Рішення

від 20.05.2019 по справі 916/142/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" травня 2019 р.м. Одеса Справа № 916/142/19

Господарський суд Одеської області у складі судді Невінгловська Ю.М.

при секретарі судового засідання: Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Руд-Транс» : Вовк О.Є. (адвокат на підставі довіреності);

від Міністерства інфраструктури України: Новак А.А. (представник на підставі довіреності);

від Державного реєстратора Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку „Укрпошта» Шкода Тетяна Миколаївна: не з`явився;

від Одеської міської ради: Асташенкова О.І. (представник на підставі довіреності)

від Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський» : Вовк О.Є. (адвокат на підставі довіреності);

від Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» : не з`явився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Руд-Транс» (67543, Одеська обл., Комінтернівський (Лиманський) р-н, с. Визирка, вул. Чапаєва, 60);

до відповідачів: 1. Міністерство інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14); 2. Державний реєстратор Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку „Укрпошта» Шкода Тетяна Миколаївна (65023, м. Одеса, вул. Дворянська, 14);

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1 . Одеської міської ради (65004, м. Одеса, площа Думська, 1); 2.Товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім „Преображенський» (65011, м. Одеса, вул. Пушкінська, 58);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Державної судноплавної компанії «Чорноморське морське пароплавство» (65026, Одеська обл., м. Одеса, Приморський р-н, вул. Ланжеронівська, буд. 1)

про визнання права власності на житлову будівлю, визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора

ВСТАНОВИВ:

21.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю Руд-Транс звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідачів Міністерства інфраструктури України та державного реєстратора Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта Шкода Тетяни Миколаївни, в якій просить суд визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Руд-Транс право власності на нежитлову будівлю фасадного флігелю, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, яка в цілому складається з нежитлової будівлі літ. Б , загальною площею 733,6 кв.м.; визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта Шкода Т.М. за індексним номером 32064707 від 26.10.2016 року про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис №17133994 про реєстрацію за Міністерством інфраструктури України права державної власності на будівлю (будівлю службову, нежитлову будівлю) загальною площею 740,8 кв.м, літ. Б службовий будинок за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. по справі №20-30/224-07-6315 за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради визнано право власності на нежитлову будівлю фасадного флігелю, яка складається з нежитлової будівлі за літ. Б , площею 740,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4. 09.08.2012 р. між Одеською міською радою та ТОВ Торговий дім Преображенський укладено договір купівлі-продажу, предметом якого є індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлової будівлі фасадного флігелю, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, та в цілому складається з нежитлової будівлі літ. Б , загальною площею 733,6 кв.м. 23.12.2013 р. між ТОВ Торговий дім Преображенський та ТОВ Руд-Транс укладено договір купівлі-продажу нежитлової будівлі фасадного флігею, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4. Право власності ТОВ Руд-Транс на нежитлову будівлю фасадного флігелю зареєстровано в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 23.12.2013 р., про що зроблено запис про право власності №4008163. Будь-які підстави для припинення зареєстрованого права власності ТОВ Руд-Транс на вказану нежитлову будівлю фасадного флігелю відсутні. 26.10.2016 р. державним реєстратором Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта Шкода Т.М. винесено рішення №32064707 від 26.10.2016 р. про реєстрацію права державної власності на спірну нежитлову будівлю за державою в особі Міністерства інфраструктури України. Таким чином позивач вважає себе єдиним законним власником спірного об`єкту нерухомості. На цій підставі позивач вважає, що право власності на цей же об`єкт за Міністерством інфраструктури України було зареєстроване незаконно. Державним реєстратором не перевірено відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах, чим порушено ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень . Вказані дії реєстратора призвели до того, що право власності на один об`єкт зареєстровано як за ТОВ Руд-Транс (з 2013 р.), так і за Міністерством інфраструктури України (з 2016 р.).Вказані обставини стали підставою для звернення з даним позовом.

