Рішення

від 23.05.2019 по справі 902/788/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" травня 2019 р. Cправа № 902/788/17

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів: Маслія І.В. та Тварковського А.А., при секретарі судового засідання Вознюк К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" (вул. Зарічна (К. Маркса), буд. 23, с. Стара Прилука, Липовецький район, Вінницька область; адреса для листування: вул. М. Оводова, 38, к. 307, 21050, м. Вінниця, код ЄДРПОУ 37337026)

до Фермерського господарства "Скала" (вул. Соборна, 14, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, 22524, код ЄДРПОУ 20103972)

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Селянського (фермерського) господарства "Поділля" (22512, Вінницька область, Липовецький район, с. Нова Прилука, вул. К. Маркса, буд. 23)

про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн.

Присутні представники сторін:

позивача: не з`явився;

відповідача: Максимчук А.І. - діючий згідно довіреності б/н від 23.01.2018 р., Сковоронський І.В - діючий згідно ордеру серія ВН №054381 від 04.02.2019 р.;

третьої особи: не з`явився;

присутня: ОСОБА_16 - без повноважень, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Липовецьким РС УДМС України у Вінницькій області.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" звернулось до Господарського суду Вінницької області із позовом до Фермерського господарства "Скала" про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач поніс збитки у вигляді витрат на знищення посівів сої, яку самовільно посіяв відповідач на орендованих Селянським (фермерським) господарство "Поділля" землях.

Ухвалою від 23.08.2017 р. за вказаним позовом порушено провадження у справі №902/788/17 та призначено судове засідання на 28.09.2017 р.

У зв'язку з тим, що 28.09.2017 р. суддя Колбасов Ф.Ф. перебував у службовому відрядженні, судове засідання, призначене на 28.09.2017 р., не відбулось і ухвалою від 29.09.2017 р. розгляд справи призначено на 12.10.2017 р.

Ухвалою суду від 12.10.2017 р. продовжено строк вирішення спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 07.11.2017 р.

За результатами проведених засідань, судом було встановлено, що справа №902/788/17 відноситься до категорії справ значної складності, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, враховуючи суперечливість доказової бази, що потребує додаткового витребування додаткових доказів.

В зв'язку з цим суддею Колбасовим Ф.Ф. в судовому засіданні 07.11.2017 р. оголошено перерву для подання заяви про створення колегії у складі трьох суддів для розгляду даної справи.

Згідно протоколу автоматичного визначення складу колегії суддів від 07.11.2017 р., для розгляду даної справи сформовано колегію у складі суддів: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів: Банаська О.О., Білоуса В.В. Ухвалою від 08.11.2017 р. справа № 902/788/15 була прийнята до провадження судовою колегією у вищевказаному складі та призначена до розгляду в судовому засіданні на 28.11.2017 р.

Указом Президента України від 10.11.2017 р. за №357/2017 члена колегії суддю Білоуса В.В. призначено на посаду судді Касаційного господарського суду Верховного Суду.

На підставі заяви головуючого судді Колбасова Ф.Ф. від 27.11.2017 р., згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 27.11.2017 р., суддю Білоуса В.В. виведено зі складу колегії суддів з розгляду справи № 902/788/17. Для розгляду справи №902/788/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Колбасов Ф.Ф., члени колегії - судді: Банасько О.О., Нешик О.С.

Судове засідання, призначене на 28.11.2017 р., не відбулось в зв`язку зі зміною члена колегії.

Ухвалою від 28.11.2017 р. справа № 902/788/15 була прийнята до провадження судовою колегією у складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., члени колегії - судді: Банасько О.О., Нешик О.С. та призначена до розгляду на 19.12.2017 р.

З огляду на положення чинної з 15.12.2017 р. нової редакції ГПК України, починаючи з цієї дати, розгляд справи №902/788/17 здійснювався за правилами загального позовного провадження зі стадії підготовчого провадження.

19.12.2017 р. судом у справі було проведено підготовче засідання, за результатами якого ухвалою суду від 19.12.2017 р. до участі в справі № 902/788/17 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Селянське фермерське господарство "Поділля". Останнє являється стороною договору № 1/01-05/13 від 01.05.2013 р. про спільну діяльність, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" та Селянським (фермерським) господарством "Поділля". Останнє орендувало земельні ділянки, які, за твердженням позивача, протиправно використовував відповідач - Фермерське господарство "Скала".

Справу призначено до розгляду в підготовчому засіданні на 22.01.2018 р.

За результатами проведеного 22.01.2018 р. засідання закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.02.2018 р.

Ухвалою суду від 15.02.2018 р. провадження у справі №902/788/17 було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №802/1766/17-а за адміністративним позовом Фермерського господарства "Скала" до Державної інспекції сільського господарства у Вінницькій області, Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, треті особи на стороні відповідачів без самостійних вимог на предмет спору - Селянське (фермерське) господарство "Поділля", Товариство з обмеженою відповідальністю "Граніт-3", про визнання протиправним та скасування припису.

02.11.2018 р. від представника позивача до суду надійшло клопотання від 02.11.2018 р. про поновлення провадження у справі № 902/788/17 в зв`язку з усуненням обставин, що зумовили його зупинення.

Однак в період з 12.11.2018 р. по 18.11.2018 р. члени колегії судді Банасько О.О. та Нешик О.С. перебували у відрядженні та відпустці відповідно.

