Рішення

від 15.05.2019 по справі 643/11391/17

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/11391/17

Провадження № 2/643/301/19

15.05.2019 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова під головуванням судді Горбунової Я.М., за участю секретаря Арестової І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та поділ майна,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.11.2009 р. між сторонами було укладено шлюб, від шлюбу мають неповнолітню дитину, яка на даний час проживає разом із відповідачем. Спільне господарство сторони не ведуть, сім`я розпалась через різницю характерів, відсутності взаєморозуміння і довіри. Подальше перебування у шлюбі, на думку позивача неможливо.

Відповідач ОСОБА_2 звернулась до суду із зустрічним позовом, в якому просить стягувати з ОСОБА_1 на її користь аліментів на утримання сина у твердій грошові сумі розмірі 5000 грн. щомісячно, визнати за нею право власності на Ѕ частку грошових коштів, що знаходяться на зберіганні в банківських установах за договорами банківських вкладів на ім`я ОСОБА_1 та визнати за нею право власності на Ѕ частку земельної ділянки, площею 0,1796 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 13.11.2009 р. між сторонами було укладено шлюб, від шлюбу мають неповнолітнього сина. Сторони та дитина на даний час проживають разом в квартирі, яка належить ОСОБА_1

Відповідач за зустрічним позовом матеріальної допомоги на утримання сина в достатньому обсязі не надає, ухиляється від виконання своїх обов`язків з матеріального утримання сина, аліменти нікому не сплачує, стягнень за виконавчими документами не проводиться, інших неповнолітніх дітей не має.

Щодо поділу майна позивач за зустрічним позовом зазначає, що ОСОБА_1 працював на різних посадах в органах внутрішніх справ України. Під час шлюбу постійно перебував у службових відрядженнях, його середньомісячний прибуток складав близько 2500 доларів США. За час шлюбу ОСОБА_1 придбав земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 та усі зароблені гроші зберігає у банківських установах за договорами банківських вкладів.

Ухвалою суду від 07.12.2017 р. заяву про забезпечення зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 задоволено, накладено арешти на 1/2 частину грошових коштів, що знаходяться на зберіганні в банківських установах за договорами банківських вкладів на ім`я ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 12.03.2019 р. витребувано у Публічного акціонерного товариства комерційний банк Приватбанк інформацію про те, коли саме було накладено арешт відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 07.12.2017 р., який був залишок грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 під час накладення арешту та який залишок грошових коштів на рахунку ОСОБА_1 на даний час .

Представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просила їх задовольнити. Зустрічну позовну заяву просили задовольнити частково та надали письмовий відзив, в якому зазначили, що позивач ОСОБА_1 не заперечує виплачувати аліменти на утримання сина та вважає достатнім виплачувати у розмірі ј частини заробітку (доходу), так як він на теперішній час не працює, 04.07.2017 р. його було звільнено зі служби з Національної поліції, на даний час він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Харківській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 4210,50 грн., іншого доходу не має. Після припинення шлюбних відношень з відповідачем, позивач продовжує добровільно надавати матеріальну допомогу своєму сину та несе додаткові витрати пов`язані з його фізичним розвитком, крім того сторони разом із сином проживають в одній квартирі. Щодо поділу майна позивач заперечує у повному обсязі, зазначив, що кошти які ним були зароблені під час сумісного проживання витрачались на побутові потреби сім`ї, яких ледве вистачало на проживання, ніяких коштів не залишалось для зберігання у банківських установах за договором банківського вкладу. Щодо поділу земельної ділянки позивач зазначив, що 29.04.1992 р. його бабуся ОСОБА_3 подарувала йому житловий будинок АДРЕСА_1 , рішенням Рокитненської сільської ради народних депутатів від 30.04.1992 р. позивачу була виділена земельна ділянка при даруванні зазначеного житлового будинку, рішенням Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської обрості вказана земельна ділянка передана позивачу у власність для обслуговування подарованого житлового будинку, 29.08.2013 р. позивач отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на зазначену земельну ділянку. Тобто земельна ділянка, на думку позивача, не може бути визнана сумісною власністю подружжя, оскільки була надана для обслуговування будинку який був подарований, а не придбаний за власні кошти подружжя.

Відповідач та його представник до суду не з`явились, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, проти розірвання шлюбу не заперечує, зустрічну позовну заяву просив задовольнити у повному обсязі.

Заслухавши пояснення, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до висновку, що позовні вимоги за первісним позовом підлягають задоволенню, а зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 13.11.2009 р., місце реєстрації: Московський відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 946. Після реєстрації шлюбу прізвище чоловіка - ОСОБА_4 , дружини ОСОБА_5 .(а.с.4)

Від шлюбу сторони мають дитину: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис №2334, про що свідчить свідоцтво про народження. (а.с.5)\

Згідно ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, коли буде встановлено, що подальше сімейне життя подружжя і зберігання шлюбу буде суперечити одному з них, інтересам їх дітей, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Відповідно до ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Суд, з`ясувавши причини розірвання шлюбу, фактичні взаємовідносини подружжя, вважає подальше сімейне життя подружжя і зберігання сім`ї неможливим. При таких обставинах, суд вважає, що шлюб підлягає розірванню.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цих Кодексом, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

На підтвердження своїх заперечень щодо розміру аліментів відповідачем за зустрічним позовом надано суду відзив, в якому зазначив, що він на теперішній час не працює, 04.07.2017 р. його було звільнено зі служби з Національної поліції, на даний час він перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ у Харківській області та отримує пенсію за вислугу років у розмірі 4210,50 грн., іншого доходу не має. Після припинення шлюбних відношень з відповідачем, позивач продовжує добровільно надавати матеріальну допомогу своєму сину та несе додаткові витрати пов`язані з його фізичним розвитком, крім того сторони разом із сином проживають в одній квартирі.

