Рішення

від 26.03.2019 по справі 160/8893/18

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2019 року Справа № 160/8893/18 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: представника позивача представника відповідача Крючкова Н.В. Карпова ОСОБА_1 . розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Макс-Піца" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Приваного підприємства Макс-Піца до Головного управління ДФС України у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 17.10.2018 року №0028371410.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ПП Макс-Піца щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), за результатами якої складено акт (довідка) №0010778 від 28.09.2018 року. На підставі акту (довідки) перевірки винесено податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 року №0028371410. Однак, позивач вважає висновки податкового органу в акті перевірки безпідставними та необґрунтованими, а тому винесене податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Представником відповідача подано відзив на адміністративний позов, в якому останній зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено у відповідності до вимог чинного законодавства, оскільки позивачем порушено вимоги податкового законодавства, а відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, визначений Конституцією та законами України.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у період з 28.09.2018 року по 02.10.2018 року ГУ ДФС України у Дніпропетровській області проведена фактична перевірка ПП Макс-Піца щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). За результатами проведеної перевірки складено акт (довідку) №0010778 від 28.09.2018 року.

Перевіркою встановлено порушення:

п.1,2,9 ст.3 ЗУ "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 року №265/95-ВР;

п.11 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148.

На підставі висновків акту №0010778 від 28.09.2018 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.10.2018 року №0028371410, яким позивачу нарахованні штрафні санкції у розмірі 33290,00 грн. за несвоєчасне оприбуткування готівкових коштів на підставі Z-звітів в КОРО.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаються Законом України Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг від 06.07.1995 року №265/95-ВР.

Так, відповідно до п.9 ст.3 означеного Закону встановлено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов`язані, зокрема, щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.

Відповідно до указу Президента від 12.06.1995 року № 436/95 Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки встановлено, що у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб`єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п`ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Згідно п.18 Розділу І Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління НБУ від 29.12.2017 року №148 оприбуткування готівки - проведення суб`єктами господарювання обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі/книзі обліку доходів і витрат/книзі обліку доходів/фіскальному звітному чеку/розрахунковій квитанції.

Також пунктом 11 Розділу ІІ цього Положення визначено, що оприбуткуванням готівки в касах відокремлених підрозділів установ/підприємств, а також у касах фізичних осіб-підприємців, які проводять готівкові розрахунки із застосуванням РРО та/або КОРО без ведення касової книги, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень на підставі даних розрахункових документів шляхом формування та друку фіскальних звітних чеків і їх підклеювання до відповідних сторінок КОРО/занесення даних розрахункових квитанцій до КОРО.

З матеріалів справи вбачається, що ПП "Макс-Піца" було оприбутковано готівкові кошти на підставі Z-звітів в КОРО 0403005305Р/9 від 17.05.2018 року, а саме:

Z-звіт №1929 від 18.05.2018 року роздрукований 19.05.2018 року о 8 год.10 хв. на суму 876,00 грн.;

Z-звіт №1949 від 07.06.2018 року роздрукований 08.06.2018 року о 11 год. 36 хв. на суму 64,00 грн.;

Z-звіт №1965 від 29.06.2018 року роздрукований 30.06.2018 року о 9 год.41 хв. на суму 3164,00 грн.;

Z-звіт №2023 від 27.08.2018 року роздрукований 28.08.2018 року о 19 год. 55 хв. на суму 2554,00 грн.

Загальна сума оприбуткованих коштів складає 6658,00 грн.

З огляду на викладене вбачається, що позивачем дійсно несвоєчасно було проведено оприбуткування готівки.

Таким чином, діючим законодавством встановлена відповідальність за неоприбуткування готівки, неповне оприбуткування готівки, несвоєчасне оприбуткування готівки.

Крім того, аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2018 року по справі № 804/5253/14 (К/9901/5698/18).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо відмови в задоволенні позовних вимог.

Згідно із ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України в разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 квітня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова