р. в сумі 148000,00 грн., за лютий 2017р. в сумі 157600,00грн., за березень 2017р. в сумі 44000,00 грн., за квітень 2017р. в сумі 52400,00 грн., за травень 2017р. в сумі 110880,00грн., за червень 2017р. в сумі 39600,00грн., за липень 2017р. в сумі 69700,00 грн., за серпень 2017р. в сумі 70540,00 грн., за вересень 2017р. в сумі 79280,00 грн., за жовтень 2017р. в сумі 111160,00 грн., за листопад 2017р. в сумі 16440,00 грн., за грудень 2017р. в сумі 1720,00 грн., за квітень 2018р. в сумі 149020,00 грн., за травень 2018р. в сумі 73800,00 грн., за червень 2018р. в сумі 54940,00 грн., за липень 2018р. в сумі 21314,00 грн., за серпень 2018р. в сумі 200,00 грн., за вересень 2018р. в сумі 160,00 грн., за жовтень 2018р. в сумі 210,00 грн.;

- п.16-1 підрозділу 10 Розділу XX Податкового кодексу України, неутримання та не перерахування до бюджету військового збору на загальну суму 94662,15грн. (чистий дохід 6310810,00грн.*1,5%=94662,15грн.), в тому числі, за період з 01.01.2017р. в сумі 72188,85грн., за період з 01.01.2018р. по 04.10.2018р. в сумі 22473,30грн.

На підставі висновків акту перевірки, зокрема, за вказані вище порушення, податковим органом 20.12.2018р. прийнято:

- податкове повідомлення-рішення №0018321304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в розмірі 244534,37грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0018351304, яким збільшено суму податку на доходи фізичних осіб в розмірі 1419932,25 грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0018481304, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 510,00 грн. за платежем податок на доходи фізичних осіб;

- податкове повідомлення-рішення № 0018391304, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в розмірі 1501205,00 грн.;

- вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ф-0018501304 по єдиному внеску в сумі 207553,94грн.;

- рішення про застосування штрафних санкцій своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0018511304 в розмірі 20755,39грн.;

- податкове повідомлення-рішення №0018521304, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 118327,69грн.;

- рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку №356 (т.1 а.с.12-18, 87).

Не погоджуючись з висновками перевірки позивачем 06.12.2018р. було подано заперечення на акт перевірки та надані додаткові документи, які не були досліджені під час її проведенні (договори поворотної фінансової допомоги, квитанції прибуткових касових ордерів, лист ТОВ "Форестсервіс") (т.1 а.с.80-82).

Листом №3086/ФОП/24-13-13-04 від 17.12.2018р. ГУ ДФС у Чернівецькій області надана відповідь на заперечення, згідно якої порушення викладені в акті документальної позапланової перевірки від 06.11.2018р. є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства (т.1 а.с.83-86).

З наведеними в акті перевірки висновками щодо встановлених порушень податкового законодавства, а відтак, і прийнятими на їх підставі рішеннями, в тому числі податковими повідомленнями-рішеннями, позивач не погоджується, тому звернулася до суду з даним позовом.

До вказаних правовідносин суд застосовує наступні положення чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755- IV (далі - ПК України).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи.

Згідно з п.292.1 ст.292 Податкового кодексу України (далі - ПК України) доходом платника єдиного податку є - для фізичної особи - підприємця - дохід, отриманий протягом податкового (звітного) періоду в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій); матеріальній або нематеріальній формі, визначеній пунктом 292.3 цієї статті. При цьому до доходу не включаються отримані такою фізичною особою пасивні доходи у вигляді процентів, дивідендів, роялті, страхові виплати і відшкодування, а також доходи, отримані від продажу рухомого та нерухомого майна, яке належить на праві власності фізичній особі та використовується в її господарській діяльності.

Пунктом 292.6 ст.292 ПК України визначено, що датою отримання доходу платника єдиного податку є дата надходження коштів платнику єдиного податку у грошовій (готівковій або безготівковій) формі, дата підписання платником єдиного податку акта приймання-передачі безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг).

