Ухвала

від 05.06.2019 по справі 902/334/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.06.2019Справа № 902/334/19

За позовом Селянського (фермерського) господарства Відродження

до Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Тверська Інесса Володимирівна

2. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний

Дмитро Анатолійович

3. Товариство з обмеженою відповідальністю АРС

4. Приватне акціонерне товариство Лебединський насіннєвий завод

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та

зобов`язання повернути кошти,

Суддя Ломака В.С.

Без виклику представників учасників справи.

ВСТАНОВИВ:

Селянське (фермерське) господарство Відродження (далі - позивач) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (далі - відповідач) про:

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 09.04.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133, про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації плати в розмірі 1 029 303, 25 грн., та витрат, пов`язаних з опротестуванням векселя в розмірі 10 293, 00 грн.;

- зобов`язання Товариство з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації повернути Селянському (фермерському) господарству Відродження стягнені за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною від 09.04.2019, зареєстрованим у реєстрі за номером 133, грошові кошти в розмірі 113 275, 36 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що при вчиненні виконавчого напису були порушені вимоги пунктів 3.1., 4.14., 4.18. Глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, статті 87 Закону України Про нотаріат , статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні . У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.05.2019 на підставі статті 31 Господарського процесуального кодексу України вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2019 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства Відродження залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

03.06.2019 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відкрито провадження у справі № 902/334/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверську Інессу Володимирівну, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, Товариство з обмеженою відповідальністю АРС та Приватне акціонерне товариство Лебединський насіннєвий завод , в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувані додаткові докази у справі, підготовче засідання призначено на 03.07.2019 року.

Одночасно із заявою про усунення недоліків позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 09 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133, про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації плати в розмірі 1 029 303, 25 грн. та витрат, пов`язаних з опротестуванням векселя в розмірі 10 293, 00 грн.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову позивач вказує на те, що в теперішній час приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Д.А. здійснюється виконавче провадження № 58875448 з примусового виконання оскаржуваного виконавчого напису. Оскільки визнання в судовому порядку виконавчого напису матиме наслідком закінчення виконавчого провадження відповідно до частини 1 статті 39 Закону України Про виконавче провадження , то наявність можливості під час судового розгляду у приватного виконавця стягувати з позивача грошові кошти може призвести до того, що на момент прийняття рішення у даній справі усі грошові кошти, що вказані у виконавчому написі нотаріуса, будуть стягнуті на користь відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з`ясування питань, пов`язаних із зустрічним забезпеченням. У виняткових випадках, коли наданих заявником пояснень та доказів недостатньо для розгляду заяви про забезпечення позову, суд може призначити її розгляд у судовому засіданні з викликом сторін (частини 3, 4 статті 140 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з положеннями частини 5 статті 140 Господарського процесуального кодексу України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Положеннями частини 6 статті 140 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Розглянувши подану Селянським (фермерським) господарством Відродження заяву про забезпечення позову, суд вважає, що вона підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача (боржника) або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача або особи, яка звернулась з відповідними вимогами у справі про банкрутство.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

З аналізу положень статті 136 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що означеною нормою процесуального права передбачено можливість забезпечення позову не лише у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду і ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Тобто, за замістом частини 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України у вирішенні питання щодо забезпечення позову слід також враховувати за захистом якого порушеного чи оспорюваного права або інтересу звернувся позивач, не обмежуючись лише неможливістю виконання рішення суду та позовними вимогами.

Частиною 1 статті 137 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позов забезпечується:

1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту;

7) передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору;

8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності;

9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Системний аналіз положень частини 1 статті 136 і 137 Господарського процесуального кодексу України дає підстави дійти висновку, що під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені у частинах 2, 5, 6, 7 статті 137 Господарського процесуального кодексу України).

Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.

При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересів), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Виконання рішення у даному випадку слід розуміти не лише як стадію, яка має місце у судових рішеннях про присудження (та яка передбачає можливість застосування заходів державного примусу), але і більш широкому значенні, як таке правове положення сторін, за яких судом вирішено спір шляхом усунення невизначеності у правовідносинах між сторонами, зокрема, шляхом визнання права або його відсутності, та судом здійснено ефективний захист порушених прав, який в тому числі полягає у запобіганні подальшому порушенню прав та необхідності застосовувати додаткові заходи захисту.

