Постанова

від 23.05.2019 по справі 926/1305/18

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2019 р. Справа №926/1305/18

м.Львів

Західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів: Мирутенка О.Л.

Хабіб М.І.

за участю сторін від:

позивача: Маркідонов О.В.;

відповідачів 1, 2: 1. Баланецький О.Д.

розглянувши апеляційну скаргу Чернівецької міської ради, м. Чернівці №01/02-18- 711/1 від 06.02.2019

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.01.2019 (суддя О.Г. Проскурняк, повний текст рішення складено 18.01.2019)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Жесар» , м. Чернівці

до відповідачів 1. Чернівецької міської ради, м. Чернівці

2 . Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, м. Чернівці

про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі поновленим та додаткового договору до договору оренди землі укладеним

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

ТОВ Жесар звернулось до Господарського суду Чернівецької області з позовом до відповідачів: 1) Чернівецької міської ради; 2) Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради про визнання незаконним рішення органу місцевого самоврядування, визнання договору оренди землі поновленим та додаткового договору до договору оренди землі укладеним.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням 27 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008 за № 562 Колективному підприємству Роса Буковини (правонаступником якого є ТОВ Жесар ) передано в оренду земельну ділянку по вул. 28 Червня, 44 в м. Чернівцях для обслуговування будівель згідно з матеріалами інвентаризації земель площею 0,0863 га. терміном до 01.05.2018. На підставі вказаного рішення Чернівецької міської ради, 09.06.2008 укладено договір оренди земельної ділянки № 4919 площею 0,0863 га. по вул. 28 червня, 44 для обслуговування будівель згідно з матеріалами інвентаризації терміном по 01.05.2018, який зареєстровано в Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК від 18.08.2008 за №040880900299.

На підставі заяви, поданої ТОВ Жесар , 06.06.2017 укладено додатковий договір за №4/4919 до договору оренди землі від 09.06.2008 за № 4919. В подальшому, п. 32 рішення 56 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 19.06.2018 №1301 ТОВ Жесар відмовлено у поновленні договору землі від 09.06.2008 № 4919 за адресою вул. 28 Червня, 44 площею 0,0863 га. на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (обслуговування будівлі). Так, позивач просить визнати вищевказаний пункт рішення недійсним, оскільки, воно порушує норми чинного законодавства, а також визнати поновленим вказаний договір та укладеною додаткову угоду до нього.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області від 14.01.2019 позов задоволено.

Визнано недійсним пункт 32 рішення 56 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 19.06.2018№1301, яким ТОВ Жесар відмовлено у поновленні договору землі від 09.06.2008 №4919 за адресою вул. 28 Червня, 44 площею 0,0863га на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (код 03.07) (обслуговування будівлі). Визнано договір оренди землі № 4919 від 09.06.2008 поновленим, а додатковий договір №5/4919 до договору оренди землі №4919 від 09.06.2008, зареєстрованого в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права за номером запису про інше речове право 21745615 від 02.08.2017, укладеним на умовах визначених додатковим договором №5/4919, в редакції, яка підписана ТОВ Жесар .

Рішення суду мотивоване тим, що враховуючи належне виконання орендарем обов`язків за договором, своєчасне звернення до орендодавця із листом-повідомленням про поновлення договору з наданням проекту додаткової угоди, орендодавець порушив право позивача на встановлений законом порядок розгляду питання про поновлення договору оренди на новий строк, а отже і на укладення додаткової угоди до договору.

Узагальнення доводів особи, яка подала апеляційну скаргу та інших учасників справи.

Відповідачем НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю. У своїй апеляційній скарзі скаржник покликається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що рішенням Чернівецької міської ради №988 від 07.12.2017 було припинено договір оренди №4919 від 09.06.2008, укладеного між Чернівецькою міською радою та КП Роса Буковини , в тому числі і додатковий договір від 06.06.2017 №4/4919. А тому, ТОВ Жесар 26.02.2018 не мав законних підстав направляти до відповідачів заяву про поновлення договору оренди від 09.06.2018 та проект додаткового договору для підписання, так як переважне право у позивача на момент звернення було відсутнє. Апелянт також зазначає, що суд першої інстанції, визнавши недійсним рішення п. 32 рішення 56 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 19.06.2018 №1301, яким ТОВ Жесар відмовлено у поновленні договору землі від 09.06.2008 №4919, проігнорував те, що рішення фактично виконане, земельну ділянку зараховано до земель запасу міста Чернівці та речове право за позивачем припинено.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2018 у справі №926/298/18, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та постановою Верховного Суду від 11.09.2018, скасовано рішення Чернівецької міської ради від 07.12.2017 №988 Про припинення договору оренди землі №4919 від 09.06.2008 . Позивач також зазначає, що ним дотримано процедуру поновлення договору оренди землі, оскільки за наявності належного виконання умов договору оренди та враховуючи вчасне звернення до орендодавця щодо поновлення договору оренди, у міської ради відсутні правові підстави для відмови у поновленні спірного договору. Окрім цього позивач стверджує, що належним чином сплачує орендну плату та продовжує користуватися земельною ділянкою, від відповідача не надходило повідомлення протягом місяця після закінчення строку договору оренди, а відтак враховуючи приписи ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі є підстави для визнання договору оренди землі поновленим, а додаткової угоди до договору в редакції позивача - укладеною. Позивач зауважує, що у цьому випадку укладення додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Інших клопотань, заяв в порядку ст.207 ГПК України сторонами заявлено не було.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи.

