Ухвала
від 30.05.2019 по справі 826/2564/17
ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2564/17

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

30 травня 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Кузьменко В. В. перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 296 КАС України передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору. Якщо апеляційна скарга подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення від сплати судового збору.

Дослідивши апеляційну скаргу, встановлено, що апелянтом не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги та подано клопотання про відстрочення від сплати судового збору.

Вказане клопотання обґрунтовано з посиланням на частину 1 статті 133 КАС України.

Перевіривши зазначене клопотання вважаю, що воно не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведеного випливає, що звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У відповідності до ч. 1 ст. 8 вказаного Закону враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 296 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати.

При цьому слід враховувати, що важкий майновий стан сторони входить до предмета доказування і, відповідно, має бути підтверджений належними і допустимими, у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України, доказами.

Тож, для застосування судом положень ч. 1 ст. 133 КАС України повинні бути відповідні правові підстави, в іншому ж випадку, як зазначено в рішенні Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 р. у справі Креуз проти Польщі , вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, суд вважає, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб`єктами владних повноважень тощо не є підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.

Разом з тим, клопотання заявника щодо необхідності відстрочити йому сплату судового збору не підтверджуються жодними належними і допустимими, у розумінні ст. 73, 74 КАС України, доказами, а отже, не є достатньою і необхідною правовою підставою для відстрочення йому сплати судового збору або для звільнення від його сплати, у відповідності до ч. 1 ст. 133 КАС України, тому його клопотання задоволенню не підлягає.

Крім того, колегія суддів також враховує, що скаржник не є суб`єктом, на якого розповсюджується дія ст. 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Порядок та розмір сплати судового збору визначений Законом України Про судовий збір від 08 липня 2011 року № 3674-VI.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір (станом на час подання позову) за подання до адміністративного суду позову майнового характеру, який подано юридичною особою необхідно сплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи ціну позову 2924, 70 грн, позивач повинен сплатити судовий збір при поданні позову до суду в розмірі 1600,00 грн.(1 *1600,00 грн).

Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Таким чином, апелянт повинен сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду в розмірі 2400,00 грн. (1600,00 грн *150%).

Реквізити для сплати судового збору за подачу апеляційних скарг:

Одержувач: УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030101

ЄДРПОУ одержувача: 38004897.

Банк одержувача: Казначейство України (ЕАП)

МФО банку: 899998, рахунок: 34312206081055.

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Вказані недоліки можуть бути усунуті шляхом подання суду апеляційної інстанції: оригіналу документа про сплату судового збору за вказаними вище реквізитами чи інші підтверджуючі документи.

Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 Кодексу, застосовуються положення ст. 169 Кодексу.

За змістом частин 1 та 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання встановлених вимог постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк на їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298, 325, 328 КАС України, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про відстрочення від сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія Маркетбуд до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без руху.

Надати апелянту строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Повідомити апелянта, що у разі не усунення недоліків до строку встановленого судом, апеляційна скарга буде повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Кузьменко

СудШостий апеляційний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення30.05.2019
Оприлюднено03.06.2019
Номер документу82078382
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —826/2564/17

Ухвала від 29.07.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Блажівська Н.Є.

Ухвала від 18.06.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Бужак Наталія Петрівна

Ухвала від 17.07.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 19.06.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Ухвала від 30.05.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Кузьменко Володимир Володимирович

Рішення від 22.04.2019

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

Ухвала від 10.03.2017

Адміністративне

Окружний адміністративний суд міста Києва

Кузьменко В.А.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні