Рішення

від 25.04.2019 по справі 280/5010/18

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 квітня 2019 року 12 год. 00 хв.Справа № 280/5010/18 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Биховської А.П.

представника позивача - Гарбузко О.М.

представника відповідача - Ігнатченко М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДІ ПАРК-КИЇВ

до Головного управління Держпраці у Запорізькій області

про скасування припису та постанов

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю СЕНДІ ПАРК-КИЇВ (далі - позивач) звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:

скасувати припис від 03.09.2018, складений головним державним інспектором Скуріхіною Тетяною Володимирівною;

скасувати постанову від 18.09.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на TOB СЕНДІ ПАРК-КИЇВ , з підстав порушень ч.1 та 2 ст. 107 КЗпП України, штрафу у розмірі 409530 (чотириста дев`ять тисяч п`ятсот тридцять грн. 00 коп.) грн., складену першим заступником головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським Володимиром Віталійовичем;

скасувати постанову від 18.09.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на TOB СЕНДІ ПАРК-КИЇВ , з підстав порушень ч.1 та 2 ст. 115 КЗпП України, та Закону України "Про оплату праці", штрафу у розмірі 3723 (три тисячі сімсот двадцять три гривні 00 коп.) грн., складену першим заступником головного управління Держпраці у Запорізькій області, Дановським Володимиром Віталійовичем;

скасувати постанову від 18.09.2018 про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на TOB СЕНДІ ПАРК-КИЇВ , з підстав порушень ч.1 ст. 21, ч.1 та ч.3 ст. 24 КЗпП України, штрафу у розмірі 1228590 (один мільйон двісті двадцять вісім тисяч п`ятсот дев`яносто гривень 00 коп.) грн., складену першим заступником головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським Володимиром Віталійовичем.

Ухвалою суду від 03.12.2018 вищевказану позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 10 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху. Ухвалою суду від 02.01.2019 продовжено позивачу процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви у справі № 280/5010/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДІ ПАРК-КИЇВ до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про скасування припису та постанов до 28 січня 2019 року.

У встановлений строк позивач усунув недоліки позовної заяви, виклавши прохальну частину у такій редакції:

- скасувати Припис Головного управління Держпраці в Запорізькій області про усунення недоліків № ЗП1527/1150/АВ/П від 03.09.2018 року, складеним головним державним інспектором Скуріхіною Тетяною Володимирівною;

- скасувати Постанову Головного управління держпраці в Запорізькій області № ЗП 1579/1150/АВ/ІП-ВС від 18.09.2018 року, складену першим заступником головною управління Держпраці у Запорізькій області, Дановським Володимиром Віталійовичем;

- скасувати Постанову Головного управління держпраці в Запорізькій області № ЗП 1579/1150/АВ/МГ-ВС від 18.09.2018 року, складену першим заступником головного управління Держпраці у Запорізькій області, Дановським Володимиром Віталійовичем;

- скасувати Постанову Головного у правління держпраці в Запорізькій області № ЗП 1579/1150/АВ/ТД-ВС від 18.09.2018 року, складену першим заступником головного управління Держпраці у Запорізькій області. Дановським Володимиром Віталійовичем.

В обґрунтування заявленого позову посилається на те, що оскаржувані рішення є безпідставними та незаконними, оскільки органами Держпраці не перевірена обґрунтованість акту перевірки, а при вирішенні питання про накладення штрафу неповно з`ясовано обставини справи. Під час інспекційного відвідування 14.08.2018 інспекторами ГУ Держпраці у Запорізькій області проведено незаконно фото та відео фіксація приміщень, працівників, відвідувачів закладу без повідомлення та отримання дозволу керівництва та фізичних осіб на проведення такої фіксації, відтак інформація, отримана внаслідок таких дій, не може бути розцінена як належний та допустимий доказ будь-яких обставин. Крім того, відповідач не мав здійснювати перевірку по тих питаннях, які виносилися на попередній інспекційний захід та відповідно притягати до відповідальності. Щодо оплати роботи в святковий і неробочий день у подвійному розмірі зазначає, що згідно протоколу №3 від 01.11.2017 зборами трудового колективу ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ вирішено в рахунок компенсації отримувати додатковий вихідний день або додатковий день до відпустки. Щодо виявленого порушення строків виплати заробітної плати зазначає, що на підприємстві встановлено виплату заробітну плату 7 та 22 числа кожного місяця, при цьому виплату заробітної плати достроково не заборонено. При цьому, зазначене питання вже було предметом попередньої перевірки. Щодо порушень ч.1 ст. 21 та ч.3 ст. 24 КЗпП зазначає, що органам Держпраці надано перелік документів про підтвердження факту перебування в трудових відносинах з ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ . Крім того, перевіряючими не враховано наявність договорів про надання послуг відповідно до норм цивільного законодавства. Відтак просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Додаткові обґрунтування позовних вимог позивачем викладено у відповіді на відзив (вх. №6919 від 19.02.2019).

