Рішення

від 11.09.2019 по справі 902/334/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11.09.2019Справа № 902/334/19

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Ломаки В.С. , за участю секретаря судового засідання Вегера А.В., розглянувши у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Селянського (фермерського) господарства Відродження

до Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Тверська Інесса Володимирівна

2. Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Гненний

Дмитро Анатолійович

3. Товариство з обмеженою відповідальністю АРС

4. Приватне акціонерне товариство Лебединський насіннєвий завод

про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та зобов`язання повернути кошти,

Представники учасників справи:

від позивача: Ломанов Д.О. - ордер серії КС № 596227 від 18.07.2019;

Ломанова В.І. - ордер серії КС № 596231;

Мельник Ю.М. - довіреність від 17.04.2019;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

від третьої особи-3: не з`явився;

від третьої особи-4: не з`явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство Відродження (далі за текстом: позивач ) звернулось до господарського суду Вінницької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (далі за текстом: відповідач ) про:

- визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, вчиненого 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133, про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації плати в розмірі 1 029 303, 25 грн та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя в розмірі 10 293, 00 грн;

- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації повернути Селянському (фермерському) господарству Відродження стягнені за виконавчим написом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною від 09.04.2019, зареєстрованим у реєстрі за номером 133, грошові кошти в розмірі 113 275, 36 грн.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги позивач вказує на те, що 26.03.2014 між ним, як покупцем, та ПАТ Лебединський насіннєвий завод , як постачальником, було укладено договір поставки № є2-446, за умовами якого постачальник поставив позивачу гібридне насіння цукрового буряка, частина з яких позивачем була повернута, а щодо оплати решти, у зв'язку з виникненням заборгованості, постачальник звернувся до третейського суду з позовом про стягнення боргу. Рішенням Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації Радник від 26.03.2018 у справі № 06/04-2018 було вирішено відмовити в задоволенні позову ПрАТ Лебединський насіннєвий завод до СФГ Відродження про стягнення заборгованості в сумі 1 029 303, 25 грн у зв'язку з пропуском строків позовної давності. В подальшому між ПрАТ Лебединський насіннєвий завод та ТОВ АРС було укладено Договір про уступку права вимоги, згідно з яким останньому було передано право вимоги до позивача на суму 1 029 303, 25 грн за договором поставки № є2-446 від 26.03.2014. У свою чергу, ТОВ АРС було видано переказний вексель серії АА № 0048713 на суму 1 029 303, 25 грн зі строком платежу - 05.04.2019 на ім'я векселедержателя ТОВ Суспільні іновації із визначенням СФГ Відродження , як трасата. 08.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною було вчинено протест векселя про неоплату та на його підставі 09.04.2019 винесено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 133, про стягнення з позивача на користь відповідача плати в розмірі 1 029 303, 25 грн та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя в розмірі 10 293, 00 грн. У свою чергу, на підставі вказаного виконавчого напису приватним виконавцем Гненним Д.А. було відкрито виконавче провадження, арештовано майно позивача та частково списано з банківських рахунків позивача грошові кошти в розмірі 113 275, 36 грн. Оскільки вимоги про стягнення боргу за договором поставки № є2-446 від 26.03.2014, на думку позивача, не є безспірними, що в тому числі підтверджується рішенням третейського суду, та крім того, з дня виникнення права такої вимоги минуло більше трьох років, й при цьому вказаний договір не передбачав права проводити розрахунки із застосуванням векселів, позивач вважає, що при вчиненні вищевказаного виконавчого напису були порушені вимоги пунктів 3.1., 4.14., 4.18. Глави 17 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012, статті 87 Закону України Про нотаріат , статті 4 Закону України Про обіг векселів в Україні . У зв`язку з цим, позивач вирішив звернутися до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 02.05.2019 на підставі статті 31 Господарського процесуального кодексу України вищевказану позовну заяву передано за підсудністю до господарського суду міста Києва.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.05.2019 позовну заяву Селянського (фермерського) господарства Відродження залишено без руху на підставі частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

03.06.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача подано заяву про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2019 відкрито провадження у справі № 902/334/19, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору на стороні відповідача приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверську Інессу Володимирівну, приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Гненного Дмитра Анатолійовича, Товариство з обмеженою відповідальністю АРС та Приватне акціонерне товариство Лебединський насіннєвий завод , підготовче засідання призначено на 03.07.2019.

