Постанова

від 31.05.2019 по справі 916/2427/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 916/2427/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Дроботової Т. Б. - головуючого, Кушніра І. В., Чумака Ю. Я.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Касібус"

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 (судді: Богацька Н. С.,. Принцевська Н. М., Ярош А. І.) і рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2018 (суддя Цісельський О.В.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрюгстрой"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Касібус"

про стягнення грошових коштів,

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Касібус"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектрюгстрой"

про стягнення грошових коштів,

ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст і підстави позовних вимог

1.1. У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Спектрюгстрой" (далі - ТОВ "Спектрюгстрой") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Касібус" (далі - ТОВ "Касібус") про стягнення заборгованості за поставлений згідно з договором від 03.04.2017 № 02/04 товар у сумі 192 113,44 грн.

1.2. Позовні вимоги із посиланням на положення статей 526, 530 Цивільного кодексу України обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору поставки бетону від 03.04.2017 № 02/04 у частині розрахунків за отриманий товар, з посиланням на його неналежну якість.

1.3. У жовтні 2017 року ТОВ "Касібус" звернулося до Господарського суду Одеської області зі зустрічною позовною заявою про стягнення з ТОВ "Спектрюгстрой" 782 850,00 грн, сплачених на підставі договору від 03.04.2017 № 02/04, у зв`язку з поставкою бетону неналежної якості.

1.4. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.10.2017 зустрічну позовну заяву ТОВ "Касібус" прийнято до спільного розгляду з позовною заявою ТОВ "Спектрюгстрой".

1.5. Ухвалою Господарського суду Одеської області від 28.11.2017 частково задоволені клопотання ТОВ "Спектрюгстрой" і ТОВ "Касібус", призначено у справі судову комісійну будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено судовому експерту Митнікову Г. П та судовому експерту Колчар В. Д.

1.6. Згідно з ухвалами від 28.11.2017 і 16.02.2018 провадження у справі зупинялося і поновлювалося згідно з відповідними ухвалами.

2. Короткий зміст судових рішень у справі

2.1. Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.11.2018 первісний позов задоволено частково, стягнуто з ТОВ "Касібус" на користь ТОВ "Спектрюгстрой" заборгованість за поставлений згідно з договором від 03.04.2017 № 02/04 товар у сумі 190 000,00 грн, витрати на сплату судового збору у сумі 2 850, 06 грн, витрати на проведення судової експертизи у сумі 20 573,93 грн, витрати на проведення робіт з випилювання бетонних кернів у сумі 2 513,89 грн, витрати на правничу допомогу у сумі 13 668,00 грн. У решті позовних вимог відмовлено. У задоволенні зустрічного позову ТОВ "Касібус" відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом, суд дійшов висновку про недоведеність ТОВ "Касібус" факту поставки ТОВ "Спектрюгстрой" неякісного бетону.

Суд першої інстанції також дійшов висновку про часткове задоволення вимог ТОВ "Спектрюгстрой" установивши невиконання ТОВ "Касібус" договірних зобов`язань щодо оплати поставленого товару у сумі 190 000,00 грн. При цьому, суд визнав недоведеним факт наявності заборгованості у сумі 2 113,44 грн, у стягненні якої відмовлено, а також вимог про стягнення з ТОВ "Касібус" пені у сумі 57 102,54 грн, 3 % річних у сумі 7 295,05 грн та інфляційних втрат у сумі 21 516,70 грн.

2.2. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2018 скасовано частково, викладено пункт 2 резолютивної частини рішення в іншій редакції, стягнуто з ТОВ "Касібус" на користь ТОВ "Спектрюгстрой" борг за поставлений згідно договору від 03.04.2017 № 02/04 товар у сумі 190 000,00 грн, пеню у сумі 56 635,73 грн, 3% річних у сумі 6 293,42 грн, інфляційні втрати у сумі 21 280,00 грн, витрати на сплату судового збору у сумі 4 113,18 грн, витрати на проведення судової експертизи у сумі 29 691,28 грн, витрати на проведення робіт з випилювання бетонних кернів у сумі 3 627,98 грн. У решті рішення суду залишено без змін.