Згідно з пп. 292.14 ст.292 ПК України визначення доходу здійснюється для цілей оподаткування єдиним податком та для надання права суб`єкту господарювання зареєструватися платником єдиного податку та/або перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Суб`єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку, серед яких, зокрема, третя група - фізичні особи - підприємці, які не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, не обмежена та юридичні особи - суб`єкти господарювання будь-якої організаційно-правової форми, у яких протягом календарного року обсяг доходу не перевищує 5000000 гривень (п.3) п.291.4 ст.291 ПК України.

З матеріалів справи, зокрема, змісту акту перевірки слідує, що за даними платника, згідно декларацій платника єдиного податку, самозайнятою особою ОСОБА_1 отримано дохід за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. в сумі 4894900,00грн. Водночас, за даними перевірки самозайнятою особою ОСОБА_1 отримано дохід за указаний період в сумі 6269150,00 грн. Перевіркою встановлено, що розбіжність в сумі 1374250,00 грн. виникла внаслідок того, що самозайнятою особою ОСОБА_1 10.01.2017р. подано податкову декларацію за 2016 рік №9260683017 із загальною сумою доходу - 6269150,00 грн., а 02.10.2018р. - подано податкову уточнюючу декларацію за 2016 рік №20460 із загальною сумою доходу - 4894 900,00 грн.

На підставі вказаного, податковий орган дійшов висновку, що згідно поданої уточнюючої декларації 2016 рік, позивачем до складу доходу 2016 рік не було включено показники господарської діяльності для платників 2 групи в розмірі 1374250,00 грн., а саме: дохід, отриманий платником податків за 1 квартал 2016 року. Також контролюючий орган дійшов висновку, що позивачем перевищено дозволений обсяг доходу (5 000000,00 грн.) для перебування на 3 групі спрощеної системи оподаткування за 2016 рік в сумі 1 269 150 грн. (в тому числі за 4 квартал 2016 року).

Судом встановлено, що таких висновків податковий орган дійшов на підставі аналізу господарських відносин позивача з ТзОВ "Форестсервіс" та документів, наданих позивачем до перевірки.

Так, згідно з договорами про надання поворотної фінансової допомоги від 10.12.2014р. та від 27.04.2016р., укладеними між ТзОВ "Форестсервіс" - (Позикодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник), остання отримувала кошти під зобов`язання наступного повернення (т.1 а.с.89-90).

Згідно наданих позивачем звітів про дебетові і кредитові операції по рахунку ФОП ОСОБА_1, останньою на розрахунковий рахунок було отримано від ТОВ "Форестсервіс" 1320000,00 грн., а саме: 17.03.2016 р. - 40000,00 грн.;18.03.2016р. - 60000,00грн.; 17.08.2016р. - 60000,00грн.; 18.08.2016р. - 90000,00 грн.; 19.08.2016р. - 60000,00грн.; 05.09.2016р. - 60000,00грн.; 06.09.2016р. - 60000,00грн.; 14.09.2016р. - 80000,00грн.; 22.09.2016р. - 120000,00грн.; 07.10.2016 р. - 100000,00 грн.; 03.11.2016р. - 100000,00грн.; 04.11.216р. -100000,00грн.; 16.11.2016р. -100000,00грн.; 17.11.2016р. - 100000,00грн.; 28.11.2016р. -90000,00грн.; 30.11.2016р. - 100000,00грн. (т.1 а.с.93-151).

При цьому, у графі призначення платежу щодо вказаних операцій значиться "оплата за пиломатеріали згідно договору від 10.12.2014р." та "оплата за навантажувальні роботи згідно договору від 27.04.2016р.".

Відповідно до пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно з пп.165.1.31 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи: основна сума поворотної фінансової допомоги, наданої платником податку іншим особам, яка повертається йому, основна сума поворотної фінансової допомоги, що отримується платником податку.

Разом з цим, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14 ПК України визначає поняття "фінансової допомоги", яка надається на безповоротній або поворотній основі. Так, поворотна фінансова допомога - сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування процентів або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.