При цьому, на підставі клопотання позивача, поданого разом з позовною заявою, в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України вирішено витребувати:

- у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни належним чином завірені копії документів, поданих Товариством з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації та Товариством з обмеженою відповідальністю АРС для вчинення нотаріальних дій, а саме протесту векселя від 08.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 122, та виконавчого напису від 08.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 133;

- у Приватного акціонерного товариства Лебединський насіннєвий завод належним чином завірені копії документів щодо уступки Приватним акціонерним товариством Лебединський насіннєвий завод права вимоги в розмірі 1 029 303, 25 грн. по договору поставки № є2-446 від 26.03.2014;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю АРС належним чином завірені копії документів щодо відступлення Приватним акціонерним товариством Лебединський насіннєвий завод права вимоги в розмірі 1 029 303, 25 грн за Договором поставки № є2-446 від 26.03.2014, та документів що підтверджують зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю АРС перед Товариством з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації на суму 1 029 303, 25 грн;

- у Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації належним чином завірені копії документів, що підтверджують зобов`язання Товариства з обмеженою відповідальністю АРС перед Товариством з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації на суму 1 029 303, 25 грн;

- у Черкаського обласного постійно діючого третейського суду при Корпорації Радник належним чином завірені копії матеріалів справи № 06/04-2018 за позовом Приватного акціонерного товариства Лебединський насіннєвий завод до Сільського (фермерського) господарства Відродження про стягнення заборгованості в сумі 1 029 303, 25 грн.

Одночасно із заявою про усунення недоліків позивачем подано заяву про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.06.2019 заяву про забезпечення позову задоволено, з метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням у даній справі законної сили вирішено зупинити стягнення на підставі виконавчого напису, вчиненого 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133.

18.06.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від ПрАТ Лебединський насіннєвий завод надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи, а саме: копії договору № 19/03-01 від 13.03.2019 про заміну кредитора та акту прийому-передачі документів від 13.03.2019, та від позивача надійшли, зокрема: докази надсилання копії позовної заяви разом з додатками на адресу залучених третіх осіб, та від Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації Радник надійшли копії матеріалів третейської справи № 06/04-2018 за позовом Приватного акціонерного товариства Лебединський насіннєвий завод до Сільського (фермерського) господарства Відродження про стягнення заборгованості в сумі 1 029 303, 25 грн.

03.07.2019 через відділ діловодства господарського суду міста Києва від приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни надійшли для долучення до матеріалів справи копії документів, поданих ТОВ Суспільні інновації та ТОВ АРС для вчинення протесту векселя від 08.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 122, та виконавчого напису від 08.04.2019, зареєстрованого в реєстрі за № 133.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 03.07.2019 повторно витребувано додаткові докази у справі, підготовче засідання відкладено на 24.07.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 24.07.2019 в порядку частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, підготовче засідання відкладено на 07.08.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.08.2019 вирішено закрити підготовче провадження та призначити справу № 902/334/19 до судового розгляду по суті на 21.08.2019.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 21.08.2019 представників відповідачів та третіх осіб, у судовому засіданні було оголошено перерву до 11.09.2019.

Представники відповідача та третіх осіб у судове засідання 11.09.2019 не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України визначені наслідки неявки в судове засідання учасника справи.

Зокрема, згідно із частиною 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Зважаючи на те, що неявка представників відповідача та третіх осіб не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

При цьому, суд зауважує, що він надавав можливість учасникам справи реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Оскільки ні відповідач, ні треті особи не скористались своїми процесуальними правами щодо надання заяв по суті спору, суд не знаходить підстав для відкладення розгляду справи та вважає за можливе розглядати спір за наявними матеріалами.

Судом, враховано, що в силу вимог частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України ).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України № 1-5/45 від 25.01.2006, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання розумності строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Представники позивача у судовому засіданні 11.09.2019 позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

У судовому засіданні 11.09.2019 судом у відповідності до ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК Украі?ни було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.03.2014 між ПАТ Лебединський насіннєвий завод , як постачальником, та СФГ Відродження , як покупцем, було укладено Договір поставки № є2-446, згідно з п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити покупцю насіння, а покупець прийняти й оплатити товар, найменування (асортимент) і кількість якого визначаються в додатку(ах) до договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору поставки № є2-446 від 26.03.2014 його сторонами було визначено, що товаром є гібридне насіння цукрового буряка компанії SESVanderHave в кількості 370 одиниць загальною вартістю в еквіваленті іноземної валюти - 35 890 євро.

