Рішення

від 21.05.2019 по справі 291/518/15-ц

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/518/15-ц

2/291/2/19

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

21 травня 2019 року

Ружинський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого - судді Грека М. М.

при секретарі- Кащук Л.С.

представника позивача Ружинської районної ради - Салюка В.В.

прокурора- Афійчука Ю.М.

представника відповідача- ОСОБА_1

представника третьої особи Ружинської районної адміністрації- Руденка А.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ружині справу за позовом керівника Бердичівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Ружинської районної ради до ОСОБА_2 , треті осіби на стороні позивача: Ружинський районний сектор управління ДСНС України у Житомирській області, Ружинська районна державна адміністрація

Про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 26.03.2004 року та витребування майна із його володіння.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2015 року прокурор Ружинського району звернувся до суду із вказаним позовом та в обгрунтування вимог зазначив, що 29.12.2003 року на підставі рішення сесії Ружинської районної ради Державним комунальним підприємством Бердичівське міське бюро технічної інвентаризації, Ружинському комунальному підприємству по обслуговуванню житлово-комунального господарства, видано свідоцтво право власності серії НОМЕР_1 на нежиле приміщення, кафе ОСОБА_3 , загальною площею 140,8 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 . Частина даного приміщення, а саме, 50 кв.м., є спорудою протирадіаційного укриття та введено в експлуатацію 01.10.1981 року.

26.03.2004 між Ружинським комунальним підприємством по обслуговуванню житлово-комунального господарства, в особі арбітражного керуючого Жильцова В.П., який діяв на підставі постанови господарського суду Житомирської області 1/47 Б від 03.11.2003, та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення, кафе ОСОБА_3 , загальною площею 140,8 кв. метрів, що розташоване в АДРЕСА_1 .

22.04.2004 року на підставі договору купівлі-продажу ВВВ 905188 № 879 від 06.03.2004 року Державним комунальним підприємством Бердичівське міжміське бюро технічної інвентаризації, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на вказане приміщення.

Прокурор вважає, що договір купівлі-продажу був укладений в порушення вимог п. 1ст. 203 ЦК України,Законів України Про цивільну оборону України , ;Про правові засади цивільного захисту , ;Про приватизацію державного майна , так як даний об`єкт нерухомості, який є захисною спорудою цивільної оборони, не може знаходитися у приватній власності. Просив визнати договір купівлі-продажу недійсним в частині продажу 50 кв. м нежилого приміщення, скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно та визнати право власності на частину нерухомого майна протирадіаційне укриття № 23307 площею 50 кв.м, що розташоване в АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 та яке є обєктом цивільного захисту, за державою в особі Ружинської районної ради Житомирської області.

У суді представник позивача прокурор підтримав позовні вимоги з вищенаведених підстав.

У суді представник Ружинської районної ради підтримав позовні вимоги.

У суді представник третьої особи Ружинської РДА на стороні позивача підтримав позовні вимоги.

У суді відповідач та представник відповідача не визнали позовні вимоги, пояснивши, що прокурор при зверненні до суду в інтересах держави в особі Ружинської районної ради з позовною заявою про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 26.03.2004 року та витребування у ОСОБА_2 , прокурор залишив поза увагою те, що загальні строки позовної давності для визнання вищевказаного правочину недійсним закінчились ще в березні 2007 року. На час звернення органу прокуратури до суду з позовною заявою в інтересах Ружинської районної ради Житомирської області, так і під час судового розгляду справи прокурор не обгрунтував належним чином підстави, за яких він здійснює представництво інтересів Ружинської районної ради Житомирської області в суді, та крім цього, звернення позивача до суду з позовом в інтересах Ружинської районної ради, як правонаступника Ружинського комунального підприємства по обслуговуванню житлово-комунального господарства є безпідставним, зважаючи на те, що підприємство було ліквідовано та виключено з відповідного реєстру за рішенням Господарського суду Житомирської області від 28.04.2006 по господарській справі № 1/47 "Б".

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову необхідно відмовити на підставі наступного.