Суд апеляційної інстанції частково скасовуючи рішення місцевого суду дійшов висновку щодо наявності підставі для стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних, відмову у стягненні яких і було оскаржено до суду апеляційної інстанції.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Не погоджуючись із судовими рішеннями, ТОВ "Касібус" у касаційній скарзі просить частково скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 09.11.2018 і постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019, змінити судові рішення попередніх інстанцій і відмовити ТОВ "Спектрюгстрой" у задоволенні позову про стягнення з ТОВ "Касібус" грошових коштів повністю.

Скаржник наголошує на залишенні судами незастосуванні судами частини 2 статті 678 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов`язане із непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з`явилися знову після їх усунення) покупець може відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми або вимагати заміни товару.

Суди також не застосували статтю 673 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, а також статтю 268 Господарського кодексу України щодо якості товару.

На думку скаржника суди надали неправильну оцінку висновкам судової експертизи, а також не досліджено результати випробувань зразків, відібраних 05.03.2018 з тих самих об`єктів будівництва, які були предметом дослідження під час проведення судової експертизи та закріплені у протоколі від 15.03.2018 № 01С/17-18.

3.2. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Спектрюгстрой" просить відмовити у її задоволенні, акцентуючи, що касаційна скарга не містить доводів на спростування обставин, встановлених судами, а зводиться до незгоди із судовими рішеннями і переоцінці доказів, досліджених судом.

Крім того, ТОВ "Спектрюгстрой" наголошує, що ТОВ "Касібус" станом на квітень 2019 року частково виконано оскаржувані судові рішення і сплачено на користь ТОВ "Спектрюгстрой" 100 000,00 грн.

4. Розгляд касаційної скарги і позиція Верховного Суду

4.1. Переглянувши у порядку письмового провадження оскаржувану у справі постанову апеляційного господарського суду, дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі і запереченнях на неї, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і дотримання норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

4.2. Суди попередніх інстанцій установили, що 03.04.2017 між ТОВ "Спектрюгстрой" (постачальник) і ТОВ "Касібус" покупець) укладено договір поставки бетону № 02/04 за умовами якого постачальник зобов`язався передавати у власність (здійснювати поставку) у замовлені строки покупцеві бетон (далі - товар), а покупець - приймати і оплачувати вартість товару.

За змістом пункту 1.2 договору одиниці виміру, ціна товару за одиницю, його асортимент, умови поставки та умови розрахунку за кожною окремою партією товару визначаються в залежності від домовленості сторін таким чином: 1) у специфікаціях або 2) у рахунку на оплату товару та/або у видаткових накладних на товар.

Згідно п. 1.3 договору сторони домовилися, що Умови цього договору розповсюджується на поставку кожної партії товару. Під партією розуміють асортимент і кількість товару, який вказаний в одній видатковій або товарно-транспортній накладній, оформленій в порядку виконання цього договору (пункт 1.3 договору).

У пункті 2.1 закріплено зобов`язання постачальника, зокрема: поставляти товар покупцю відповідно до умов цього договору; нести відповідальність за якість товару, який постачається за договором. Якість товару, що постачається за договором, має відповідати вимогам, вказаним у паспорті (сертифікаті) якості товару, виданого виробником товару, а також ДСТУ Б В.2.7-43-96 (Бетони важкі), які діють на території України; своєчасно надавати покупцю усі необхідні та належним чином оформлені документи на товар за договором (сертифікат якості, товарно-транспортні, видаткові накладні та інші документи погоджені сторонами).

