Постанова

від 28.05.2019 по справі 200/2587/19-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року справа №200/2587/19-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого Блохіна А.А., суддів Геращенка І.В., Сіваченка І.В., секретар судового засідання Верховецька Г.О., за участю представника позивача - Богданюк Л.О.., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року (повний текст складено 20 березня 2019 року в м. Слов`янськ) у справі № 200/2587/19-а (суддя І інстанції - Давиденко Т.В.) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області про визнання протиправними та скасування рішень,-

В С Т А Н О В И В:

19 лютого 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (ЄДРПОУ 37014600, юридична адреса: 85043, Донецька область, м. Добропілля, м. Білицьке, вул. Красноармійська, 1а) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Добропільської сільської ради Добропільського району Донецької області (ЄДРПОУ 04343145, юридична адреса: 85032, Донецька область, с. Добропілля, Добропільський район, вул. Леніна, 51А) про визнання протиправними та нечинними рішень: - від 24.11.2017 року № VІІ/24-5 «Про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки на 2018 рік» ; - від 14.06.2018 року № VII/31-5 «Про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки на 2019 рік» ; - від 14.06.2018 року № VII/31-6 «Про встановлення ставок та пільг із сплати земельного податку на 2019 рік» .

Доводи позовної заяви обґрунтовує тим, що, як вважає позивач, приймаючи рішення про встановлення розміру орендної плати за земельні ділянки, які оскаржуються, відповідач діяв з перевищенням повноважень та не у спосіб, визначений чинним законодавством.

Зазначає, що в порушення норм чинного законодавства рішення, повідомлення про оприлюднення проектів регуляторних актів, відповідних аналізів регуляторного впливу розробником цих проектів оприлюднено не було, також не була забезпечена підготовка експертних висновків щодо регуляторного впливу, при прийнятті рішень без аналізу регуляторного впливу відповідальна постійна комісія не прийняла рішення про направлення проектів регуляторних актів на доопрацювання органу чи особі, яка внесла цей проект.

Враховуючи наведене, просив адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 200/2587/19-а провадження у справі закрито, у зв`язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Позивачем подана апеляційна скарга, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

В судовому засіданні представник позивача підтримала доводи апеляційної скарги. Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Суд першої інстанції, закриваючи провадження у справі, дійшов висновку про те, що у спорі, що розглядається, орган місцевого самоврядування виступає як регуляторний орган, до компетенції якого віднесене вирішення питань регулювання земельних відносин, а не як суб`єкт владних повноважень. Відносини, пов`язані з набуттям та реалізацією громадянами, юридичними особами прав на земельні ділянки та з цивільним оборотом земельних ділянок ґрунтуються на засадах рівності сторін і є цивільно-правовими.

З таким висновком суду першої інстанції не погоджується колегія суддів з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 п.7 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делигованих повноважень, або наданих адміністративних послуг.

Місцеве самоврядування, згідно ст. 2 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селиш, міст.

Таким чином, Добропільська сільська рада є органом місцевого самоврядування, що здійснює публічно-владні управлінські функції на підставі законодавства на території с. Добропілля Добропільського району Донецької області.

Згідно з приписами ч.І п.18 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, нормативно-правовий акт - це акт управління (рішення) суб`єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативної-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 26 Кодексу адміністративного судочинства України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Кодекс адміністративного судочинства України визначає способи судового захисту у справах щодо оскарження нормативно-правових актів, а саме за приписами пункту 1 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та нечинним нормативно - правового акта чи окремих його положень.

Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частини 5 статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їх офіційного оприлюднення, якщо органом чи посадовою особою не встановлено пізніший строк введення цих актів у дію.

Згідно із пунктом 10.2і статті 10 Податкового кодексу України, місцеві ради обов`язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю, крім земельного податку за лісові землі).

Відповідно до пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України сільські, селищні, міські ради та ради об`єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Отже, встановлення податку на майно, зокрема в частині плати за землю, є безумовним обов`язком місцевої ради, який повинен бути виконаний в межах здійснення публічно- владних управлінських функцій, шляхом прийняття Добропільською сільською радою Добропільського району Донецької області відповідного рішення, яке встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування.

Вищезазначений висновок узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 8 травня 2018 року у справі № 461/8220/13-а, а саме - до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій.

Отже, висновок суду першої інстанції у справі, що спір не є публічно-правовим, оскільки виникає із господарських відносин, ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права і дійшов передчасного висновку, що спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, внаслідок чого ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. 308, 311, 320, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 200/2587/19-а - задовольнити. Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 20 березня 2019 року у справі № 200/2587/19-а скасувати, а справу повернути до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду справи. Повний текст постанови складено 29 травня 2019 року. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: А.А. Блохін

І.В. Геращенко

І.В. Сіваченко