Як встановлено місцевим господарським судом та перевірено судом апеляційної інстанції, рішенням 27 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008 № 562 Колективному підприємству Роса Буковини передано в оренду земельну ділянку на вул. 28 Червня, 44 в м. Чернівцях для обслуговування будівель згідно з матеріалами інвентаризації земель площею 0,0863 га. терміном до 01.05.2018.

Так, на виконання рішення 27 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008, між сторонами 09.06.2008 укладено договір оренди земельної ділянки № 4919 площею 0,0863 га, що знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. 28 Червня, 44 для обслуговування будівель згідно з матеріалами інвентаризації земель терміном по 01.05.2018, який зареєстровано в Чернівецькій регіональній філії ДП Центр ДЗК від 18.08.2008 за №040880900299.

Як підтверджується матеріалами справи, орендодавець на підставі рішення 27 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008 передав, а орендар прийняв земельну ділянку на місцевості, яка знаходиться за адресою: м. Чернівці, вул. 28 Червня, 44, що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки на місцевості в оренду для обслуговування будівель згідно з матеріалами інвентаризації земель від 09.06.2008.

Відповідно до п.п. 1, 4 вказаного договору, його укладено на підставі рішення 27 сесії Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008 № 562.

Земельна ділянка надається в оренду терміном до 01.05.2018 для обслуговування будівель згідно з матеріалами інвентаризації земель. У разі відсутності письмових заперечень з боку орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку дії договору, договір оренди землі підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах.

Як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, правонаступником Комунального підприємства Роса Буковини стало ТОВ Жесар .

В подальшому 06.06.2017 укладено додатковий договір № 4/4919 до договору оренди землі № 4919 від 09.06.2008.

Так, відповідно до вищевказаного додаткового договору, в преамбулі договору слова ...Колективне підприємство Роса Буковини , ідент. код 31396594... замінено словами ... товариство з обмеженою відповідальністю Жесар код ЄДРПОУ 31396594» .

Крім того, друге речення пункту 4 договору викладено в наступній редакції: 4.1. Після закінчення терміну дії договору, орендар, якщо він належно виконував обов`язки відповідно до умов цього договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору на новий строк (поновлення договору). У разі наміру орендаря скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк, він зобов`язаний не пізніше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення строку дії договору повідомити департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради про наміри щодо поновлення договору .

Як підтверджується матеріалами справи, враховуючи вищевказані умови договору, позивач звернувся до відповідача із заявою про поновлення договору оренди землі від 09.06.2008 на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , 44, площею 0,0863 га, кадастровий номер земельної ділянки 7310136300: НОМЕР_2 , терміном на 10 років, із додатками та проектом додаткового договору до договору оренди землі.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме опису вкладення цінного листа та фіскального чеку, вищевказана заява про поновлення договору оренди землі від 09.06.2008 із додатками та проектом додаткового договору до договору оренди землі надіслана на адресу Чернівецької міської ради 26.02.2018.

Водночас згідно п. 32 рішення 56 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 19.06.2018 №1301 ТОВ Жесар відмовлено у поновленні договору землі від 09.06.2008 № 4919 за адресою вул. 28 Червня, 44 площею 0,0863 га. на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.

Вищезазначені обставини і стало підставою звернення позивача до суду з позовом про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування, визнання поновленим договір оренди земельної ділянки, а додатковий договір укладеним.

Оцінка суду.

Відповідно до ч.4 ст. 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 ЦК України).

Приписами ч.2 ст. 792 ЦК України встановлено, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України Про оренду землі .

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України Про оренду землі , яка фактично об`єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Так, відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 33 вказаного Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 8 та 9 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов`язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України Про оренду землі , можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Одночасно ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов`язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що незважаючи на дотримання орендарем процедури пролонгації договору оренди згідно ч.ч.1-5 ст.33 Закону України Про оренду землі , у зв`язку з відсутність іншої особи, з якою відповідач уклав договір оренди спірної земельної ділянки чи має намір укласти, відсутні підстави для пролонгації договору на підставі ч.ч.1-5 вказаного вище Закону.

Одночасно, за викладених обставин, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що, враховуючи сукупність юридичних фактів, а саме: належне виконання договірних відносин, зокрема, сплати орендної плати; до закінчення строку дії договору повідомлення орендодавця в установлені договором строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; надіслання орендарем разом з листом-повідомленням проекту додаткової угоди; продовження користуватися виділеною земельною ділянкою; відсутність письмового повідомлення від орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, у позивача виникли правові підстави для пролонгації договору оренди на підставі ч.6 ст.33 Закону України Про оренду землі .

