Постанова від 07.11.2019 по справі 908/864/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.11.2019 року м.Дніпро Справа № 908/864/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чус О.В.

судді : Кузнецов В.О., Вечірко І.О.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи апеляційну скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" на рішення господарського суду Запорізької області від 27.05.2019р., повний текст рішення оформлено і підписано - 03.06.2019, суддя Горохов І.С., у справі

за позовом Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, м.Миколаїв, в інтересах держави в особі: Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, м. Миколаїв

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг", м.Запоріжжя,

про стягнення штрафних санкцій у розмірі 96 810,80 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог та рішення суду.

11.04.2019 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Заступника керівника Миколаївської місцевої прокуратури № 1, м. Миколаїв в інтересах держави в особі Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, м. Миколаїв до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг", м. Запоріжжя про стягнення штрафних санкцій у розмірі 96 810,80 грн, з яких: пеня за прострочення виконання зобов`язання щодо строків здачі робіт у розмірі 47 845,80 грн, штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів у розмірі 48 965,00 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилався на приписи ст.1311 Конституції України, ст.23 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 525, 526, 530, 612, 625, 628 ЦК України, ст.ст. 230, 231 ГК України, ст.ст. 53, 162-164 ГПК України. При цьому вказує, що всупереч умов договору про закупівлю товару за державні кошти № 308 від 11.04.2018 укладеного між Департаментом житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради, м. Миколаїв і Товариством з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг", товар на виконання умов договору був поставлений відповідачем з порушенням строків визначених договором. Прострочення виконання зобов`язання щодо строків поставки товару за договором є підставою для покладення на останнього додаткової відповідальності у вигляді пені в розмірі 47 845,80 грн та штрафу в розмірі 48 965,00 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 27.05.2019р. у справі №908/864/19 позов задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" на користь Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради пеню за прострочення виконання зобов`язання в сумі 47 845,80 грн, штраф за прострочення виконання робіт понад 30 днів в сумі 48 965,00 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" на користь Прокуратури Миколаївської області судовий збір у розмірі 1921,00 грн.

Рішення суду мотивовано правомірністю заявлених позовних вимог щодо стягнення 96810,80грн. штрафних санкцій за Договором №308 від 11.04.2018 документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі.

Доводи та вимоги апеляційної скарги.

Не погодившись із зазначеним рішенням від 27.05.2019, Товариство з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення господарського суду, якою просить суд оскаржуване рішення скасувати, ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

За твердженням скаржника, вказане рішення прийнято судом першої інстанції з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки при розгляді спору, суд не надав належної оцінки повноваження прокурора при звернені до суду з заявленими позовними вимогами, а саме, не з`ясував, які є законні підстави у Заступника керівника Миколаївської міської прокуратури №1 представляти інтереси держави в особі Департаменту житлового-комунального господарства Миколаївської сільської ради, та не дослідив питання, в чому полягає загроза договірних правовідносин сторін саме для державних інтересів.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2019 для розгляду цієї справи визначено колегію суддів у складі головуючого судді Чус О.В., суддів Кузнецова В.О., Вечірка І.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" залишено без руху та надано можливість усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 19.07.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, згідно положень ч. 13 ст.8, ч.ч.1,10 ст. 271 ГПК України розгляд справи здійснено у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без повідомлення (виклику) учасників справи.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 18.09.2019 зупинено розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" до розгляду Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.10.2019 провадження у справі №908/864/19 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" поновлено.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції

11.04.2018 між Департаментом житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради (Замовник, позивач у справі) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" (Постачальник, відповідач у справі) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № 308, за умовами якого постачальник зобов`язався протягом 2018 року у визначений строк поставити, а замовник прийняти та оплатити товар зазначений у цьому договорі у відповідності до технічного завдання тендерної документації.

Найменування товару ДК 021:2015: (44610000-9) - цистерни, резервуари, контейнери та посудини високого тиску (бункер-накопичував для збору твердих відходів). Кількість та якість товару: 25 од та відповідно до технічного завдання тендерної документації і вимог чинного законодавства; гарантія не менше 3 років з дати оформлення та підписання акту прийому-передачі (п. п. 1.1, 1.2 Договору).