Відповідач позов не визнав, у відзиві на позовну заяву від 12.02.2019 вх. № 5725 посилається на те, що інспектування позивача проведено з дотриманням Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 26.04.2017 №295, Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08.09.2004 №1985VI, та №129 1969 року про інспекцію праці і сільському господарстві, ратифікованою Законом України від 08.09.2004 №1986-IV. Таким чином, Головне управління Держпраці у Запорізькій області діяло на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що прямо передбачений законодавством України. Прийнятті рішення є законними, обґрунтованими та відповідають вимогам закону. Просить у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Ухвалою суду від 28 січня 2019 року відкрито загальне позовне провадження в адміністративній справі №280/5010/18, підготовче судове засідання призначено на 18 лютого 2019 року.

18 лютого 2019 року протокольною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 11 березня 2019 року. Відповідно до ухвали суду від 01.03.2019 підготовче судове засідання, призначене на 11.03.2019, ухвалено провести в режимі відеоконференції.

11 березня 2019 року протокольною ухвалою суду у підготовчому судовому засіданні оголошено перерву до 25.03.2019. Відповідно до ухвали суду від 11.03.2019 підготовче судове засідання, призначене на 25.03.2019, ухвалено провести в режимі відеоконференції.

25 березня 2019 року протокольною ухвалою суду закрито підготовче судове засідання, справу призначено до судового розгляду на 10 квітня 2019 року.

10 квітня 2019 року протокольною ухвалою суду оголошено перерву у судовому засіданні до 25 квітня 2019 року.

Під час розгляду справи по суті представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав, викладених в адміністративному позові. Просить суд задовольнити позов повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив, з підстав, викладених у відзиві. Просить суд відмовити у задоволені позову.

25 квітня 2019 року у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 243 КАС України, у виняткових випадках залежно від складності справи складення рішення, постанови у повному обсязі може бути відкладено на строк не більш як десять, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

У період з 15.08.2018 по 31.08.2018 інспектором праці Головного управління Держпраці у Запорізькій області Скуріхіною Тетяною Володимирівною (службове посвідчення №1150), відповідно до статті 259 Кодексу законів про працю України, частини третьої статті 34 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , пунктів 19, 31 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, у присутності заступника директора Артеменко Анни Миколаївни , проведено інспекційне відвідування Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДІ ПАРК-КИЇВ за адресою м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 115, за результатами якого складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП1579/1150/АВ від 31.08.2018. Акт підписано заступником директора Артеменко А.М. 31.08.2018.

За результатами інспекційного відвідування на підставі Акту від 31.08.2018 № ЗП1579/1150/АВ інспектором праці Скуріхіною Т.В. 03.09.2018 складено Припис №ЗП1527/1150/АВ/П про зобов`язання заступника директора ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ Артеменко А.М. усунути виявлені порушення до 15.10.2018 та надати письмове повідомлення із дорученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

18.09.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В., за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 31.08.2018 №ЗП1579/1150/АВ щодо порушень ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ :

вимог частин 1,2 статті 115 КЗпП України, частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці , а саме: заробітна плата виплачується з порушенням строків, які визначені чинним законодавством, складено Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП1579/1150/АВ/ІП-ВС, відповідно до якої на ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ накладено штраф у розмірі 3723 грн.;

вимог частин 1, 2 статті 107 КЗпП України, а саме: згідно вибіркових даних оплата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розміру 11 працівникам, складено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП1579/1150/АВ/МР-ВС, відповідно до якої на ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ накладено штраф у розмірі 409530 грн.;

вимог частини 1 статті 21, частин 1 та 3 статті 24 КЗпП України, а саме допущення до роботи без укладення трудового договору, складено Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП1579/1150/АВ/ТД-ВС, відповідно до якої на ТОВ Санді Парк-Київ накладено штраф у розмірі 1228590 грн.

18.10.2018 за вих. №08/03.4-06/8121 Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області надано відповідь за результатами розгляду звернення директора ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ , відповідно до якої повідомлено, що дії Скуріхіної Т.В. відповідають процедурі проведення контрольних заходів посадовими особами Держпраці України та її територіальними органами, відповідають Положенню про ГУ Держпраці, затвердженого наказом державної служби України з питань праці від 22.06.2017 №17 та Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю.

16.11.2018 за вих. №9210/3/4.3-ДП-18 Державною службою України з питань праці надано відповідь за результатами розгляду скарги ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ на припис про усунення виявлених порушень від 03.09.2018 №ЗП1527/1150/АВ/П та постанови про накладення фінансових санкцій. Відповідно до вказаного листа підстави для скасування припису відсутні, а постанова про накладення штрафу може бути оскаржена в судовому порядку.

Не погодившись з прийнятими рішеннями за результатами інспекційного відвідування, позивач звернувся до суду з позовом про визнання їх протиправними та скасування.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зазначено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Державна служба України з питань праці (Держпраця) відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. (п. п. 6 п. 6 Положення № 96).

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головного управління Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру проведення Управліннями Держпраці перевірки стану додержання законодавства про працю, визначено Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 № 877-V (далі - Закон № 877-V) та Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295).

Відповідно до ст. 1 Закону № 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 2 Закону № 877-V заходи контролю здійснюються, в т. ч., органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21,частини третьої статті 22 цього Закону.

Державний нагляд (контроль) здійснюється за принципами, зокрема, здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом (ст. 3 Закону № 877-V).

Відповідно до п. 2 Порядку № 295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема: Держпраці та її територіальних органів.

Інспекційні відвідування проводяться, зокрема за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4 - 7 цього пункту (п. п. 3 п. 5 Порядку № 295).

Згідно п. п. 8, 9 Порядку № 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Відповідно до п. 11 Порядку № 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця.

Судом встановлено, що згідно направлення на проведення заходу державного нагляду (контролю) від 14.08.2018 №647 відповідачем відповідно до наказу від 14.08.2018 № 1293 для інспекційного відвідування з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування в частині надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ Головним управлінням Держпраці у Запорізькій області направлено посадових осіб для здійснення заходу державного нагляду за додержанням порядку та строків виплати заробітної плати та розрахункових сум при звільненні, мінімальні гарантії в оплаті праці; ведення обліку виконуваної працівниками роботи, укладення трудових договорів, порядок надання та оплати щорічних відпусток, загальнообов`язкове державне соціальне страхування, праця неповнолітніх.

За результатами інспекційного відвідування інспектором Скуріхіною Т.В. було складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЗП1579/1150/АВ від 31.08.2018, відповідно до якого було встановлено порушення частини першої статті 21, пункту 5 частини першої, частини третьої статті 24, частини першої статті 53, частини першої статті 94, частин першої та другої статті 107, частин першої та другої статті 115, Кодексу законів про працю України, п.п.2. 4, 2.5 глави 2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 за №509 (далі Порядок №509).

Відповідно до пункту 2 даного порядку, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка (пункти 7 та 8 Порядку №509).

Як вбачається з матеріалів справи, 18.09.2018 першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В., за результатами розгляду справи про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування від 31.08.2018 №ЗП1579/1150/АВ щодо порушень ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ складено Постанову про накладення штрафу уповноваженими особами №ЗП1579/1150/АВ/ІП-ВС,Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП1579/1150/АВ/МР-ВС, Постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ЗП1579/1150/АВ/ТД-ВС, відповідно до якої на ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ накладено штраф у розмірі 1228590 грн.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.09.2018 №ЗП1579/1150/АВ/ІП-ВС суд зазначає наступне.

Строки та періодичність виплати заробітної плати працівникам закріплені в ст. 115 КЗпП і ст. 24 Закону України Про оплату праці .

Статтею 115 КЗпП встановлено граничні терміни виплати зарплати за першу і за другу половину місяця. Так, зарплата повинна виплачуватися працівникам:

1) через проміжок, що не перевищує 16 календарних днів. Іншими словами, між датами виплати авансу і зарплати повинен бути проміжок часу, що не перевищує 16 календарних днів;

2) не пізніше 7 днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата

Таким чином, оскільки для цілей виплати зарплати першою половиною будь-якого місяця слід вважати період часу з 1 по 15 число такого місяця, то заробітна плата за першу половину місяця має бути виплачена не пізніше 22-го числа поточного місяця (15 + 7), а за другу половину місяця - не пізніше 7-го числа місяця, наступного за місяцем нарахування зарплати. При цьому повинна виконуватися вимога про дотримання періоду в 16 календарних днів між виплатами зарплати.

