Постанова

від 27.05.2019 по справі 925/967/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" травня 2019 р. Справа№ 925/967/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Суліма В.В.

Пономаренка Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно з протоколом судового засідання від 27.05.2019

за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БТК-ЛАД"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019

у справі № 925/967/18 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі:

Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради,

Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради

до Приватного підприємства "БТК-ЛАД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради,

про стягнення коштів,

Розглянувши справу в порядку ст. 269 , 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України ), Північний апеляційний господарський суд,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У вересні 2018 року Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури звернувся до Господарського суду Черкаської області інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, в якому просив стягнути з відповідача - Приватного підприємства БТК-ЛАД на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради кошти в сумі 500 000,00 грн в якості авансу, перехованого відповідачу згідно умов п.4.4 договору підряду на виконання робіт від 26.12.2017 № 0105, а також відшкодувати за рахунок відповідача на користь прокуратури Черкаської області судові витрати по справі в сумі 7500,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем всупереч умов укладеного договору підряду на виконання робіт № 0105 від 26.12.2017 не було використано перерахований аванс в розмірі 500 000,00 грн. Нормативно в обґрунтування позову Заступник керівника Черкаської місцевої прокуратури посилався на ст. 11 , 509 , 525 , 526 , 612 , 837 , 854 , 882 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України .

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 позов задоволено повністю, а саме: присуджено до стягнення з відповідача на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради 500 000, 00 грн в якості авансу, перехованого відповідачу згідно умов п. 4.4. договору підряду на виконання робіт від 26.12.2017 № 0105 з ПП "БТК-ЛАД". Стягнуто 7 500,00 грн витрат по сплаті судового збору з ПП "БТК-ЛАД" на користь прокуратури Черкаської області.

Рішення обґрунтовано тим, що всупереч умов договору, перерахований замовником аванс у розмірі 500 000,00 грн підрядником на об`єкті спірного будівництва - не використаний, акти виконаних підрядних робіт та довідки про їх вартість у встановленому порядку сторонами не підписані. Відповідно до умов договору, підрядник взяв на себе зобов`язання повернути замовнику перерахований ним аванс у повному розмірі з разі невиконання робіт. Оскільки підрядник належним чином взяті на себе зобов`язання з виконання робіт та використання коштів отриманого авансу у встановлений договором строк - не виконав, невикористані підрядником кошти авансу в сумі 500 000,00 грн підлягають поверненню змовнику.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

12.01.2019 Приватне підприємство "БТК-ЛАД" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.

Відповідно до витягу з Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.04.2019, апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства інституту "Сумипроект" на рішення Господарського суду Сумської області від 12.03.2019 розподілено для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.03.2019 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БТК-ЛАД" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019. Повідомлено учасників справи, що апеляційна скарга розглядатиметься у судовому засіданні 24.04.2019.

У зв`язку з перебуванням судді Смірнової Л.Г., яка входила до складу суду, у відпустці, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2019, для розгляду апеляційної скарги у даній справі визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.04.2019 справу № 925/967/18 прийнято до провадження за апеляційною скаргою Приватного підприємства "БТК-ЛАД" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Пономаренко Є.Ю., оголошено перерву в судовому засіданні до 27.05.2019.

У судовому засіданні 27.05.2019 усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання було залишено без розгляду письмові пояснення подані третьої особо на підстав ст. 119 ГПК України, оскільки вказані клопотання подано з пропуском строку встановлено судом без клопотання про продовження такого строку.

В судовому засіданні 27.05.2019 представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити в апеляційному порядку нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В судовому засіданні 27.05.2019 прокурор, представники Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради та Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради в судове засідання 27.05.2019 представників не направило, проте, 24.05.2019 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від третьої особи надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника, за наявними у справі документами.

