Рішення

від 14.05.2019 по справі 910/1314/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

14.05.2019Справа № 910/1314/19

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська фруктова компанія

до Міністерства аграрної політики та продовольства України

про стягнення 748.179,59 грн

Суддя Сівакова В.В.

секретар судового засідання Кимлик Ю.В.

за участю представників сторін

від позивача Жукова Н.Д., адвокат за довіреністю № б/н від 24.04.2019

від відповідача не з`явився

Суть спору :

05.02.2019 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська фруктова компанія до Міністерства аграрної політики та продовольства України про стягнення 748.179,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було зареєстровано кредиторську заборгованість перед позивачем за кодом програмної класифікації видатків 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідними на загальну суму 3.198.700,00 грн. Протягом 2013-2014 років відповідачем було перераховано позивачу 769.000,00 грн. Станом на 17.10.2014 кредиторська заборгованість відповідача складала 2.429.700,00 грн. Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду № 820/20403/14 від 10.11.2016 визнано неправомірною бездіяльність відповідача щодо не вчинення дій із виплати заборгованості бюджетної компенсації перед позивачем та стягнуто з Держаного бюджету України кошти в розмірі 2.429.700,00 грн. Виплату з державного бюджету на вказану суму позивачем було отримано лише 27.11.2017, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача 748.179,59 грн, з яких 615.378,59 грн інфляційні втрати та 132.801,00 грн - 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1314/19 від 07.02.2019 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено п`ятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання відповідних документів.

14.02.2019 позивачем усунено недоліки позовної заяви шляхом подання до суду відповідних документів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.02.2019 відкрито провадження у справі № 910/1314/19 та прийнято позовну заяву до розгляду; розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 12.03.2019.

Даною ухвалою суду зобов`язано відповідача протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали подати суду відзив на позов в порядку ст. 165 Господарського процесуального кодексу України з доданням доказів, що підтверджують обставини викладені в ньому, та докази направлення цих документів позивачу.

У відповідності до ст. 242 Господарського процесуального кодексу України ухвалу про відкриття провадження у справі від 18.02.2019 було 19.02.2019 направлено відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення за № 0103049541000 за адресою, що зазначена в позовній заяві, а саме: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, яка згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань станом на 06.02.2019 є місцезнаходженням відповідача.

Відповідач ухвалу суду від 18.02.2019, надіслану за вказаною вище адресою, отримав 20.02.2019, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення за № 0103049541000, а отже відповідач мав подати відзив на позов до 07.03.2019 включно.

22.02.2019 до суду надійшла заява позивача про забезпечення проведення судового засідання по справі № 910/1314/19, призначеного на 12.03.2019, у режимі відеоконференції, визначивши Господарський суд Харківської області відповідальним за проведення відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва № 910/1314/19 від 26.02.2019 в задоволенні заяви позивача про забезпечення проведення підготовчого судового засідання у справі № 910/1314/19, призначеного на 12.03.2019, в режимі відеоконференції відмовлено.

11.03.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (поданий до поштового відділення зв`язку 07.03.2019), відповідно до якого відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує посилаючись на те, що стягнення компенсації за період затримки перерахування коштів за рішенням суду про стягнення коштів з державного органу повинна виплачуватись казначейством за рахунок коштів передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Спір між сторонами виник щодо виконання Мінагрополітики функцій головного розпорядника бюджетної програми 2801350 Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними та регулюються спеціальними нормами Бюджетного кодексу України, що унеможливлює застосування положень ст. 625 Цивільного кодексу України. Бюджетним програмами не передбачений строк перерахунку грошових коштів, при цьому виплата таких коштів полягає у прямій залежності від передбачених державним бюджетом видатків. Вказане свідчить про неможливість встановлення періоду прострочення.

В підготовчому засіданні 12.03.2019 відповідно до ст. 183 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.04.2019.