Відповідно до змісту вказаної постанови та Акту інспекційного відвідування від 31.08.2018 відповідачем встановлено порушення вимог частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини 1 статті 24 Закону України Про оплату праці заробітна плата виплачується з порушенням строків, які визначені законодавством. Заробітна плата виплачується два рази на місяць через проміжок часу, що перевищує шістнадцять календарних днів:

- заробітна плата за першу половину січня 2018 року була виплачена 14.01.2018, що підтверджено відомістю на виплату грошей №3 від 14.01.2018, а за другу половину січна 2018 року виплачено 12.02.2018, що підтверджується відомістю на виплату грошей №4 від 12.02.2018;

- заробітна плата за першу половину березня 2018 року була виплачена 16.03.2018, що підтверджено відомістю на виплату грошей №6 від 16.03.2018, а за другу половину березня 2018 року виплачена 04.04.2018, що підтверджується відомістю на виплату грошей №7 від 04.04.2018;

- заробітна плата за першу половину травня 2018 року була виплачена 18.05.2018, що підтверджено відомістю на виплату грошей №8 від 18.05.2018, а за другу половину травня 2018 року виплачена 07.06.2018, що підтверджено відомістю на виплату грошей №12 від 07.06.2018;

- заробітна плата за першу половину червня 2018 року була виплачена 22.06.2018, що підтверджено відомістю на виплату грошей №14 від 22.06.2018, а за другу половину червня 2018року виплачена 09.07.2018, що підтверджено відомістю на виплату грошей №28 від 09.07.2018.

Також в ході інспекційного відвідування встановлено, що в квітні 2018 оку ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ заробітна плата виплачувалася один раз на місяць 20.04.2018, згідно відомості на виплату України, чим порушено вимоги частин першої та другої статті 115 КЗпП України та частини першої статті 24 Закону України Про оплату праці .

У судовому засіданні судом досліджено копії відомостей про виплату грошей, а саме:

за січень 2018 року виплачено 19.01.2018 та 07.02.2018: відомість на виплату грошей №3 за січень 2018 року від 19.01.2018, видатковий касовий ордер від 19.01.2018; відомість на виплату грошей №4 за січень 2018 року від 07.02.2018, видатковий касовий ордер від 07.02.2018;

за лютий 2018 року виплачено 21.02.2018 та 06.03.2018: відомість на виплату грошей №5 від 21.02.2018, видатковий касовий ордер від 21.02.2018; відомість на виплату грошей №2 за лютий 2018 року від 06.03.2018, видатковий касовий ордер від 06.03.2018;

за березень 2018 року виплачено 16.03.2018 та 07.04.2018: відомість на виплату грошей №6 за березень 2018 року від 16.03.2018, видатковий касовий ордер від 16.03.2018; відомість на виплату грошей №7 за березень 2018 року від 07.04.2018, видатковий касовий ордер від 07.04.2018;

за квітень 2018 року виплачено 30.04.2018: відомість на виплату грошей №13 за квітень 2018 року від 30.04.2018, видатковий касовий ордер від 30.04.2018;

за травень 2018 року виплачено 18.05.2018 та 07.06.2018: відомість на виплату грошей №14 за травень 2018 року від 18.05.2018 та видатковий касовий ордер від 18.05.2018; відомість на виплату грошей №12 за травень 2018 року від 07.06.2018, видатковий касовий ордер від 07.06.2018; відомість на виплату грошей №26 від 22.06.2018, видатковий касовий ордер від 22.06.2018;

за червень 2018 року виплачено 06.07.2018 та 23.07.2018: відомість на виплату грошей №28 за червень 2018 року від 06.07.2018. видатковий касовий ордер від 06.07.2018; відомість на виплату грошей №29 за липень 2018 року від 23.07.2018, видатковий касовий ордер від 23.07.2018;

за липень 2018 року виплачено 07.08.2018 та 22.08.2018: відомість на виплату грошей №30 за липень 2018 року від 07.08.2018, видатковий касовий ордер від 07.08.2018; відомість на виплату грошей №35 за серпень 2018 року від 22.08.2018, видатковий касовий ордер від 22.08.2018.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що виплата заробітної плати здійснюється з порушенням шістнадцятиденного проміжку між виплатами.

Відтак, суд вважає що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.09.2018 №ЗП1579/1150/АВ/ІП-ВС є законною, а позовні вимоги в цій частині такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.09.2018 №ЗП1579/1150/АВ/МР-ВС суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 72 КЗпП України робота у вихідний день може компенсуватися, за згодою сторін, наданням іншого дня відпочинку або у грошовій формі у подвійному розмірі. Оплата за роботу у вихідний день обчислюється за правилами статті 107 цього Кодексу.

Статтею. 107 КЗпП України встановлено, що робота у святковий і неробочий день (частина четверта статті 73) оплачується у подвійному розмірі:

1) відрядникам - за подвійними відрядними розцінками;

2) працівникам, праця яких оплачується за годинними або денними ставками, - у розмірі подвійної годинної або денної ставки;

3) працівникам, які одержують місячний оклад, - у розмірі одинарної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота у святковий і неробочий день провадилася у межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної годинної або денної ставки зверх окладу, якщо робота провадилася понад місячну норму.

Оплати у зазначеному розмірі провадиться за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

На бажання працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути наданий інший день відпочинку.

Відповідно до змісту вказаної постанови та Акту інспекційного відвідування від 31.08.2018 відповідачем встановлено порушення вимог частин першої та другої статті 107 КЗпП України: згідно вибіркових даних оплата за роботу у святкові дні не проводиться у подвійному розмірі 11 працівникам. У січні 2018 року святковим днем був 01.01.2018, відповідно до табелю обліку робочого часу ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ за січень 2018 року у 11 працівників, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_26., ОСОБА_27., ОСОБА_14, ОСОБА_11, ОСОБА_28, ОСОБА_13 01.01.2018 був робочим днем, вказаними працівниками відпрацьовано по 8 годин. Проте відповідно до розрахункової відомості за січень 2018 року та відомості про виплату грошей №3 від 14.01.2018, відомості на виплату грошей №4 від 12.02.2018, заробітна плата не нарахована та не виплачена у подвійному розмірі як робота у святковий день.

Щодо виявленого порушення позивач зазначає, що відповідно до протоколу №3 зборів трудового колективу ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ від 01.11.2017, зборами трудового колективу вирішено в рахунок компенсації отримувати додатковий вихідний день або додатковий день відпустки. Також позивач зазначає, що згідно листа Держпраці від 29.12.2009 №853/184-19 за бажанням працівника , який працював у святковий і неробочий день, крім подвійної оплати, йому також може бути надано інший день відпочинку, що не оплачується та є вихідним днем.

Оцінюючі доводи позивача суд вважає за необхідне зазначити таке.

Пунктом 1.6 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстату України від 28.09.2005 № 286 та зареєстрованої в Мін`юсті 30.11.2005 за № 1442/11722, передбачено, що форми державних статистичних спостережень на підприємствах заповнюються на основі типових форм первинної облікової документації.

До первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників належить і табель обліку використання робочого часу.

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції щодо заповнення форми державного статистичного спостереження № 3-ПВ (термінова, піврічна) "Звіт про використання робочого часу", затвердженої наказом Держкомстату України від 24.12.2007 № 467 та зареєстрованої в Мін`юсті 11.01.2008 за № 15/14706, підставою для складання звіту є:форми первинної облікової документації підприємства, установи, організації (далі - підприємства): накази (розпорядження) про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; накази (розпорядження) про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу; довідки й інші офіційні документи, що підтверджують відсутність працівника на роботі; укладений колективний договір підприємства; документи бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Ведення табельного обліку робочого часу на підприємствах, в установах і організаціях регламентується наказом Держкомстату України від 05.12.2008 №489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці". У табелі обліку використання робочого часу (типова форма N п-5) робляться відмітки про фактично відпрацьований час, відпрацьовані за місяць години, в т.ч. надурочні, вечірні, нічні години роботи та ін., а також інші відхилення від нормальних умов роботи.

Враховуючи вищезазначене, ведення табеля обліку використання робочого часу для підприємств з невеликою чисельністю також є обов`язковим.

У судовому засіданні досліджено протокол №3 зборів трудового колективу від 01.11.2017, відповідно до якого вирішено, що у зв`язку з необхідністю обслуговування населення встановлено 01 та 08 січня 2018 року робочими днями з подальшою компенсацією цих днів для працівників організації у вигляді відгулу в будь-який інший робочий день або додавання додаткових днів до основної відпустки. Відповідно до ознайомлення з рішеннями прийнятим під час зборів трудового колективу, вирішено: ОСОБА_29. - відгул 05.01 та 19.01, ОСОБА_6 - відгул 12.01 та 26.01, ОСОБА_30 - відгул 12.01 та 26.01, ОСОБА_31 - відгул 05.01 та 19.01, ОСОБА_11 - відгул 05.01 та 19.01, ОСОБА_32 - відгул 12.01 та 26.01, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_27., ОСОБА_5 - з приєднанням 2 днів до відпустки.