У свою чергу, згідно з пунктом 3.1 договору покупець зобов`язаний: своєчасно на умовах договору оплачувати вартість товару; своєчасно на умовах договору оплачувати вартість перевезення (доставки) товару, який, якщо поставка здійснюється із доставкою товару постачальником або перевізником, з яким постачальником укладено договір; надавати постачальнику письмові заявки на поставку товару за договором не пізніше ніж за чотири доби до моменту бажаної поставки; приймати товар у місці поставки за якістю та кількістю у порядку, передбаченому договором.

Поставка здійснюється за адресою, яка вказується у заявці покупця та/або товарно-транспортній накладній або за адресою, погодженою сторонами окремо. Постачальник вважається таким, що виконав свої зобовязання з поставки товару із доставкою в момент надання в місці поставки не розвантаженого товару на транспорті Постачальника (або перевізника) (пункт 4.1 договору).

Моментом поставки згідно з пунктом 5.1 договору є момент фактичного приймання-передачі товару сторонами (представниками сторін). Для цілей цього договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку сторони домовились, що моментом поставки партії товару вважатиметься дата, проставлена на відповідній товарно-транспортній або видатковій накладній.

Відповідно до пункту 5.2 договору приймання товару здійснюється: за кількістю відповідно до відомостей, зазначених у товарно-транспортній або видатковій накладній; за якістю відповідно до сертифікатів якості та інших подібних супровідних документів кількості товару.

За змістом пункту 6.2 договору покупець сплачує вартість партії товару, а також вартість доставки партії товару за цим договором таким чином:

- покупець здійснює передплату у розмірі 70 % від загальної вартості партії товару, що вказана у відповідному рахунку упродовж 5-ти банківських днів від дати отримання такого рахунку;

- остаточний розрахунок по кожній окремій партії товару здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів від дати поставки товару.

У разі, якщо вартість партії товару, а також вартість доставки партії товар, що прийнята покупцем, не оплачена ним у порядку пункту 6.2.1 договору, покупець зобов`язаний оплати повну вартість такої партії і доставки упродовж одного календарного дня з моменту поставки (підпункт 6.2.2 пункту 6.2 договору).

Згідно з пунктом 6.3 договору постачальник повинен надавати покупцю рахунки для оплати вартості партій товару за цим договором. Натомість відсутність рахунку не є підставою для відмови від розрахунків покупцем, а має наслідком обов`язок покупця здійснити оплату вартості отриманого товару на реквізити постачальника, визначені згідно з договором. У подальшому покупець не позбавлений вимагати від постачальника передачі йому оригіналів письмових рахунків (підпункт 6.3.1 договору). Розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України у безготівковій формі шляхом банківського переказу грошових коштів на рахунок постачальника (підпункт 6.3.2 договору). Моментом виконання покупцем грошових зобов`язань за договором є момент зарахування коштів у розмірі вартості товару на рахунок постачальника (підпункт 6.3.3 договору).

Відповідно до пункту 7.4 договору у випадку несвоєчасної оплати партії товару, та/або несвоєчасної оплати доставки товару, покупець зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення оплати покупця. Нарахування пені здійснюється до моменту повного погашення покупцем заборгованості за цим договором.

4.3. Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626 - 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частинами 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

4.4. Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 692 цього Кодексу унормовано, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

За змістом статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За змістом статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до статті 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 цього Кодексу передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

4.5. Суди попередніх інстанцій установили, що на виконання умов договору ТОВ "Спектрюгстрой" поставило ТОВ "Касібус" товар (бетон) на загальну сумі 936 780,94 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими накладними, товарно-транспортними накладними, та не спростовано ТОВ "Касібус".

Водночас, ТОВ "Касібус" оплату товару здійснено частково, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, про стягнення якої, а також пені, 3 % річних та інфляційних ТОВ "Спектрюгстрой" звернулося до суду.

Суди установили, що 10.08.2017 ТОВ "Касібус" звернулося до ТОВ "Спектрюгстрой" з претензією № 1 (вих. № 718), згідно з якою у зв`язку із поставкою бетону неналежної якості просило повернути сплачені 782 850,00 грн та відшкодувати витрати, пов`язані з посиленням цокольного поверху.