Головуючим суддею Колбасовим Ф.Ф. було подано службову записку про заміну відсутніх членів колегії з метою недопущення порушення процесуальних строків розгляду справи.

12.11.2018 р. о 17 год. 52 хв. було вперше здійснено повторний автоматизований розподіл справи № 902/788/17 з метою заміни членів колегії, який не відбувся, оскільки не вистачило необхідної кількості суддів визначеної спеціалізації (станом на 12.11.2018 р. в суді відправляв правосуддя лише суддя Колбасов Ф.Ф.).

12.11.2018 р. о. 17 год. 53 хв. вдруге здійснено автоматизований розподіл з метою визначення інших суддів для розгляду справи.

За результатами другого автоматизованого розподілу також не відбулось визначення іншого складу суддів для розгляду вказаної справи, оскільки не вистачало необхідної кількості суддів.

З огляду на вказане, і те, що в період з 12.11.2018 р. по 18.11.2018 р. члени колегії судді Банасько О.О. та Нешик О.С. перебували у відрядженні та відпустці відповідно, не було можливості здійснити заміну членів колегії для розгляду справи №902/788/17 та поновити провадження у справі.

19.11.2018 р. на робочому місці перебував член колегії суддя Банасько О.О., але член колегії суддя Нешик О.С. перебувала на лікарняному.

19.11.2018 р. головуючим суддею Колбасовим Ф.Ф. подано службову записку про заміну члена колегії, в зв`язку з перебуванням судді Нешик О.С. на лікарняному.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 19.11.2018 р. суддю Нешик О.С. виведено зі складу колегії суддів з розгляду справи № 902/788/17, в зв`язку з перебуванням її на лікарняному. Для розгляду справи № 902/788/17 сформовано нову колегію суддів у складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., члени колегії - судді: Банасько О.О. та Матвійчук В.В.

Ухвалою суду від 21.11.2018 р. справу № 902/788/15 було прийнято до провадження судовою колегією у вищезазначеному складі; провадження у справі поновлено та призначено судове засідання на 10.12.2018 р.

Ухвалою суду від 10.12.2018 р. продовжено строк підготовчого провадження у справі № 902/788/17 на 30 днів, підготовче засідання відкладено до 05.02.2019 р.

05.02.2019 р. розгляд справи не відбувся, оскільки в період з 25.01.2019 р. по 13.02.2019 р. суддя Банасько О.О. перебував у відпустці. Головуючим суддею Колбасовим Ф.Ф. було подано службову записку про заміну члена колегії, в зв`язку із перебуванням у відпустці судді Банаська О.О.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 05.02.2019 р. суддю Банаська О.О. було виведено зі складу колегії суддів з розгляду справи № 902/788/17. Для розгляду справи № 902/788/17 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., члени колегії - судді Матвійчук В.В. та Тварковський А.А.

08.02.2019 р. колегією суддів Господарського суду Вінницької області у складі: головуючого судді Колбасова Ф.Ф., суддів Матвійчука В.В. та Тварковського А.А. прийнято справу № 902/788/17 до свого провадження і призначено підготовче засідання на 05.03.2019 р.

Ухвалою від 05.03.2019 р. підготовче засідання було відкладено до 21.03.2019 р.

21.03.2019 р. судом постановлено ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження по справі № 902/788/17 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 25.04.2019 р.

При цьому ухвалою суду від 23.04.2019 р. підготовче засідання, призначене на 25.04.2019 р., було перенесено на 02.05.2019 р. в зв`язку із відбуттям головуючого судді Колбасова Ф.Ф. до м. Києва для проходження кваліфікаційного оцінювання у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України.

Так як член колегії суддя Тварковський А.А. станом на 02.05.2019 р. перебував у відпустці, 02.05.2019 р. головуючим суддею Колбасовим Ф.Ф. було подано службову записку про заміну відсутнього члена колегії. Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 02.05.2019 р. за № 02.1-28/26/2019, суддю Тварковського А.А. виведено із складу колегії суддів з розгляду справи №902/788/17. Для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Колбасов Ф.Ф., члени колегії - судді Маслій І.В. та Матвійчук В.В.

Ухвалою суду від 02.05.2019 р. справу прийнято до провадження колегії суддів у вищевказаному складі.

Враховуючи, що судом остаточно з'ясований предмет спору та характер спірних правовідносин, позовні вимоги та склад учасників судового процесу; визначені обставини справи, які підлягають встановленню, та зібрані відповідні докази; вчинені усі дії з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, 02.05.2019 р. судом постановлено ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу № 902/788/17 для судового розгляду по суті на 23.05.2019 р.

Разом з тим, член колегії суддя Матвійчук В.В станом на 23.05.2019 р. перебував у відпустці, а тому в цей день головуючим суддею Колбасовим Ф.Ф. було подано службову записку про заміну відсутнього члена колегії.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 23.05.2019 р. за № 02.1-28/87/2019 суддю Матвійчука В.В. виведено із складу колегії суддів з розгляду справи №902/788/17. Для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Колбасов Ф.Ф., члени колегії судді Маслій І.В. та Тварковський А.А.

Відповідно до ухвали суду від 23.05.2019 р. зазначена колегія суддів прийняла справу № 902/788/17 до свого провадження.