Згідно з п. 4 Додатку № 1 до Договору поставки № є2-446 від 26.03.2014 було передбачено, що оплата здійснюється в наступному порядку: 100 % від загальної вартості товару, що становить 35 890 євро до 01 листопада 2014 року. Вартість товару в гривнях визначається сторонами відповідно до п. 3 даного Додатку.

Відповідно до видаткової накладної № 778 від 26.03.2014 ПАТ Лебединський насіннєвий завод поставив на користь СФГ Відродження 185 одиниць насіння цукрових буряків Леопард та 185 одиниць насіння цукрових буряків Бакара .

На підставі видаткової накладної № ВП-0000002 від 28.07.2014 СФГ Відродження повернуло ПАТ Лебединський насіннєвий завод 52 одиниці насіння цукрових буряків Бакара .

Оскільки у СФГ Відродження виник борг перед ПАТ Лебединський насіннєвий завод щодо оплати решти поставлено товару, а також зважаючи на те, що п. 9.2. Договору поставки № є2-446 від 26.03.2014 було передбачено право передати спір на вирішення Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації Радник , в лютому 2018 року ПрАТ Лебединський насіннєвий завод звернулось до вказаного третейського суду з позовом до СФГ Відродження про стягнення боргу в сумі 1 029 303,25 грн із розрахунку: 33 846, 00 євро за курсом 33,3691 грн/євро.

Рішенням Черкаського обласного постійнодіючого третейського суду при Корпорації Радник від 26.03.2018 у справі № 06/04-2018 було вирішено відмовити ПрАТ Лебединський насіннєвий завод в позові у зв'язку із спливом строку позовної давності.

13.03.2019 між ПрАТ Лебединський насіннєвий завод , як первісним кредитором, та ТОВ АРС , як новим кредитором, було укладено Договір про заміну кредитора у зобов'язанні № 19/03-01, згідно з п. 1.1. якого первісний кредитор відступив новому кредитору право вимоги виконання СФГ Відродження зобов'язання щодо сплати заборгованості в сумі 1 029 303,25 грн, що виникла у зв'язку з неналежним, несвоєчасним та неповним виконанням боржником грошового зобов'язання згідно з договором № є2-446 від 26.03.2014 на поставку насіння.

Того ж дня, між ПрАТ Лебединський насіннєвий завод та ТОВ АРС було підписано акт прийому-передачі документів, а саме: оригіналу договору № є2-446 від 26.03.2014 та накладної № 778 від 26.03.2014.

14.03.2019 ТОВ АРС склало на ім'я векселедержателя ТОВ Суспільні інновації переказний вексель серії АА № 0048713 на суму 1 029 303,25 грн зі строком платежу - 05.04.2019, визначавши трасатом (платником) СФГ Відродження .

05.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною було направлено на адресу СФГ Відродження (поштове відправлення ШКІ № 0220605293956) та ТОВ АРС (кур'єрське відправлення Porto Express № 003804) лист за № 32/02-29 від 05.04.2019 з вимогою про оплату векселя серії АА № 0048713 на суму 1 029 303,25 грн, не пізніше 08.04.2019 до 15 год. 00 хв.

08.04.2019 за зверненням ТОВ Суспільні інновації , у зв'язку неотриманням платежу, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною було опротестовано вексель серії АА № 0048713, виданий ТОВ АРС , про неоплату в сумі 1 029 303,25 грн проти платника - СФГ Відродження , шляхом складання протесту векселя про неоплату, зареєстрованого в реєстрі за № 122.

09.04.2019 ТОВ Суспільні інновації звернулось до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тверської Інесси Володимирівни із заявою про вчинення виконавчого напису у зв'язку з неоплатою вищевказаного векселя.

Того ж дня, 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною на підставі протесту векселя про неоплату було вчинено виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за номером 133, про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації плати в розмірі 1 029 303, 25 грн та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя в розмірі 10 293, 00 грн.

11.04.2019 на підставі виконавчого напису, вчиненого 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною, зареєстрованого у реєстрі за номером 133, приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 58875448, постанови про арешт коштів та майна боржника - СФГ Відродження .

