Ухвала

від 27.05.2019 по справі 640/20005/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

27 травня 2019 року м. Київ № 640/20005/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Маруліної Л.О., розглянувши клопотання позивача про залучення співвідповідача та про розгляд справи у загальному провадженні у справі

за позовомОСОБА_1 доУправління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України про визнання протиправними дій, зобов`язати вчинити дії В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі також - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України (далі також - відповідач, Управління), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить:

- дії суб`єкта владних повноважень, начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича щодо винесення ним наказу від 30.10.2018 року № 277 Про звільнення ОСОБА_1 , - визнати протиправними;

- наказ начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича від 30.10.2018 року № 277 Про звільнення ОСОБА_1 , - скасувати, як незаконний;

- у відповідності до вимог пункту частини другої статті 245 КАС України, зобов`язати відповідальних посадових осіб Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України здійснити поворот виконання наказу начальника Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України Корната Володимира Володимировича від 30.10.2018 року № 277 Про звільнення ОСОБА_1 , - в повному обсязі;

- у відповідності до вимог частини третьої статті 245 КАС України, зобов`язати відповідальних посадових осіб Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод та інтересів завідувача сектору зеленого господарства відділу утримання будинків та прибудинкових територій № 1 Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_1 , щодо незаконного його звільнення з 30.10.2018 року;

- стягнути з відповідача Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України, код ЄДРПОУ 26252302 на користь позивача ОСОБА_1 ідентифікаційний код НОМЕР_1 грошові кошти, за фактично надані та виконані адвокатом Грицюком Віктором Вікторовичем , але не оплачені позивачем ОСОБА_1 , послуги по наданню позивачу ОСОБА_1 правової допомоги згідно Договору від 15.08.2018 року №2/ФО/08-18 на загальну суму, яка станом на 08.04.2019 року становить 70 530,00 (сімдесят тисяч п`ятсот тридцять) гривень 00 копійок, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок адвокатського бюро Грицюк та Партнери , а саме: п/р НОМЕР_2 в ТВБВ № 10026/015 філії Головного управління по м. Києву та Київській області ПАТ Державний ощадний банк України , МФО 322669, код ЄДРПОУ 42346760.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено; ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.12.2018 року - скасовано та направлено справу для продовження розгляду до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.03.2019 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.05.2019 року суддею Маруліною Л.О. прийнято до свого провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Через канцелярію суду 14.05.2019 року позивачем подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача - Голову Верховної Ради України, та про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ознайомившись із клопотанням позивача, суд зазначає наступне.

Щодо залучення співвідповідача у справі, суд дійшов наступних висновків.

Клопотання в частині залучення співвідповідача у справі - Голови Верховної Ради України обґрунтовано тим, що згідно з пунктом 5 частини другої статті 88 Конституції України Голова Верховної Ради України організовує роботу Апарату Верховної Ради України. Позивач вважає, що на момент прийняття його на посаду до Управління, останнє де-юре не існувало з 28.06.1996 року, та, відповідно до Постанови Верховної Ради України від 20.04.2000 року №1678-ІІІ Про структуру апарату Верховної Ради України Управління адміністративними будинками Управління справами Апарату Верховної Ради України у структурі апарату не входить, та на цей час не зареєстровано як юридичну особу.

З огляду на конституційний обов`язок Голови Верховної Ради України організовувати роботу Апарату Верховної Ради України, позивач просить суд залучити Голову Верховної Ради України до участі у справі у якості співвідповідача.

Відповідно до частини третьої статті 48 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

З Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлено, що Управління адміністративними будинками Управління справами апарату Верховної Ради України є юридичною особою, організаційно-правові форма якого є державна організація (установа, заклад) , ідентифікаційний код якого 26252302, дата державної реєстрації: 24.07.2002 року, дата запису: 11.06.2007 року, номер запису: 1 070 120 0000 028538.

Відповідно до пунктів 1.1., 1.2., 1.3. розділу 1, 3.2., 3.3., 3.8. розділу 3 Положення про Управління (нова редакція від 20.03.2018 року №14, яка діяла на момент звільнення ОСОБА_1 з посади) (далі також - Положення) Управління засновано на державній власності та належить до сфери управління Апарату Верховної Ради України.

Уповноваженим органом управління установи є Управління справами Апарату Верховної Ради України.

Управління входить до складу майнового комплексу, що забезпечує діяльність Верховної Ради України.

Управління має цивільні права та обов`язки, у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також Положенням про Управління справами Верховної Ради України та цих Положенням.

Управління має право від свого імені вчиняти правочини, в тому числі укладати договори, набувати майнові та немайнові права, нести обов`язки, виступати позивачем та відповідачем у суді.

Держава та Уповноважений орган управління не несуть відповідальності за зобов`язаннями Управління. Управління не несе відповідальності за зобов`язаннями держави та Уповноваженого органу правління.

Згідно з пунктами 6.2., 6.6., абзацу 6 пункту 6.8. розділу 6 Положення управління установою здійснюється начальником, який підзвітний Уповноваженому органу управління.

До компетенції начальника відносяться усі питання діяльності Управління, крім тих, що відповідно до законодавства, Положення про Управління справами Апарату Верховної Ради України та цього Положення віднесено до компетенції Уповноваженого органу управління.

Начальник Управління у встановленому порядку призначає на посади та звільняє з посад працівників Управління.

Судом встановлено, що предметом позову у справі №826/20005/18 є оскарження позивачем дій начальника Управління щодо звільнення ОСОБА_1 з посади.

Управління є самостійною юридичною особою, якою керує начальник, уповноважений на звільнення працівників Управління Положенням.

Отже, слід дійти висновку, що участь у справі в якості співвідповідача Голови Верховної Ради України не є необхідною для вирішення спірних правовідносин у справі №826/20005/18.

Крім того, позивачем належним чином не обґрунтовано позицію щодо залучення співвідповідача у справі, оскільки предметом спору у справі №826/20005/18 не є оскарження створення, припинення та провадження діяльності юридичною особою Управлінням адміністративними будинками Управління справами апарату Верховної Ради України.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про безпідставність клопотання позивача в частині залучення співвідповідача у справі та відмові у його задоволенні в цій частині.

Щодо клопотання в частині здійснення розгляду справи у порядку загального позовного провадження, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України), адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України визначено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд наголошує, що пунктом 4 частини дев`ятої статті 171 КАС України встановлено, що про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються КАС України (частина п`ята статті 12 КАС України).

Відповідно до частини другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Водночас, частиною четвертою статті 257 КАС України, а також частиною четвертою статті 12 КАС України вказано перелік категорій справ, які за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, а саме справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі "Ахеп v. Germany", заява №8273/78, рішення від 25.04.2002 року "Varela Assalino contre le Portugal", заява №64336/01). Так, y випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Так, дослідивши подане клопотання, матеріали справи, предмет та підстави позову, склад учасників справи, з урахуванням статті 257 КАС України, для повного та всебічного встановлення обставин справи суд не вбачає обґрунтованих підстав для призначення справи до розгляду в порядку загального позовного провадження та дійшов висновку, що вказане клопотання задоволенню в цій частині не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 12, 43, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про залучення співвідповідача у справі та про розгляду справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвала набирає законної сили відповідно до частини першої статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.О. Маруліна