23.05.2019 р. відбувся розгляд справи по суті, за результатами якого проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

В судовому засіданні 23.05.2019 р. взяли участь представники відповідача, які підтримали свою процесуальну позицію щодо заперечення позовних вимог та просили відмовити в задоволенні позову.

Натомість представники позивача та третьої особи правом участі в судовому засіданні не скористались, хоча про його час і дату останні були належним чином повідомлені. При цьому 22.05.2019 р. від представника позивача Глівінської С.Й. до суду надійшло письмове клопотання про розгляд справи без участі представників позивача. Позивач підтримав свої позовні вимоги та просив задовольнити позов.

За вказаних обставин у суду є достатні підстави вважати, що ним вжито усіх належних заходів до повідомлення сторін про дату, час та місце судового слухання для забезпечення принципів рівності та змагальності сторін у судовому процесі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, заслухавши заперечення представників відповідача, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Позивач, як на підставу своїх позовних вимог, посилався на те, що орендує земельні ділянки (паї) загальною площею 52,7456 га на полі № 14, яке знаходиться на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Оренда земельних ділянок здійснюється на підставі укладеного з третьою особою - СФГ "Поділля" договору про спільну діяльність № 1/01-05/13 від 01.05.2013 р.

В травні 2015 року на орендованих позивачем землях відповідачем - ФГ "Скала" проведено польові роботи.

Даний факт зафіксовано актом обстеження від 07.05.2015 р.. 12.05.2015 р. державними інспекторами сільського господарства у Вінницькій області за участю землевпорядника Вахніської сільської ради було складено акт обстеження земельної ділянки № 09/15, яким зафіксовано, що на полі № 14 земельні ділянки загальною площею 25,3158 га ФГ "Скала" проведено агротехнічні роботи по посіву сої. Також встановлено, що ФГ "Скала" використовувало земельні ділянки за відсутності відповідного права на земельні ділянки, зокрема договорів оренди, що є порушенням ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Позивач стверджує, що внаслідок засівання відповідачем земельних ділянок соєю, він був вимушений понести витрати на суму 170839,37 грн. по оплаті робіт з дискування, культивації та внесення препарату "Елюміс 105 OD МД" для знищення посівів сої.

Також представник позивача надав суду додаткові письмові пояснення від 23.04.2019 р. (а.с. 208-210, т.3), де пояснив суду, що ТОВ "СФГ "Поділля" при знищенні сої з метою уникнення зайвих витрат вирішило відступити від порядку процедур знищення сої та вирішили знищити сою дискуванням та культивацією, що не вдалося зробити. Для знищення ростків сої на полі №14 18.06.2015 р. було здійснено дискування.

Позивач стверджує, що процес дискування повинен сприяти знищенню ростків сої. Дана робота була виконана працівниками ТОВ "Вінницяагропроектбуд" на підставі підписаного між ТОВ "СФГ "Поділля" та ТОВ "Вінницяагропроектбуд" договору на виконання сільськогосподарських робіт №29/05-2015 від 29.05.2015 р. Відповідно до акту здачі-прийняття робіт №18-06-15 від 18.06.2015 р. було проведено дискування. 22.06.2015 р. працівниками ТОВ "Вінницяагропроектбуд" було здійснено культивацію на полі №14, що розташоване на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. Культивація проводилась для додаткового підрізання ростків та корінців сої. Проведення даних робіт підтверджується актом здачі-прийняття робіт №22-06-2015 від 22.06.2015 р.

24.06.2015 р. було заплановано посів кукурудзи. Проте, було виявлено, що соя продовжує проростати. В зв'язку із цим ФОП Плахотнюк О.В. здійснив ще одну культивацію поля №14, щоб остаточно знищити ростки сої. Дана робота підтверджується підписаним актом №ОУ-0000006 від 24.06.2015 р. Поле №14 та інші земельні ділянки в планах ТОВ "СФГ "Поділля" повинні були засіватися кукурудзою, що й було здійснено працівниками та технікою СФГ "Іванна". Дана робота підтверджується актом №ІВ-0000008 від 24.06.2015 р.

26.06.2015 року після засівання поля №14 кукурудзою було здійснено каткування. Дана робота виконана ФОП Плахотнюком О.В. згідно акту №ОУ-0000017 від 26.06.2015 р.

Позивач стверджує, що незважаючи на таку кількість процедур, що були здійснені задля зниження ростків сої перед посівом кукурудзи, соя продовжувала рости.

Оглянувши поле 29.06.2015 р. керівництво позивача вирішило внести препарат "Елюміс" для остаточного знищення ростків сої.

30.06.2015 р. на полі №14, що розташоване на території Вахнівської сільської ради Липовецького району було внесено "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої. Дана робота підтверджується актом здачі-прийняття робіт №30-06-15 від 30.06.2015 р., що була виконана ТОВ "Вінницяагропроектбуд".

Таким чином, позивач вважає, що ТОВ "СФГ "Поділля" надало всі підтверджуючі документи щодо робіт, які були здійсненні для знищення сої на полі №14, що розташоване на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області. В зв'язку з наведеним, позивач просить позов ТОВ "СФГ "Поділля" задовольнити в повному обсязі.

Натомість відповідач у відзиві на позов, який було подано до суду 07.11.2017 р. (а.с. 51-54, т.2) та в судових засіданнях через своїх представників проти позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що:

- відповідач у 2015 році не здійснював обробітку зазначених у позові земельних ділянок;

- позивач не надав доказів виникнення у нього у 2013 році права користування вказаними у позовній заяві земельними ділянками на підставі договору про спільну діяльність від 01.05.2013 р.; факт укладення цього договору відповідач не вважає доказом виникнення у позивача права користування спірними земельними ділянками, та виникнення у нього права на пред`явлення позову у даній справі;

- позивач не надав доказів реєстрації та взяття на облік договору про спільну діяльність віл 01.05.2013 р. та не надано доказів передачі земельних ділянок як вкладу у спільну діяльність;

- відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення, необхідні для застосування до відповідача відповідальності у вигляді стягнення збитків.

З цих підстав відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Щодо процесуальної позиції третьої особи, суд відзначає, що в підготовчому засіданні 21.03.2019 р. брав участь представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Селянського (фермерського) господарства "Поділля" Федорчук М.А., який заявив, що вважає заявлений позов обґрунтованим.

Окрім того, представник третьої особи пояснив суду, що препарат "Елюміс" не обов`язково вносити для знищення бур'янів. Таке рішення приймається суб`єктом господарювання самостійно. Культура кукурудзи має швидкий період росту, а тому внесення препарату "Елюміс" саме для знищення бур'янів в даному випадку не було обов`язковим.

Перевіркою доводів позивача та дослідженням матеріалів справи встановлено, що 01.05.2013 р. між позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" (сторона 1 договору про спільну діяльність, позивач, ТОВ "СФГ "Поділля") та третьою особою - Селянським (фермерським) господарством "Поділля" (сторона 2 договору) було укладено договір про спільну діяльність № 1/01-05/13, відповідно до умов якого його учасники домовились шляхом об`єднання своїх зусиль, матеріально-технічних ресурсів та майна спільно діяти у сфері сільськогосподарського виробництва для досягнення господарських цілей.

До обов`язків позивача як учасника договору про спільну діяльність та сторони 1, п.п. 3.1., 3.1.4., 3.1.7. договору зокрема було віднесено: обов`язок своєчасно та якісно організовувати обробку землі з метою виробництва сільськогосподарської продукції в обсягах, необхідних для отримання прибутку від її реалізації з дотриманням цільового призначення земельної ділянки; придбання посівного матеріалу, добрив, засобів захисту рослин та інших матеріалів і засобів, необхідних для досягнення цілей договору; проводити поставку необхідних матеріально-технічних ресурсів та основних засобів для виконання робіт.

Відповідно до п. 6.1. цього договору, вкладом позивача як сторони 1 - ТОВ "СФГ "Поділля" є грошові кошти, майно та трудова участь.

Пунктом 6.2. договору про спільну діяльність передбачено, що вкладом третьої особи як сторони 2 договору про спільну діяльність - СФГ "Поділля" - є право користування земельними ділянками площею 677,72 га, які розташовані на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та знаходяться у користуванні сторони 2.

Відповідно до положень п.п.п. 6.3.1, 6.3.2. договору про спільну діяльність, грошова оцінка вкладів сторін та їх пропорційне співвідношення визначено сторонами наступним чином: вклад сторони 1 оцінюється у 1485000,00 грн., що становить 99 відсотків; вклад сторони 2 оцінюється в 15000,00 грн., що становить 1 відсоток.

Термін дії цього договору, згідно з п. 11.2., закінчується 31 грудня 2017 року (а.с. 14-16, т.1).

Згідно довідки № 1178/08-10-22 від 25.07.2017 р., виданої Товариству з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" начальником Липовецького відділення Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області, договір про спільну діяльність від 01.05.2013 р. №1/01-05/13 перебував на обліку в Липовецькому відділенні Немирівської ОДПІ ГУ ДФС у Вінницькій області з 25.06.2013 р. по 11.11.2015 р. (а.с. 144, т.1).

Так, СФГ "Поділля" на правах оренди використовувало земельні ділянки (паї), що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області і належать наступним власникам земельних паїв (орендодавцям):

- ОСОБА_1 - земельна ділянка № 426 площею 2,8443 га, кадастровий НОМЕР_2;

- ОСОБА_2 - земельна ділянка № 428 площею 2,9010 га, кадастровий НОМЕР_3;

- ОСОБА_3 - земельна ділянка № 430 площею 2,9498 га, кадастровий НОМЕР_4;

- ОСОБА_4 - земельні ділянки № 432, 433 площею 5,1784 га, кадастровий НОМЕР_5;

- ОСОБА_5 - земельна ділянка № 442 площею 2,7358 га, кадастровий НОМЕР_6;

- ОСОБА_6 - земельна ділянка № 443 площею 2,9363 га, кадастровий НОМЕР_7;

- ОСОБА_7 - земельна ділянка № 447 площею 3,6581 га, кадастровий НОМЕР_8;

- ОСОБА_8 - земельна ділянка № 448 площею 3,5364 га, кадастровий НОМЕР_9;

- ОСОБА_9 - земельна ділянка № 449 площею 2,9964 га, кадастровий НОМЕР_10;

- ОСОБА_10 - земельна ділянка № 450 площею 2,9964 га, кадастровий НОМЕР_11;

- ОСОБА_11 - земельна ділянка № 457а площею 0,8438 га, кадастровий НОМЕР_12;

- ОСОБА_12 - земельна ділянка № 435 площею 2,9954 га, кадастровий НОМЕР_13;

- ОСОБА_13 - земельна ділянка № 453 площею 2,6580 га, кадастровий НОМЕР_14;

- ОСОБА_14 - земельна ділянка № 456 площею 2,5315 га, кадастровий НОМЕР_15;

- ОСОБА_15 - земельна ділянка № 457 площею 0,8438 га, кадастровий НОМЕР_16.

Також на підставі тимчасової угоди з громадянкою Бабич Г.І. про платне користування земельною ділянкою від 01.09.2014 р. та акту приймання-передачі від 01.09.2014 р., СФГ "Поділля" було користувачем земельної ділянки за № 434 загальною площею 2,9748 га, кадастровий НОМЕР_17 (а.с. 68-69, т.1).

Користування земельними ділянками на правах оренди з боку ТОВ "СФГ "Поділля" та СФГ "Поділля" в ході здійснення ними спільної діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, договорами оренди землі з власниками земельних ділянок, актами-приймання-передачі земельної ділянки (а.с.73-143, т.1).

07.05.2015 р. Комісією у складі постійної комісії з питань регулювання земельних ресурсів, реформування земельних відносин, екології, надзвичайних ситуацій та їх наслідків, здійснено обстеження поля № 14 площею 96,74 га, на якому знаходяться у приватній власності земельні частки (паї) громадян, які передані в оренду: СФГ "Скала" - 11,5198 га; ТОВ "СХК "Промислова група" - 2,5306 га; ТОВ "Граніт-3" - 25,3158 га; СФГ "Поділля" - 55,3289 га.

Як зазначено у складеному Комісією акті, під час обстеження виявлено, що дане поле засіяне соєю, частина якої обкаткована, а частина ні (а.с.17, т.1).

12.05.2015 р. державними інспекторами сільського господарства у Вінницькій області Жук А.Ю. та Чухно І.В. за участю землевпорядника Вахнівської сільської ради Липовецького району Дудченко Н.І. складено акт обстеження земельної ділянки №09/15 (а.с. 18-19, т.1).

Згідно вказаного акту проводилось обстеження земельної ділянки, яка знаходиться у полі №14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району за межами населеного пункту села Вахнівка. Обстеження земельної ділянки проведено у зв'язку з необхідністю перевірки дотримання вимог земельного законодавства ФГ "Скала" в особі голови Дзюби М.С. Загальна площа земельної ділянки 80,592 га. Площа на якій вчинено правопорушення становить 52,7456 га.

За результатами обстеження встановлено, що земельні ділянки №№ 426, 428, 430, 437, 436, 447, 442, 443, 448, 449, 450, 453, 456, 457 на полі №14 на території Вахнівської сільської ради загальною площею 52,7456 га знаходяться в оренді СФГ "Поділля" відповідно до укладених договорів оренди землі із власниками паїв та використовуються господарством для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

15.05.2015 р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області винесено припис реєстраційний №000002/15 (а.с. 20, т.1).

Вказаним приписом приписано у 30-ти денний термін усунути порушення вимог земельного законодавства, а саме звільнити самовільно зайняті земельні ділянки загальною площею 80,592 га, а саме площею 2,5306 га, що є користуванні ТОВ "СХК" Вінницька промислова група", 25,3158 га - ТОВ "Граніт-3" та 52,7456 га - СФГ "Поділля" привести їх у стан, придатний для використання за призначенням.

28.05.2015 р. державним інспектором сільського господарства у Вінницькій області Жук А.Ю. складено протокол про адміністративне правопорушення №000002/15 (а.с. 24, т.1). Зафіксовано, що ФГ "Скала" в особі голови Дзюби М.С. порушено вимоги земельного законодавства, зокрема ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

14.07.2015 р. першим заступником Головного державного інспектора сільського господарства у Вінницькій області винесено постанову №20/15, якою справу про адміністративне правопорушення, яке вчинено головою СФГ "Скала" Дзюбою М.С., закрито (а.с. 25, т.1).

Як слідує із постанови, голова ФГ "Скала" Дзюба М.С. порушив вимоги ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, а саме використовував приватизовані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (паї №№426, 428, 430, 437, 436, 447, 442, 443, 448, 449, 450, 453, 456, 457) на полі №14 на території Вахнівської сільської ради загальною площею 80,592 га, які передані власниками в оренду ТОВ "Граніт-3", СФГ "Поділля", ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".

При цьому виданий Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області припис під реєстраційним №000002/15 від 15.05.2015 р. оскаржувався відповідачем - "ФГ "Скала", на підтвердження чого відповідачем надано копію позовної заяви до адміністративного суду (а.с. 184-190, т.1).

Законність припису, який позивач зокрема обґрунтовує свої позовні вимоги про стягнення збитків у даній справі, була предметом судового розгляду в адміністративній справі №902/1766/17-а.

Так, ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. даний позов залишено без розгляду. Суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено поважності причин пропуску строку на звернення до суду.