Правовими підставами для звернення з позовом ТОВ Руд-Транс визначено положення ст.ст. 15, 16, 182, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 26, 37 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Ухвалою суду від 23.01.2019 року за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/142/19 за правилами загального позовного провадження та залучено до участі у справі у якості третіх осіб які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Одеську міську раду та Товариство з обмеженою відповідальністю „Торговий дім»Преображенський» .

06.02.2019р. Міністерством інфраструктури України було надіслано до суду клопотання про продовження строку на подання відзиву до 18.02.2019р., оскільки Мінінфраструктури отримало ухвалу суду про відкриття провадження у справі лише 01.02.2019р., та з урахуванням вимог ч. 8 ст. 165 ГПК України, строк на подачу відзиву повинен бути встановлений до 18.03.2019р. За результатом розгляду даного клопотання в судовому засіданні 13.02.2019р., судом було продовжено встановлений процесуальний строк.

18.03.2019 р. до Господарського суду Одеської області від Міністерства інфраструктури України надійшов відзив на позовну заяву, яким відповідач просив відмовити у задоволенні позовної заяви ТОВ Руд-Транс , посилаючись на те, що з матеріалів реєстраційної справи №1066517251101 вбачається, що заяву про державну реєстрацію права власності на спірну нежитлову будівлю за державою в особі Міністерства інфраструктури України подано Ісаєвою Оленою Сергіївною, яка діяла на підставі довіреності, виданої ДСК Чорноморське морське пароплавство . Тому, Міністерство інфраструктури України вважає, що не вчиняло дій, які б призвели до порушення прав ТОВ Руд-Транс , та у справі відсутні докази оспорювання або не визнання відповідачем права власності позивача на спірне нерухоме майно, а тому підстав для задоволення позовних вимог до Міністерства не вбачається.

Ухвалою суду від 26.03.2019 року, в порядку ст. 50 ГПК України, до участі у справі було залучено Державну судноплавну компанію Чорноморське морське пароплавство в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.

27.03.2019р. позивач надав відповідь на відзив Міністерства інфраструктури України, в якій заперечує проти наведених доводів відповідача та просить задовольнити позов у повному обсязі.

15.04.2019 р. третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ДСК Чорноморське морське пароплавство надала до суду пояснення, за якими просила закрити провадження у справі № 916/142/19 та передати позовну заяву на розгляд Господарського суду Одеської області в межах справи про банкрутство №4-5-32-24-2/136-03-5080. При цьому третя особа зазначила, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.03.2018 р. по справі №17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080 затверджено зміни до плану санації ДСК Чорноморське морське пароплавство , положеннями якої передбачено продаж майна боржника, в тому числі, й спірної нежитлової будівлі. Оскільки спірна нежитлова будівля перебуває на балансі ДСК Чорноморське морське пароплавство , то вимоги позивача про визнання права власності повинні розглядатись в межах справи про банкрутство.

В судовому засіданні15.04.2019р. судом було розглянуто клопотання третьої особи - ДСК Чорноморське морське пароплавство про закриття провадження у справі та передачу позовної заяви на розгляд Господарського суду Одеської області в межах справи про банкрутство №4-5-32-24-2/136-03-5080 та відмовлено у його задоволенні з підстав його необґрунтованості та невідповідності нормам чинного Господарського процесуального кодексу України.

23.04.2019 р. ТОВ Торговий дім Преображенський надало письмові пояснення на відповідь на відзив Міністерства інфраструктури України та на пояснення ДСК Чорноморське морське пароплавство , в яких просило позовну заяву задовольнити. При цьому, в поясненнях третьої особи зазначається, що ТОВ Торговий дім Преображенський на підставі нотаріально посвідченого договору, укладеного з Одеською міською радою 09.08.2012 р., набув право власності на нежитлову будівлю фасадного флігелю, що розташована за адресою: м. АДРЕСА_1 , загальною площею 733,6 кв.м. Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 23.12.2013 р., укладеного з ТОВ Руд-Транс , ТОВ Торговий дім Преображенський продав спірну нежитлову будівлю ТОВ Руд-Транс , таким чином, єдиним законним власником вважає саме позивача.

