Постанова

від 31.05.2019 по справі 826/7900/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/7900/18 Суддя (судді) першої інстанції: Григорович П.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Сорочка Є.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛОЛІН" до Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕЛОЛІН" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві, в якому просило: визнати протиправними дії ГУ ДФС у м. Києві щодо нарахування ТОВ "МЕЛОЛІН" суми податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 160 441,60 грн.; скасувати податкову вимогу ГУ ДФС у м. Києві №73893-17 від 20.04.2018 року в частині нарахування ТОВ "МЕЛОЛІН" суми податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки у розмірі 160 441,60 грн.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано податкову вимогу від 20.04.2018 року №73893-17 в частині нарахування податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в сумі 160 411,60 грн., складену Головним управлінням ДФС у м. Києві. В решті позову - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДФС у м. Києві подало апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі апелянт, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

На адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від товариства з обмеженою відповідальністю "МЕЛОЛІН", в якому останнє просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін та заперечення на відзив від Головного управління ДФС у м. Києві, в якому він просить апеляційну скаргу задовольнити.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на праві власності володіє нерухомим майном, а саме: будівлею інженерного корпусу літера "А", площею 6 542, 00 кв.м. за адресою: м. Київ, вул. 40 річчя Жовтня, 6 та будівлею цеху №2 літера "І" площею 5 098, 90 кв.м.м. за адресою: м. Київ, вул. 40 річчя Жовтня, 6 (надалі - нежитлові приміщення).

17.02.2016 року позивачем помилково (не за місцезнаходженням нерухомого майна) - до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві була подана відповідна податкова декларація, у якій визначено суму податку за майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі 160 411,60 грн.

В подальшому, позивачем до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві була подана уточнююча податкова декларація, якою вказані грошові зобов`язання зменшені до нуля, однак контролюючим органом не було скориговано дані ІКП позивача.

20 квітня 2018 року відповідачем винесено податкову вимогу №73893-17, якою позивача повідомлено про те, що станом на 19.04.2018 року сума податкового боргу становить 162 614,72 грн., в тому числі з податку на прибуток приватних підприємств - 210 грн., з податку на додану вартість - 1993,12 грн., з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується юридичними особами - 160 411,60 грн.

Позивач, вважаючи податкову вимогу в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки протиправною, звернувся до суду з відповідним позовом.

Колегія суддів апеляційної інстанції, перевіряючи у межах доводів апеляційної скарги законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, зазначає наступне.

01.01.2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" № 71-VIII від 28.12.2014 року, яким шляхом викладення в новій редакції статті 266 Податкового кодексу України, було введено новий вид податку - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Підпунктом 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.1., пп.266.3.2. п.266.3. ст. 266 Податкового кодексу України).

Платники податку - юридичні особи самостійно обчислюють суму податку станом на 1 січня звітного року і до 20 лютого цього ж року подають контролюючому органу за місцезнаходженням об`єкта/об`єктів оподаткування декларацію за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками поквартально (п.266.7.5 Податкового кодексу України).

Таким чином, вказані вище нежитлові приміщення, що належать позивачу на праві приватної власності, є об`єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а позивач (як власник приміщень) зобов`язаний сплачувати вказаний податок відповідно до вимог ст.266 Податкового кодексу України за місцезнаходженням об`єкта оподаткування.

17.02.2016 року позивачем була подана податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до ДПІ Печерського району ГУ ДФС у м. Києві. Про прийняття декларації свідчить квитанція № 2 від 17.02.2016 року.

В травні 2016 року позивач виявив, що декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, подана всупереч вимог п.266.7.5 Податкового кодексу України - не за місцем знаходження нерухомого майна, а за місцем реєстрації платника податків.

17.05.2016 року позивачем була подана податкова декларація з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві, тобто за місцем розташування майна, яке є предметом оподаткування. Про прийняття декларації свідчить квитанція № 2 від 17.05.2016 року.

В поданій до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві декларації позивачем задекларовані об`єкти оподаткування - нерухоме майно: будівля інженерного корпусу літера "А" площею 6 542, 00 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. 40 річчя Жовтня, 6 та будівля цеху №2 літера "І" площею 5 098, 90 кв.м., що знаходиться за адресою м. Київ, вул. 40 річчя Жовтня, 6.

Одночасно в декларації позивачем визначено річну суму податку в розмірі 160 411,60 грн. (по 40 102,90 грн. за квартал), яка сплачена відповідно до платіжних доручень №36 від 26.04.2016 року, №66 від 28.07.2016 року, №97 від 20.10.2016 року, №125 від 30.01.2017 року, копії яких долучено позивачем до матеріалів справи.

В той же час, 20.03.2017 року позивачем було подано уточнюючу податкову декларацію до ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві, якою зменшено до нуля річну суму податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки по відношенню до попередньо поданої декларації від 17.02.2016 року.

Уточнююча декларація прийнята ДПІ, що підтверджується відповідним штампом податкового органу на декларації із присвоєнням звітному документу відповідного номеру.

За загальним правилом, визначеним п.50.1 Податкового кодексу України, у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов`язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про протиправність оскаржуваної податкової вимоги в частині нарахування ТОВ "МЕЛОЛІН" суми податкового боргу з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, внаслідок чого остання підлягає скасуванню.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Всі наведені апелянтом доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

На підставі вищезазначеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2019року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Сорочко Є.О.