Ухвала

від 23.05.2019 по справі 361/1824/19

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/1824/19

провадження № 2-зз/361/27/19

23.05.2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2019 Броварський міськрайоний суд Київської області в складі:

головуючої судді Радзівіл А.Г.,

за участі секретаря Федько С.М.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Прокопенко І.І.

розглянувши клопотання представника відповідача Прокопенко Івана ОСОБА_2 подану про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та припинення права спільної часткової власності, визнання права особистої приватної власності,

В С Т А Н О В И В:

Представник відповідача звернувся до суду із клопотанням про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та припинення права спільної часткової власності, визнання права особистої приватної власності.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що у квітні 2019 року ОСОБА_3 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, у якій просила вжити заходи забезпечення поданого нею до суду позову шляхом передачі на тимчасове зберігання Товариству з обмеженою відповідальністю КОМКОН-ГРУП нежитлового приміщення, яке знаходиться за адресою: Київська область, м.Бровари, вул. Драгоманова, буд.3, приміщення І, 1-19, загальною площею 604, 6 кв.м., із встановленням засобів автономної сигналізації та пультової охорони, поклавши на неї витрати, пов`язані зі зберіганням цього майна.

02 травня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області заява про забезпечення позову була задоволена.

Представник відповідача зазначає про те, що виходячи з тих позовних вимог, які заявляє позивач у позові до ОСОБА_4 , а також з того, що не оспорюється право власності ОСОБА_4 на вказане майно, а спір виник з приводу користування спільним майном між співвласниками, враховуючи рівність прав заявника і іншого співвласника на користування належним їм на праві власності майном у відповідності до вказаних часток у праві власності, то вжиття вказаного заявником заходу забезпечення є абсолютним обмеженням права власності відповідача. При цьому суд не врахував, що для обмеження співвласника у його правах мають бути конкретні, обґрунтовані і виключно передбачені законом підстави, яких у даному випадку заявник не навів.

Також вказаний захід забезпечення не відповідає тим позовним вимогам, які заявлені ОСОБА_3 , не є необхідним, адекватним і співмірним. Не встановлено будь-яких перешкод для виконання рішення на випадок задоволення заявником позову у разі, якщо не буде вжито вказаний захід забезпечення.

Представник відповідача зазначає, що матеріали справи спростовують той факт, що відповідач і так обмежений в правах приписами відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області від 31 січня, 27 лютого і 14 серпня 2017 року, за якими державним органом виявлено порушення законодавства при реконструкції вказаного спортзалу. Але відповідно до витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21 березня 2018 року, позивачу та відповідачу на праві спільної часткової власності, кожному по 1/2 частки, належить нежитлове приміщення (спортзал), загальною площею 604,6 м2. Тобто право власності зареєстровано вже після введення спірного майна в експлуатацію та видачі згаданих приписів.

Більше того, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області справа № 361/6766/17 припис про усунення порушень у сфері містобудівної діяльності № С-1408/1 від 14.08.2017 р., виданий начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області було визнано протиправним і скасовано. Також визнано протиправною та скасовано постанову про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення (штрафу) за порушення у сфері містобудівної діяльності № А-2208/2 від 22.08.2017р., винесену начальником Відділу державного архітектурно-будівельного контролю Броварської міської ради Київської області про накладення на ОСОБА_4 адміністративного стягнення у виді штрафу 5100грн. за ч.1 ст. 96, ч.1 ст. 188-42 КУпАП.

Відтак, вказане вище рішення суду підтверджує право ОСОБА_4 на вільне володіння, користування і розпорядження належним йому майном, натомість винесена 02.05.2019 ухвала по справі № 361/1824/19 позбавляє такого права.

Разом з тим, наявність самого по собі позову в жодному разі не є підставою для задоволення заяви про забезпечення позову, шляхом заборони користуватись або розпоряджатись спірним майном законному власнику, з огляду на те, що право власності ОСОБА_4 на це приміщення позивачем не оспорюється, а предметом спору є лише виділення частки в натурі і стягнення коштів за користування майном, що потрібно ще довести.Відтак обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним із предметом спору.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_5 підтримав подане клопотання, просив його задовольнити.

Представник позивача заперечував проти задоволення клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вважає вжитий захід цілком обґрунтованим і таким, що в подальшому забезпечить виконання рішення суду. Крім того зазначив, що подальше використання вказаного приміщення під спортзал може завдати шкоди особам, які його відвідують, оскільки державним органом виявлено порушення законодавства при реконструкції вказаного приміщення.

Суд вислухавши представників позивача та відповідача, дослідивши подані до клопотання докази, дійшов наступного висновку.

За змістом ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно із ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом п. 7 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору.

Судом встановлено, що 02 травня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області заява ОСОБА_3 про забезпечення позову задоволена. Суд ухвалив, передати нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 604,6 м2, яке належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , реєстраційний номер обєкта нерухомого майна 5255232106, на тимчасове зберігання із встановленням засобів автономної сигналізації та пультової охорони Товариству з обмеженою відповідальністю КОМКОН-ГРУП, ідентифікаційний код 39551470. Витрати щодо охорони спірного нежитлового приміщення покласти на позивача у справі ОСОБА_3 .

Із вказаної ухвали Броварського міськрайонного суду Київської області від 02 травня 2019 року вбачається, що суд вирішуючи питання про забезпечення вказаного позову, зазначив про наступне, розглянувши заяву ОСОБА_3 , враховуючи предмет спору у даній справі, з метою недопущення вчинення відповідачем незаконного використання майна, що створює загрозу порушенню прав позивача і третіх осіб, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову судом та ухвалення рішення на користь позивача, враховуючи предмет позову щодо розподілу спільного майна та стягнення коштів за незаконне користування майном, які є співмірними із заходами забезпечення позову, про вжиття яких просить позивач, враховуючи наявність згоди ТОВ КОМКОН-ГРУП, яке не має інтересу в результатах вирішення спору, на прийняття на тимчасове зберігання спірного майна, суд дійшов висновку про можливість забезпечення позову шляхом передачі на тимчасове зберігання ТОВ КОМКОН-ГРУП належного сторонам на праві спільної часткової власності нежитлового приміщення, загальною площею 604,6 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , 1-19, із встановленням засобів автономної сигналізації та пультової охорони за рахунок коштів позивача.

Тобто, як вбачається із матеріалів цивільної справи метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, невиконання останнім законних вимог державних органів у сфері здійснення архітектурно-будівельного контролю за правомірністю та законністю використання спірного нежитлового приміщення за цільовим призначенням.

Під час розгляду вказаного клопотання представником відповідача не зазначено та не надано доказів, які б спростовували висновки суду щодо застосування обраного заходу забезпечення позову.

Таким чином в задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про скасування заходів забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 149 - 153, 158, 259, 260 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_5 подану про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів та припинення права спільної часткової власності, визнання права особистої приватної власності, - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Радзівіл А.Г.