Постанова

від 20.05.2019 по справі 904/4957/18

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.05.2019 року м.Дніпро Справа № 904/4957/18

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дарміна М.О.(доповідач),

суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

при секретарі судового засідання Логвіненко І.Г.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом: Полтавцева А.С. -адвокат, ордер ПТ № 136140 від 09.04.2019 .;

від відповідача за первісним позовом : Бондаренко Н.С.- представник, довіреність №12/016-юр від 27.12.2018.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ , м. Кам`янське Дніпропетровської області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. (повний текст рішення складено 15.02.2019, суддя Ліпинський О.В.) у справі 904/4957/18

за позовом Малого приватного підприємства Стімол , м. Полтава

до Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ , м. Кам`янське

про стягнення заборгованості за договором у сумі 122 400,00 грн.

за зустрічним позовом Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ , м. Кам`янське

до Малого приватного підприємства Стімол , м. Полтава

про стягнення штрафних санкцій за порушення умов договору у сумі 116 934 грн. 60 коп.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції:

Мале приватне підприємство Стімол звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ про стягнення заборгованості за договором поставки 769481 від 25.08.2018р. в сумі 122400,00 грн. основного боргу, 2093,04 грн. інфляційних втрат і 2263,57 грн. - 3% річних.

Вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов договору поставки 769481 від 25.08.2018 в частині оплати за поставлений товар.

В свою чергу Акціонерне товариство ДніпроАЗОТ подало зустрічний позов до Малого приватного підприємства Стімол про стягнення 30600,00 грн.- штрафу за ненадання документів, що засвідчують якість та комплектність продукції згідно п. 6.12. договору поставки; 35251,20 грн.- пені за порушення строку надання документів, засвідчують якість та комплектність продукції згідно п. 6.16 договору; 1958,40 грн.- пені за порушення умов п. 9.10 договору щодо строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної 13 від 08.02.2018 на продукцію, поставлену за видатковою накладною РН-0000009 від 08.02.2018 згідно п. 6.17 договору; 30600,00 грн.- штрафу за порушення відповідачем, передбаченого п. 9.10. договору строку надання зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної 13 від 08.02.2018 згідно п. 6.12. договору; 18525,00 грн.- штрафу за ненадання відповідачем документів, передбачених п. 9.15. договору згідно п. 6.12.

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 30600,00 грн. - штрафу та 35251,20 грн.- пені обраховані відповідно до положень п. 6.12 та 6.16 договору та ґрунтуються на твердженнях Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ про не невиконання Малим приватним підприємством Стімол вимог п.п.1.3, 4.2 Договору в частині надання сертифікату (паспорту) якості заводу -виробника з відміткою ВТК та сертифікату відповідності та інших документів, що засвідчують якість та комплектність продукції на партію товару, відвантажену 09.02.2018р.

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 1958,40 грн.- пені та 30600,00 грн.- штрафу обраховані відповідно до п.6.17 та п.6.12 Договору, та ґрунтуються на твердженнях Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ про порушення Малим приватним підприємством Стімол умов п. 9.10 Договору щодо строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 08.02.2018 на продукцію, поставлену за видатковою накладною №РН-0000009 від 08.02.2018 .

Зустрічні позовні вимоги в частині стягнення 18525,00 грн.- штрафу обраховані відповідно до п.6.12 Договору і ґрунтуються на твердженнях Акціонерне товариство ДніпроАЗОТ про невиконання Малим приватним підприємством Стімол зобов`язань, по переданню переліку документів, визначениму у п. 9.15. Договору.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 задоволений позов Малого приватного підприємства Стімол в повному обсязі. В задоволенні зустрічного позову Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ - відмовлено.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог за первісним позовом, місцевий господарський суд виходив з обставин неналежного виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов`язань щодо оплати поставленого товару за договором. Відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, місцевий господарський суд зазначив, що порушення, за яке Акціонерне товариство ДніпроАЗОТ нараховує штрафні санкції, не є господарським правопорушенням. Стосовно передачі документів, визначених п. 9.15. договору, господарський суд вказав про відсутність в договорі спеціальних умов щодо порядку передачі документів

Підстави, з яких порушено питання про перегляд судового рішення та узагальнені доводи апеляційної скарги:

Не погодившись із вказаним рішенням, Акціонерне товариство ДніпроАЗОТ подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду від 05.02.2019р. у справі 904/4957/18, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісного позову відмовити повністю, а зустрічний позов задовольнити.