Дослідивши наявні матеріали справи, враховуючи те, що явка учасників справи обов`язковою не визнавалась, а матеріали справи містять усі необхідні пояснення для розгляду апеляційної скарги, з метою уникнення затягування розгляду справи та необхідність дотримання строку розгляду, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що неявка представників Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради та Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради - не є перешкодою для розгляду справи.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Приватне підприємство "БТК-ЛАД" в апеляційній скарзі не погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення позовних вимог, вказує, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм процесуального права, оскільки судом відмовлено у клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи, чим порушено вимоги статті 42 ГПК України, а також прокурором при зверненні до суду з позовом всупереч ч. 4 т. 23 Закону України Про прокуратуру не було обгрунтовано наявність підстав для представництва.

Крім того, скаржник в апеляційній скарзі вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення, судом першої інстанції безпідставно не було враховано тих обставин, що укладення договору підряду на виконання робіт від 26.12.2017 № 0105 було наслідком проведення відкритої закупівлі, під час участі в якій відповідачем надавалась копія ліцензії на проведення господарської діяльності зі строком дії - до 22.03.2018, пов`язаної із створенням об`єктів архітектури, зі змістом якої також був ознайомлений замовник процедури закупівлі (Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради).

Крім того, судом першої інстанції не враховано доводів відповідача про те, що:

- ним було придбано для виконання робіт по договору, певні будівельні матеріали і роботи почали виконуватись, проте, були припинені внаслідок заборони замовника щодо їх проведення, а відповідні акти КБ-2в та довідки КБ-3 не були підписані виключно з вини замовника;

- договір підряду є чинним і сторони не звільнені від виконання своїх зобов`язань за ним.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та пояснень

15.04.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від Прокуратури Черкаської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому прокурор заперечував проти вимог апеляційної скарги.

Прокурор вказував на наявність підстав звернення з відповідним позовом в інтересах держави до суду, оскільки правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а тому їх неповернення замовнику негативним чином впливає на місцевий бюджет, а також унеможливлює їх використання для розвитку освіти. Крім того, Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, а Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради безпосередньо здійснювала розрахунки з відповідачем, і вказаними особами не вжито заходів з метою повернення сплачених з бюджету коштів. Таким чином, наведене в сукупності свідчить про наявність передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для звернення до суду з відповідним позовом.

Також, прокурор у відзиві на апеляційну скаргу наголошував, що оскільки підрядник не виконав належним чином зобов`язання з виконання робіт за договором та не використав кошти отриманого авансу в сумі 500 000,00 грн, а тому вказані кошти підлягають поверненню замовнику.

27.05.2019 на адресу суду апеляційної інстанції від Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради надійшли письмові пояснення, які залишено без розгляду усною ухвалою із занесенням до протоколу судового засідання.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

26.12.2017 між Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, як замовником, та приватним підприємством "БТК-ЛАД", як підрядником, укладено договір підряду на виконання робіт № 0105 (далі - договір), відповідно до умов якого підрядник зобов`язався виконати роботи з "Капітального ремонту будівлі (спортивного залу) Черкаської загальноосвітньої школи І-Ш ступенів № 5 Черкаської міської ради Черкаської області по вул. Різдвяна, 60, м. Черкаси" (далі - об`єкт) за переліком, обсягами робіт та використовуючи матеріали, наведені у додатках №№ 1-4 Договору, які є невід`ємними його частинами, а також згідно проектно-кошторисної документації на виконання цих робіт.

Пунктом 3.1 договору сторонами узгоджено, що ціна договору є динамічною і складає 2198000, 40 грн.

Згідно з пунктом 4.1 договору, розрахунок за виконані роботи здійснюється на умовах відстрочки платежу до 30 банківських днів з моменту і на підставі підписаних замовником і підрядником актів виконаних робіт та довідок за формою № КБ-2в та № КБ-3.

За умовами п. 4.4 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 14.05.2018), за наявності відповідного фінансування замовник перераховує підряднику аванс для виконання робіт в сумі 500 000,00 грн. Розмір авансу не може перевищувати 50% вартості від річного обсягу робіт. Підрядник зобов`язується використати одержаний аванс протягом трьох місяців після одержання авансу та надати відповідні акти виконаних робіт. По закінченню вказаного терміну невикористані суми авансу повертаються замовнику.