Відповідно до заяви Бердичівської місцевої прокуратури від 29.09.2016 року за № 541/21 вих.16 про залучення до участі у справі правонаступника позивача в якій вмотивовано замінити позивача Бердичівську місцеву прокуратуру по справі за позовом прокурора Ружинського району в інтересах держави в особі Ружинської районної ради до ОСОБА_2 , треті особи на стороні позивача: Ружинський районний сектор управління ДСНС України у Житомирській області, Ружинська районна державна адміністрація про визнання недійсним договору купівлі- продажу від 26.03.2004 року та витребування майна із його володіння. В судовому засіданні 22.09.2016 року суд задовільнив клопотання керівника Бердичівської місцевої порокуратури про заміну позивача прокурора Ружинського району на позивача керівника Бердичівської місцевої прокуратури.

Судом встановлено, що відповідач по справі ОСОБА_2 є власником кафе Тетяна , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу серії ВВВ № 905188 від 26.03.2004, укладеним між Ружинським комунальним підприємством по обслуговуванню житлово-комунального господарства, в особі арбітражного керуючого Жильцова ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , згідно якого ОСОБА_2 придбав нежиле при-міщення кафе Тетяна , загальною площею 140,8 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , витягом від 22.04.2004 року про реєстрацію за ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно - нежиле приміщення кафе Тетяна загальною площею 140,8 кв. м., отриманий з Державного комунального підприємством Бердичівське міське бюро технічної інвентаризації (а.с.25,26).

Суд критично розцінює твердження позивача про порушення сторонами під час укладання договору купівлі-продажу від 26.03.2004 року вимог Закону України Про приватизацію дер-жавного майна , оскільки продавцем вказаного майна Ружинського комунального підприємства по обслуговуванню житлово-комунального господарства, яке перебувало у комунальній власності Ружинської районної ради, виступав не створений цією радою орган, а арбітражний керуючий цього підприємства ОСОБА_5 , який був призначений на дану посаду постановою Господарського суду Житомирської області від 03.11.2003 по господарській справі за № 1/47 "Б", у межах і у відповідності до положень статей 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону станом на 11.03.2004), на підставі якої Ружинське комунальне підприємства по обслуговуванню житлово-комунального господарства було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру ( а.с.35-38).

Згідно з п.1ст.5 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону станом на 11.03.2004), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до п.1 ст.26 Закону України Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом (в редакції Закону станом на 11.03.2004), усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об`єктів державного житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку. А тому нежиле приміщення кафе Тетяна арбітражним керуючим ОСОБА_5 до складу ліквідаційної маси, було включено на законних підставах, так як до об`єктів державного житлового фонду, гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об`єктів комунальної інфраструктури ніякого відношення не мало.

Як витікає з ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно:

1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння;

2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння;

3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

2. Майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

З огляду на те, що ОСОБА_2 придбав кафе Тетяна у законний спосіб, а тому він є добросовісним набувачем.

Враховуючи вищевказані положення статті 388 ЦК України, звернення позивача до суду з позовною заявою про витребування майна у добросовісного набувача ОСОБА_2 є безпідставним.

Суд не приймає до уваги Паспорт від 14.01.1982 та Облікову картку протирадіаційного укриття від 29.01.1982 року, так як складені у відповідності до нормативних документів, які втратили чинність, та не відповідають по формі та змісту вимогам діючого законодавства України, а саме:

- Паспорт протирадіаційного укриття № 7/23307 від 14.01.1982 (копія надана Позивачем) по своїй формі та, змісту не відповідає Паспорту сховища (протирадіаційного укриття), форма та зміст якого визначені в Додатку 1 до Інструкції щодо утримання захисних споруд цивільної оборони у мирний час, затвердженої Наказом т.в.о. Міністра України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи за № 653 від 09.10.2006; '

- Облікова картка протирадіаційного укриття № 23307 від 29.01.1982 (копія надана Позивачем) по своїй формі та змісту не відповідає Обліковій картці сховища (протирадіаційного укриття), форма та зміст якої визначені в Додатку 5 до Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільної оборони (цивільного захисту), затверджених наказом МНС України № 390 від 10.06.2009.

