Рішення

від 27.05.2019 по справі 908/864/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 15/74/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2019 Справа № 908/864/19

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Горохова Ігоря Сергійовича, розглянувши матеріали

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, 54001, м. Миколаїв, вул. Нікольська, 73 в інтересах держави в особі: Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, 54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг", 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 1-а

про стягнення коштів

за участі секретаря судового засідання Осоцького Д.І.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури - Тронь Г.М., прокурор відділу прокуратури Запорізької області, посвідчення №035881 від 05.10.2015;

від позивача - не з`явився;

від відповідача - не з`явився.

Суть спору:

11.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, м. Миколаїв в інтересах держави в особі Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, м. Миколаїв до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг", м. Запоріжжя про стягнення штрафних санкцій у розмірі 96 810,80 грн, з яких: пеня за прострочення виконання зобов`язання щодо строків здачі робіт у розмірі 47 845,80 грн, штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів у розмірі 48 965,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на приписи ст. 131 1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 525, 526, 530, 612, 625, 628 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст. 53, 162-164 ГПК України. При цьому вказує, що всупереч умов договору про закупівлю товару за державні кошти № 308 від 11.04.2018 укладеного між Департаментом житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, м. Миколаїв і Товариством з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг", товар на виконання умов договору був поставлений відповідачем з порушенням строків визначених договором. Прострочення виконання зобов`язання щодо строків поставки товару за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені в розмірі 47 845,80 грн та штрафу в розмірі 48 965,00 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2019, справу № 908/864/19 передано на розгляд судді Горохову І.С.

Ухвалою суду від 15.04.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/864/19, присвоєно справі номер провадження 15/74/19. Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 14.05.2019 о/об 10 год. 00 хв.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (ч. 1 ст. 252 ГПК).

Ухвалою суду від 14.05.2019 відкладався розгляд справи у порядку спрощеного провадження на 27.05.2019 об 11 год. 30 хв.

Розгляд справи відповідно до вимог ст. 222 ГПК України здійснювався за допомогою звукозаписувального технічного засобу, а саме, програмно - апаратного комплексу "Оберіг".

Прокурор підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові.

Представник позивача у призначене судове засідання не з`явився, надіслав на адресу господарського суду заяву від 20.05.2019 про розгляд справи без уповноваженого представника позивача, у зв`язку зі складністю забезпечити явку представника у судове засідання. Позовні вимоги заступника Миколаївської місцевої прокуратури №1 підтримав у повному обсязі та наполягає на їх задоволенні.

Відповідач до судового засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому порядку шляхом направлення на юридичну адресу ухвал суду від 15.04.2019, 14.05.2019. Вимоги ухвал суду не виконав, письмового відзиву на позов не надав.

У матеріалах справи міститься заява відповідача про ознайомлення з матеріалами справи № 908/864/19, та відмітка 23.05.2019 представника за довіреністю № 0001 від 23.05.2019 Стадніченка О.В.

Згідно із ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

В судому засіданні 27.05.2019 судом, в порядку ст. 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення, судом оголошено, що повний текст рішення буде складено протягом 5 днів.

Заслухавши доводи представника прокуратури та дослідивши надані сторонами докази, суд установив наступне.

11.04.2018 між Департаментом житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради (Замовник, позивач у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" (Постачальник, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 308, за умовами якого постачальник зобов`язався протягом 2018 року у визначений строк поставити, а замовник прийняти та оплатити товар зазначений у цьому договорі у відповідності до технічного завдання тендерної документації.

Найменування товару ДК 021:2015: (44610000-9) - цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (бункер-накопичував для збору твердих відходів). Кількість та якість товару: 25 од та відповідно до технічного завдання тендерної документації і вимог чинного законодавства; гарантія не менше 3 років з дати оформлення та підписання акту прийому-передачі (п. п. 1.1, 1.2 Договору).

Ціна договору ціна тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі становить 699 500,00 гривень у т.ч. ПДВ 116 583,33 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка на оплату, після підписання сторонами акту приймання-передачі товару. До рахунка додається: акт приймання-передачі та видаткова накладна на товар.

Пунктом 5.1Договору сторони визначили строк поставки товару до 25.05.2018.

Згідно із п. п. 6.3.1 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару в строки, встановлені договором про закупівлю.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 (п. 10.1 Договору).