Фермерське господарство "Скала" з таким рішенням не погодилось та оскаржило ухвалу від 05.12.2017 р. в апеляційному порядку.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 31.01.2018 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Скала" задоволено. Ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 05.12.2017 р. скасовано, справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Фермерське господарство "Скала" подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати таке рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 р. апеляційну скаргу Фермерського господарства "Скала" задоволено частково. Рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 р. змінено в мотивувальній частині. В іншій частині рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 27.06.2018 р. залишено без змін.

Як зазначено в постанові Вінницького апеляційного адміністративного суду від 26.09.2018 р., "колегія суддів приходить до висновку, що відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, за результатом проведеної перевірки та встановлених порушень, діяв правомірно, з дотриманням вимог чинного законодавства, що регулює спірне питання. Вказане підтверджується матеріалами справи, наданими доказами та поясненнями учасників судового процесу".

У постанові також зазначено про те, що: "Судом першої інстанції, в мотивувальній частині оскаржуваного рішення не надано оцінку правомірності прийняття припису №000002/15, чим, на думку суду апеляційної інстанції, порушено норми матеріального та процесуального права."

Таким чином, станом на час розгляду у суді справи № 902/788/17 винесений 15.05.2015 р. Державною інспекцією сільського господарства у Вінницькій області припис № 000002/15 є чинним.

Також на підтвердження суми понесених збитків позивачем надано бухгалтерську довідку від 01.07.2016 р. за підписом бухгалтера ТОВ "СФГ "Поділля" Будняк Г.А. (а.с. 28, т.1) про те, що "в зв'язку із знищенням посівів сої у 2015 році на полі № 14 площею 52,7456 га були понесені наступні витрати:

1. Акт № 18-06-2015 від 18.06.2015 р. - Дискування - 25896,00 грн. - згідно договору №29/05-2015 від 29.05.2015 року.

2. Акт № 22-06-2015 від 22.06.2015 р. - Культивація - 23295,79 грн. - згідно договору №29/05-2015 від 29.05.2015 року.

3. Акт № 30-06-2015 від 30.06.2015 р. - Внесення "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої - 23 370,19 грн. - згідно договору №29/05-2015 від 29.05.2015 року.

4. Акт на списання ТМЦ № 30/06-15/х - 98277,39 грн. - згідно договору поставки №1300006056 від 01.01.2015 року.

Також було придбано гербіцид "Елюміс 105 OD, МД" згідно догoвopy поставки №1300006056 від 01.01.2015 року та накладної № 108 від 18.06.2015 року.".

Позивачем надано до матеріалів справи договір від 29.05.2019 р. за № 29/05-2015 на виконання сільськогосподарських робіт, укладений між ТОВ "СФГ "Поділля" та ТОВ "Вінницяагропроектбуд" (а.с. 29-30, т.1).

Згідно умов цього договору, ТОВ СФГ "Поділля", як замовник, доручило виконавцю - ТОВ "Вінницяагропроектбуд" виконати сільськогосподарські роботи в с. Вахнівка Липовецького району Вінницької області. Конкретні межі земельних ділянок, на яких повинні бути виконані сільськогосподарські роботи, надаються замовником на адресу виконавця в процесі виконання останнім своїх зобов'язань за договором (п. 1.4. договору).

18.06.2015 р. сторони уклали додаткову угоду про внесення змін до договору №29/05-2015 від 29.05.2015 р. (а.с. 53, т.1) про те, що замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання виконати сільськогосподарські роботи на ділянках №№435, 434, 433, 432, 426, 428, 430, 437, 438, 436, 447, 443, 442, 448, 449, 450, 453, 456, 457, 457а, 457б загальною площею 56,3766 га, що знаходяться на полі № 14 на території Вахнівської сільської ради Липовецького району Вінницької області (а.с. 53, т.1).

Конкретного переліку та видів сільськогосподарських робіт, які повинен виконати виконавець, договір та додаткова угода до нього не містять.

У ході виконання даного договору його сторонами обопільно підписано наступні акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) (а.с. 31-33, т.1):

- № 18-06-15 від 18.06.2015 р. про виконання робіт з дискування на площі 52 га загальною вартістю 25896,00 грн.;

- № 22-06-15 від 18.06.2015 р. про виконання робіт з культивації на площі 52 га загальною вартістю 23295,79 грн.;

- № 30-06-15 від 30.06.2015 р. про виконання робіт з внесення "Елюміс 105 OD, МД" для знищення посіву сої на площі 52 га загальною вартістю 23370,19 грн.

Платіжним дорученням № 693 від 13.08.2015 р. ТОВ "СФГ "Поділля" перерахувало на користь ТОВ "Вінницяагропроектбуд" 164825,28 грн. в якості оплати послуг у рослинництві, рахунок № 13/08-1 від 13.08.2015 р. (а.с. 40, т.1).

Згідно укладеного 01.01.2015 р. договору поставки № 1300006056 з ТОВ "Суффле Агро", позивач - ТОВ "СФГ "Поділля" придбавало сільськогосподарські товари, в т.р. засоби захисту рослин (а.с.34-36).

По видатковій накладній № 519000313 від 18.06.2015 р. (а.с. 37-38, т.1) позивач отримав від ТОВ "Суффле Агро Україна" засоби захисту рослин, в т.р. "Елюміс 105 OD, МД" на суму 98277,39 грн.