Ціна договору ціна тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі становить 699 500,00 гривень у т.ч. ПДВ 116 583,33 грн. (п. 3.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред`явлення постачальником рахунка на оплату, після підписання сторонами акту приймання-передачі товару. До рахунка додається: акт приймання-передачі та видаткова накладна на товар.

Пунктом 5.1Договору сторони визначили строк поставки товару до 25.05.2018.

Згідно із п. п. 6.3.1 Договору передбачено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару в строки, встановлені договором про закупівлю.

Цей договір набирає чинності з моменту підписання і діє до 31.12.2018 (п. 10.1 Договору).

Додатком № 1 до договору про закупівлю товару за державні кошти №308 від 11.04.2018, сторони погодили Специфікацію товару бункер-накопичувач (зйомний контейнер під ланцюговий зачіп) для збору твердих відходів об`ємом - 10 м3 (арт.:KKG-LOD-10K) у кількості 25 штук на загальну вартість 699 500,00 гривень, у т.ч. ПДВ 116 583,33 гривень.

Поставка підтверджується рахунками на оплату № 43 від 02.07.2018 кількість 6 шт. на суму 167 880,02 грн, № 47 від 12.07.2018 кількість 6 шт. на суму 167 880,02 грн, № 52 від 09.08.2018 кількість 6 шт. на суму 167 880,02 грн, № 57 від 11.09.2018 кількість 7 шт. на суму 195 859,86 грн та видатковими накладними № 39 від 02.07.2018 на суму 167 880,02 грн, № 44 від 12.07.2018 на суму 167 880,02 грн, № 50 від 09.08.2018 на суму 167 880,02 грн, № 54 від 11.09.2018 на суму 195 859,86 грн.

Акти приймання-передачі товару підписані акт № 1 від 02.07.2018 на суму 167 880,02 грн, акт № 2 від 12.07.2018 на суму 167 880,02 грн, акт № 3 від 09.08.2018 на суму 167 880,02 грн, акт №4 від 11.09.2018 на суму 195 859,86 грн.

Відповідно до п. 7.2. договору, сторони визначили відповідальність сторін за договором, а саме у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Оскільки ТОВ "Абітек-Інжиніринг" не виконало зобов`язання за договором щодо поставки бункерів-накопичувачів для збору твердих побутових відходів в кількості 25 одиниць у строк до 25.05.2018, є таким що прострочило зобов`язання за договором.

12.02.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №1357/08.01.01-18/40/18, в якій позивач просив відповідача сплатити пеню та штраф у сумі 96 810,80 грн. за порушення умов договору щодо постачання товару, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача.

Відповідач на вищезазначену претензію відповіді не надав, кошти не сплатив.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором в частині своєчасної поставки товару стала підставою звернення позивача до суду з вимогою про стягнення з відповідача 47 845,80 грн. - пені за період 26.05.2018 по 10.09.2018 та 48 965,00 грн. - штрафу у розмірі 7 % від вартості товару.

Суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок пені та штрафу і встановив, що суми відповідають вимогам законодавства, зокрема розраховані з моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання, а тому визнаються обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача 47 845,80 грн - пені за період 26.05.2018 по 10.09.2018 та 48 965,00 грн - штрафу у розмірі 7 % від вартості товару.

Предметом даного спору є стягнення штрафних санкцій за порушення строків поставки товару у кількості 25 одиниць у строк до 25.05.2018р. на суму 96 810,80грн.

В рамках даного провадження апеляційний суд не оцінює склад правопорушення, необхідний для відшкодування штрафних санкцій, оскільки це не є доводами апеляційної скарги.

Апелянт не погоджується із рішенням місцевого господарського суду, посилаючись на ненаданням місцевим господарським судом мотивів відхилення посилань відповідача на відсутність обставин та обґрунтування прокурором необхідності здійснювати представництво у цьому спорі.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта.

Застосоване законодавство та висновки апеляційного суду.

