Ухвала

від 31.05.2019 по справі 160/4546/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

31 травня 2019 р.Справа №160/4546/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Голобутовський Р.З., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" про забезпечення адміністративного позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та скасування постанов про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" (вул. Верещагіна, 101/309, м. Дніпро, 49000, код ЄДРПОУ 40823494) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (вул. Казакова, 3, м. Дніпро, 49107, код ЄДРПОУ 39788766), в якій просить:

- визнати неправомірними дії Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області щодо проведення позапланової перевірки ТОВ "АЛЕКСТРАНСГРУП", оформленої актом інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовую найману працю № ДН2028/252/АВ від 16.04.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року.

Позовна заява обґрунтована тим, що оскаржувані постанови про накладення штрафу є протиправними та підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року провадження у справі відкрито та призначено до судового розгляду.

30.05.2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд:

- забезпечити позов шляхом зупинення дії постанов Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про накладення штрафів у відношенні ТОВ "АЛЕКСТРАНСГРУП" № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 від 07.05.2019 року та № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 від 07.05.2019 року до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 160/4647/19.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник зазначає, що він не погоджується з оскаржуваними постановами, тому звернувся до суду щодо їх оскарження. Позивач не має наміру виконувати постанови в добровільному порядку. Перебіг строку добровільного виконання постанов розпочався 07.05.2019 року. Таким чином, з 07.05.2019 року у Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області виникає реальна можливість і підстави для звернення до виконавчої служби за для примусового виконання наведених постанов.

Заявник вважає, що є очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі № 160/4546/19, оскільки правомірність чи неправомірність прийняття оскаржуваних постанов буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду даної справи.

Так, в разі встановлення протиправності оскаржуваних постанов і задоволення позовних вимог ТОВ "АЛЕКСТРАНСГРУП" про їх скасування, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання постанов.

За правилами, визначеними ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Суд вважає за можливе розглянути заяву позивача про забезпечення адміністративного позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши подану заяву про забезпечення позову та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд виходить з наступного.

Згідно з ст. ст. 150-151 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Дослідивши доводи в обґрунтування заяви та матеріали справи, суд вважає, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 150, п.1 ч. 1, ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, шляхом зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

При цьому, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Під час вирішення питання про наявність підстав для забезпечення позову, суд зазначає, що обов`язок щодо доведення та обґрунтування наявності очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, обґрунтованості та невідворотності додаткових зусиль і витрат у майбутньому, покладається саме на особу, яка заявляє клопотання.

Як видно з матеріалів справи, 07.05.2019 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Осадчим Ігорем Михайловичем винесено постанову № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" накладено штраф у розмірі 292110,00 грн. на підставі абз. 4 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України та постанову № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/458 якою на Товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" накладено штраф у розмірі 4173,00 грн. на підставі абз. 8 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України.

Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509.

Відповідно до п. 2 Порядку штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи можуть бути накладені на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Згідно з п. п. 9, 10 Порядку штраф сплачується протягом одного місяця з дня прийняття постанови про його накладення, про що суб`єкт господарювання або роботодавець повідомляють уповноваженій посадовій особі, яка склала постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку.

Відповідно до п. 11 Порядку не сплачені у добровільному порядку штрафи стягуються: у судовому порядку регіональними центрами зайнятості на підставі матеріалів справи, що передаються їм територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених частинами другою, п`ятою і шостою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення"); у судовому порядку територіальними органами Держпраці, виконавчими органами міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (щодо штрафів, передбачених ч. ч. 3, 4 та 7 ст. 53 зазначеного Закону); органами державної виконавчої служби (щодо штрафів, передбачених ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України).

Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про звернення відповідача до органів виконавчої служби з метою примусового стягнення штрафних санкцій з позивача, та, як наслідок, відсутні докази про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов до висновку, що заява позивача про забезпечення позову є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Також, суд зазначає, що у разі звернення відповідача до органів виконавчої служби з метою примусового стягнення не позбавляє права позивача повторно звернутись до суду із заявою про забезпечення позову.

Керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248, 256, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" про забезпечення позову в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕКСТРАНСГРУП" до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання незаконними дій та скасування постанов про накладення штрафу - відмовити.

Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295 та 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Р.З. Голобутовський