Відповідно до Табеля обліку використання робочого часу за січень 2018 року судом встановлено: ОСОБА_29. - 05.01.2019 робочий день (8 годин) та 19.01.2019 - робочий день (8 годин), ОСОБА_6 - 12.01.2019 робочий день (8 годин) та 26.01.2019 робочий день (8 годин), ОСОБА_30 - 12.01.2019 робочий день (8 годин) та 26.01.2019 робочий день (8 годин), ОСОБА_31 - 05.01.2019 робочий день (8 годин) та 19.01.2019 робочий день (8 годин), ОСОБА_11 -05.01.2019 робочий день (8 годин) та 19.01.2019 робочий день (8 годин), ОСОБА_32 -12.01.2019 робочий день (8 годин) та 26.01.2019 робочий день (8 годин). Відтак у зазначені в протоколі №3 зборів трудового колективу від 01.11.2017 вказаним особам не надано вихідний день. Щодо ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_5 будь-яких доказів щодо надання відпусток не надано.

Таким чином, у судовому засіданні не знайшли свого підтвердження факти надання додаткового вихідного дня за роботу у святковий день.

Відповідно до абзацу 4 частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.09.2018 №ЗП1579/1150/АВ/МР-ВС є законною та обґрунтованою, відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.09.2018 №ЗП1579/1150/АВ/ТД-ВС суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

Згідно зі статтею 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до статті 2 частини 1 КЗпП України основними трудовими правами працівника є право громадян України на працю, - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру, - включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи, забезпечується державою. Держава створює умови для ефективної зайнятості населення, сприяє працевлаштуванню, підготовці і підвищенню трудової кваліфікації, а при необхідності забезпечує перепідготовку осіб, вивільнюваних у результаті переходу на ринкову економіку.

Частиною 1 статті 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі; додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Відповідно до статті 24 частини 3 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 4 частиною 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Тобто, з урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що обов`язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до змісту вказаної постанови та Акту інспекційного відвідування від 31.08.2018 відповідачем встановлено порушення вимог частини першої статті 21, частин першої та третьої статті 24 КЗпП України, а саме: в ході інспекційного відвідування встановлено, що працівники ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , які виконували роботу офіціантів, допущені до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом директора ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Крім того, ОСОБА_17 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), ОСОБА_18 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) які виконували роботу офіціантки на час інспекційного відвідування 15.08.2018 є неповнолітніми особами.

Також, в ході інспекційного відвідування виявлено 7 осіб, які були одягнені в уніформу з логотипом Дитяча планета та виконувала роботу офіціантів та аніматорів на території ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ , що підтверджено відеозаписом. Таким чином, без укладення трудового договору, оформленого наказом директора ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ встановлено 11 осіб.

У судовому засіданні досліджено наступні угоди та акти виконаних робіт:

цивільно-правовий договір №1/08/3 від 16.09.2018, укладеного між позивачем та ОСОБА_17 на виконання роботи офіціанта (термін дії угоди з 05.08.2018 по 16.09.2018). При цьому суд звертає увагу, що позивачем надано Акт приймання-передачі надання послуг №1 від 05.08.2018 на виконання договору про надання послуг №1/08/1 від 05.08.2018

цивільно-правовий договір №1/08/3 від 05.08.2018, укладеного між позивачем та ОСОБА_16 на виконання робіт з анімації (термін дії з 05.08.2018 до 16.09.2018); Акт приймання-передачі наданих послуг №1/08/3 від 16.09.2018 на виконання Договору про надання послуг №1/08/3 від 05.08.2018;

цивільно-правовий договір №1/08/4 від 05.08.2018, укладеного між позивачем та ОСОБА_33 на виконання робіт офіціанта (термін дії договору з 05.08.2018 по 16.09.2018); Акт приймання-передачі наданих послуг №1/08/4 від 16.09.2018 на виконання договору про надання послуг №1/08/4 від 05.08.2018;

цивільно-правовий договір №1/08/2 від 16.09.2018, укладений між позивачем та ОСОБА_18 на виконання робіт офіціанта (термін дії договору з 05.08.2018 до 16.09.2018). При цьому суд звертає увагу, що позивачем надано Акт приймання-передачі наданих послуг №1/08/2 від 16.09.2018 на виконання договору про надання послуг №1/08/2 від 05.08.2018

Зважаючи на норми Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України від 16.07.1999 № 996-XIV, що визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні., акт виконаних робіт (наданих послуг) належить до первинних документів і засвідчує факт здійснення господарської операції.