На підтвердження свого відзиву відповідач за зустрічним позовом надав відомості з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, копію трудової книжки, довідку з Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області, квитанції щодо добровільної виплати аліментів на утримання сина з липня 2017 р. по січень 2018 р. та квитанцію про оплату ОСОБА_1 послуги басейну та лікувальної гімнастики (а.с.90-97,100,101, 149).

Відповідно до п. 17 постанови пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів , суд, вирішуючи питання щодо розміру аліментів, повинен ураховувати стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються від дня пред`явлення позову.

На підставі викладеного, та з урахуванням доходів відповідача, які зазначені в відомостях з інформаційного фонду Державного реєстру фізичних осіб ДФС України про суми виплачених доходів та утриманих податків, довідці Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області, та прожиткового мінімуму для дитини віком дo 6 років з 01 січня 2019 пo 30 червня, який складає 1626 грн., суд вважає необхідним та достатнім стягувати з відповідача за зустрічним позовом аліменти у розмірі по 2000 грн. на дитину.

Щодо поділу майна подружжя суд встановив наступне.

Згідно відповіді АТ КБ Приватбанк від 27.03.2019 р. на момент арешту залишок коштів ОСОБА_1 в АТ КБ Приватбанк складає: за договором №4731185611173417 залишок коштів складає 0,05 доларів США, за договором №5168742207366919 залишок коштів складає1,33 грн.; за договором №4731185604119997 залишок коштів складає 0,1 грн.; за договором №4731219600114957 залишок коштів складає 16,56 доларів США; за договором №5168742701488185 залишок коштів складає 1734,52 грн.

Між тим, ОСОБА_1 не заперечував той факт, що кошти, які виявлені на рахунках в АТ КБ Приватбанк є майном, набутим подружжям у період шлюбу.

Відповідно до ст.60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, і кожен з подружжя має рівні права на володіння, користування і розпорядження цим майном.

Згідно ч. 1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним контрактом.

Відповідно до ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві власності на майно, можливе лише за його згодою.

У зв`язку із чим, суд вважає, що дані кошти є спільним майном подружжям, а тому підлягають поділу по 1/2 частині за кожним.

Позивач за зустрічним позовом також просить суд поділити між подружжям земельну ділянку, площею 0,1796 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить ОСОБА_1

Так, суду надано договір дарування від 29.04.1992 р. посвідчений, керуючим справами виконавчого комітету Рокитненської ради народних депутатів Нововодолазького району Харківської області, з якого вбачається, що ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 житловий будинок з надвірними будовами, що знаходиться в селі АДРЕСА_1 області, витяг з протоколу рішення Роиктненської сільської ради народних депутатів від 30.04.1992 р. №19, з якого вбачається, що ОСОБА_1 виділена земельна ділянка розміром 0,15 га при даруванні житлового будинку його бабусею ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , рішенням Ватутінської сільської ради Нововодолазького району Харківської області № 103 від 27.09.2012 р. ОСОБА_1 безоплатно у власність передано земельну ділянку для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), загальною площею 0,1796 га в АДРЕСА_1 обрості, свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме, на земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_1 , площею 0,1796 га, та яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1

Суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позову в цій частині, так як спірна земельна ділянка відноситься до категорії земель з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), тобто для обслуговування будинку, який був подарований ОСОБА_1 його бабусею ОСОБА_3 . 29.04.1992 р., що підтверджується договором дарування від 29.04.1992 р., тобто до укладення шлюбу.

Тобто суду не доведено те, що спірна земельна ділянка є спільним майном подружжя.

Судові витрати суд вважає за необхідне розподілити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України .

У зв`язку із тим, що позивач за зустрічним позовом за подання позову щодо стягнення аліментів, відповідно до ЗУ Про судовий збір , звільнений від сплати судового збору, суд вважає за необхідне стягнути дані витрати з відповідача за зустрічним позовом по справі на користь держави.

На підставі викладенного, керуючись ст.ст. 4 , 5 , 13 , 76-81 , 89 , 141 , 264-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 13.11.2009 р., місце реєстрації: Московський відділ реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 946.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів та поділ майна задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 2000 грн., починаючи з 06.09.2017 року і до повноліття дитини.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частку грошових коштів, що знаходяться на зберіганні в АТ КБ Приватбанк за договорами банківських вкладів на ім`я ОСОБА_1 , а саме, за договорами №4731185611173417, №5168742207366919, №4731185604119997, №4731219600114957, №5168742701488185.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений ним судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений нею судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп. та 320 (триста двадцять) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , серія та номер паспорту НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , серія та номер паспорту не відомі, РНОКПП НОМЕР_4 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя: Я.М. Горбунова