Ухвала

від 28.05.2019 по справі 926/976/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

28 травня 2019 року Справа № 926/976/13 Суддя Миронюк Сергій Олександрович, розглянувши заяву Руснака Олександра Сергійовича про поновлення пропущеного строку для пред`явлення наказу до виконання та видачу дубліката наказу у справі

за позовом фізичної особи-підприємця Руснака Сергія Антиповича

до товариства з обмеженою відповідальністю Мир-1

про стягнення заборгованості у сумі 39 802,48 грн

представники:

від стягувача - Тельнов О.А. - представник. Ордер серія ЧЦ № 39308 від 25.04.2019 р.

від боржника - не з`явився.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.11.2013 року у справі № 926/976/13, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2014 року, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мир-1 на користь Фізичної особи-підприємця Руснака Сергія Антиповича борг у сумі 35327,94 грн., три процента річних у сумі 1768,33 грн., пеню в сумі 2706,21 грн., судовий збір у сумі 1720,50 грн. та витрати, пов`язані з оплатою послуг адвоката у сумі 5000,00 грн.

03.12.2013 року на виконання вказаного рішення Господарським судом Чернівецької області видано наказ.

02.04.2019 року на адресу суду надійшла заява Руснака Олександра Сергійовича про заміну сторони у виконавчому провадженні № 42398602 з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/976/13 від 03 грудня 2013 року, а саме, стягувача Руснака Сергія Антиповича на спадкоємця Руснака Олександра Сергійовича .

Ухвалою Господарського суду Чернівецької області від 12.04.2019 року (суддя Тинок О.С.) задоволено заяву Руснака Олександра Сергійовича про заміну сторони у виконавчому провадженні № 42398602.

06.05.2019 року на адресу суду надійшла заява Руснака Олександра Сергійовича про видачу дублікату судового наказу № 926/976/13 від 03.12.2013 р. та поновлення строку пред`явлення наказу до виконання.

У зв`язку з перебуванням судді Тинка О.С. у відпустці згідно з розпорядженням № 26/19 від 06.05.2019 р. щодо повторного автоматичного розподілу справи та протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2019 р. справу № 926/976/13 передано до провадження судді Миронюку С.О.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 07.05.2019 року, розгляд заяви призначено на 15.05.2019 року.

Судове засідання 15.05.2019 не відбулось, у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Миронюка С.О., про що сторони були повідомлені, шляхом отримання повідомлення про неможливість проведення судового засідання.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 22.05.2019 року, розгляд заяви призначено на 28.05.2019 року.

У судовому засіданні 28.05.2019 р. представник стягувача підтримав заяву про поновлення пропущеного строку для перд`явлення наказу до виконання та видачу дубліката виконавчого документу.

Представник боржника не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце засідання, його неявка не перешкоджає розгляду даної заяви по суті.

Дослідивши матеріали справи, заяву та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви з наступних підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, 06.03.2014 р. відділом державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції було відкрито виконавче провадження № 42398602 з виконання наказу Господарського суду Чернівецької області № 926/976/13 від 03.12.2013 року.

Листом вих. № 14.15-24/5872 від 11.04.2019 р. Хотинський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області повідомив стягувача, що виконавче провадження № 42398602 було завершено на підставі п.2 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження , а всі документи були знищенні у відповідності до вимог Наказу Міністерства юстиції України № 1829/5 від 07.06.2017 р.

Постанова про закриття виконавчого провадження № 42398602 та наказ Господарського суду Чернівецької області від 03.12.2013 р. на адресу фізичної особи-підприємця Руснака Сергія Антиповича не надходили.

Суд зазначає, що заборгованість боржника перед стягувачем на загальну суму 39 802,48 грн. виникла ще у 2011 році. Як вже було зазначено вище, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.11.2013 р. позов був задоволений, а на виконання рішення 03.12.2013 р. стягувачу був виданий відповідний наказ.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Обов`язковість рішень суду закріплена також й в статті 129 Конституції України.

Правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права визначено в Законі України "Про судоустрій та статус суддів", в частині другій статті 13 якого встановлено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

17 липня 1997 року Україна ратифікувала Європейську конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка відповідно до частини першої статті 9 Конституції України стала частиною національного законодавства.

Згідно із статтею 19 Конвенції для забезпечення дотримання державами-учасницями взятих на себе зобов`язань за Конвенцією та протоколами до неї створюється Європейський суд з прав людини (далі - Європейський суд).

Стаття 6 Конвенції закріплює право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Горнсбі проти Греції" наголосив на гарантоване статтею 6 Конвенції "право на суд", яке повинно розцінюватися не лише в аспекті права особи звернутися до суду за захистом своїх прав, а і як обов`язковість боржника до виконання судового рішення. Викладене означає, що виконання судового рішення є невід`ємною частиною судового процес з метою забезпечення положень названої статті Конвенції (права на суд).

Окрім того, у пунктах 18, 23 рішення Європейського суду від 12.05.2011 року у справі "Ліпісвіцька проти України" однозначно визначено про те, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні, у зв`язку з чим виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом, а його тривалість має досягати цілей, зазначених в пункті 1 статті 6 Конвенції щодо права кожної особи на розгляд його справи упродовж розумного строку.

Сукупний аналіз рішень Європейського суду у справах "Алпатов та інші проти України", "Робота та інші проти України", "Варава та інші проти України", "ПМП "Фея" та інші проти України" достеменно засвідчує його однозначну позицію про те, що правосуддя не може вважатися здійсненим доти, доки не виконане судове рішення та констатується, що виконання судового рішення, як завершальна стадія судового процесу, за своєю юридичною природою є головною стадією правосуддя, що повністю узгоджується з нормою статті 124 Конституції України.

Конституційний Суд України у рішенні від 26 червня 2013 року №5-рп/2013 також зазначив, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист, невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення Європейського суду у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

За приписами ч.1 ст. 327 Господарського процесуального кодексу України , виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до п.19.4 розділу Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

У разі пропуску строку для пред`явлення наказу, судового наказу до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, і розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їхня неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу. (ст.329 ГПК України ).

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

При цьому, відновлення процесуального строку являє собою визнання судом дійсним права вчинити певну процесуальну дію, втраченого внаслідок пропуску заінтересованою особою процесуального строку, який встановлено для його здійснення, з причин, які визнано судом поважними. Поважними визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами. Якщо відновлення процесуального строку здійснюються за заявою сторони чи прокурора, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України . Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Враховуючи наведене, судом визнається поважною причиною пропущення строку для пред`явлення наказу до виконання. Окрім того, незадоволення заяви призвело би до незаконного збагачення боржника на суму позову за рахунок стягувача, що є також недопустимим. За таких обставин суд дійшов висновку, що задоволення заяви є не тільки законним, але й справедливим результатом її розгляду.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 232-235 , 329 , п.19.4 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України , суд,

У Х В А Л И В :

1. Задовольнити заяву Руснака Олександра Сергійовича про видачу дублікату наказу та поновлення пропущеного строку для пред`явлення його до виконання.

2. Поновити Руснаку Олександруа Сергійовичу строк для пред`явлення наказу від 03.12.2013 року № 926/976/13 до виконання з 28.05.2019 року.

3. Видати дублікат наказу від 03.12.2013 року № 926/976/13.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її складення.

Інформацію по справі можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/.

Суддя С.О. Миронюк