Ухвала

від 31.05.2019 по справі 536/739/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У х в а л а

31 травня 2019 року

м. Київ

справа № 536/739/18-ц

провадження № 61-10519ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Сердюка В. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Кременчуцькому районі Полтавської області, про визнання довічного спадкового права володіння земельною ділянкою у порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

23 травня 2019 року ОСОБА_1 було подано до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Кременчуцької районної державної адміністрації Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Кременчуцькому районі Полтавської області, про визнання довічного спадкового права володіння земельною ділянкою у порядку спадкування за законом.

Згідно положень статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Оскаржене судове рішення суду апеляційної інстанції прийнято 06 лютого 2019 року.

Заявник вказує, що касаційну скаргу подано протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (24 квітня 2019 року), а тому за правилами частини другої статті 390 ЦПК України він має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, проте доказів на підтвердження невчасного направлення/отримання копії оскарженої постанови апеляційного суду заявником не надано.

За загальним правилом строк на касаційне оскарження вказаного судового рішення сплив 11 березня 2019 року.

Касаційну скаргу здано до поштового відділення 23 травня 2019 року, про що свідчить штемпель на конверті.

Таким чином, ОСОБА_1 касаційну скаргу подано із пропуском строку на касаційне оскарження.

Процесуальний строк може бути поновлений, якщо суд знайде підстави для його поновлення.

Безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, може бути визнано порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Пунктом 1 частини третьої статті 393 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

Таким чином заявнику необхідно направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій навести підстави для його поновлення та надати відповідні докази.

Крім того, подана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки із прохальної частини поданої касаційної скарги вбачається, що, особою, яка подала касаційну скаргу, ставиться питання про скасування постанови Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2018 року, при цьому із вступної та описової частини касаційної скарги вбачається, що предметом касаційного оскарження є постанова Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року, через що суд касаційної інстанції не може ідентифікувати судове рішення суду апеляційної інстанції, а тому, заявнику необхідно надіслати уточнену редакцію касаційної скарги та її копії, відповідно до кількості учасників справи.

Суд касаційної інстанції не може за власною ініціативою вирішувати замість заявника вимоги поданої касаційної скарги. Заявник повинен чітко зазначити спосіб захисту, якого він вимагає.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кременчуцького районного суду Полтавської області від 27 вересня 2018 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 06 лютого 2019 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 02 липня 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Наслідки невиконання вимог цієї ухвали передбачені статтями 185, 393 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Сердюк