Узагальнення доводів апеляційної скарги :

щодо первісного позову

Скаржник заперечує висновок суду про настання строку оплати поставленого товару, посилаючись на недотримання постачальником п. 1.3. та п.4.2 договору щодо передачі комплекту документації на продукцію та п. 2.10. договору ( в редакції додаткової угоди 7 від 15.01.2018), за яким у випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Судом не враховано норм матеріального права: ст.ст. 613, ч. 2 ст. 662, ч. 1 ст. 692 ЦК України.

щодо зустрічного позову

АТ ДніпроАЗОТ вважає, що рішення за зустрічним позовом прийнято судом при недоведені обставин, що мають значення для справи і неповному з`ясуванні обставини, що мають значення для справи.

Так, за твердженням апелянта, встановлений для Малого приватного підприємства Стімол обов`язок надати АТ ДніпроАЗОТ податкову накладну, складену в електронній формі і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних протягом трьох календарних днів від дати поставки продукції по Договору законодавчо не заборонений, а тому виходячи з положень ч. 1 ст. 173, ч. 7 ст. 179 ГК України, ст.627, ч. 1 ст. 628 ЦК України, п.9.10 Договору, слід вважати, що сторони добровільно розширили зміст господарських зобов`язань, за порушення якого договором передбачена господарська відповідальність.

Суд дійшов необґрунтованого висновку про відсутність в п.9.15 договору встановлення порядку передачі документів, перелік яких він містить, що, відповідно, унеможливлює встановити факт передачі або не передачі документів. Скаржник, посилаючись на ч. 1 ст. 7 ЦК України, вказує, що сторони в цьому випадку діють за звичаями ділового обороту. Товариство звертає увагу на той факт, що ним на адресу постачальника претензію 016/38/Б від 07.06.2018 з вимогою про надання документів та сплату штрафних санкцій.

Узагальнені доводи інших учасників провадження у справі:

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити її без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін. Підприємство вважає, що факт виконання постачальником обов`язку з поставки товару з пакетом документів, передбаченим договором і прийняття останнього покупцем зафіксовано актом приймання-передачі від 08.02.2018, який підписаний представником покупця без будь-яких заперечень, що спростовує твердження відповідача про ненастання строку для оплати.

Виходячи з положень ст.ст. 173, 174, 216, 218, 230 ГК України, 9.10. договору позивач погоджується з господарським судом про безпідставність вимог про стягнення штрафних санкцій за порушення п. 6.17. договору. Обов`язки постачальника здійснити реєстрацію податкової накладної у триденний термін не мають наслідком зміни характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські. Підприємство також погоджується з доводами суду щодо необґрунтованості позовних вимог про стягнення штрафу за порушення п. 9.15. договору.

11.05.2019 від відповідача за первісним позовом надійшли заперечення на відзив на апеляційну скаргу, в яких сторона наполягає на доводах, викладених ним в апеляційній скарзі.

Щодо стягнення заявлених позивачем за первісним позовом компенсації витрат на правничу допомогу в розмірі 5250,00 грн., відповідач заперечує проти їх стягнення, оскільки МПП Стімол не надано доказів здійснення оплати професійних послуг адвоката, зазначені витрати є значно завищеними і необґрунтованими.

Процедура апеляційного провадження в апеляційному господарському суді:

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.04.2019 року відкрито апеляційне провадження у справі 904/4957/18 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019 та призначено апеляційну скаргу до розгляду у судовому засіданні (головуючий суддя - Дармін М.О., судді: Іванов О.Г., Березкіна О.В.).

16.04.2019р. електронною поштою від представника МПП Стімол до суду надійшло клопотання про участь представника в судовому засіданні 24.04.2019р. в режимі відеоконференції.