Одеська міська рада письмових пояснень до суду не надала, однак у судовому засіданні представник Одеської міської ради підтримав позовну заяву ТОВ Руд-Транс .

У судовому засіданні від 20.05.2019 р. представник позивача ТОВ Руд-Транс позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити позов у повному обсязі. Представник Міністерства інфраструктури України проти позову заперечував. Представник Одеської міської ради та представник ТОВ Торговий дім Преображенський просили позов задовольнити.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників справи, суд встановив таке:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України Про судоустрій і статус суддів є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

У відповідності до ч. 1 ст. 4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Частиною 1 ст. 5 ГПК України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, держави та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. у справі №20-30/224-07-6315 за первісним позовом ДСК Чорноморське морське пароплавство за участю третьої особи Міністерства транспорту та зв`язку України (правонаступник - Міністерство інфраструктури України) до Одеської міської ради, КП Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості про визнання права власності та зобов`язання здійснити реєстрацію та зустрічним позовом Одеської міської ради до КП ОМБТІтаРОН до ДСК Чорноморське морське пароплавство за участю третіх осіб КП ОМБТІтаРОН , Міністерства транспорту та зв`язку України, Першого відділу ДВС Приморського районного управління юстиції у м. Одесі за участю Чорноморського транспортного прокурора про визнання права власності - задоволено зустрічний позов Одеської міської ради та визнано право власності за територіальною громадою м. Одеси в особі Одеської міської ради на нежитлову будівлю фасадного флігелю, яка складається з нежитлової будівлі за літ. Б , площею 740,8 кв.м., що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4.

Постановою Вищого господарського суду України від 14.09.2010 р. постанову Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. по справі №20-30/224-07-6315 залишено без змін, а касаційне подання заступника прокурора Одеської області - без задоволення.

Рішенням Одеської міської ради №821-VI від 08.07.2011 р. Про перелік об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Одеси, що підлягають приватизації та відчуженню у 2011 року, та внесення змін до рішень Одеської міської ради нежитлову будівлю фасадного флігелю загальною площею 740,8 кв.м, за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, включено до переліку об`єктів, що підлягають викупу.

09.08.2012 р. між Одеською міською радою та ТОВ Торговий дім Преображенський укладено договір купівлі-продажу, відповідно до п. 1.1. якого покупець придбав індивідуально визначене майно комунальної власності у вигляді нежитлової будівлі фасадного флігелю, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, та в цілому складається з нежитлової будівлі літ. Б , загальною площею 733,6 кв.м, відображеної у технічному паспорті.

Цим же пунктом 1.1. договору купівлі-продажу від 09.08.2012 р. передбачено, що вищевизначений об`єкт належить продавцю на підставі постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. у справі №20-30/224-07-6315, право власності зареєстровано КП ОМБТІтаРОН 25.06.2012 р. номер запису: 5 в книзі: 110неж-150, реєстраційний номер 8477498. Витяг про державну реєстрацію прав №34626474, виданий КП ОМБІтаРОН 25.06.2012 року.

Договір купівлі-продажу від 09.08.2012 р. посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. за №240.

23.12.2013 р. між ТОВ Торговий дім Преображенський та ТОВ Руд-Транс укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Бєльтюковою Є.М. за №4069, предметом якого є нежитлова будівля фасадного флігелю, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, та в цілому складається з нежитлової будівлі літ. Б , загальною площею 733,6 кв.м.

Право власності ТОВ Руд-Транс на нежитлову будівлю зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 23.12.2013 р., про що зроблено запис у реєстрі №4008163.