Відповідно до вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до положень ст.ст. 74, 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засіданні з урахуванням обставин справи в їх сукупності, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України у редакції, чинній на час звернення позивача до суду, на прокуратуру покладається, зокрема, представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про прокуратуру" прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту, зокрема, загальних інтересів суспільства та держави.

У випадках, визначених Законом, на прокуратуру покладається функція з представництва інтересів громадянина або держави в суді (пункт 2 частини першої статті 2 Закону).

Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятої 19 вересня 2012 року на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає в тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

Європейський суд з прав людини звертав увагу на те, що сторонами цивільного провадження є позивач і відповідач. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великої кількості громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі "Менчинська проти Росії" ( Menchinskaya v. Russia) , заява № 42454/02, пункт 35).

Згідно зі статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Відповідно до частин 3-5 статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як встановлено положеннями ст.ст.526, 525 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 7.2. договору, сторони визначили відповідальність сторін за договором, а саме у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань при закупівлі товару за бюджетні кошти постачальник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня) у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Колегія суддів поділяє висновки місцевого суду, що оскільки ТОВ "Абітек-Інжиніринг" не виконало зобов`язання за договором щодо поставки бункерів-накопичувачів для збору твердих побутових відходів в кількості 25 одиниць у строк до 25.05.2018, є таким що прострочило зобов`язання за договором.

За таких обставин, місцевий суд дійшов вірного висновку, що сторони за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення зобов`язань за договором, беручи до уваги той факт, що дані зобов`язання з приводу поставки товару не є грошовими зобов`язаннями та положення щодо обмеження розміру штрафних санкцій законом на них не поширюються.

Отже, матеріалами справи підтверджується неналежне виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг" зобов`язань за договором №308 від 11.04.2018 та порушення строків поставки товару.

При цьому, хоч зобов`язання і не було виконано у строки встановлені договором (до 25.05.2018 включно) Департамент житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради неналежно виконував свої повноваження щодо вжиття заходів зі стягнення штрафних санкцій, що спричиняло ненадходження коштів до місцевого бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.02.2019 Миколаївською місцевою прокуратурою № 1 було направлено до Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради лист №(15-31)5-15вих-19, в якому зазначено щодо встановлення факту порушення умов договору №308 від 11.04.2018 та необхідність повідомлення прокуратури про, зокрема, самостійне звернення до суду з відповідним позовом (а.с.37)

12.02.2019 позивачем направлено на адресу відповідача претензію №1357/08.01.01-18/40/18, в якій позивач просив відповідача сплатити пеню та штраф у сумі 96 810,80 грн. за порушення умов договору щодо постачання товару, шляхом перерахування коштів на рахунок позивача (а.с.20).

Отже, звернення позивача до відповідача з претензією було здійснено вже після того, як прокуратурою виявлено порушення умов договору №308 від 11.04.2018. В той же час, позивач самостійно не звернувся до суду з відповідним позовом.

Таким чином, у цьому випадку необхідність захисту інтересів держави прокурором полягає у необхідності відновлення законності та справедливої рівноваги між інтересами суспільства (у цьому випадку - місцевої громади) й відповідача, стягнення штрафних санкцій та відновлення порушеного порядку сплати коштів до місцевого бюджету. Органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами (стаття 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Апеляційний господарський суд вважає підтвердженими матеріалами справи, що орган місцевого самоврядування неналежно виконував свої повноваження щодо стягнення штрафних санкцій до місцевого бюджету, у зв`язку із чим у прокурора виникли обґрунтовані підстави для захисту інтересів Департаменту житлово - комунального господарства Миколаївської міської ради та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

Вказане підтверджується правовими позиціями викладеними у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 587/430/16-ц від 26.06.2019 та у справі №903/129/18 від 15.10.2019.

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по розгляду апеляційної скарги відносяться на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282, 287, 288 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Абітек - Інжиніринг"-залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 27.05.2019 у справі №908/864/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню у касаційному порядку.

Головуючий суддя О.В. Чус

Суддя І.О. Вечірко

Суддя В.О. Кузнецов