У зв`язку з перебуванням у відрядженні судді-доповідача Дарміна М.О., для розгляду вказаного клопотання, розпорядженням керівника апарату суду від 16.04.2019 р., призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у справі.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 16.04.2019р., для вирішення питання щодо розгляду даної справи в режимі відеоконференції визначено суддю-доповідача Кощеєва І. М. у складі колегії суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 17.04.2019 відмовлено Малому приватному підприємству Стімол , у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні, призначеному на 24.04.2019 о 12:00 год. в режимі відеоконференції.

У зв`язку з виходом судді Дарміна М.О. на підставі розпорядження керівника апарату суду від 22.04.2019 281/19 проведено повторний автоматизований розподіл справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.04.2019 справу передано колегії суддів у складі: головуючого судді: Дарміна М.О., суддів: Іванова О.Г., Березкіної О.В.

Ухвалою суду від 22.04.2019 апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі 904/4957/18 прийнято до провадження вищевизначеною колегією суддів.

У зв`язку з клопотанням представника позивача за первісним позовом ухвалою суду від 24.04.2019 розгляд апеляційної скарги відкладено на 20.05.2019 на 12:00 з проведенням судового засідання в режимі відеоконференції.

В судовому засіданні 20.05.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини постанови Центрального апеляційного господарського суду.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом, підтверджено матеріалами справи і не оспорюється сторонами спору:

25.08.2016 між Малим приватним підприємством "Стімол" (далі - постачальник) та Публічним акціонерним товариством "Дніпроазот" (назва якого в подальшому була змінена на Акціонерне товариство "Дніпроазот") (далі - покупець) був укладений договір поставки №769481. (т.1 а.с. 11-20)

Відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується поставити (передати у власність) покупцеві продукцію виробничо-технічного призначення у відповідності до специфікацій до цього договору, а покупець - прийняти поставлену продукцію та оплатити її вартість в порядку та строки, передбачені цим договором.

Найменування продукції, кількість, асортимент, характеристики та інші вимоги до продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджуються сторонами в специфікаціях на поставку продукції. Специфікації на поставку продукції підписуються уповноваженими представниками обох сторін, скріплюються печатками сторін та є невід`ємними частинами (додатками) даного договору (п. 1.2. договору).

Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, узгоджується сторонами у відповідних специфікаціях на поставку продукції до договору. Ціна продукції, яка підлягає поставці за цим договором, може бути змінена за взаємною згодою сторін шляхом підписання сторонами додаткової угоди до договору, а також на умовах і в порядку, передбачених відповідною Специфікацією на поставку продукції до договору (п. 2.1. договору).

Пунктом 2.3. договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити поставлену (передану) йому продукції протягом 60 календарних днів від дати підписання Покупцем акту приймання-передачі продукції, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. З метою своєчасної оплати поставленої продукції покупець зобов`язаний протягом 7 календарних днів від дати підписання покупцем акту приймання-передачі продукції ініціювати здійснення платежу (гарантований платіж) на користь постачальника для повної оплати вартості прийнятої продукції. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

Продавець здійснює поставку продукції покупцю на тих умовах (базисі) поставки, згідно Міжнародних норм тлумачення торговельних термінів МТП - Інкотермс, у редакції 2000 року, які узгоджені сторонами у відповідній специфікації на поставку продукції до договору (п. 3.1. договору).

Поставка продукції за цим договором здійснюється окремими партіями на підставі письмових заявок покупця. Покупець має право замовити (отримати) продукцію передбачену цим договором, повністю або в частині згідно з потребами для власної господарської діяльності. До моменту направлення покупцем постачальнику відповідної письмової заявки поставка продукції, передбаченої цим договором, не здійснюється, а покупець має право відмовитись від прийняття (приймання) та/або оплати продукції, поставленої постачальником не на підставі чи не у відповідності до письмової заявки покупця, без будь-яких негативних наслідків для нього. Строк (термін) поставки продукції, якщо інший строк (термін) поставки продукції не зазначений у відповідності специфікаціях на поставку продукції до договору, кількість та асортимент продукції зазначається покупцем у письмовій заявці на поставку відповідної продукції (її партії). (п. 3.2. договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладання сторонами та діє протягом 12 (дванадцяти) місяців, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію (п. 9.1. договору).