Платіжним дорученням № 854 від 30.10.2015 р. ТОВ "СФГ "Поділля" перерахувало на користь ТОВ "Суффле Агро Україна" 596021,30 грн. оплати за засоби захисту рослин по договору поставки № 1300006056 від 01.01.2015 р. (а.с. 41, т.1).

Таким чином, позивач включив до складу заявленої до стягнення суми збитків наступні витрати: дискування 52 га землі вартістю 25896,00 грн., культивацію 52 га землі вартістю 23295,79 грн., внесення препарату "Елюміс 105 OD, МД" вартістю 23 370,19 грн. та списання на суму 98277,39 грн. гербіциду "Елюміс 105 OD, МД", який було придбано згідно догoвopy поставки №1300006056 від 01.01.2015 року та накладної № 108 від 18.06.2015 року

Позивач звертався до відповідача з письмовою вимогою про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн. (лист № 33 від 11.09.2017 р., а.с. 49-50, т.1). Позивач обґрунтовував свою вимогу тим, що поніс збитки через матеріальні витрати на відновлення стану земельних ділянок, які було засіяно соєю ФГ "Скала".

Дана вимога залишена відповідачем без задоволення, а вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з позовом до суду про стягнення з відповідача збитків.

Вирішуючи питання про обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Водночас, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанова Верховного Суду України від 20.12.2010 р. у справі № 06/113-38).

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Застосування цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, тобто для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Отже, вимоги про стягнення завданих збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо позивач доведе кожний з елементів складу правопорушення.

У роз'ясненні Вищого господарського суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 р. "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків (відшкодування шкоди), господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності, а саме наявність правил поведінки, встановленого законом або договором; наявність факту порушення такого правила поведінки винною особою; наявність збитків у потерпілої особи; наявність безпосереднього причинно-наслідкового зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони.

Відповідно до частини 1 пункту 8 статті 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів.

Збитками відповідно до пункту 1 частини 2 статті 22 Цивільного кодексу України, зокрема, є втрати, які особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Право на відшкодування завданих збитків виникає при наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права чи інтересу; завдання збитків, причинного зв'язку між порушенням права та збитками, наявність винної поведінки.

Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною шкоди, коли вона прямо (безпосередньо) пов'язана зі збитками.

Відшкодування збитків є видом відповідальності учасників цивільних правовідносин за шкоду, яка є негативним наслідком правопорушення. При цьому, враховано, що збиток - це грошова оцінка шкоди, яка підлягає відшкодуванню за неможливості, недоцільності або у разі відмови потерпілого від відшкодування шкоди в натурі.

Відповідно до частини 1 статті 22, частини 1 статті 623 Цивільного кодексу України відшкодуванню підлягають збитки, що завдані правопорушенням. Тобто відшкодуванню підлягають збитки, які знаходяться у причинному зв'язку з правопорушенням. За таких умов визнається, що причинний зв'язок між порушенням та збитками має бути безпосереднім або прямим.

Вимоги про стягнення збитків можуть бути задоволені лише у випадку, якщо буде доведено кожний з елементів складу правопорушення.

Недоведення хоча б одного з них виключає можливість задоволення вимоги про стягнення збитків.

Зазначені статті визначають загальну норму щодо відшкодування збитків внаслідок наявності складу цивільного правопорушення: порушення цивільного права; завдання збитків та причинний зв'язок між порушенням права та збитками. При наявності таких обставин в особи виникає право відшкодування завданих збитків.

Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона.

Суб'єктом є боржник; об'єктом-правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між противоправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї противоправної поведінки і її наслідків. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання взятих ним на себе зобов'язань, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Як зазначалося по тексту рішення вище, відсутність одного з елементів складу цивільного правопорушення, які утворюють склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за заподіяну шкоду, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Господарський суд зауважує, що будь-яке надане законом право підлягає реалізації у передбачений цим законом спосіб.

Разом з тим, виходячи з представлених сторонами доказів, на думку суду, позивачем не надано переконливих доказів того, що саме з вини відповідача понесені витрати на заявлену до стягнення суму.

Так, судом було досліджено властивості препарату "Елюміс", який, як твердив позивач, він використав для знищення посівів сої.

Згідно з отриманої із загальнодоступних джерел паспорту та описів властивостей даного препарату, засіб захисту рослин "Еломіс 105 ОD, МД" відноситься до класу гербіцидів та використовується як комплексне рішення проти бур`янів у кукурудзі .

Препарат застосовується при вирощуванні культури кукурудзи, спектр дії - однорічні і багаторічні злакові та дводольні бур`яни, за внесення - обприскування під час вегетації у фазі від 2-х до 4-х листків кукурудзи включно.

Окрім того, технологія вирощування кукурудзи передбачає, що обробіток ґрунту є одним із базових та найбільш витратних елементів вирощування кукурудзи. Найбільший рівень урожайності кукурудза формує при розміщенні її посівів на полях, де здійснено глибокий основний обробіток ґрунту, що сприяє ефективному накопиченню вологи та зумовлюється морфологічною будовою її кореневої системи. Кукурудза має підвищені вимоги до аерації ґрунту, оптимальні параметри якої забезпечує традиційна глибока оранка або енергоощадний безполицевий чизельний обробіток. Весняний передпосівний обробіток ґрунту в усіх зонах вирощування кукурудзи передбачає максимальне збереження вологи, створення пухкого посівного шару на зораних площах. Ранньовесняне закриття вологи і вирівнювання здійснюють при настанні фізичної стиглості ґрунту. Вирівнювання проводиться під кутом 45-50 градусів до напряму основного обробітку На незораних з осені площах навесні доцільно проводити обробіток ґрунту важкими дисковими знаряддями або протиерозійними культиваторами на глибину 12-14 см. Кукурудза досить вимоглива до підвищеного мінерального живлення.