На виконання пункту 4.4 договору, замовником 14.05.2018 перераховано підряднику аванс в сумі 500 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 14.05.2018.

Як зазначав позивач у позові, станом на 23.08.2018 підрядником одержаний аванс не був використаний, відповідні акти виконаних робіт та довідки за формами № КБ-2в та № КБ-3 підрядником замовнику не надано і замовником - не підписано.

Комісією у складі головного бухгалтера Черкаської загальноосвітньої школи І-ІП ступенів № 5, заступника директора, а також начальника групи ЦГО департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради проведено огляд об`єкту та встановлено, що станом на 23.08.2018 ремонтні роботи на виконання умов договору підрядною організацією не розпочаті, про що був складений відповідний акт, який затверджений директором навчального закладу.

З метою повернення авансового платежу, замовником на адресу підрядника направлялись листи (№ 256 від 06.06.2018, № 280 від 14.06.2018, № 297 від 02.07.2018), в яких замовник просив повернути аванс в розмірі 500 000,00 грн.

Також, відповідачем до матеріалів справи долучено видаткові накладні № 572 від 28.12.2017, № 15 від 05.01.2018, № 9 від 05.01.2018, № 49 від 25.01.2018, № 95 від 22.01.2018, № 70 від 01.02.2018, за якими відповідачем придбано у постачальника на підставі договору поставки товар.

Крім того, Черкаською загальноосвітньою школою І-ІП ступенів № 5 до матеріалів справи долучено заяву свідка ОСОБА_1 , в якій ОСОБА_1 виклав обставини укладення і виконання договору підряду, зокрема щодо передачі проектно - кошторисної документації.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, застосовані ним положення законодавства та межі апеляційного перегляду рішення суду

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з п. 3 ст. 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Ч. 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

З урахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/17).

Як зазначав прокурор у позові, необхідність звернення прокурора з відповідним позовом пов`язана з тим, що відносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а тому їх неповернення замовнику негативним чином впливає на місцевий бюджет, а також унеможливлює їх використання для розвитку освіти, що створює ризик до протиправного витрачання коштів бюджету, нераціонального та неефективного їх використання. Таким чином, у даному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес. Невиконання відповідачем зобов`язань за укладеним договором, на думку прокурора, є порушенням законності в бюджетній системі, а також порушує інтереси держави в особі позивачів, як розпорядників державних коштів, які в межах здійснення покладених на нього функцій зобов`язані забезпечувати ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів у сфері освіти.

Відповідно до Додатку 3 до рішення Черкаської міської ради від 29.01.2018 № 2-2886 "Про міський бюджет на 2018 рік" головним розпорядником коштів на надання дошкільної освіти є Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради.

Рішенням Черкаської міської ради від 13.03.2018 № 2-3110, затверджено Положення про Департамент освіти та гуманітарної політики в новій редакції, відповідно до якого Департамент є юридичною особою, має самостійний баланс та розрахунковий рахунок, є головним розпорядником коштів, основними завданнями якого є реалізація політики у сфері освіти, контроль за використанням коштів місцевого бюджету.

Відтак, Департамент є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів Черкаської міської ради.

З урахуванням того, що розрахунки за договором, з урахуванням внесених до нього змін, здійснювалися Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, вказане свідчить про порушення інтересів також і даного навчального закладу.

У справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява N 42454/02, пункт 35) Європейський суд з прав людини висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Таким чином, прокурор обґрунтовано звернувся до суду з позовом в інтересах держави, в сфері освіти, визначивши позивачами Департамент освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, який є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, та Черкаську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, яка здійснювала розрахунки з відповідачем згідно укладеного договору.