25.08.17 сторонами укладено додаткову угоду №5 до договору поставки №769481 від 25.08.16 (т.1 а.с. 22) за змістом якої, пункт 9.1 договору викладено у наступній редакції:

Цей договір набуває чинності з моменту його укладення сторонами та діє протягом 24 місяців, а в частині гарантійних зобов`язань постачальника - протягом усього гарантійного строку на продукцію .

15.01.2018 сторонами підписана Специфікація №7(т.1 а.с. 21), відповідно до якої погоджено поставку продукції, що підлягає переданню (поставці) постачальником за договором поставки №769481 від 25.08.16, а саме: дошка не обрізана - 1 сосна - 50х180 довжина 4,5м - ГОСТ 8486-86, кількість продукції 30,00 м3 , ціна за одиницю з ПДВ (20%) - 3400,00 грн., на суму з ПДВ - 102 000,00 грн.; дошка не обрізна - 2 - сосна 25х150 мм, довжина 4,5 м - ГОСТ 8486-86, кількість продукції 6,00 м3, ціна за одиницю з ПДВ (20%) - 3400,00 грн., на суму з ПДВ - 20400,00 грн. Загальна вартість продукції, передбаченої даною специфікацією, складає 122400,00 грн. у т.ч. ПДВ (20%) - 20400,00 грн.

Постачальник зобов`язаний поставити продукцію покупцю у повному обсязі протягом 10 календарних днів від дати направлення покупцем постачальнику заявки на поставку продукції (п. 4 специфікації).

15.01.18 сторонами укладено додаткову угоду №7 до договору поставки №769481 від 25.08.16р. (т.1 а.с. 23) за змістом якої викладено п. 2.10 наступної редакції:

Пунктом 2.3. договору визначено, що покупець зобов`язаний оплатити поставлену (передану) йому продукцію, передбачену специфікацією № 7 на поставку продукції від 15.01.18, протягом 30 календарних днів від дати поставки цієї продукції, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. З метою своєчасної оплати поставленої продукції покупець зобов`язаний протягом 7 календарних днів від дати поставки продукції ініціювати здійснення платежу (гарантованого платежу) на користь постачальника для повної оплати вартості прийнятої продукції. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів .

На виконання умов договору та специфікації №7 на поставку продукції від 15.01.18 МПП "Стімол" поставив АТ "Дніпроазот", на підставі письмової заяви №01-09 від 05.02.18р. (т.1 а.с. 190), продукцію на загальну суму 122400,00 грн., що підтверджується: видатковою накладною №РН-0000009 від 08.02.18р. (т.1 а.с. 194) , актом приймання - передачі від 08.02.18р. (т.1 а.с. 193) та довіреністю на отримання товару №А3/149 від 08.02.18. (а.с. 25), які підписані сторонами без жодних зауважень.

Відповідач свої зобов`язання щодо оплати поставленого товару не виконав. Заборгованість на час розгляду справи склала суму 122400,00 грн.

Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції та оцінка апеляційним господарським судом доводів учасників провадження у справі і висновків суду першої інстанції:

Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо змісту судового рішення, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази у справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду встановила, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню в силу наступного:

Правовідносини сторін виникли з договору поставки №769481 від 25.08.2016р. щодо партії продукції на загальну суму 122 400,00 грн., яка 08.02.2018р. була відвантажена Малим приватним підприємством "Стімол" (далі - постачальник) Публічному акціонерному товариству "Дніпроазот" (назва якого в подальшому була змінена на Акціонерне товариство "Дніпроазот") (далі - покупець).

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ч.ч.1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу приписів частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов`язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Додатковою угодою № 7 від 15.01.2018 сторони визначили строк оплати - протягом 30 календарних днів від дати поставки цієї продукції, але не раніше моменту отримання покупцем від постачальника всіх документів, які підлягають переданню покупцю в обов`язковому порядку відповідно до умов цього договору та вимог чинного законодавства України. З метою своєчасної оплати поставленої продукції покупець зобов`язаний протягом 7 календарних днів від дати поставки продукції ініціювати здійснення платежу (гарантованого платежу) на користь постачальника для повної оплати вартості прийнятої продукції. У випадку неотримання покупцем всіх необхідних документів від постачальника за цим договором, строк оплати продукції продовжується на час прострочення надання відповідних документів.