16.08.2017 складено акт про проведення польових випробувань залізобетонних конструкцій на міцність, не руйнуючим методом контролю, а саме механічним та ультразвуковим методом.

23.08.2017 за результатами проведених випробувань незалежною лабораторією ТОВ "Будіндустрія, ЛТД" складено протокол № 221-ВЛ, висновки якого спростовують показники, наведені ТОВ "Касібус" у претензії від 10.08.2017 № 1.

Крім того, як установили суди попередніх інстанцій Центром НТТМ з архітектури та будівництва атестованої науково-дослідної лабораторії випробувань будівельних матеріалів та виробів на підставі актів відібрання зразків № 47 від 27.05.2017, № 1 від 05.07.2017, № 2 від 10.07.2017 складено протоколи № 62, № 63, № 64 зі змісту яких убачається, що фактичне середнє значення міцності бетону відповідає вимогам ДСТУ Б В.2.7-43-96.

29.08.2017 ТОВ "Спектрюгстрой" у відповідь на претензію ТОВ "Касібус" порядок прийняття товару та перевірка належності якості товару, отриманого за договором покупцем, погоджені сторонами та визначені, у тому числі, пунктами 5.4-5.6, у зв`язку з чим запропонував сплатити заборгованість.

22.09.2017 ТОВ "Спектрюгстрой" у претензії просив ТОВ "Касібус" підписати акт звірки-взаєморозрахунків № 183 і у семиденний термін сплатити заборгованість.

Проте вимоги ТОВ "Спектрюгстрой" залишено ТОВ "Касібус" без задоволення, що стало підставою для звернення до суду.

4.6. За змістом часини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

За змістом пункту 5.1 договору сторони домовились, що для цілей цього договору та цілей податкового та бухгалтерського обліку сторони домовились, що моментом поставки партії товару вважатиметься дата, проставлена на відповідній товарно-транспортній або видатковій накладній.

Згідно долучених до матеріалів справи видаткових і товарно-транспортних накладних, як установили суди, постачальник (ТОВ "Спектрюгстрой") на виконання умов договору поставки від 03.04.2017 № 02/04 у період з травня 2017 року по липень 2017 року поставив ТОВ "Касібус" товар на загальну суму 936 780,94 грн. Товар покупець прийняв, про що свідчить підпис представників товариства на зазначених накладних у графі "отримав (ла)"/"прийняв (відповідальна особа вантажоодержувача)" та печатка товариства.

Отже оскільки, як установили суди попередніх інстанцій, товар покупцем (ТОВ "Касібус") прийнято без будь-яких зауважень та заперечень, доказів відмови від товару відповідач за первісним позовом не надав, суд дійшов висновку, що ТОВ "Спектрюгстрой" доведено факт передачі ТОВ "Касібус" товару на суму 936 780,94 грн, а отже і наявність у ТОВ "Касібус" обов`язку сплатити за поставлений товар.

Проте оскільки ТОВ "Спектрюгстрой" не надано належних доказів на підтвердження обставин нарахування заборгованості за період з 01.06.2017 по 16.08.2017, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний господарський суд, у частині стягнення боргу у сумі 2 113,44 грн відмовлено.

При цьому, суд апеляційної інстанції частково скасовуючи рішення суду першої інстанції дійшов висновку також і про наявність правових підстав для стягнення з ТОВ "Касібус" на користь ТОВ "Спектрюгстрой" пені, 3 % річних та інфляційних втрат ураховуючи положення статей 549, 611, 625 Цивільного кодексу України, статей 216-218 Господарського кодексу України та умов пункту 7.4 договору, визнавши передчасним висновок суду першої інстанції про неможливість перевірки здійсненого позивачем розрахунку заявлених до стягнення сум.

4.7. Зі змісту касаційної скарги убачається, що ТОВ "Касібус" оскаржує судові рішення в частині задоволення позовних вимог ТОВ "Спектрюгстрой", при цьому не заперечуючи розрахунок стягнутих сум, а зазначаючи про не взяття судами до уваги доказів поставки неякісного товару (бетону).

