Ухвала

від 17.07.2019 по справі 826/2564/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/2564/17

УХВАЛА

17 липня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі судді-доповідача Кузьменка В. В., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Маркетбуд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Шостого апеляційного адміністративного суду надійшла апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.05.2019 апеляційну скаргу залишено без руху.

Копію вказаної ухвали отримано апелянтом та надіслано до суду клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.06.2019 клопотання апелянта про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено та надано апелянту строк для усунення недоліків до 05.07.2019.

Апелянтом надіслано до суду повторно клопотання про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до Порядку взаємодії органів ДФС під час підготовки та супроводження справ у судах і ведення претензійно-позовної роботи затвердженого Наказом ДФС України № 778 від 12.10.2015 року, ГУ ДФС у м. Києві здійснює супроводження даної справи в суді.

Відповідачем вживаються заходи з метою сплати судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 2400,00 гри., а саме, на вимогу ухвали ШААС направлено лист про сплату суми судового збору, що потребує певного часу.

Головним управлінням ДКСУ у м. Києві було направлено лист від 18.06.2019 року № 07-08.10/4562, за яким Головному управлінню ДФС у м. Києві необхідно визначити коди програмної класифікації видатків та кредитування державного бюджету, економічної класифікації видатків бюджету і рахунків, з яких буде проводитись безспірне списання (копія додається).

Оскільки органом Державного казначейства не можливо було самостійно визначити такі коди видатків ГУ ДФС у м. Києві, що підтверджується листом такого органу, операції на рахунках Відповідача були зупинені.

Станом на момент усунення недоліків апеляційної скарги відповідно до постанови КМУ від 03.08.2011 року №845 Про затвердження порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників Головне управління ДКСУ у м. Києві призупинило проведення платежів за платіжними дорученнями за всіма кодами програмної класифікації видатків, крім захищених видатків, визначених Бюджетним кодексом України до проведення безспірного списання.

Таким чином, враховуючи, що апелянт не має можливості подати апеляційну скаргу, яка б відповідала вимогам ст. 296 КАС України в строк, визначений ст. 295 Кодексу, у зв`язку з неможливістю сплати судового збору, на думку апелянта, свідчить про об`єктивність причин, для задоволення клопотання про звільнення/зменшення розміру сплати судового збору до завершення розгляду апеляційної скарги.

Таким чином, відповідач вказує, що з об`єктивних причин, які від нього не залежать не може сплатити судовий збір за подання скарги та не може виконати вимоги ухвали суду.

З огляду на зазначене, для виконання вимог ухвали та оформлення апеляційної скарги у відповідності до ст. 296 КАС України, а саме сплати судового збору та надання до суду оригіналу платіжного доручення, скаржнику потрібен додатковий строк.

Дослідивши клопотання колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й юридичних осіб.

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 44 КАС України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги в силу положень ст. 196 КАС України є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Органи доходів і зборів є державними органами, що здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, тобто суб`єктами, що реалізують свою владну компетенцію.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 Інші поточні платежі , розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.

Таким чином, відсутність видатків на оплату судового збору у кошторисі відповідача, як і тривала процедура отримання платіжного доручення про сплату судового збору, не може бути підставою для продовження строку для усунення недоліків апеляційної скарги.

Апелянт не обґрунтовує, яким чином додатковий час сприятиме виконанню ухвали суду щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по цій справі, а також не надано суду жодних доказів можливості в подальшому сплатити суму судового збору у справі.

Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Продовження строку на усунення недоліків на тривалий строк призведе до затягування судового розгляду та правової невизначеності сторін, що суперечить положенням п. 11 ч. 1 ст. 4, ст. 6 КАС України.

При цьому, у рішенні від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.

Згідно з положеннями Закону України Про судовий збір від 08.07.2011 № 3674-VI органам фіскальної служби не надано пільг щодо сплати судового збору.

Положеннями ч. 2 ст. 8 Закону України Про судовий збір передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Однак, колегія суддів враховує, що скаржник не є суб`єктами, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України Про судовий збір щодо відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати.

Крім того, апелянт не повідомив який точно строк необхідний для сплати судового збору і надання до суду відповідного платіжного документа, не надав підтвердження тому, що кошти для сплати судового збору будуть наявні в подальшому.

Також, строк на усунення недоліків скарги уже продовжувався ухвалою суду від 19.06.2019 за клопотанням апелянта.

Одночасно суд зазначає, що у відповідача було достатньо часу для сплати судового збору та надання платіжного доручення, а тому вищенаведені заявником обставини не можуть бути підставою для повторного продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги. Зловживання процесуальними правами не допускається.

З огляду на те, що станом на 17.07.2019 скаржник не усунув зазначені в ухвалі від 30.05.2019 недоліки апеляційної скарги, строк на усунення недоліків скаржнику уже продовжувався судом, колегія суддів вважає необхідним повернути апеляційну скаргу.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа Стаббігс на інші проти Великобританії , справа Девеер проти Бельгії , справа Креуз проти Польщі , МШ Голуб проти України ) оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.

Таким чином, враховуючи те, що апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою не відкривалось, недоліки апеляційної скарги, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху, апелянтом у строк, встановлений судом, усунуті не були, то колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. ст. 169, 298, 321, 325, 328-331 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Клопотання Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про продовження строку для сплати судового збору - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Маркетбуд" до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення - повернути особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: Я. М. Василенко

О. І. Шурко