На підставі письмової заяви №01-09 від 05.02.18р. (т.1 а.с. 190) Мале приватне підприємство "Стімол" відвантажило Відповідачу за первісним позовом продукцію на загальну суму 122 400,00 грн., перелік якої визначено в видатковій накладній №РН-0000009 від 08.02.18р. (т.1 а.с.24) , а саме Дошку необрізну 1с, сосна 50х180мм дожина 4.5 ГОСТ 8486-86 у кількості 30м 3 та Дошку необрізну 2с, сосна 25х150мм дожина 4.5 ГОСТ 8486-86 у кількості 6м3.

За умовами п. 1.3. договору, постачальник разом з продукцією передає покупцеві наступний комплект документації на продукцію: видаткову накладну на продукцію, рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну за формою №1-ТН, яка наведена в додатку №7 до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 №363, сертифікат (паспорт) якості заводу-виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та сертифікат відповідності, виданий уповноваженим органом сертифікації України, якщо продукція підлягає обов`язковій сертифікації згідно наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28.

Відповідно до пункту 4.2 договору , постачальниук підтверджує якість та комплектність продукції сертифікатом (паспортом) якості заводу - виробника з відповідною відміткою відділу технічного контролю (ВТК) та іншими документами, необхідними відповідно до стандартів, правил, вимог чинного законодавства України чи які додатково узгоджені Сторонами, сторонами, що засвідчують якість та комплектність продукції, передаються Постачальником разом з продукцією.

Товар, який було відвантажило Малим приватним підприємством "Стімол" за видатковою накладною №РН-0000009 від 08.02.18р. з боку Відповідача отримала Жалко В.В. за довіреністю № А3/149 від 08.02.2018р. (т.1 а.с. 25), засвідчивши в видатковій накладній №РН-0000009 від 08.02.18р. відсутність будь-яких зауважень щодо комплектності, кількості та якості отриманого товару. Про відсутність буть-яких зауважень щодо отриманого товару свідчить Акт прийому -передачі від 08.02.2018р., підписаний з боку ПАТ ДніпроАзот виконуючим обов`язки заступника Голови-Правління -комерційного директора А.В.Сьомичем (т.1 а..с 193).

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 93 від 26.01.2018 Про визнання такими, що втратили чинність, деяких наказів визнано такими втратили чинність в тому числі і наказ Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01 лютого 2005 року № 28 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов`язковій сертифікації в Україні» , зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04 травня 2005 року за № 466/10746 (із змінами);

Умови договору не містять посилань на інші нормативно-правові акти, які б передбачали надання постачальником інших документів, необхідних відповідно до стандартів, правил, вимог чинного законодавства України чи які додатково узгоджені Сторонами, що засвідчують якість та комплектність на товар: Дошку необрізну 1с, сосна 50х180мм дожина 4.5 ГОСТ 8486-86 та Дошку необрізну 2с, сосна 25х150мм дожина 4.5 ГОСТ 8486-86 , а тому колегія суддів доходить висновку що АТ Дніпростімол не доведено належними і допустимими доказами необхідність надання таких документів постачальником.

Умовами п. 9.15 договору передбачено, що постачальник зобов`язаний під час укладання договору, але не пізніше ніж через 10 календарних днів з моменту його укладення, надати покупцю засвідчені нотаріально чи підписом уповноваженої особи та печаткою постачальника наступні документи щодо постачальника (з актуальними відомостями):

копії установчих документів (Статуту, установчий договір тощо);

копії документів, що дозволяють займатися підприємницькою діяльністю та її окремими видами, що пов`язане з виконанням умов договору (ліцензії, дозволи тощо);

копію розширеного витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

копію довідки з банку про відкриття поточного рахунку;

копію свідоцтва про державну реєстрацію або виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