Позивач стверджує, що кошти в сумі 1374250,00грн. є поворотною фінансовою допомогою, яка повернута протягом 12 календарних місяців, а тому ці кошти не є її доходом в розумінні визначеному пп.1 п.292.1 ст.292 ПК України.

На підтвердження своїх доводів, позивач до заперечення на акт перевірки та до матеріалів даної справи надала лист ТзОВ "Форестсервіс" від 13.02.2017р., адресований ФОП ОСОБА_1 , у якому зазначено про допущення помилок в призначенні наведених вище платежів. Також у листі вказано, замість призначення в платежах "оплата за пиломатеріали згідно договору від 10.12.2014р." - правильним слід вважати "поворотна фінансова допомога згідно договору від 10.12.2014р.", та замість "оплата за навантажувальні роботи згідно договору від 27.04.2016р." - "поворотна фінансова допомога згідно договору від 27.04.2016р." (т.1 а.с.152).

Зазначене підтвердив допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 , який працював у 2016-2018р.р. на ТзОВ "Форестсервіс" головним бухгалтером.

Також позивачем надано копії квитанцій до прибуткового касового ордера, згідно з якими ФОП ОСОБА_1 була повернута фінансова допомога на підставі договорів від 10.12.2014р. та 27.04.2016р. (т.1 а.с.154-190).

Однак, такі твердження позивача суд вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Зокрема, за інформацією із Центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДФС України щодо сум виплачених доходів ОСОБА_1 за період з 01.01.2015р. по 31.12.2015р., за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. та за період з 01.01.2017р. по 28.02.2018р. податковим органом встановлено, що позивачка отримувала дохід від здійснення господарської діяльності (код та ознака доходу - 157) (т.1 а.с.31-42).

Так, згідно з довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого із них податку (форма №1ДФ), затвердженого наказом Мінфіну від 13.01.2015р. №4, ознака доходу "157" - дохід, виплачений самозайнятій особі, тоді як "153" - суми поворотної фінансової допомоги.

З матеріалів справи слідує, що договори про поворотну фінансову допомогу укладені між ТзОВ "Форестсервіс" (Позикодавець) та ОСОБА_1 Т.Д. (Позичальник). При цьому, з наданих до позову копій квитанцій до прибуткових ордерів, ОСОБА_1 повертала грошові кошти як фізична особа-підприємець.

Крім того, за наслідками перевірки, проведеної у ТзОВ "Форестсервіс" за період з 25.09.2014 р. по 31.12.2016р. податковий орган встановив, що поворотну фінансову допомогу ФОП ОСОБА_1 товариство не надавало. Зазначене підтверджується актом планової виїзної перевірки ТзОВ "Форестсервіс" №1311/24-13-14-01/39408046 від 19.05.2017р. (т.1 а.с.225-247, т.2 а.с.1). Зокрема відповідно до додатку 6 до акту "Реєстр суб"єктів господарювання, від яких ТОВ "Форестсервіс" надавало фінансову допомогу в істотних обсягах за цією групою" ФОП ОСОБА_1 не значиться. Також, зазначеним актом та додатком 3 до Акту (долученим у судовому засіданні) спростовуються твердження свідка, що ними надавались до перевірки документи, які підтверджують надання поворотної фінансової допомоги ФОП ОСОБА_1 , оскільки із акту видно, що такі документи не надавались.

Натомість за змістом висновків акту перевірки ТзОВ "Форестсервіс" підтверджено обсяги реалізації ФОП ОСОБА_1 пиломатеріалів хвойних, обрізних та надання послуг навантажувальних робіт ТзОВ "Форестсервіс".

Суд також звертає увагу, що не дивлячись на те, що позивачу стало відомо про допущену помилку у платіжних дорученнях ще у лютому 2017 року, уточнюючу декларацію за 2016 рік подано лише у жовтні 2018 року.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що податковий орган дійшов обґрунтованого висновку про невідповідність копій документів, наданих позивачем до заперечення, та згодом до позовної заяви, податковій інформації щодо діяльності позивача та доходу від такої діяльності, а також документам, представленим до перевірки.

З урахуванням вказаного, відповідач правомірно вважає, що отриманий позивачкою в 2016 році дохід складає 6269150,00грн., а не так як нею задекларовано - 4949150,00грн.

З матеріалів справи видно, що саме на підставі вказаного висновку перевірки відповідачем прийнято оскаржувані позивачем рішення.

Згідно з п.п.292.16 ст.292 ПК України право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році мають платники єдиного податку за умови не перевищення протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для відповідної групи платників єдиного податку. При цьому, якщо протягом календарного року платники першої - третьої груп використали право на застосування іншої ставки єдиного податку у зв`язку з перевищенням обсягу доходу, встановленого для відповідної групи, право на застосування спрощеної системи оподаткування в наступному календарному році такі платники мають за умови не перевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

В силу пп.3 п.293.8 ст.293 ПК України платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи - підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов`язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до пп.1) п.293.4 ст.293 ПК України ставка єдиного податку встановлюється для платників єдиного податку першої-третьої групи у розмірі 15 відсотків до суми перевищення обсягу доходу, визначеного у підпунктах 1, 2 і 3 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до пп.298.2.3 п.298.2 ст.298 ПК України платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі перевищення протягом календарного року встановленого обсягу доходу платниками єдиного податку першої-третьої груп та нездійснення такими платниками переходу на застосування іншої ставки - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому відбулось таке перевищення.

Відповідно до п.299.11 ст.299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.

Перевіркою встановлено, що позивачем не застосовано ставку єдиного податку у розмірі 15% до обсягу перевищення доходу, чим занижено єдиний податок за період з 01.01.2016р. по 31.12.2016р. в сумі 190 372,50 грн. (1269150,00грн.*15%).

У зв`язку з цим, на підставі наведених положень ПК України, за перевищення позивачем дозволеного доходу за 2016 рік в сумі 1269150,00грн., контролюючим органом анульовано реєстрацію ФОП ОСОБА_1 платника єдиного податку з 01.01.2017р.

Відтак, рішення №356 від 20.12.2018р. прийнято відповідачем обґрунтовано та у відповідності до чинного податкового законодавства.

Крім того, згідно з п.123.1 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов`язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1., 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов`язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин, зважаючи на викладене вище, податковий орган правомірно прийняв податкове повідомлення-рішення №0018321304 від 20.12.2018р., яким:

- визначив позивачу податкове зобов`язання зі сплати єдиного податку в розмірі 195627,50грн., в тому числі за ставкою 5% в сумі 5255,00грн., за ставкою 15% в сумі 190372,50грн. (всього за 4 квартал 2016 року - 195627,50грн.);

- на підставі п.123.1 ст.123 ПК України наклав на позивача штраф в розмірі 48906,87грн. (195627,50грн. * 25%).

Враховуючи те, що рішенням податкового органу анульовано свідоцтво платника єдиного податку з 01.01.2017р. ФОП ОСОБА_1 , останню переведено на загальну систему оподаткування з 01.01.2017р.

Вказана обставина стала підставою для донарахування податковим органом ФОП ОСОБА_1 податку з доходів фізичних осіб, військового збору, податку на додану вартість

Згідно із пп.164.1.3 п.164.1 ст.164 ПК України загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих самозайнятою особою від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу.

Об`єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід тобто різниці між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої самозайнятої особи (п.177.2 ст.177 ПК України).

Зі змісту акту перевірки слідує, що перевіркою достовірності відображених показників у поданій Декларації про майновий стан та доходи та додатку Ф2 за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та за період з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. встановлено, що самозайнята особа ОСОБА_1 не представила для перевірки будь-які документи, які б свідчили про придбання товарів (робіт, послуг) для подальшої їх реалізації. У зв`язку з цим, перевіркою встановлено заниження оподатковуваного доходу за указаний вище період на загальну суму 6 310 810,00 грн.