В свою чергу, статусу належним чином оформленого первинного документа акт виконаних робіт (наданих послуг) набуде за наявності в ньому всіх обов`язкових реквізитів, визначених у ст. 9 указаного Закону (у т.ч. й особистих підписів осіб, які брали участь у здійсненні господарської операції).

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

назву документа (форми);

дату складання;

назву підприємства, від імені якого складено документ;

зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з Акту інспекційного відвідування від 31.08.2018, відповідачем було зафіксовано факт виконання роботи 15.08.2018 наступними особами: ОСОБА_34., ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 При цьому, позивачем в обґрунтування правомірності своїх дій щодо ОСОБА_18 та ОСОБА_17 надано цивільно-правові угоди від 16.09.2018. Угоди станом на 15.08.2018 позивачем не надано. Також, надані Акти приймання-передачі наданих послуг не містять чіткого визначення, коли саме були надані послуги, крім того містять розбіжності в датах при співставленні з умовами укладених договорів.

Щодо надання згоди батьків на укладення цивільно-правових угод з неповнолітніми суд звертає увагу на наступне.

До матеріалів справи, відповідно до клопотання позивача (вх. №11177 від 21.03.2019) долучено заяву-згоду ОСОБА_35 щодо надання згоди на укладення цивільно-правової угоди між ОСОБА_22 та ФОП ОСОБА_23 . Також долучено заяву-згоду ОСОБА_24 на укладення цивільно-правової угоди між ОСОБА_17 та ФОП ОСОБА_36 Будь-яких доказів відношення ФОП ОСОБА_23 до ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ та укладених договорів з неповнолітніми суду не надано.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Слід зазначити, що Верховним Судом у постанові від 26.09.2018 по справі №822/723/17 зазначено про те, що основною ознакою, що відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату. Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду. З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.

Суд встановив, що вказані вище договори уповноваженою особою позивача під час перевірки не надавалось інспекторам праці, однак були долучені до матеріалів судової справи в ході судового розгляду.

Проаналізувавши вищезазначені норми законодавства стосовно трудових договорів та цивільно-правових угод, дослідивши первинні бухгалтерські документи і договори про надання послуг, суд дійшов переконання, що ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 здійснювали трудову функцію, а не надавали послуги, оскільки предметом угод, які укладені між уповноваженою особою позивача та фізичними особами, є виконання певної роботи відповідно до обраного основного виду господарської діяльності позивача, тобто, праця за цими угодами з боку громадян не є юридично самостійною, а здійснюється в межах діяльності позивача з систематичним виконанням трудових функцій за вказаними в договорі посадах.

Враховуючи наведене, суд вважає правомірним висновок відповідача, що за цивільно-правовими договорами, які укладені між фізичними особами та уповноваженою особою позивача, мають місце трудові відносини та в порушення ст. 24 КЗпП України, зазначені працівники фактично допущені до роботи без укладання трудового договору.

Щодо не укладення трудового договору з 7 особами, що були одягнені в уніформу з логотипом Дитяча планета та виконували роботу офіціантів та аніматорів на території ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ суд не може визнати обґрунтованою позицію відповідача у справі з огляду на таке.

Переглянувши у судовому засіданні відеозапис, здійснений під час інспекційного відвідування, представник відповідача вказав на сім осіб, які за його твердженням були допущені до роботи без укладення трудового договору.

Судом з`ясовано, що особи, на яких вказав представник відповідача на відеозаписі, знімались уривчасто, переважно зі спини, бо вони в цей час кудись прямували, деякі з них були одягнені в костюми мультиплікаційних героїв, тощо. При цьому, на відеозаписі інспектори не спілкувались із вказаними особами, не ставили їм запитання, не просили надати будь-які пояснення. Так, на запитання суду, чому інспектори не з`ясували прізвища осіб, які за їх твердженням працювали у позивача, було отримано відповідь про те, що вони відмовились.

Представник позивача, в свою чергу заперечуючи проти вказаного порушення, посилається на те, що на території розважального центру працює ще декілька суб`єктів господарювання, відтак стверджувати про те, що вказані особи є працівниками саме ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ відсутні правові підстави.

Однак, на переконання суду, оскільки відповідачем не встановлено (не ідентифіковано) вказаних осіб, у зв`язку із чим суд наразі позбавлений можливості допитати їх в якості свідків, та не з`ясовано яку саме роботу і на підставі чого вони виконували на території розважального центру і чи виконували взагалі, підстави для застосування штрафних санкцій до ТОВ Сенді Парк-Київ за не працевлаштування семи осіб є необґрунтованими.