Отже, наведене в сукупності свідчить про наявність передбачених ст. 23 Закону України Про прокуратуру підстав для звернення до суду з відповідним позовом, у зв`язку з чим доводи скаржника у наведеній частині відхиляються як безпідставні та необґрунтовані.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин згідно ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язань або одностороння зміна його умов, якщо інше не встановлено договором або законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтею 837 Цивільного кодексу України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 882 Цивільного кодексу України, передання робіт підрядником і прийняття її замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Статтею 854 Цивільного кодексу України визначено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 570 Цивільного кодексу України визначено, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів є завдатком, вона вважається авансом.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, замовником (Черкаською загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради) було перераховано на користь відповідача 500 000,00 грн в якості є авансу, тобто передоплати за виконання підрядних робіт.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідач всупереч п. 4.4 договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 14.05.2018) не здійснив використання отриманого авансу у строк протягом 3 місяців після його одержання, чим допустив як порушення умов договору, так і порушення вимог закону, зокрема ст. ст. 526, 837, 882 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

Суд апеляційної інстанції враховує, що в силу приписів п. 4.4 договору, ч. 2 ст. 570 Цивільного кодексу України, правова природа перерахованих замовником відповідачу коштів в сумі 500 000,00 грн - є авансом виконання підрядних робіт по договору підряду, за яким Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради виступила замовником, а відповідач - виконавцем певного обсягу підрядних робіт. При цьому, умовою перерахування вказаних коштів є їх перерахування до виконання підрядних робіт, тобто їх правової природою є попередня оплата (аванс). При цьому, у випадку, якщо б відповідач в подальшому виконав би обумовлений договором обсяг підрядних робіт, про що б сторони склали та підписали обумовлений договором двосторонні документи (акт виконаних робіт КБ-2в, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3), перерахована замовником грошова сума у розмірі 500 000,00 грн змінила б свою правову природу та набула статусу оплати за виконані підрядні роботи.

Доводи скаржника про те, що ним за рахунок перерахованого авансу було придбано для виконання робіт по договору певні будівельні матеріали і роботи почали виконуватись, проте, були припинені внаслідок заборони замовника щодо їх проведення, а відповідні акти КБ-2в та довідки КБ-3 не були підписані виключно з вини замовника - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні, необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними матеріалами справи, оскільки умовами договору сторонами чітко обумовлено документи, які підтверджують використання авансу, зокрема, двосторонньо підписані сторонами договору акти КБ-2в та довідки КБ-3, а як встановлено вище, матеріали справи таких доказів не містять.

Крім того, надані відповідачем документи, а саме: видаткові накладні № 572 від 28.12.2017, № 15 від 05.01.2018, № 9 від 05.01.2018, № 49 від 25.01.2018, № 95 від 22.01.2018, № 70 від 01.02.2018, за якими відповідачем придбано у постачальника на підставі договору поставки товар, - не є належними, допустимими та достатніми доказами в розумінні ст. ст. 76, 77, 79, 269 Господарського процесуального кодексу України виконання відповідачем своїх зобов`язань по договору, зокрема і в частині використання коштів авансу.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що заява свідка ОСОБА_1 , в якій ОСОБА_1 виклав обставини укладення і виконання договору підряду, зокрема щодо передачі проектно - кошторисної документації, - не може підтверджувати обставини, які в силу вимог закону та договору обліковуються (відображаються) у відповідних документах, що також узгоджується з приписами ч. 2 ст. 80 ГПК України.

При цьому, доводи скаржника стосовно невиконання замовником обов`язку щодо передачі проектно-кошторисної документації - не можуть бути підставою, як і умовою звільнення відповідача від виконання зобов`язання,обумовленого п. 4.4. договору.

Крім того, згідно листа Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 15.06.2018 №480/01-06, ліцензія на провадження господарської діяльності з будівництва об`єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об`єктів із середніми та значними наслідками по Приватному підприємству "БТК-ДАД" анульована 04.05.2018 , що порушує п.29 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 13.04.2011 № 466.

