Постанова

від 24.02.2010 по справі 8/528-14/39

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2010 р. № 8/528-14/39

Вищий господарський суд України у складі колегії су ддів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів: Мачульського Г.М., Шарг ала В.І.,

розглянувши у відкритому с удовому засіданні касаційну скаргу фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

на постанову Київського міжобласного апеляційного

господарського суду від 05.11.2 009 р.

у справі № 8/528-14/39

господарського суду Полтавської області

за позовом Державного професійно-те хнічного навчального заклад у "Полтавське вище професійн е училище ім. А.О. Чепіги"

до фізичної особи - підприє мця ОСОБА_4

третя особа, яка не заявля є самостійних вимог на предм ет спору, на стороні позивача : Регіональне відділення Фонду державного майна в Пол тавський області,

за участю Прокуратури Полтавсько ї області

про зобов'язання звільнити ор ендовані приміщення та перед ати їх орендодавцю

в судовому засіданні взял и участь представники:

прокуратури: Івченко О.А., прокурор ві дділу ГПУ, посв. № 194 від 27.11.2007 р.;

позивача: Каленіченко Л.І., дов. № 38 від 01.02.2010 р. (у засіданні 17.02.2010 р.);

Шидловська Н.М., дов. № 39 від 01.02.2010 р. (у засіданні 17.02.2010 р.);

відповідача: ОСОБА_4;

ОСОБА_8, дов. № 5535 від 10.11.2008 р.;

третьої особи: - не з'явились;

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2007 р. Держав ний професійно-технічний нав чальний заклад "Полтавське в ище професійне училище ім. А.О . Чепіги" (далі - Училище) звер нувся до господарського суду Полтавської області з позов ною заявою, у якій просив зобо в'язати фізичну особу - підп риємця ОСОБА_4 (далі - Під приємець) звільнити та перед ати йому приміщення площею 37,6 кв. м у будівлі за адресою: м. П олтава, вул. Чапаєва, 3.

Позовні вимоги Училище, пос илаючись на норми Закону Укр аїни "Про оренду державного т а комунального майна", обґрун товувало тим, що між ним та Під приємцем укладено договір ор енди № 1 від 16.08.2002 р., який припини в свою дію у зв'язку з завершен ням строку, на який його було у кладено, про що було повідомл ено Підприємця, проте останн ій ухиляється від передачі т а повернення орендованого за вказаним договором майна.

Справа розглядалась госпо дарськими судами неодноразо во.

Останнім рішенням господа рського суду Полтавської обл асті від 09.06.2009 р. (суддя Іваницьк ий О.Т.) у задоволенні позовни х вимог Училища відмовлено. Р ішення мотивовано тим, що Учи лище не надало доказів повід омлення Підприємця про припи нення договору оренди № 1 від 16.08.2002 р., у зв'язку з чим, виходячи з положень законодавства Ук раїни, вказаний договір прод овжено на той самий строк та н а тих самих умовах, на який йог о було укладено, а відтак позо вні вимоги є безпідставними.

Постановою Київського між обласного апеляційного госп одарського суду від 05.11.2009 р. (кол егія суддів: Ткаченко Б.О., Лоб ань О.І., Федорчук Р.В.) рішення господарського суду Полтавс ької області від 09.06.2009 р. скасов ано та прийнято нове рішення , яким позовні вимоги Училища задоволено частково: Підпри ємця зобов'язано звільнити т а повернути Училищу шляхом п ідписання відповідного акту приймання-передачі приміщен ня площею 37,3 кв. м, які були пере дані в оренду згідно договор у оренди № 1 від 16.08.2002 р., та знаход яться за адресою: м. Полтава, в ул. Чапаєва, 3, а в задоволенні і ншої частини позовних вимог відмовлено.

Постанова прийнята з мотив ів, наведених Училищем у позо вній заяві, при цьому апеляці йний господарський суд, задо вольняючи позовні вимоги час тково, зазначив, що площа прим іщень у будівлі за адресою: м. Полтава, вул. Чапаєва, 3, які Учи лище передало в оренду Підпр иємцю за договором оренди № 1 від 16.08.2002 р., згідно вказаного до говору складає не 37,6 кв. м, а 37,3 к в. м.

Підприємець звернувся до В ищого господарського суду Ук раїни з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київ ського міжобласного апеляці йного господарського суду ві д 05.11.2009 р. скасувати та залишити в силі рішення господарсько го суду Полтавської області від 09.06.2009 р. Викладені у касацій ній скарзі вимоги Підприємец ь обґрунтовує посиланням на обставини справи та тим, що го сподарські суди попередніх і нстанцій при прийнятті оскар жуваних судових актів поруши ли ст. 43 Господарського процес уального кодексу України, не повністю виконали вказівки, наведені у постанові Вищого господарського суду України від 17.12.2008 р. Також у касаційній с карзі Підприємець зазначає, що апеляційний господарськи й суд, на відміну від господар ського суду першої інстанції , надав неправильну оцінку до казам по справі, через що прий шов до безпідставних висновк ів.

Училище скористалось прав ом, наданим ст. 1112 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційну скаргу П ідприємця, у якому просить за лишити її без задоволення, а п останову Київського міжобла сного апеляційного господар ського суду від 05.11.2009 р. - без зм ін. Викладені у відзиві вимог и Училище обґрунтовує тим, що постанова, яка оскаржується , прийнята при правильному за стосуванні норм матеріально го права, а доводи Підприємця , викладені у касаційній скар зі, є безпідставними.

Інші особи, які беруть участ ь у справі, не скористались пр авом, наданим ст. 1112 Господарсь кого процесуального кодексу України, та відзивів на касац ійну скаргу Підприємця до Ви щого господарського суду Укр аїни не надіслало, що не переш коджає касаційному перегляд у судового акту, який оскаржу ється.

У судовому засіданні 17.02.2010 р. о голошувалась перерва до 24.02.2010 р .

Розглянувши у відкритому с удовому засіданні матеріали справи, перевіривши правиль ність юридичної оцінки встан овлених фактичних обставини справи, застосування господ арськими судами першої та др угої інстанцій норм матеріал ьного та процесуального прав а при прийнятті рішення та по станови, колегія суддів Вищо го господарського суду Украї ни вважає, що касаційна скарг а Підприємця не підлягає зад оволенню, враховуючи наступн е.

Місцевим та апеляційним го сподарськими судами на підст аві матеріалів справи встано влено, що між Професійним тех нічним училищем № 21, яке у 2006 р. б уло перейменовано в Училище, та Підприємцем укладено дог овір оренди № 1 від 16.08.2002 р., строк дії якого - п'ять років, а сам е - до 16.08.2007 р.

Частина друга ст. 17 Закону Ук раїни "Про оренду державного та комунального майна" перед бачає, що у разі відсутності з аяви однієї із сторін про при пинення або зміну умов догов ору оренди протягом одного м ісяця після закінчення термі ну дії договору він вважаєть ся продовженим на той самий т ермін і на тих самих умовах, як і були передбачені договором .

Задовольняючи позовні вим оги Училища, апеляційний гос подарський суд виходив з тог о, що строк дії договору оренд и № 1 від 16.08.2002 р. завершився, оскі льки Училище у відповідності до частини другої ст.17 Закону України "Про оренду державно го та комунального майна" пов ідомило Підприємця листом № 304-а від 07.09.2007 р. про припинення ді ї вказаного договору.

Між тим, у матеріалах справи містяться різні копії листа № 304-а від 07.09.2007 р.:

- з копій листа, які містят ься на сторінках справи №№ 27, 14 1 та 213, вбачається, що Училище п овідомляло Підприємця про пр ипинення дії договору оренди № 1 від 16.08.2002 р.;

- з копії листа, які містят ься на сторінках справи №№ 66 т а 183 вбачається, що лист Училищ а № 304-а від 07.09.2007 р. не містить буд ь-яких посилань на припиненн я дії договору оренди № 1 від 16. 08.2002 р.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України зазн ачає, що господарські суди по передніх інстанцій, виконуюч и вказівки, які містились у по станові Вищого господарсько го суду України від 17.12.2008 р. щодо встановлення дійсного зміст у листа Училища № 304-а від 07.09.2007 р. , при оцінці відповідних дока зів дійшли до протилежних ви сновків.