Крім того, слід зазначити, що у підготовчих судових засіданнях, в порядку ст. 99 КАС України, представником позивача заявлялось клопотання про надання оригіналу електронного доказу (відеофіксації інспекційного відвідування), однак представником відповідача зазначено про те, що відеозйомка здійснювалась на телефон інспектора і потім була просто перезаписана на компакт диск.

З огляду на те, що докази відеофіксації інспекційного відвідування надані відповідачем та долучені до матеріалів справи складаються з великої кількості (більше десяти) окремих файлів, відзнятих в різні проміжки часу, без ідентифікації осіб, тощо та приймаючи до уваги ненадання представником відповідача оригіналу вказаного доказу, враховуючи положення ч. 5 ст. 99 КАС України суд не бере до уваги такий доказ.

Відтак, позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають частковому задоволенню, а оскаржувана постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 18.09.2018 №ЗП1579/1150/АВ/ТД-ВС підлягає скасуванню в частині накладення штрафу у розмірі 781830 грн. за допущення до роботи без укладення трудового договору 7 невстановлених осіб.

Щодо визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці в Запорізькій області про усунення недоліків № ЗП1527/1150/АВ/П від 03.09.2018 року, складеним головним державним інспектором Скуріхіною Тетяною Володимирівною, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 27-28 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

У разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Як встановлено судом, за результатами інспекційного відвідування на підставі Акту від 31.08.2018 № ЗП1579/1150/АВ інспектором праці Скуріхіною Т.В. 03.09.2018 складено Припис №ЗП1527/1150/АВ/П про зобов`язання заступника директора ТОВ СЕНДІ ПАРК-КИЇВ Артеменко А.М. усунути виявлені порушення до 15.10.2018 та надати письмове повідомлення із дорученням копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Під час судового розгляду представником позивача було повідомлено, що не дивлячись на те, що із частиною виявлених під час інспекційного відвідування порушень позивач погоджується, припис товариство оскаржує в повному обсязі.

Оскільки під час судового розгляду справи по суті судом встановлено наявність з боку товариства порушень, за які відповідачем накладено штрафні санкції, а також приймаючи до уваги визнання позивачем решти порушень, вказаних у приписі, які ним не оскаржуються, останній скасуванню не підлягає.

Відтак позовні вимоги позивача в частині скасування припису є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо посилання позивача про порушення під час проведення перевірки вимог щодо застосування відео та фото запису суд зазначає наступне.

Конвенція Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV від 08 вересня 2004 року 28.1, визначає, що згідно статті 12.інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право: безперешкодно, без попереднього повідомлення і в будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке підлягає інспекції; проходити у денний час до будь-яких приміщень, які вони мають достатні підстави вважати такими, що підлягають інспекції; та здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються, і зокрема: наодинці або в присутності свідків допитувати роботодавця або персонал підприємства з будь-яких питань, які стосуються застосування правових норм; вимагати надання будь-яких книг, реєстрів або інших документів, ведення яких приписано національним законодавством з питань умов праці, з метою перевірки їхньої відповідності правовим нормам, і знімати копії з таких документів або робити з них витяги; зобов`язувати вивішувати об`яви, які вимагаються згідно з правовими нормами; вилучати або брати з собою для аналізу зразки матеріалів і речовин, які використовуються або оброблюються, за умови повідомлення роботодавцю або його представнику про те, що матеріали або речовини були вилучені або взяті з цією метою. У разі інспекційного відвідування інспектори повідомляють про свою присутність роботодавцю або його представнику, якщо тільки вони не вважатимуть, що таке повідомлення може завдати шкоди виконанню їхніх обов`язків. Відповідно до статті 16 Конвенції інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що з наведених у позовній заяві мотивів і підстав, позовній вимоги підлягають задоволенню частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Скільки адміністративний позов задоволено частково, на користь позивача слід стягнути судовий збір у розмірі 11 877,45 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративий позов Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДІ ПАРК-КИЇВ (69071, м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 115, код ЄДРПОУ 39477518) до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (69032, м. Запоріжжя, вул. Північне шосе, 25) про скасування припису та постанов, - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області від 18.09.2018 № ЗП1579/1150/АВ/ТД-ВС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами на TOB СЕНДІ ПАРК-КИЇВ в частині накладення штрафу у розмірі 781 830,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СЕНДІ ПАРК-КИЇВ судовий збір у розмірі 11 877,45 грн. (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят сім гривень 45 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Запорізькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Судове рішення в повному обсязі виготовлено та підписано 27 травня 2019 року.

Суддя Л.Я. Максименко