При цьому, суд зазначає, що з огляду на предмет позову, у випадку задоволення позовних вимог рішення у даній справі не потребує виконання рішення в порядку Закону України "Про виконавче провадження", тому в даному випадку застосуватися та досліджуватися повинна така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У таких спорах має досліджуватися питання, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

В даному випадку, судом встановлено, що 11.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 58875448 з примусового виконання виконавчого напису № 133 від 09.04.2019 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською І.В. про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації плати у розмірі 1 029 303, 25 грн., а також витрат, пов`язаних з опротестування векселя в сумі 10 293, 00 грн.

Крім того, 11.04.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем винесено постанови про накладення арешту на все майно та грошові кошти, що містяться на рахунках позивача, у межах суми звернення стягнення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, витрат виконавчого провадження 1 143 855, 88 грн.

Отже, існує реальна загроза, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав позивача (у разі задоволення позову), за захистом яких він звернувся до суду, адже у разі, якщо до закінчення розгляду спору у цій справі приватним виконавцем буде примусово вилучені грошові кошти або звернуто стягнення на майно позивача, то останній не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів Селянського (фермерського) господарства Відродження .

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає, що застосування заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу є адекватним та ефективним способом забезпечення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у справі № 910/1040/18 від 16.08.2018, у справах № 924/789/18, № 924/790/18 від 25.02.2019.

Таким чином, оцінивши обґрунтованості доводів позивача та встановивши безпосередній зв`язок між конкретними заходами забезпечення позову та предметом позову, з огляду на положення статті 136 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає подану позивачем заяву про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що за змістом пункту 6 частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

У заяві про забезпечення позову позивач зазначив про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Відповідно до частин 1, 3 статті 141 Господарського процесуального кодексу України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Розмір зустрічного забезпечення визначається судом з урахуванням обставин справи. Заходи зустрічного забезпечення позову мають бути співмірними із заходами забезпечення позову, застосованими судом, та розміром збитків, яких може зазнати відповідач у зв`язку із забезпеченням позову.

Положеннями вказаної статті визначено право суду у випадку можливості спричинення відповідачу внаслідок забезпечення позову збитків, вимагати від особи, яка звернулась із заявою про забезпечення позову зустрічного забезпечення у розмірі співмірному із заходами забезпечення позову та розміром збитків, яких може зазнати відповідач, у зв`язку із забезпеченням позову.

Отже, умовою застосування зустрічного забезпечення є обґрунтування можливості спричинення відповідачу забезпеченням позову збитків.

Враховуючи відсутність доказів можливості завдання збитків заявленими позивачем та задоволеними судом заходами забезпечення позову, з урахуванням законодавчо обґрунтованого характеру вжитих заходів, суд дійшов висновку про відсутність підстав вимагати від позивача зустрічного забезпечення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 136-141, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,-

УХВАЛИВ:

1. Заяву Селянського (фермерського) господарства Відродження про забезпечення позову, - задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 09 квітня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133, про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження (22811, Вінницька область, Немирівський район, село Обідне; код ЄДРПОУ 13336397) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (19615, Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Оніщенка, будинок 23; код ЄДРПОУ 41587417) плати в розмірі 1 029 303 (один мільйон двадцять дев`ять тисяч триста три) грн. 25 коп., та витрат, пов`язаних з опротестуванням векселя в розмірі 10 293 (десять тисяч двісті дев`яносто три) грн. 00 коп.

3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, тобто до 06.06.2022 року.

4. Стягувач: Селянське (фермерське) господарство Відродження (22811, Вінницька область, Немирівський район, село Обідне; код ЄДРПОУ 13336397).

5. Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (19615, Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Оніщенка, будинок 23; код ЄДРПОУ 41587417).

6. Ухвала може бути оскаржена в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя Ломака Вікторія Сергіївна