12.02.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №1357/08.01.01-18/40/18, в якій позивач просив відповідача сплатити пеню та штраф у сумі 96 810,80 грн. за порушення умов договору щодо постачання товару, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача. Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав, кошти не сплатив.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної поставки товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 47 845,80 грн. - пені за період 26.05.2018 по 10.09.2018 та 48 965,00 грн. - штрафу у розмірі 7 % від вартості товару.

Згідно зі ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про закупівлю товарів за державні кошти №308 від 11.04.2018, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

Згідно із частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Відповідно до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України унормовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Як зазначено судом вище, умовами укладеного договору, передбачено, що постачальник зобов`язується поставити замовникові товар, зазначений у пункті 1.2. та у специфікації товару (додаток № 1 до договору), замовник зобов`язується прийняти та оплатити такий товар.

Додатком № 1 до договору про закупівлю товару за державні кошти №308 від 11.04.2018, сторони погодили Специфікацію товару бункер-накопичувач (зйомний контейнер під ланцюговий зачіп) для збору твердих відходів об`ємом - 10 м3 (арт.:KKG-LOD-10K) у кількості 25 штук на загальну вартість 699 500,00 гривень, у т.ч. ПДВ 116 583,33 гривень.

Кінцевий термін поставки товару за договором № 308 від 11.04.2018 є 25.05.2018.

Поставка підтверджується рахунками на оплату № 43 від 02.07.2018 кількість 6 шт. на суму 167 880,02 грн, № 47 від 12.07.2018 кількість 6 шт. на суму 167 880,02 грн, № 52 від 09.08.2018 кількість 6 шт. на суму 167 880,02 грн, № 57 від 11.09.2018 кількість 7 шт. на суму 195 859,86 грн та видатковими накладними № 39 від 02.07.2018 на суму 167 880,02 грн, № 44 від 12.07.2018 на суму 167 880,02 грн, № 50 від 09.08.2018 на суму 167 880,02 грн, № 54 від 11.09.2018 на суму 195 859,86 грн.

Акти приймання-передачі товару підписані акт № 1 від 02.07.2018 на суму 167 880,02 грн, акт № 2 від 12.07.2018 на суму 167 880,02 грн, акт № 3 від 09.08.2018 на суму 167 880,02 грн, акт №4 від 11.09.2018 на суму 195 859,86 грн.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 7.2. договору, сторони визначили відповідальність сторін за договором, а саме у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (частини перша, друга статті 217 ГК).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Зазначене кореспондується з нормами ст. 617 Цивільного кодексу України згідно якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Оскільки ТОВ "Абітек-Інжиніринг" не виконало зобов`язання за договором щодо поставки бункерів-накопичувачів для збору твердих побутових відходів в кількості 25 одиниць у строк до 25.05.2018, є таким що прострочило зобов`язання за договором.

Пунктом 2 статті 231 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Крім того, суд відзначає, що у випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином, чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 30.05.2011 у справі № 42/252, від 27.04.2012 у справі № 06/5026/1052/2011 та від 09.04.2012 у справі № 20/246-08, а також у постанові Вищого господарського суду України від 16.02.2016 у справі № 910/20528/15.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 47 845,80 грн - пені за період 26.05.2018 по 10.09.2018 та 48 965,00 грн - штрафу у розмірі 7 % від вартості товару.

Відповідно до ст.ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивачем надано всі належні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог.

Відповідачем не спростовано доводів позивача.

Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 47 845,80 грн. - пені за період 26.05.2018 по 10.09.2018 та 48 965,00 грн. - штрафу у розмірі 7 % від вартості товару підлягають задоволенню.

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 232, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

вирішив

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 1-а, ідентифікаційний код юридичної особи 35215543) на користь Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради (54030, м. Миколаїв, вул. Адмірала Макарова, 7, ідентифікаційний код юридичної особи 03365707, р/р 35420138033487, УДСКУ м. Миколаєва Миколаївської області, МФО 826013) пеню за прострочення виконання зобов`язання в сумі 47 845,80 грн (сорок сім тисяч вісімсот сорок п`ять гривень 80 коп), штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів в сумі 48 965,00 грн (сорок вісім тисяч дев`ятсот шістдесят п`ять гривень 00 коп). Видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" (69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, 1-а, ідентифікаційний код юридичної особи 35215543) на користь Прокуратури Миколаївської області (ідентифікаційний код юридичної особи 02910048, р/р 35215058000340, банк ДКСУ м. Києва, МФО 820172) судовий збір у розмірі 1921,00 грн (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривня 00 коп). Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України 03 червня 2019 року.

Суддя І. С. Горохов