Відповідно до частин першо ї та другої ст. 1117 Господарсько го процесуального кодексу Ук раїни переглядаючи у касацій ному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підс таві встановлених фактичних обставин справи перевіряє з астосування судом першої чи апеляційної інстанції норм м атеріального і процесуально го права. Касаційна інстанці я не має права встановлювати або вважати доведеними обст авини, що не були встановлені у рішенні або постанові госп одарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про д остовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних до казів над іншими, збирати нов і докази або додатково перев іряти докази.

Враховуючи вказане, колегі я суддів Вищого господарсько го суду України зазначає, що у суду касаційної інстанції п ри здійсненні касаційного пе регляду даної справи відсутн і підстави вважати встановле ним дійсний зміст листа Учил ища № 304-а від 07.09.2007 р.

Проте зазначене не є перешк одою для розгляду касаційної скарги Підприємця та для пер евірки правильності застосу вання господарськими судами першої та другої інстанції н орм матеріального та процесу ального права при прийнятті судових актів, оскільки госп одарським судом другої інста нції встановлено, що Училище здійснило спробу вручення а ктів прийому-передачі орендо ваного за договором оренди № 1 від 16.08.2002 р. майна через найман их працівників Підприємця, а саме - 11.09.2007 р. комісія по прийм анню-передачі державного май на у складі п'ятьох осіб склал а акт, у якому зазначила, що на об'єкті оренди Підприємець б ув відсутній, а бухгалтер від мовився прийняти акти прийом у-передачі з супровідними ли стами та не впустила комісію у приміщення.

Ця обставина не була спрост ована Підприємцем та свідчит ь про те, що Підприємець 11.09.2007 р., тобто у межах строку, встанов леного частиною другою ст. 17 З акону України "Про оренду дер жавного та комунального майн а", зміст якої наводився раніш е, дізнався або повинен був ді знатись про те, що Училище зая вило про припинення договору оренди № 1 від 16.08.2002 р.

Згідно з частиною другою ст . 26 Закону України "Про оренду д ержавного та комунального ма йна" договір оренди припиняє ться в разі, зокрема, закінчен ня строку, на який його було ук ладено.

За таких обставин, виходячи з частини другої ст. 26 Закону У країни "Про оренду державног о та комунального майна", дого вір оренди № 1 від 16.08.2002 р. було пр ипинено у зв'язку з закінченн ям строку, на який його було ук ладено.

Частина перша ст. 27 Закону Ук раїни "Про оренду державного та комунального майна" перед бачає, що у разі розірвання до говору оренди, закінчення ст року його дії та відмови від й ого продовження або банкрутс тва орендаря він зобов'язани й повернути орендодавцеві об 'єкт оренди на умовах, зазначе них у договорі оренди.

Аналогічна за змістом норм а міститься у частині першій ст. 785 Цивільного кодексу Укра їни: у разі припинення догово ру найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавц еві річ у стані, в якому вона б ула одержана, з урахуванням н ормального зносу, або у стані , який було обумовлено в догов орі.

Враховуючи наведене, колег ія суддів Вищого господарськ ого суду України погоджуєтьс я з висновком господарського суду апеляційної інстанції про обґрунтованість позовни х вимог Управління про зобов 'язання Підприємця звільнити та передати йому приміщення , яке орендувалось за договор ом оренди № 1 від 16.08.2002 р.

На підставі викладеного ко легія суддів Вищого господар ського суду України вважає, щ о постанова Київського міжоб ласного апеляційного господ арського суду від 05.11.2009 р., яка хо ча частково прийнята з інших мотивів, проте ґрунтується н а всебічному, повному та об'єк тивному розгляді обставин сп рави, які мають значення для в ирішення спору, відповідає н ормам матеріального та проце суального права, у зв'язку з чи м має бути залишена без змін п ідстав, наведених вище.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11 111 Господарського процесуаль ного кодексу України, Вищий г осподарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу фізи чної особи - підприємця ОС ОБА_4 залишити без задоволе ння, а постанову Київського м іжобласного апеляційного го сподарського суду від 05.11.2009 р. у справі № 8/528-14/39 господарського суду Полтавської області - без змін.

Головуючий суддя Г. А. Кравчук

Суддя Г.М. Ма чульський

Суддя В.І . Шаргало