Згідно інформації за № 241/2-12 від 29.03.2019 (том 5 а.с. 26-30), наданої Управлінням цивільного захисту населення Житомирської обласної державної адміністрації на запит суду, відповідно до пункту 21 Методичних рекомендацій щодо проведення технічної інвентаризації захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом МНС України від 10.06.2009 № 390 (із змінами, внесеними згідно з наказом МНС від 13.08.2010 № 659), за результатами технічної інвентаризації повинні бути оформлені (оновлені) наступні документи: акт технічної інвентаризації захисної споруди, облікові картки на захисну споруду, паспорт на захисну споруду. Також, установами бюро технічної інвентаризації, на підставі матеріалів технічної інвентаризації захисної споруди як об`єкта нерухомого майна, складається (оновлюється) на кожну захисну споруду комплект необхідних технічних документів (інвентаризаційна справа, технічний паспорт інше), з дотриманням установлених норм та правил (відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Держбуду від 24.05.2001 № 127 (зареєстровано в Мін`юсті 10.07.2001 №582/5773).

Проте, жодні вищевказані заходи по об`єкту, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Київська (Леніна), 75 у визначені розпорядженнями голови Житомирської обласної державної адміністрації строки упродовж 2008-2018 років уповноваженими інвентаризаційними комісіями не проводились, акти інвентаризації не складались, облікові документи не оновлювались та не виготовлялись.

Прокурором залишено поза увагою результати розгляду Господарським судом Житомирської області господарської справи № 7/60 «Д» за позовом СПД ОСОБА_6 до Ружинського комунального підприємства по обслуговуванню житлово-комунального господарства, ПП «Експрес-Сервіс» та ОСОБА_2 про визнання угоди від 26.03.2004, укладеної на аукціоні між Ружинським комунальним підприємством по обслуговуванню житлово-комунального господарства та ОСОБА_2 недійсною.

Відповідно до постанови Житомирського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 по справі № 7/60 «Д» представником Відповідача - Ружинського комунального підприємства по обслуговуванню житлово-комунального господарства господарському суду першої інстанції було надано технічну документацію на підвальний поверх будинку АДРЕСА_1 , в якому розташоване кафе «Тетяна» , з якої вбачається, що протирадіаційне укриття знаходиться не в приміщенні кафе «Тетяна» , а в іншому приміщенні, суміжному з ним.

Надані прокурором копія договору оренди нежилого приміщення від 01.06.1998, укладеного між Ружинським КПОЖКГ в особі керівника Лоскучерявого В.А. та приватним підприємцем Колесник С.І., та копія Акта за № 20-25/41 від 26.03.2002 документальної перевірки додержання вимог чинного законодавства в частині передачі в оренду та приватизації комунального майна в Ружинському комунальному підприємстві по обслуговуванню житлово-комунального господарства за період з 01.06.1996 по 01.02.2002, є лише підтвердженням того, що підприємець Колесник С.І. орендувала приміщення продовольчого магазину за адресою: АДРЕСА_1 у період з червня 1996 року, проводила його реконструкцію в 1998 році. Водночас, як в самому договорі оренди, так і в акті перевірки відсутні будь-які дані про те, що в орендованому ОСОБА_6 . приміщенні магазину знаходиться протирадіаційне укриття. Будь-яких обмежень у використанні орендованого майна та при проведенні його реконструкції на ОСОБА_6 власником майна не покладено.

Проведеним під час виїзного судового засідання оглядом напівпідвального приміщення, яке знаходиться під житловим будинком АДРЕСА_2 (Леніна) в смт. Ружин, було виявлено частково демонтовану систему постачання повітря, розташування якої повністю співпадає з тим, яке вказане у Витягу з технічної документації робочого проекту на підвальний поверх будинку АДРЕСА_2 вул. Леніна в смт АДРЕСА_3 Ружин, в якому знаходиться протирадіаційне укриття.

Ні Позивач, ні треті особи на стороні Позивача не надали суду жодних технічних документів, які підтверджують факт розташування протирадіаційного укриття саме в приміщенні кафе « ОСОБА_3 » , власником якого є ОСОБА_2 .

Тому, під час проведеної на підставі ухвали суду судової будівельно- технічної експертизи судовим експертом було використано лише технічні та проектні документи, надані Відповідачем.

Ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 12 грудня 2016 року по справі призначено будівельно- технічну експертизу.

Згідно Висновку судового експерта № 559/06-2018 від 16.06.2018 вбачається, а саме:

- в об`ємі приміщень підвального поверху житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як в межах приміщення кафе «Тетяна» , так і суміжних приміщеннях станом на дату проведення дослідження відсутнє облаштоване приміщення площею 50 кв. м та інші приміщення із передбаченого вимогами переліку, а також інженерні мережі, які відповідають вимогам, що висуваються до приміщень протирадіаційного укриття.

- приміщення кафе «Тетяна» за адресою: АДРЕСА_1 , в стані, на дату проведення дослідження, не відповідає вимогам, що висуваються до приміщень протирадіаційного укриття. Виходячи із представленої на дослідження копії проектної документації та результатів візуального обстеження, зокрема щодо - об`ємно-планувальних показників, наявності інженерного обладнання та функціонального призначення приміщень, а також вимогам нормативних документів, до складу приміщень протирадіаційного укриття могли входити приміщення (рис. 4: №№1 АДРЕСА_4 2 АДРЕСА_4 3 АДРЕСА_4 4 АДРЕСА_4 26, площа яких за результатами візуально- інструментального обстеження становить 52,8 кв.м, а також приміщення № АДРЕСА_5 , яке відповідно до наданої на дослідження документації передбачалося для влаштування кімнати для зберігання забрудненого вуличного одягу.

Відповідно заявленого клопотання прокурора ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 04 жовтня 2018 року по справі було призначено повторну будівельно-технічну експертизу.

Відповідно листа Київського НДІСЕ від 07.02.2019 року за №23197/18-43 прокуратурою Житомирської області не було проведено попередньої оплати експертизи, то у відповідності до п.1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої накзазом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 ( в редакції наказу Міністрества юстиції України від 26.04.2017 року № 1420/5 ), матеріали справи № 291/518/15 повертаються на адресу суду, а ухвала від 04.10.2018 року залишається без виконання.

Суд критично розцінює акти комплексних перевірок (спеціального огляду) захисної споруди

цивільної оборони від 20.11.2012 та 11.02.2015, проведених за участю представника ДСНС та уповноваженої особи Ружинської РДА Руденка М.М., в яких зазначено, що в оглянутому ними приміщенні кафе "Тетяна" (а.с.14-17) відсутні системи забезпечення повітрям, електроенергією, водою, опаленням та каналізацією, тобто всіма необхідними системами забезпечення об`єкта цивільної оборони, однак конкретно не зазначено місце розташування приміщення протирадіаційного укриття площею 50 кв.м., в той час, як площа площа кафе "Тетятна" становить 140,8 кв.м..

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_7 і ОСОБА_8 не змогли пояснити, де саме в даному приміщенні площею 140,8 кв. м. розташоване приміщення протирадіаційного укриття площею 50 кв. м.. Крім цього, свідок ОСОБА_8 у своїх показаннях зазначив, що технічна документація на протирадіаційне укриття за адресою: АДРЕСА_1 в смт Ружині у Ружинській РДА відсутня.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 показав, що приміщення магазину було реконструйовано в кафе, на стелі було зроблена ліпнина, перестінки не змінювались, було зроблено опалення.

Таким чином, позивач та треті особи на стороні позивача не надали суду жодних доказів, в то му числі технічних документів, які конкретно та однозначно підтверджують розташування протирадіаційного укриття саме в приміщенні кафе Тетяна , власником якого є ОСОБА_2 , а тому суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Що стосується заяви представника відповідача ОСОБА_1 від 22.06.2016 року про застосування строку позовної давності, перебіг строку позовної давності почався з наступного дня від дня укладення договору купівлі- продажу приміщення кафе Тетяна від 26.03.2004 року, тобто з 27.03. 2004 року і термін позовної давності закінчився 27 березня 2007 року. Позивач звернувся до суду саме з цими вимогами лише 28.04.2015 року, у звязку з чим пропустив строк позовної давності звернення до суду з вищевказаним позовом.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб`єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.