У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідачем за результатами перевірки та за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 ПК України (18%), правомірно прийнято податкове повідомлення-рішення №0018351304, яким донараховано позивачу податок з доходів фізичних осіб від здійснення господарської діяльності за період з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та за період з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. в сумі 1135945,80 грн. (6 310 810,00 грн.*18%). Також, указаним рішенням, на підставі п.123.1 ст.123 ПК України, застосовано штраф в розмірі 25%, в загальній сумі 283986,45грн. (1135945,80грн.*25%.).

У відповідності до підпунктів 1.1, 1.2 та 1.3 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України платниками військового збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу, а об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 ПК України (в тому числі загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід), ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.

Об`єктом оподаткування, в силу п.177.2 ст.177 ПК України є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов`язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.

У зв`язку з тим, що перевіркою встановлено не нарахування та не утримання самозайнятою особою ОСОБА_1 у період з 01.01.2017р. по 04.10.2018р. військового збору з оподатковуваного (чистого доходу 6 310 810,00грн.) на загальну суму 94 662,15 грн. (за ставкою 1,5%), відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0018521304 від 20.12.2018р., яким визначено податкове зобов`язання зі сплати військового збору на вказану вище суму, а також на підставі п.123.1 ст.123 ПК України застосовано штраф в розмірі 25% від указаного податкового зобов`язання.

Таким чином, зважаючи на викладені вище положення податкового законодавства, суд доходить висновку про правомірність податкового повідомлення-рішення №0018521304 від 20.12.2018р., яким позивачу визначено 94662,15грн. військового збору та 23665,54грн. штрафних санкцій.

Пунктом 120.1 статті 120 ПК України встановлено штраф за неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом - в розмірі 170грн. за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Перевіркою, зокрема, встановлено, що ФОП ОСОБА_1 не подано за 2017 рік декларації про майновий стан та доходи (граничний термін подання до 09.02.2018р.). Крім того, декларацію № 22460 від 23.10.2018р. за 1 квартал 2018р. подано з порушенням терміну подання (до 10.05.2018р.)., за період з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. (до 31.10.2018 р.) декларації про майновий стан та доходи не подано.

При цьому, в пп.49.18.5 п.49.18 ст.49 ПК України визначено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема, календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Фізичні особи, стосовно яких проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця за її рішенням, подають податкову декларацію за останній базовий податковий (звітний) період, в якій відображаються виключно доходи від проведення підприємницької діяльності, протягом 30 календарних днів з дня проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності (абз.2 п.177.11 ст.177 ПК України).

Зважаючи на викладене, у зв`язку із порушеннями позивачем наведених вище положень ПК України, податковий орган, правомірно на підставі п.120.1 ст.120 ПК України прийняв податкове повідомлення-рішення про застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510грн. за кожне не подання та несвоєчасне подання зазначених вище декларацій (170грн.*3).

За змістом п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У відповідності до п.44.3 ст.44 ПК України, платники податків зобов`язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов`язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складання якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання-з передбаченого цим Кодексом граничного термін) подання такої звітності.

У разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності (п.44.6 ст.44 ПК України).

В силу п.177.10 ст.177 ПК України фізичні особи - підприємці зобов`язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.

Судом встановлено, що позивачем не представлено для перевірки Книгу обліку доходів та витрат. У зв`язку з цим, суд вважає, що відповідач дійшов обґрунтованого висновку про порушення ФОП ОСОБА_1 п.177.10 ст.177 ПК України.

У зв`язку з цим, на підставі п.121.1 ст.121 ПК України, відповідачем правомірно прийнято щодо позивача податкове повідомлення-рішення №0018431304 від 20.12.2018р. накладено штраф в розмірі 510грн.

З приводу податкового повідомлення-рішення №0018391304 від 20.12.2018р. яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальному розмірі 1501205,00 грн. (основне зобов`язання 1200964,00грн., штраф - 300241,00грн. суд зазначає наступне.