Суд вважає, що проведені позивачем та третьою особою роботи з дискування, культивації та внесення гербіциду "Елюміс" були обов'язковими для отримання урожаю кукурудзи і не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з тим фактом, що відповідач засіяв земельні ділянки соєю. Тобто, роботи проводились не на усунення шкідливих наслідків дій відповідача, а на виконання поставленого завдання спільної діяльності - вирощування урожаю кукурудзи. Роботи, які позивач обґрунтовує як збитки, проводились би незалежно від необхідності знищення посівів сої відповідача.

Судом не встановлено наявності причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями відповідача та витратами позивача.

З огляду на не доведення позивачем того факту, що витрати були ним понесені саме на усунення наслідків дій відповідача, а не задля отримання запланованого урожаю кукурудзи, господарський суд приходить до висновку, що у позивача не виникло права на відшкодування збитків, встановлене ст. 779 Цивільного кодексу України.

Господарський суд дійшов висновку про недоведеність завданих позивачу збитків та причинно-наслідкового зв'язку як обов`язкових елементів складу цивільного правопорушення, тобто що витрати на дискування, культивацію та внесення препарату "Елюміс" викликані виключно незаконними діями відповідача, а не були необхідними для позивача та третьої особи за звичайних умов.

На переконання суду, не існує прямого і безпосереднього та об'єктивно існуючого взаємозв'язку між витратами позивача, які він вимагає відшкодувати йому як збитки, з протиправними діями відповідача . Це в свою чергу, свідчить про відсутність складу цивільного правопорушення та має наслідком необхідність відмови з підстав, наведених у позові , в задоволенні вимог про стягнення заявлених збитків.

Наведене не позбавляє права позивача на відшкодування збитків з інших підстав.

Господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

При цьому суд визнає непідтвердженими доводи відповідача проти позову, викладені у відзиві на позов, окрім посилання на необхідність наявності всіх елементів складу цивільного правопорушення для стягнення збитків.

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводам, наведених сторонами по справі в обґрунтування власної правової позиції, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо необхідності відмови у задоволенні позовних вимог.

При цьому, вирішуючи даний спір по суті, суду не вбачалося за необхідне призначати по даній справі судову економічну експертизу з питань бухгалтерського та податкового обліку з огляду на висновки, до яких дійшов суд в процесі розгляду справи, як про відсутність збитків взагалі, так і правових підстав для їх стягнення.

З огляду на усе вищевикладене, враховуючи, що під час розгляду справи не знайшло свого підтвердження заподіяння відповідачем збитків позивачу, у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Виходячи із оцінки наявних у справі доказів на предмет їх належності, допустимості, достовірності, достатності, а також із дослідження кожного із них окремо та у сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного, об'єктивного з'ясування обставин справи, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

Слід звернути увагу, що при прийнятті рішення суд керувався таким.

Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Частиною 2 вказаної статті визначено, що законним є рішення, ухвалене господарським судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Згідно із ч. 4 ст. 4 ГПК України суд, зокрема, застосовує практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Як визначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України", яке 10.05.2011 року набрало статусу остаточного, одним із критеріїв обґрунтованості судового рішення є те, щоб продемонструвати сторонами, що вони почуті.

В рішеннях Європейського суду з прав людини наголошується про те, що правосуддя має не тільки чинитися, також має бути видно, що воно чиниться. На кону стоїть довіра, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі "Де Куббер проти Бельгії" від 26.10.1984 року та рішення у справі "Кастілло Альгар проти Іспанії" від 28.10.1998 року).

З огляду на те, що судом детально досліджено усі наявні у справі матеріали, розглянуто та заслухано доводи усіх учасників процесу та не залишено поза увагою жодний їхній аргумент, у суду наявні правові підстави вважати прийняте рішення законним та обґрунтованим, з огляду на що у сторін не повинно виникнути сумнівів, що вони почуті.

Таким чином, рішення господарського суду відповідає завданням господарського судочинства, що цілком узгоджується із положеннями ст. 2 та ч. 3 ст. 236 ГПК України.

Що стосується розподілу судових витрат, то в силу положень ст. 129 ГПК України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати несе позивач.

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 221, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СФГ "Поділля" до Фермерського господарства "Скала" про відшкодування збитків в сумі 170839,37 грн. відмовити повністю.

2. Згідно з приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

3. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 03 червня 2019 р.

Головуючий суддя Колбасов Ф.Ф.

Судді: Маслій І.В.

Тварковський А.А.

віддрук. 4 прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу (вул. М. Оводова, 38, к. 307, 21050, м. Вінниця);

3 - відповідачу (вул. Соборна, 14, с. Вахнівка, Липовецький район, Вінницька область, 22524);

4 - третій особі СФГ "Поділля" (22512, Вінницька область, Липовецький район, с. Нова Прилука, вул. К. Маркса, буд. 23).