12.04.2019 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Гненним Дмитром Анатолійовичем було складено платіжні вимоги № 58875448 про стягнення з банківських рахунків СФГ Відродження в АТ Кредобанк та АТ ОТП Банк 1 143 855, 88 грн.

15.04.2019 з рахунку СФГ Відродження в АТ ОТП Банк було списано 1 807,20 грн. на виконання платіжної вимоги приватного виконавця № 58875448 від 12.04.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку за 15.04.2019.

Також, 17.04.2019 з рахунку СФГ Відродження в АТ Кредобанк було списано 111 468,16 грн. на виконання платіжної вимоги приватного виконавця № 58875448 від 12.04.2019, що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою банку за 17.04.2019.

Вважаючи вищевказаний виконавчий напис вчиненим протиправно, позивач звернувся з позовом про визнання його таким, що не підлягає виконанню, а також про повернення грошових коштів, які були стягнуті під час його примусового виконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Предметом доказування у спорах даної категорії є обставини, які свідчать про існування або відсутність спору між боржником та стягувачем щодо заборгованості та наявність або відсутність обставин, які свідчать про порушення нотаріусом при вчиненні виконавчого напису встановлених чинним законодавством правил вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ст. 87 Закону України Про нотаріат для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Статтею 88 Закону України Про нотаріат визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (надалі за текстом: Порядок ), затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі - Перелік). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до пункту 11 Переліку для одержання виконавчого напису для стягнення заборгованості за векселями, опротестованими нотаріусами в установленому законом порядку, подаються: оригінал опротестованого векселя; акт про протест векселя.

Як наголошено Верховним Судом в постанові від 25.10.2018 у справі № 755/11753/16, суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірноі? заборгованості боржника згідно з Переліком № 1172.

Для правильного застосування положень статеи? 87, 88 Закону Украі?ни Про нотаріат у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі и? установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або і?і? розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначении? виключнии? перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлює суд за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Сам по собі факт подання стягувачем відповідних документів нотаріусу не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого (постанова Верховного Суду Украі?ни від 05 липня 2017 року у справі № 6-887цс17).

Під час розгляду справ такоі? категоріі? суд перевіряє право стягувача на вчинення вказаноі? діі?, повноваження щодо вчинення нотаріальних діи? нотаріуса та встановлює тои? факт, чи діи?сно розмір заборгованості, що підлягає стягненню, у тому числі розмір процентів, неустои?ки (штрафу, пені), якщо такі належать до стягнення, відповідає сумі, вказаніи? у виконавчому документі, та залежно від встановленого ухвалює рішення про відмову чи задоволення позову.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов'язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов'язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України Про нотаріат захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

При цьому, також слід врахувати, що звернувшись до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості, кредитор фактично засвідчує, що між сторонами існує спір з приводу виконання договору, а також розміру заборгованості по ньому.

В даному випадку відповідачем було надано приватному нотаріусу для вчинення оскаржуваного виконавчого напису - виданий ТОВ АРС 14.03.2019 на ім'я векселедержателя ТОВ Суспільні інновації переказний вексель серії АА № 0048713 на суму 1 029 303,25 грн зі строком платежу - 05.04.2019, з вказівкою на трасата (платника) СФГ Відродження .

Відповідно до п. 1.1. гл. 17 Порядку вексель - це цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або його наказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власнику векселя (векселедержателю).

Згідно з п. 3.1. гл. 17 Порядку векселі для вчинення протесту про неоплату приймаються нотаріусом після закінчення дати платежу за векселем, але не пізніше 12-ї години наступного після цього строку дня.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною було прийнято від ТОВ Суспільні інновації вексель серії АА № 0048713 до протесту 05.04.2019, тобто в день настання дати платежу, що не відповідає наведеним приписам п. 3.1. Порядку.

Відповідно до п. 4.3. гл. 17 Порядку, протест векселя про неоплату вчинюється у разі, якщо: вексель неоплачений (вексель було акцептовано, але не сплачено платником); оплата здійснена у валюті, яка не зазначена у векселі; платник відсутній у місці платежу або у місцезнаходженні, яке зазначено у векселі.