копію довідки органу державної податкової служби про взяття на облік в якості платника податків за формою №4-ОП (якщо її отримання платником податків є обов`язковим на момент взяття на податковий облік);

копію документу, що підтверджує повноваження представника постачальника на укладення (підписання) договору, як-от: довіреність, наказ по підприємству про призначення керівника, рішення про уповноваження особи на підписання договорів, протокол вищого органу управління підприємства про обрання особи на відповідну посаду тощо;

копію свідоцтва про реєстрацію в якості платника податку на додану вартість або витяг з реєстру платників податку на додану вартість (якщо постачальник є платником цього податку);

копію свідоцтва про реєстрацію платника єдиного податку (якщо постачальник є платником цього податку).

Як вбачається з наданих до зустрічної позовної заяви документів (т.1 а.с. 140-194) протягом грудня 2016року - лютого 2018року між сторонами існували відносини з договору поставки № 769481 від 25.08.2016р. за яким Малим приватним підприємством "Стімол" здійснювалася поставка дошки хвойної різних найменувань і жодного разу відповідач за зустрічним позовом не висував вимог щодо неотримання ним документації визначеної у п.9.15 договору.

З позиції, викладеній у заявах по суті, відповідач за зустрічним позовом зазначав, що документи визначені умовами п. 9.15 договору, були передані АТ "Дніпроазот" при укладенні договору.

Відповідно до частини 1 статті 7 ЦК України, цивільні відносини можуть бути регулюватися звичаєм, зокрема звичаєм ділового обороту.

Відповідно до частини 3 статті 75 Господарського процесуального кодексу Україния, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Колегія суддів вважає загальновідомим факт, що сторони при укладані господарських договорів зазвичай обмінюються документами , перелік яких наведено у п.9.15 договору, що становить звичай ділового обороту, який застосовується в Україні.

З урахуванням відсутності доказів, які б підтверджували факт, що протягом грудня 2016року - лютого 2018року АТ ДніпроАзот зверталося б до Малого приватного підприємства "Стімол" з вимогою про надання йому документів, перелічених у п.9.15 Доовору, колегія суддів вважає доведеним факт передання цих документів при укладанні договору.

Посилання АТ ДніпроАзот на відповідні нарахування, які викладено у претензії № 016/38/Б від 06.06.2018р. (т.1 а.с. 195-209) та № 016/99/б від 07.11.2018р. (т.1 а.с. 210-225) відхиляються як такі, що спрямовані на ухилення виконання зобов`язань шляхом висування надуманих доводів.

З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів доходить висновку, що 08.02.2018р. Малим приватним підприємством "Стімол" за видатковою накладною №РН-0000009 від 08.02.18р. було поставлено товар на загальну суму 122400,00 грн., до якого було надано усі необхідні документи, як то передбачають умови договору.

Посилання апелянта на порушення місцевим господарським судом норм матеріального права носять декларативний характер, не підтверджуються матеріалами справи і відхиляються як необгрунтовані.

Враховуючи вищенаведені висновки, та те, що нарахування АТ ДніпроАзот 30600,00 грн. - штрафу ; 35251,20 грн.- пені; 18525,00 грн.- штрафу було здійснено відповідно до положень п. 6.12, 6.16, в зв`язку з ненадання Малим приватним підприємством Стімол документів визначених у п.п.1.3, 4.2, 9.15 Договору, відповідно, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволені відповідної частни зустрічних позовних вимог.

Оскільки спірна поставка продукції відбулася 08.02.2018, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що останнім днем строку оплати поставленого товару є 12.03.2018 (з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України).

Доказів оплати заборгованості покупець не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем надано розрахунок трьох процентів річних, за яким, розмір відповідних нарахувань станом на 22.10.2018 року становить 2263,57 грн. Крім того, Позивачем складено розрахунок інфляційних втрат за загальний період прострочення із квітня по вересень 2018, розмір яких склав 2093,04 грн.