26.10.2016 р. державним реєстратором Одеської дирекції Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта Шкода Т.М. винесено рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 32064707 від 26.10.2016 р. (з відкриттям розділу), на підставі якого за Міністерством інфраструктури України зареєстроване право державної власності на нежитлову будівлю (будівля, будівля службова, нежитлова будівля) літера Б , загальною площею 740,8 кв.м., яка розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, буд. 4, із присвоєнням нового реєстраційного номеру об`єкту нерухомого майна 1066517251101, про що зроблено запис про право власності №17133994 від 24.10.2016 р.

Таким чином вбачається, що в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень наявні записи про право власності на один й той самий об`єкт нерухомого майна за ТОВ Руд-Транс (з 23.12.2013 р.) та за Міністерством інфраструктури України (з 26.10.2016 р.).

Верховний Суд, розглядаючи справу щодо подвійної державної реєстрації речового права, зробив висновок про те, що одночасне існування державної реєстрації кількох прав оренди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право оренди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося (постанова від 12.06.2018 р. у справі №823/378/16).

В процесі розгляду справи, з пояснень представників ТОВ Руд-Транс та Міністерства інфраструктури України судом встановлено, що спір виник стосовно одного об`єкту нерухомості. Вказане підтверджується й змістом постанови Південно-західного апеляційного господарського суду (абз. 2 арк. 9) по даній справі, якою встановлено, що учасники справи у судовому засіданні суду апеляційної інстанції зазначили, що фактично мова йде про одну і ту саму будівлю, незважаючи на розбіжності в площі.

Як пояснено в судовому зсіданні учасниками справи, різниця у площі (740,8 кв.м та 733,6 кв.м) пов`язана з тим, що технічна інвентаризація нежитлової будівлі проводилась різними суб`єктами. Вказана обставина визнається та не заперечується сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин), державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема, відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Згідно з ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

З системного аналізу законодавчо закріпленої компетенції державного реєстратора вбачається, що одним із обов`язків державного реєстратора є встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями. Такий обов`язок узгоджується із закріпленими ч. 1 ст. 3 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень засадами державної реєстрації прав, зокрема, гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Таким чином, реєстратор повинен пересвідчитись на предмет відповідності поданих документів з вже зареєстрованими правами, що в порушення вимог ст. 10 Закону Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень не було виконано державним реєстратором Шкода Т.М.

У матеріалах справи наявна копія реєстраційної справи №1066517251101 стосовно нежитлової будівлі за адресою: м. АДРЕСА_1 4. У реєстраційній справі наявна довідка з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.10.2016 р. №71508254, сформована особисто державним реєстратором Шкода Т.М., з якої вбачається, що станом на дату винесення оскаржуваного рішення державного реєстратора №32064707 від 26.10.2016 року, в Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були наявні відомості про реєстрацію права власності на нежитлової будівлі фасадного флігелю, що розташована за адресою: м. Одеса, пров. Нахімова, 4, та в цілому складається з нежитлової будівлі літ. Б , загальною площею 733,6 кв.м, за ТОВ Руд-Транс .

Наявність такої суперечності між заявленим до реєстрації на користь Міністерства інфраструктури України речовим правом та вже зареєстрованим речовим правом ТОВ Руд-Транс у розумінні п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV є підставою для відмови в державній реєстрації прав заявника (постанова Верховного Суду від 12.06.2018 р. у справі №823/378/16).

Відповідачами не надано доказів того, що право власності ТОВ Руд-Транс на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса АДРЕСА_1 , станом на дату повторної реєстрації речового права за Міністерством інфраструктури України (тобто, станом на 26.10.2016 р.) або в будь-яку іншу дату після реєстрації права власності на нерухоме майно за ТОВ Руд-Транс 23.12.2013 р. було припинено, скасовано або був визнаний недійсним правочин, на підставі якого ТОВ Руд-Транс набуло право власності на спірну нежитлову будівлю.

Таким чином, у державного реєстратора Шкода Т.М. не було законних підстав повторно реєструвати право власності на нежитлову будівлю за адресою: м. Одеса АДРЕСА_2 пров АДРЕСА_1 , 4, за іншим суб`єктом - державою в особі Міністерства інфраструктури України.

