Постанова

від 29.05.2019 по справі 487/6969/18

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

29.05.19

22-ц/812/1010/19Справа №487/6969/19

Провадження № 22ц/812/1010/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 травня 2019 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Миколаївського апеляційного суду у складі:

головуючого: Бондаренко Т.З.,

суддів: Крамаренко Т.В., Темнікової В.І.,

із секретарем судового засідання -Андрієнко Л.Д.,

за участі: представника позивача ОСОБА_1 , представника відповідача ОСОБА_2 .,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_3

на ухвалу, яка постановлена Заводським районним судом м.Миколаєва, під головуванням судді Павлової Ж.П. у приміщенні цього суду 16 квітня 2019 року за заявою

ОСОБА_3

про забезпечення його позову до ОСОБА_4

про стягнення боргу,-

В С Т А Н О В И Л А :

В жовтні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу.

Крім того ОСОБА_3 заявлене клопотання про забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить відповідачу, а саме на: 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

В своїй заяві про забезпечення позову, позивач посилався на те, що підставою для пред`явлення вказаного позову є невиконання зобов`язань щодо повернення коштів, взятих на будівництво котеджу в споруджуваному житловому комплексі, що складається з чотирьох котеджів за адресою АДРЕСА_1 в сумі 185386,85 доларів США заборгованість за договором підряду від 01.01.2011 року на будівництво котеджу в споруджуваному житловому комплексі, що складається з чотирьох котеджів за адресою АДРЕСА_1 в сумі 155592,53 доларів США.

Ухвалою Заводського районного суду м.Миколаєва від 16 квітня 2019 року в задоволенні заяви про забезпечення позову відмовлено.

Вказана ухвала суду мотивована тим, що в іншій справі між тими ж сторонами на вказане майно ухвалою суду від 16 квітня 2019 року накладено арешт, а також, що в справі наявний витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 5 вересня 2018 року, а на час постановлення ухвали такий доказ належності зазначеного майна саме відповідачу відсутній.

Не погодившись з даною ухвалою суду, позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, як незаконну та необґрунтовану.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач намагається уникнути від виконання своїх зобов`язань та не зважаючи на наявність арешту у іншій справі вживає заходи щодо відчуження належного йому нерухомого майна про що свідчать оголошення про продаж.

Своїм правом на подачу відзиву інші учасники справи не скористались.

Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи, може вжити заходи забезпечення позову.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися, як накладенням арешту на майно, що належить або підлягає передачі або сплаті відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб, так і забороною вчиняти певні дії чи встановленням обов`язку вчинити певні дії.

В п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позивним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Як вбачається із змісту позовних вимог заявлених ОСОБА_3 до ОСОБА_4 вони олягають в стягненні з останнього грошових коштів в загальній сумі 200979,38 ( 185386,85+155592,53) доларів США та обґрунтовуються наявністю між сторонами відповідних договірних відносин, а саме на підставі договорів підряду будівництва котеджу в споруджуваному житловому комплексі, що складається з чотирьох котеджів за адресою АДРЕСА_1 .

Вказане свідчить про наявність між сторонами спору та існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у даному спорі в разі задоволення заявленого позову.

Пред`явлені позовні вимоги носять майновий характер та є значного обсягу.

Позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення вказаного позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, яке належить ОСОБА_4 , а саме на: 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

В обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення позову позивач ОСОБА_3 посилається на намагання відповідача продати належне йому нерухоме майно, про що свідчать розповсюджені ним оголошення про його продаж. Таким чином, відповідач уникає виконання грошових зобов`язань викладених в даному позові, в тому числі і за судовими рішеннями у інших справах.

Відповідно до інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 05 вересня 2018 року, власником вищезазначеного майна є ОСОБА_4 .

Відмовляючи в задоволенні заяви про забезпечення позову, районний суд виходив з того, що в іншій справі між тими ж сторонами на вказане майно ухвалою суду від 16 квітня 2019 року накладено арешт, а повторний арешт цього майна не допускається. Також суд зазначав, що в справі наявний витяг з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно станом, на 5 вересня 2018 року, а на час постановлення ухвали такий доказ належності зазначеного майна саме відповідачу був відсутній.

Проте, з таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на процесуальному законі та не відповідає обставинам справи.

Так у виділених матеріалах міститься ухвала Заводського районного суду від 03 вересня 2018 року, постановлена у справі за № 487/3004/18 між тими ж сторонами про стягнення з ОСОБА_5 5781564 грн. за договором позики. Даною ухвалою забезпечено позов та накладено арешт в тому числі і на нерухоме майно, про арешт якого заявлено в даній справі.

Забезпечення позову регулюється положеннями Глави 10 ЦПК України, якими встановлено порядок забезпечення конкретного окремого позову. Підстави забезпечення позову, відповідно до вказаних норм не пов`язані з наявністю забезпечення в інших справах (ст. 149 ЦК України).

Статтею 150 ЦПК України встановленні обмеження щодо забезпечення позову шляхом арешту, проте обмеження пов`язані з арештом, який накладено раніше в інших справах вказані норми не містять.

Також, безпідставним є посилання районного суду на відсутність даних про належність нерухомого майна на праві власності відповідачу у справі. Так, в матеріалах справи міститься витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на 05 вересня 2018 року щодо реєстрації права власності ОСОБА_4 на нерухоме майно, за рахунок якого позивач просить забезпечити позовні вимоги. Інша інформація щодо власників цього майна в матеріалах справи відсутня.

До того ж в апеляційному суді залучено оновлений витяг станом на 05 травня та 27 травня 2019 року відповідно до якого нерухоме майно про арешт якого заявлено позивачем, зареєстроване на праві власності за відповідачем ОСОБА_4

Таким чином, обґрунтування суду щодо відмови в задоволенні заяви про забезпечення позову не відповідають процесуальним нормам, а посилання на недоведеність позивачем заявлених ним вимог про забезпечення позову є безпідставним.

Статтею 258 ЦПК України, встановлені види судових рішень, якими є : ухвали, рішення, постанови, судові накази.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи, що оскаржувана ухвала не відповідає процесуальним нормам права, вона підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали про задоволення заяви ОСОБА_3 про забезпечення його позову до ОСОБА_6 про стягнення грошових коштів та накладення арешту на нерухоме майно, власником якого є відповідач.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 16 квітня 2019 року скасувати, у справі постановити нову ухвалу.

Заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову задовольнити.

Накласти арешт на нерухоме майно, яке належить на праві власності ОСОБА_4 1/4 частку житлового будинку АДРЕСА_1 ; 1/4 частку земельної ділянки площею 988 кв.м., кадастровий номер НОМЕР_1 по АДРЕСА_1 ; земельну ділянку площею 1 га, кадастровий номер НОМЕР_2 розташовану на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області; земельну ділянку площею 0,05 га, кадастровий номер НОМЕР_3 розташованої на території Чорноморської сільської ради Очаківського району Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили негайно з дня її прийняття, але може бути оскаржена протягом 30 днів з дня складання повного тексту постанови до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, 31 травня 2019 року.

Судді: Т.З. Бондаренко

Т.В. Крамаренко

В.І.Темнікова