В апеляційній скарзі не оспорюється правильність висновків місцевого господарського суду щодо перевірки наданого позивачем розрахунку та встановлення вірності розрахунків МПП Стімол , а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про задоволення позовних вимог за первісним позовом про стягнення з АТ Дніпроазот заборгованості за поставлений товар у розмірі 12200,00 грн., трьох процентів річних у розмірі 2263,57 грн. та інфляційних втрат у розмірі 2093,04 грн. підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про правильність висновку місцевого господарського суду в частині відмови в задоволені зустрічних позовних вимог про стягнення 1958,40 грн.- пені та 30600,00 грн.- штрафу обрахованих відповідно до п.6.17 та п.6.12 Договору, які ґрунтуються на твердженнях Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ про порушення Малим приватним підприємством Стімол умов п. 9.10 Договору щодо строку надання зареєстрованої у Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №13 від 08.02.2018 на продукцію, поставлену за видатковою накладною №РН-0000009 від 08.02.2018 колегія суддів виходить з наступного:

Відповідно до умов п. 9.10. договору, постачальник зобов`язаний протягом трьох календарних днів від дня виникнення у нього податкових зобов`язань з податку на додану вартість за операціями, які здійснені за цим договором, скласти та подати покупцю податкову накладну, оформлену з дотриманням вимог Податкового кодексу України та інших вимог законодавства України, в тому числі з дотриманням умов щодо її реєстрації у цей же строк в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до пункту б частини 1 статті 187.1. Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до частин 14,15,16 статті 201.10 Податкового кодексу України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені;

Відповідач зареєстрував податкову накладну №13 від 08.02.2018р. (т.1 а.с. 191) в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.02..2018р. (т.1 а.с. 129).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що Малим приватним підприємством Стімол дотримані вимоги Податкового кодексу України щодо своєчасності реєстрації податкових накладних.

Відповідно до ч. 2 ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (п. 1 ст. 218 ГК України).

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 3 ГК України, під господарською діяльністю розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Зі змісту ст.ст. 3,173 ГК України вбачається, що зобов`язанням (господарським зобов`язанням) є обов`язки сторін вчинити дії, які спрямовані на досягнення мети договору, тобто зобов`язанням виконавця є обов`язок виконати роботи (надати послуги), а зобов`язанням замовника - обов`язок оплатити вартість цих робіт (послуг). Штрафні санкції, відповідно до ст.ст. 173, 230 ГК України, можуть нараховуватись лише за неналежне виконання саме основних зобов`язань.

З урахуванням вищевикладеного , колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що виходячи з положень статей 173, 174 Господарського кодексу України, не здійснення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом передбаченого законодавством строку не є порушенням з боку відповідача правил здійснення господарської діяльності - невиконанням господарського зобов`язання, оскільки обов`язок зі складання та реєстрації податкових декларацій виникає у відповідача саме на підставі податкового законодавства.

Водночас зазначення сторонами у договорі про обов`язок відповідача здійснити реєстрацію податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних протягом не передбаченого законодавством строку не має наслідком зміну характеру відповідних правовідносин з податкових на господарські.

Таким чином, невиконання або неналежне виконання таких умов договору (здійснення реєстрації податкової накладної тощо) не є правопорушенням у сфері господарювання, що відповідно до вимог статті 218, частини 1 статті 230 Господарського кодексу України виключає можливість притягнення учасника господарських правовідносин до відповідальності у вигляді сплати штрафних санкцій.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, яка викладена в постановах від 12.03.2018 у справі № 918/216/17, від 13.04.2018 у справі № 902/380/17, від 02.05.18 у справі № 908/3565/16 .

Враховуючи вищевиткладене, колегія суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутні підстав для нарахувань передбачених п.6.17 та п.6.12 Договору.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.275 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об`єктивно з`ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, рішення суду першої інстанції у відповідності до п.1 ч. 1 ст.275 ГПК України підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга, відповідно без задоволення.

Розподіл судових витрат у відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів залишає без змін.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства ДніпроАЗОТ , м. Кам`янське Дніпропетровської області залишити без задоволення

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2019р. у справі 904/4957/18 залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги у даній справі покласти на Акціонерне товариство ДніпроАЗОТ .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в строки визначені статтею 288 ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 30.05.2019

Головуючий суддя М.О. Дармін

Суддя О.Г. Іванов

Суддя О.В. Березкіна