Також, суд звертає увагу на те, що відповідно до матеріалів реєстраційної справи №1066517251101 вбачається, що документи, на підставові яких державним реєстратором винесено рішення 32064707 від 26.10.2016 р. про реєстрацію права власності за Міністерством інфраструктури України, були подані представником ДСК Чорноморське морське пароплавство за довіреністю Ісаєвою Оленою Сергіївною.

Відповідно до змісту вказаної довіреності від 08.10.2016 р. №Ю-1-16/16, підписаної керуючим санацією ДСК Чорноморське морське пароплавство Лахненко Є.М., представнику ДСК Чорноморське морське пароплавство Ісаєвій О.С. надається право бути представником ДСК Чорноморське морське пароплавство з питань реєстрації речових прав та їх обтяжень у Службі державної реєстрації Українського державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта , в тому числі, з правом подачі документів, підпису заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо права власності), отримання інформаційної довідки з Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно та інше.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (в редакції, що діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин) надано визначення терміну заявник , під яким розуміється, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

У розумінні ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень ДСК Чорноморське морське пароплавство не підпадає під визначення заявник .

Таким чином, представник ДСК Чорноморське морське пароплавство за довіреністю Ісаєва О.С. не могла діяти в інтересах держави, зокрема, Міністерства інфраструктури України, та не могла підписувати та подавати заяву про державну реєстрацію права власності за державою в особі Міністерства інфраструктури України, оскільки зі змісту виданої їй довіреності вбачається, що ОСОБА_1 мала право лише на представництво інтересів ДСК Чорноморське морське пароплавство , та не мала повноважень на вчинення будь-яких дій в інтересах іншого суб`єкта - Міністерства інфраструктури України.

Таким чином, в порушення ч. 3 ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державний реєстратор Шкода Т.М. не перевірила відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Також, суд критично відноситься до пояснень представника ДСК Чорноморське морське пароплавство про те, що, оскільки спірна будівля знаходиться на балансі ДСК Чорноморське морське пароплавство , то розгляд даної справи стосується майнових прав ДСК Чорноморське морське пароплавство та впливає на відновлення його платоспроможності.

Вказане твердження представника ДСК Чорноморське морське пароплавство не ґрунтується на нормах закону та є неспроможним, оскільки баланс підприємства (організації) є лише формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату та не є правовстановлюючим документом. Отже, відображення майна на балансі підприємства не є підставою набуття права власності або будь-яких інших речових прав.