18.03.2019 від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що підставою виникнення кредиторської заборгованості є обов`язок компенсації відповідачем позивачу здійснених позивачем капітальних витрат на закладення молодих садів, передбачений Порядком справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, зщатвердженог8о постановою Кабінету Міністрів України № 587 від 15.07.2005. Саме на виконання цього обов`язку міністерством аграрної політики та продовольства України зареєстровано кредиторську заборгованість перед позивачем за кодом програмної класифікації 2801350на суму 3.198.700,00 грн. Тривалий судовий процес та рішення про стягнення на користь позивача належних коштів у справі № 820/20403/14 є не підставою заявленого позову, а засобом захисту своїх прав від бездіяльності відповідача. Зазначає, що ані Господарський кодекс України ані Цивільний кодекс України не знімають з відповідача відповідальності, що передбачена ст. 625 Цивільного кодексу України. Також зазначає, що Європейський суд з прав людини вказує на те, що державні органи не можуть посилатися на відсутність коштів як на підставу невиконання зобов`язань (справи Сук проти України та Бурдов проти Росії ). Крім того, відповідачеві безумовно відомо про норму п. 2 ст. 57 Бюджетного кодексу України , в якій вказується, що головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду … не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного року.

Відповідачем в підготовчому засіданні 04.04.2019 подано клопотання про закриття провадження у справі на підставі ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, оскільки спір не підлягає розгляду в порядку осподарського судочинства.

Відповідачем в підготовчому засіданні 04.04.2019 подано заперечення на відповідь на відзив зазначає, що частиною 2 ст. 1 Цивільного кодексу України визначено, що до майнових відносин заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом. Вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог в порядку цивільного (господарського) судочинства, оскільки дії головним виконавцем бюджетної програми вчинялися в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України з використанням адміністративних повноважень з метою, із якою ці повноваження надані.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2019 продвожено строк підготовчого провадження у справі № 910/1314/19 на 39 (тридцять) днів.

В підготовчому засіданні 04.04.2019 відповідно до ст. 183 господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.04.2019.

11.04.2019 від позивача до суду надійшли заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі, оскільки Мінагрополітики, як суб`єкт у спірних правовідносинах, не здійснює владних управлінських функцій щодо іншого суб`єкта - ТОВ ХФК , який є учасником спору, та вимоги TОB ХФК не об`єднуються з вимогою вирішити публічно-правовий спір; також за своїм суб`єктним складом сторони підпадають під дію ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, а отже, вказаний спір, на переконання позивача, має бути розглянутий та вирішений саме Господарським судом міста Києва.

Відповідачем в підготовчому засіданні 25.04.2019 подано пояснення, в яких просить задовольнити раніше подане ним клопотання про закриття провадження у справі.

В підготовчому засіданні 25.04.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у закритті провадження у справі з огляду на наступне

Стаття 231 Господарського процесуального кодексу України містить вичерпний перелік підстав з яких господарський суд закриває провадження у справі.

Закриття провадження у справі - це форма завершення справи, яке зумовлене передбаченими законом обставинами, які повністю відкидають можливість судочинства.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Тобто провадження у справі підлягає закриттю, якщо при її розгляді буде встановлена непідвідомчість справи господарському суду.

Разом з цим, спір у даній справі не відноситься до спорів, що визначені ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України та виник між сторонами у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем грошових зобов`язань, наслідком чого стало нарахування інфляційних втрат та 3% річних, а отже підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

В підготовчому засіданні 25.04.2019 судом постановлено ухвалу на місці, не виходячи до нарадчої кімнати, у відповідності до ст.ст. 182, 185 Господарського процесуального кодексу України, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 14.05.2019.

Відповідачем 14.05.2019 до суду подано клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки не має можливості направити повноважного представника, у зв`язку з великим навантаженням на відділ представництва Міністерства у судах, неукомплектованістю відділу передбаченою штатним розписом кількістю працівників, щорічною відпусткою начальника відділу представництва, зайнятістю працівників відділу в інших судових справах, призначених на 14.05.2019, а саме: № 910/17274/17 у Великій Палаті Верховного суду на 10:30 год., № 910/10801/18 у Північному апеляційному господарському суді на 14:00 год., № 910/1426/15-г у Північному апеляційному господарському суді на 13:45 год., № 801/132/13-а у Київському окружному адміністративному суді на 12:0 год.

Суд розглянувши подане відповідачем клопотання відзначає наступне

Розгляд справи було призначено на 14.05.2019 саме за погодженням представника відповідача.

Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу щодо відкладення розгляду справи у зв`язку з відсутністю його представника (з причин, пов`язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах, причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Відповідачем не надано жодних доказів, що підтверджують факт відсутності у відповідача, як юридичної особи, можливості направити іншого представника у судове засідання. Посилання відповідача на неукомплектованість відділу, перебування начальника у відпустці взагалі не підтверджено документально.

Суд приходить до висновку що відсутні обставини, за яких не можливо вирішити спір в даному судовому засіданні.

Позивач в судовому засіданні 14.05.2019 позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач в судове засідання 14.05.2019 не з`явився.

В судовому засіданні 14.05.2019 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кабінету Міністрів України № 587 від 15.07.2005 затверджено Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого (далі - Порядок), яким визначено механізм справляння збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства (далі - збір) в розмірах, встановлених Податковим кодексом України, та використання коштів, передбачених у державному бюджеті за програмою Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників і нагляд за ними .

Пунктом 5 Порядку передбачено, що бюджетні кошти надаються суб`єктам господарювання, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством (далі - суб`єкти господарювання), незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності для компенсації здійснених у поточному бюджетному році витрат (без урахування сум податку на додану вартість) за такими передбачені Порядком напрямами.

Товариство з обмеженою відповідальністю Харківська фруктова компанія зареєстроване як юридична особа, основним видом діяльності якого є вирощування зерняткових та кісточкових фруктів, здійснило капітальні витрати на закладення молодих садів, за які, згідно Порядку справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 587 від 15.07.2005, передбачена компенсація витрат з Державного бюджету України.

Міністерство аграрної політики та продовольства України має кредиторську заборгованість перед ТОВ Харківська фруктова компанія за кодом програмної класифікації видатків 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками у розмірі 2.429.700,00 грн., що підтверджується довідкою Управління Агропромислового розвитку Чугуївської райдержадміністрації № 01-03/460 від 18.12.2014.

У зв`язку з невиплатою Товариству з обмеженою відповідальністю Харківська фруктова компанія вказаної кредиторської заборгованості останнє звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області, Міністерства аграрної політики та продовольства України, про

- визнання неправомірною бездіяльність Головного Управління державної казначейської служби в Харківській області, що проявилася у невиконанні дій із перерахування ТОВ Харківська фруктова компанія бюджетної компенсації за кодом програмної класифікації видатків 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками на суму 2.429.700,00 грн;

- визнання неправомірною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України, що проявилася у невиконанні дій із виплати заборгованості перед ТОВ Харківська фруктова компанія бюджетної компенсації за кодом програмної класифікації видатків 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками на суму 2.429.700,00 грн;

- зобов`язання Державну казначейську службу України вчинити дії зі списання (стягнення) з Державного бюджету України компенсації за кодом програмної класифікації видатків 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками на суму 2429700,00 грн;

- стягнення з Державного бюджету України на користь ТОВ Харківська фруктова компанія компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками кошти у розмірі 2.429.700,00 грн, шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 820/20403/14 встановлено, що протоколом засіданням відповідних комісій та висновками перевірки підтверджено, що позивачем надано повний пакет документів, необхідний до компенсації, інвентаризація садів в повній мірі відповідає заявленим в документах показникам, зауваження до ТОВ Харківська фруктова компанія відсутні.

Також судом встановлено, що Міністерством аграрної політики та продовольства України при наявності кредиторської заборгованості перед ТОВ Харківська фруктова компанія за кодом програмної класифікації видатків 2108350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками на суму 2.429.700,00 грн, всупереч правовим нормам, не було здійснено компенсації ТОВ Харківська фруктова компанія за кодом програмної класифікації видатків 2108350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками у розмірі 2.429.700,00 грн.