Згідно з частиною першою статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Позовна давність відноситься до строків захисту цивільних прав; при цьому поняття позовна має на увазі форму захисту - шляхом пред`явлення позову, необхідною умовою реалізації якої є виникнення права на позов, що розглядається у двох аспектах - процесуальному (право на пред`явлення позивачем позову і розгляд його судом) і матеріальному (право на задоволення позову, на отримання судового захисту). Питання про об`єкт дії позовної давності виникає через відмінності в розумінні категорії право на позов у матеріальному сенсі (право на захист) у контексті її співвідношення із суб`єктивним матеріальним цивільним правом як одним з елементів змісту цивільних правовідносин. Набуття права на захист, для здійснення якого встановлена позовна давність, завжди пов`язане з порушенням суб`єктивного матеріального цивільного права. Суб`єктивне матеріальне цивільне право і право на позов відносяться до різних видів матеріального права: перше - регулятивне, друге - охоронне. Змістом права на позов є правомочність, що включає одну або декілька передбачених законом можливостей для припинення порушення, відновлення права або захисту права іншими способами, які можуть реалізовуватись тільки за допомогою звернення до суду.

Ураховуючи, що метою встановлення у законі позовної давності є забезпечення захисту порушеного суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу в межах певного періоду часу, тобто тимчасове обмеження отримати захист за допомогою звернення до суду, слід дійти висновку, що об`єктом дії позовної давності є право на позовний захист (право на позов у матеріальному сенсі), що є самостійним правом (не ототожнюється із суб`єктивним матеріальним правом і реалізується в межах охоронних правовідносин), яким наділяється особа, право якої порушене.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Зазначений трирічний строк діє після порушення суб`єктивного матеріального цивільного права (регулятивного), тобто після виникнення права на захист (охоронного).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Як вбачається із матеріалів справи, позивач звернувся до суду у квітні 2015 року. Підставою для звернення до суду став лист-відповідь Голови Ружинської районної державної адміністрації від 11.03.2015 року за № 02-28/746 про інветаризацію споруд цивільного захисту різних форм власності.

Тобто, про порушення своїх законних прав та інтересів як позивача прокурор Ружинського району про порушення вимог закондавства при використанні та реалізації нерухомості, що є захисною спорудою цивільної оборони стало відомо при вивченні у березні 2015 року стану законності у вказанні сфері.

Тому строк позовної давності пропущений не був.

Разом з тим, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі "Фінікарідов проти Кіпру" механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб`єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (рішення Європейського суду з прав людини у справі у справі "Фінікарідов проти Кіпру").

З вищенаведених підстав в задоволенні позову керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах Ружинської районної ради Житомирської області треті особи, які не заявлють самостійних вимог на стороні позивача: Ружинська районна адміністрація, Ружинський районний сектор управління ДСНС України у Житомирській області до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна відмовити повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.203,215,256,257,655,386-388,391,392,393 ЦК України, ст.ст. 4, 10, 12, 15, 16, 81, 77-82, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах Ружинської районної ради Житомирської області треті особи, які не заявлють самостійних вимог на стороні позивача: Ружинська районна адміністрація, Ружинський районний сектор управління ДСНС України у Житомирській області до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна відмовити повністю.

Стягнути з Ружинської районної ради, смт. Ружин, вул. Бірюкова 2, Код ЄДРПОУ 13577178 на користь держави судовий збір в сумі 974. 40 грн. ( девятсот сімдесят чотири гривні 40 коп. )

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Ружинського районного суду Житомирської області від 21.06.2016 року справа 291/518/15-ц з метою забезпечення позову керівника Бердичівської місцевої прокуратури Житомирської області в інтересах Ружинської районної ради Житомирської області треті особи, які не заявлють самостійних вимог на стороні позивача: Ружинська районна адміністрація, Ружинський районний сектор управління ДСНС Украї-ни у Житомирській області до ОСОБА_2 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та витребування майна шляхом зняття арешту на нерухоме майно, яке належать ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_6 , зокрема на майно: нежиле приміщення кафе Тетяна , загальною площею 140,8 кв. м., за адресою АДРЕСА_1 .

Текст повного рішення виготовлено 31.05.2019 року.

З повним рішенням суду сторони можуть ознайомитися 01.06.2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя М. М. Грек.