Ураховуючи, що судові рішення про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Касібус" про стягнення з ТОВ "Спектрюгстрой" грошових коштів учасники справи не оскаржують, судові рішення в цій частині з урахуванням меж касаційного розгляду справи не переглядаються.

4.8. Доводи ТОВ "Касібус", викладені у касаційні скарзі про невзяття судами до уваги доказів, колегія суддів зазначає таке.

За змістом статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами як письмові, речові та електронні докази.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини 1, 3 статті 74 цього Кодексу).

Згідно зі статтями 76-79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1 статті 91 цього Кодексу).

Відповідно до статті 106 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

4.9. Як убачається з матеріалів справи суд апеляційної інстанції установив, що висновки експертів Митнікова Г. П. (№ 003(022)/18) і висновок експерта Колчар В. Д. (№ 318/06-18) відрізняються.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що у судовому засіданні представник ТОВ "Касібус" підтвердив, що контроль якості бетонної суміші при її прийманні не здійснювався, дослідженню піддані готові залізобетонні конструкції, оскільки, на думку останнього, такий метод забезпечував більш точні результати.

Водночас, згідно з повідомленням Державного підприємства "Український науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут будівельних матеріалів та виробів "НДІБМВ" від 08.08.2018 № 281/01різниця у показниках міцності на стиск випробуваних зразків згідно протоколу від 02.05.2018 № 03С/17-18 вочевидь вказує на неоднорідність структури бетону. Однак, зробити достовірні висновки щодо причин цієї неоднорідності структури бетону, можна тільки за результатами окремого комплексного дослідження питань додержання технологій виготовлення, перевезення, укладки бетону у будівельні конструкції, а також уходу за бетоном.

При цьому, на можливі негативні наслідки недотримання технології укладки бетону при визначенні показників якості бетонних конструкцій, вказувалось й у висновку судового експерта Митнікова Г. П. № 003(022)/18.

За змістом статті 105 Господарського процесуального кодексу України комісійна експертиза проводиться не менш як двома експертами одного напряму спеціальних знань. Якщо за результатами проведених досліджень думки експертів збігаються, вони підписують єдиний висновок. Експерт, не згодний з висновком іншого експерта (експертів), надає окремий висновок з усіх питань або з питань, які викликали розбіжності.

Суди першої та апеляційної інстанцій здійснювали оцінку висновків судових експертів з урахуванням критеріїв, закріплених в статтях 86, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України.

5. Висновки Верховного Суду

5.1. Згідно зі статтею 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

5.2. Частиною 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно зі статтею 300 цього Кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

5.3. За змістом пункту 1 частини 1 статті 308 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

5.4. Відповідно до частини 1 статті 309 цього Кодексу суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

5.5. З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції колегія суддів вважає, що судові рішення у справі прийнято із додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для їх скасування не вбачається.

5.6. Доводи, викладені у касаційній скарзі, про порушення і неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових рішень не отримали підтвердження, не спростовують обставин, на які послалися суди як на підставу для задоволення позовних вимог ТОВ "Спектрюгстрой", а навпаки ґрунтуються на переоцінці доказів, зібраних у справі, що за змістом статті 300 Господарського процесуального кодексу України не належить до повноважень суду касаційної інстанції, у зв`язку з чим підстав для зміни чи скасування оскаржених у справі постанови суду апеляційної інстанції не вбачається. Оскільки постановою апеляційного господарського суду частково скасовано рішення місцевого суду, слід залишити без змін постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019.

6. Розподіл судових витрат

6.1. Оскільки у цьому випадку суд касаційної інстанції не змінює та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом касаційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 300, 301, пунктом 1 частини 1 статті 308, статтями 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Касібус" залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 916/2427/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Б. Дроботова

Судді І. В. Кушнір

Ю. Я. Чумак