З огляду на викладене, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 820/20403/14 частково задоволено позовні вимоги та визнано неправомірною бездіяльність Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо не вчинення дій із виплати заборгованості перед ТОВ Харківська фруктова компанія бюджетної компенсації за кодом програмної класифікації видатків 2108350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками у розмірі 2.429.700,00 грн; стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Харківська фруктова компанія кошти в розмірі 2.429.700,00 грн; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного окружного адміністративного суду від 09.02.2017 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 820/20403/14 змінено, а саме стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Харківська фруктова компанія компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками кошти в розмірі 2.429.700,00 грн шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Спір виник в зв`язку з тим, що відповідач виконав грошове зобов`язання по сплаті кредиторської заборгованості за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками лише 27.11.2017, у зв`язку з чим позивачем на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України нараховані інфляційні втрати в розмірі 615.378,59 грн та 3% річних в розмірі 132.801,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 820/20403/14, яка змінена постановою Харківського апеляційного окружного адміністративного суду від 09.02.2017 стягнуто з Державного бюджету України на користь ТОВ Харківська фруктова компанія компенсацію за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками кошти в розмірі 2.429.700,00 грн. шляхом списання з наявних бюджетних програм Міністерства аграрної політики та продовольства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами 27.11.2017, за наслідками примусового виконання постанови Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2016 у справі № 820/20403/14, позивачем отримано виплату компенсації за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками в розмірі 2.429.700,00 грн.

Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 57 Бюджетного кодексу України бюджетні зобов`язання за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, не передбаченими проектом закону про Державний бюджет України на наступний бюджетний період, поданим на розгляд до Верховної Ради України, головні розпорядники бюджетних коштів зобов`язані виконати до кінця поточного бюджетного періоду в межах і за рахунок відповідних фактичних надходжень до спеціального Фонду бюджету, не допускаючи наявності за такими зобов`язаннями кредиторської заборгованості на початок наступного бюджетного періоду.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Цивільного кодексу України у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується що відповідач, в порушення таких правових норм як Бюджетний кодекс України та Порядок справляння збору та використання коштів на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства свої зобов`язання по сплаті компенсації за бюджетною програмою по КПКВ 2801350 Закладання і нагляд за молодими садами, виноградниками та ягідниками в розмірі 2.429.700,00 грн своєчасно не здійснив, а отже є таким, що прострочив виконання зобов`язання.

В зв`язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті кредитної заборгованості, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 615.378,59 грн інфляційних втрат та 132.801,00 грн - 3% річних (нарахованих за період з 01.02.2016 по 27.11.2017).

За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

З огляду на те, що згадану статтю 625 Цивільного кодексу України вміщено в розділі 1 книги 5 цього Кодексу - Загальні положення про зобов`язання , ця стаття застосовується до всіх грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, які регулюють відносини, пов`язані з виникненням, зміною чи припиненням окремих видів зобов`язань.

Згідно п. 1.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов`язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов`язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549 - 552, 611, 625 Цивільного кодексу України.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем не було виконано грошове зобов`язання по виплаті компенсації в розмірі 2.429.700,00 грн, які в подальшому стягнуто судами у справі № 820/20403/14.

Стягнення інфляційних втрат та 3% річних можливо до моменту фактичного виконання зобов`язання та обмежується останніми 3 (трьома) роками, які передували подачі позову (постанова Верховного суду України від 26.04.2017 у справі № 918/329/16 (3-1522гс16).

Позов датований 01.02.2019, а отже позивачем визначено період нарахування інфляційних втрат та 3% річних з 01.02.2016 по 27.11.2017.

Суд перевіривши здійснені позивачем розрахунки інфляційних втрат та 3% річних вважає їх обґрунтованими та приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 615.378,59 грн інфляційних втрат та 132.801,00 грн - 3% річних.

Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська фруктова компанія є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. ст. 129, ст.ст. 231, 237, 238, 240 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Міністерства аграрної політики та продовольства України (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 24, код ЄДРПОУ 37471967) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Харківська фруктова компанія (63540, Харківська область, Чугуївський район, с. Коробочкине, вул. Ростовська, 7, код ЄДРПОУ 37943596) 615.378 (шістсот п`ятнадцять тисяч триста сімдесят вісім) грн 59 коп. інфляційних втрат, 132.801 (сто тридцять дві тисячі вісімсот одна) грн 00 коп. - 3% річних, 11.222 (одинадцять тисяч двісті двадцять дві) грн 71 коп витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Повне рішення складено 28.05.2019.

СуддяВ.В.Сівакова