Крім того, те, що спірна нежитлова будівля не може бути об`єктом державної власності, свідчить обґрунтування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010р. у справі №20-30/224-07-6315, якою встановлено, що згідно з пунктами 3, 5 Постанови Верховної ради УРСР Про введення в дію Закону УРСР Про власність від 26.03.1991 р. розмежування майна між власністю областей і міст обласного підпорядкування визначається облвиконкомами за участю виконкомів рад нижчого рівня. В Одеській області таке розмежування було здійснено на основі рішення Одеської обласної ради народних депутатів від 25.11.1991 р. № 266-ХХІ Про розмежування державного майна між власністю обласної ради, міст обласного підпорядкування та районів області . Додатком до даного рішення є Перелік державного майна, що передається у власність міст обласного підпорядкування. В даному Переліку вказано, що місту Одесі передається в складі розділу житлово-комунального господарства житловий та нежитловий фонд місцевих рад народних депутатів. В подальшому виконком Одеської міської ради ухвалив рішення Про порядок оформлення та передачі державного майна в комунальну власність міста Одеси від 11.01.1992 р. № 2, в якому, спираючись на вказані вище Постанови Кабінету Міністрів України № 311 від 05.11.1991 р. та Одеської обласної ради № 266-ХХІ від 25.11.1991 р., прийняв державний житловий та нежитловий фонд місцевих рад у власність міста Одеси. Таким чином, все майно, яке розташоване на території м. Одеси та зареєстроване в органах технічної інвентаризації як житловий та нежитловий фонд місцевих рад на період до 25.11.1991 р., згідно з розмежуванням власності на той період часу, перейшло у власність Одеської міської ради народних депутатів, а в теперішній час перебуває у власності територіальної громади м. Одеси, в тому числі і будівля, що розташована за адресою: пров. Нахімова, 4 . Отже, підстави для визнання права власності за державою на вищевказану будівлю відсутні.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Керуючись положеннями ч. 4 ст. 75 ГПК України та враховуючи, що учасниками справи № 20-30/224-07-6315 також були Одеська міська рада, ДСК Чорноморське морське пароплавство та Міністерство транспорту та зв`язку України (правонаступником якого є Міністерство інфраструктури України на підставі Указу Президента України Про Положення про Міністерство інфраструктури України від 12.05.2011 р. № 581/2011), суд вважає вищевказані обставини встановлені постановою Одеського апеляційного господарського суду від 03.06.2010 р. по справі №20-30/224-07-6315 встановленими та такими, що не підлягають повторному доказуванню, зокрема, й по даній справі.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Між тим, як встановлено судом, відповідачами не доведено відсутність фактів наведених позивачем та не спростовано належними доказами відсутність обставин, на які посилається ТОВ "Руд-Транс".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 392 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності

З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 Цивільного кодексу, власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 р. № 5).

Визнання протиправним і скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за третьою особою є захистом прав позивача від порушення їх іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж самого нерухомого майна. Спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права має розглядатися як спір, що пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстровано аналогічне право щодо того ж об`єкту. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено аналогічний запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора в якості співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушені прав) у спорі не змінює його цивільно-правового характеру (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 р. по справі №823/2042/16).

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом а пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес, зокрема, шляхом, визнання права. При цьому, згідно із ст. 386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим, на підставі встановлених обставин, позов ТОВ „Руд-Транс» підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 66541,00 грн. покладаються на відповідачів наступним чином: судовий збір у розмірі 64620,00 грн. за позовну вимогу майнового характеру про визнання права власності підлягає стягненню з Міністерства інфраструктури України, а судовий збір у розмірі 1921,00 грн. за позовну вимогу немайнового характеру про скасування рішення державного реєстратора підлягає стягненню з державного реєстратора.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Руд-Транс (67543, Одеська обл., Лиманський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60, код ЄДРПОУ 37109655) право власності на нежитлову будівлю фасадного флігеля, що розташована за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, будинок 4, яка в цілому складається з нежитлової будівлі літ. Б , загальною площею 733,6 кв.м.

3. Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта Шкода Тетяни Миколаївни за індексним номером 32064707 від 26.10.2016 року про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено запис №17133994 про реєстрацію за Міністерством інфраструктури України права державної власності на будівлю (будівлю службову, нежитлову будівлю) загальною площею 740,8 кв.м, літ. Б - службовий будинок за адресою: м. Одеса, провулок Нахімова, 4.

4. Стягнути з Міністерства інфраструктури України (01135, м. Київ, пр-т Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 37472062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Руд-Транс (67543, Одеська обл., Лиманський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60, код ЄДРПОУ 37109655) 64 620,00 /шістдесят чотири тисячі шістсот двадцять / грн. судового збору.

5. Стягнути з державного реєстратора Одеської дирекції Державного підприємства поштового зв`язку Укрпошта Шкоди Тетяни Миколаївни (65023, м. Одеса, вул. Дворянська, АДРЕСА_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Руд-Транс (67543, Одеська обл., Лиманський район, с. Визирка, вул. Чапаєва, буд. 60, код ЄДРПОУ 37109655) 1921,00 /одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/ грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду через Господарський суд Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30 травня 2019 р.

Суддя Ю.М. Невінгловська