У відповідності до п.181.1 ст.181 ПК України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп`ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 1000000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов`язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку першої - третьої групи.

За правилами, визначеними в ст.183 ПК України будь-яка особа, що підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, подає до контролюючого органу за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) реєстраційну заяву. У разі переходу осіб із спрощеної системи оподаткування, що не передбачає сплати податку, на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом, у випадках, визначених главою 1 розділу XIV цього Кодексу, за умови, що такі особи відповідають вимогам, визначеним пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, реєстраційна заява подається не пізніше 10 числа першого календарного місяця, в якому здійснено перехід на сплату інших податків і зборів, встановлених цим Кодексом.

Перевіркою встановлено, що ОСОБА_1 з 01.01.2017р. зобов`язана була зареєструватись платником податку на додану вартість.

Натомість, у зв`язку з тим, що позивач не реєструвалась платником податку на додану вартість, перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.01.2017р. по 04.10.2018р. встановлено його заниження, зокрема, в сумі 1 206 964,06 грн., зокрема, за наслідком операцій від реалізації пиломатеріалів та надання послуг по навантажувальних роботах ТзОВ Форестсервіс (код ЄДРПОУ 394108046) та ТОВ Тімбер Вей (код ЄДРПОУ 40998074).

При цьому, в силу пункту 183.10 ст.183 ПК України будь-яка особа, яка підлягає обов`язковій реєстрації як платник податку, і у випадках та в порядку, передбачених цією статтею, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

З наведеного слідує, що податковим органом у податковому повідомленні-рішенні №0018391304 від 20.12.2018р. правомірно визначено суму податкового зобов`язання зі сплати податку на додану вартість за вказаний період в сумі 1 206 964,06 грн. та на підставі п.123.1 ст.123 ПК України застосовано штраф в розмірі 25%, що становить 300241,00грн.

Як вже зазначалось вище перевіркою встановлено, що самозайнятою особою ОСОБА_1 за періоди з 01.01.2017р. по 31.12.2017р., з 01.01.2018 р. по 28.02.2018 р. та з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. отримано чистий дохід, що є об`єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб в розмірі 6 310 810,00 грн., в тому числі за період 2017 року на суму 4812 590,00грн., за період з 01.01.2018р. по 28.02.2018р. та з 15.03.2018р. по 04.10.2018р. - на суму 1 498 220,00 грн.

У відповідності до ч.8 ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010р. № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов`язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

У відповідності до положень ст.25 Закону №2464-VI суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум (п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464-VI).

На підставі наведених положень Закону №2464-VI, враховуючи висновок податкового органу щодо заниження позивачем у періоді, який був предметом перевірки єдиного внеску в сумі 207553,94грн., відповідачем, на думку суду, правомірно прийнято рішення про застосування штрафних санкцій в розмірі 20755,39 грн. (207553,94грн.*20%).

Враховуючи те, що підставою для винесення оскаржуваних позивачем рішень стали висновки перевірки, визнані в ході судового розгляду обґрунтованими, та не спростованими позивачем, суд, перевіривши їх також на відповідність вимогам податкового законодавства, доходить висновку про їх правомірність. Відтак, відсутні підстави для скасування указаних рішень.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом ч.1 та ч.2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З наведених вище обставин, проаналізувавши вищенаведені положення нормативно-правових актів, враховуючи надані суду докази, суд приходить до висновку, що відповідачем доведено суду правомірність прийнятих ним рішень. Натомість позивачем на підтвердження заявлених вимог доказів не надано. Відтак, суд доходить висновку, що в задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити повністю.

Суд не вирішує питання щодо судових витрат, оскільки позивачу відмовлено у задоволенні позову, а витрат інших осіб, які їх понесли у справі немає, що не суперечить ч.5 ст.139 КАС України.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Згідно статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У відповідності до статей 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подається до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складання).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 27 травня 2019 р.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )

Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби у Чернівецькій області (ЄДРПОУ 39392513, вул. Героїв Майдану, 200-А, м.Чернівці, 58013)

Суддя Кушнір В.О.