При цьому необхідно зазначити, що за наявності підстав, передбачених ч.6 ст. Закону України Про оренду землі , уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності). Тобто, суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі. Відсутність такого заперечення може мати прояв у мовчазній згоді , а відтак рішення органу місцевого самоврядування не потребується.

Згідно ч. 2 ст. 19, ст. 140 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

Відповідно до ч. 3 ст. 24, ч.1 ст.59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Відповідно до ч.1 ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його в частині вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації.

Отже, необхідною умовою для правильного вирішення цього спору є встановлення наявності або відсутності порушення права та законного інтересу позивача внаслідок прийняття Чернівецькою міською радою оскаржуваного рішення.

З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що п. 32 рішення 56 сесії Чернівецької міської ради VII скликання від 19.06.2018 №1301, яким ТОВ Жесар відмовлено у поновленні договору землі від 09.06.2008 №4919 за адресою вул. 28 Червня, 44 площею 0,0863 га. на 5 (п`ять) років для будівництва та обслуговування будівель торгівлі не відповідає фактичним обставинам та вимогам ст. 33 Закону України Про оренду землі , та порушує права ТОВ Жесар на поновлення договору і оренду відповідної земельної ділянки.

А тому, п. 32 вказаного рішення необхідно визнати недійсним згідно з положеннями ст.ст. 15, 16, 21 Цивільного кодексу України та пункту г) ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України.

Враховуючи вищезазначені вимоги ст. 33 Закону України Про оренду землі , відсутність у матеріалах справи відомостей щодо вимоги відповідача про звільнення земельної ділянки до закінчення строку договору чи доводів про її неналежне використання, а також заперечення орендодавця щодо поновлення договору оренди землі протягом одного місяця після закінчення строку договору, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що орендодавець порушив право позивача на поновлення договору та відповідно укладення додаткової угоди до договору.

Щодо заперечень апелянта про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що рішенням Чернівецької міської ради №988 від 07.12.2017 було припинено договір оренди №4919 від 09.06.2008, укладеного між Чернівецькою міською радою та КП Роса Буковини , в тому числі і додатковий договір від 06.06.2017 №4/4919, колегія суддів зазначає таке.

Необхідно також зазначити, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До нормативних належать акти, які встановлюють, змінюють чи припиняють норми права, мають локальний характер, розраховані на широке коло осіб та застосовуються неодноразово, а ненормативні акти передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб`єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію (п.4 рішення Конституційного Суду України від 16.04.2009р. №7-рп/2009 у справі №1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування).

В Конституції України закріплено принцип, за яким права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність (стаття 3). Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону). Таким чином, органи місцевого самоврядування не можуть скасовувати свої попередні рішення, вносити до них зміни , якщо відповідно до приписів цих рішень виникли правовідносини, пов`язані з реалізацією певних суб`єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, і суб`єкти цих правовідносин заперечують проти їх зміни чи припинення. Це є гарантією стабільності суспільних відносин між органами місцевого самоврядування і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього рішення, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в абзаці другому пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року N 1-зп у справі щодо несумісності депутатського мандата (п. 5 вищезгаданого рішення Конституційного Суду України).

Отже, ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Враховуючи те, що на підставі рішення Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008 № 562 було укладено спірний договір оренди, який зареєстровано у встановленому законодавством порядку, міська рада не вправі була визнавати таке рішення таким, що втратило чинність з огляду на вичерпання ним своєї діє після виникнення на підставі нього орендних правовідносин.

А відтак покликання скаржника про припинення спірного договору оренди землі на підставі рішення Чернівецької міської ради №988 від 07.12.2017, яким визнано таким, що втратив чинність п. 14.1 рішення Чернівецької міської ради V скликання від 24.04.2008 № 562, яким передано в оренду спірну земельну ділянку Колективному підприємству Роса Буковини , є безпідставними. Вказане також підтверджується рішенням Господарського суду Чернівецької області від 16.04.2018 у справі №926/298/18, яке залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 19.06.2018 та постановою Верховного Суду від 11.09.2018, про скасування рішення Чернівецької міської ради від 07.12.2017 №988 Про припинення договору оренди землі №4919 від 09.06.2008 .

Відповідно ст.ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, рішення місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З урахуванням вище, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про необхідність залишення судового збору за подання апеляційної скарги за апелянтом (відповідачем-1).

Керуючись ст. ст. 11, 13, 74, 129, 269, 270, 275, 276, 281- 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 14.01.2019 у справі № 926/1305/18 залишити без змін, а апеляційну скаргу Чернівецької міської ради - без задоволення.

2. Судовий збір за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покласти на відповідача-1.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Касаційна скарга подається безпосередньо або через Західний апеляційний господарський суд до Верховного Суду (п.17.5 Перехідних положень ГПК України).

Справу повернути до місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 28.05.2019

Головуючий суддя О.І. Матущак

Судді О.Л. Мирутенко

М.І. Хабіб