З огляду на викладене вище, оцінивши наявні матеріали справи в сукупності та перевіривши обставини справи, судом апеляційної інстанції встановлено, що матеріали справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів в розумінні вимог ст. 76, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України виконання відповідачем підрядних робіт за договором, оскільки актів приймання - виконання робіт форми КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 між сторонами не підписано, як передбачено п. 4.1 договору, і докази підписання таких актів, як і їх складання в установленому порядку, - не було надано ні суду першої інстанції під час вирішення спору, ні суду апеляційної інстанції під час апеляційного розгляду справи.

Таким чином, перерахована замовником відповідачу грошова сума у розмірі 500 000,00 грн за своєю правовою природою залишилась сумою авансу, тобто витратами замовника за рахунок бюджетних коштів, які понесені ним на виконання зобов`язань за договором підряду, укладеним між сторонами.

Отже, суд апеляційної інстанції зазначає, що у відповідача відсутні обумовлені як законом, так і договором підстави для неповернення/утримання заявлених до стягнення коштів в контексті спірних правовідносин сторін за договором підряду, а обов`язок з повернення грошових коштів в сумі 500 000,00 грн. чітко визначено пунктом 4.4 договору.

Аналогічна позиція міститься у постановах Верховного Суду при розгляді справ № 916/1430/17 (постанова від 16.03.2018), № 910/13832/1 7 (постанова від 17.05.2018).

Зокрема, Верховний Суд констатував, що непідтвердження підрядником використання авансу шляхом надання актів виконаних робіт (КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3) є підставою для повернення даних коштів замовнику.

Таким чином, оскільки відповідачем не було виконано обумовлені роботи на суму 500 000,00 грн (або на будь-яку іншу суму), як не було і повернуто на вимогу позивачів спірні кошти, а тому у відповідача на даний час існує невиконане зобов`язання з повернення перерахованих позивачем грошових коштів в розмірі 500 000,00 грн, яке відповідачем добровільно виконано не було, що є підставою для захисту судом прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі позивачів, а саме: Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради, який є органом, уповноваженим здійснювати повноваження в сфері управління бюджетними коштами та забезпечення ефективного, результативного і цільового використання бюджетних коштів, та Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради, як державного закладу освіти, і обов`язок по захисту яких покладено на суд в силу приписів ст. 2 ГПК України, ст. ст. 55, 124, 129 Конституції України, як на орган, який повинен відновити справедливий баланс у господарських правовідносинах сторін спору.

Враховуючи наведене вище, керуючись ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, дійшов висновку, що з відповідача на користь Черкаської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 5 Черкаської міської ради правомірно стягнуто 500 000, 00 грн авансу, перехованого відповідачу згідно умов п.4.4 договору підряду на виконання робіт від 26.12.2017 № 0105.

Доводи скаржника про те, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного рішення, зокрема ст. 42 ГПК України, оскільки судом відмовлено у клопотанні представника відповідача про відкладення розгляду справи - судом апеляційної інстанції відхиляються як безпідставні та необгрунтовані, оскільки відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, в матеріалах справи був наявний обсяг документів, наданий учасниками справи для вирішення спору, і залучення до участі у розгляді справи нового представника відповідача - не є підставою для відкладення розгляду справи в розумінні норм процесуального закону.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Отже, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що правильно задоволені у повному обсязі.

Під час розгляду справи, судом апеляційної інстанції також не встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, як не встановлено неправильного застосування норм матеріального права.

Таким чином, керуючись ст. 2 , 129, 269 , 270 , п. 1 ч. 1 ст. 275 , ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України .

Керуючись ст.ст. 2 , 129 , 269 , 270 , п. 1 ч. 1 ст. 275 , ст. 276 , 281 - 283 ГПК України , Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "БТК-ЛАД" на рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 у справі № 925/967/18- залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 23.01.2019 у справі № 925/967/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне підприємство "БТК-ЛАД".

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 05.06.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді В.В. Сулім

Є.Ю. Пономаренко