Згідно з п. 4.14. гл. 17 Порядку, при прийнятті векселя до опротестування нотаріус повинен: перевірити наявність усіх необхідних реквізитів векселя та правильність їх заповнення, наявність підписів і печаток та послідовність індосаментів; переконатися, що вексель поданий для протесту в установлені законом строки; встановити місце здійснення протесту; перевірити факт пред'явлення векселя до сплати. Підтвердженням факту пред'явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

Цим же пунктом Порядку встановлено, що підтвердженням факту пред'явлення векселя до сплати є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

Відповідно до п. 4.15. гл. 17 Порядку у день прийняття векселя до протесту нотаріус зобов'язаний від свого імені пред'явити письмову вимогу про оплату або акцепт векселя до векселедавця (платника). Підтвердженням факту пред'явлення вимоги про сплату векселя є відмітка векселедавця на письмовій вимозі про прийняття вимоги про сплату векселя або відмітка поштового відділення зв'язку про відправлення такої вимоги поштою чи телеграфом на адресу, вказану у векселі.

Згідно з п. 4.16. гл. 17 Порядку, у тексті вимоги нотаріус зазначає про надходження заяви про протест векселя з усіма його реквізитами та пропозицією сплатити чи акцептувати вексель у певний строк або повідомити про оплату чи акцепт векселя: якщо вексель протестується в неплатежі, нотаріус вимагає від особи, проти якої протестується вексель, оплатити суму за векселем.

Відповідно до п. 4.18. гл. 17 Порядку, якщо на вимогу нотаріуса не надійшла відповідь від особи, яка має платити за векселем, про його оплату або у разі відмови платника (доміциліата) оплатити або акцептувати вексель нотаріус опротестовує вексель.

Як вбачається з матеріалів справи, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною 05.04.2019 було направлено на адресу СФГ Відродження (поштове відправлення ШКІ № 0220605293956) та ТОВ АРС (кур'єрське відправлення Porto Express № 003804) лист за № 32/02-29 від 05.04.2019 з вимогою про оплату векселя серії АА № 0048713 на суму 1 029 303,25 грн, не пізніше 08.04.2019 до 15 год. 00 хв.

Оскільки позивачу вказане поштове відправлення надійшло пізніше від визначної приватним нотаріусом дати платежу, він був позбавлений можливості надати відповідь з цього приводу, і як наслідок вже 09.04.2019 вказаний вексель було опротестовано та вчинено оскаржуваний виконавчий напис.

Вирішуючи питання щодо правомірності вчинення виконавчого напису для стягнення заборгованості за переказним векселем, суд враховує наступне.

За змістом ст. 3 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, за наказом трасанта може бути виданий переказний вексель. Він може бути виданий на самого трасанта та за рахунок третьої особи (трасата).

Згідно з ст. 1 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказний вексель містить: 1. Назву переказний вексель , яка включена до тексту документа і висловлена тією мовою, якою цей документ складений; 2. Безумовний наказ сплатити визначену суму грошей; 3. Найменування особи, яка повинна платити (трасат); 4. Зазначення строку платежу; 5. Зазначення місця, в якому повинен бути здійснений платіж; 6. Найменування особи, якій або наказу якої повинен бути здійснений платіж; 7. Зазначення дати і місця складання векселя; 8. Підпис особи, яка видає вексель (трасант).

Статтею 21 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що переказний вексель може до настання строку платежу бути пред'явлений держателем або особою, в якої вексель знаходиться, для акцепту трасату за місцем його знаходження.

Відповідно до частини першої статті 23 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, переказні векселі, які підлягають оплаті у визначений строк від пред'явлення, повинні бути пред'явлені для акцепту протягом одного року від дати їх складання.

Згідно зі статтею 25 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі, акцепт вчинюється на переказному векселі. Акцепт виражається словом акцептований або будь-яким іншим рівнозначним словом. Він підписується трасатом. Простий підпис трасата, зроблений на лицьовій стороні векселя, має силу акцепту.

Якщо вексель підлягає оплаті у визначений строк від пред'явлення або якщо він повинен бути пред'явлений для акцепту протягом визначеного строку в силу особливої вимоги, то акцепт повинен бути датований днем, у який він був вчинений, якщо тільки держатель не вимагатиме, щоб він був датований днем пред'явлення. У разі відсутності дати держатель, щоб зберегти своє право регресу проти індосанта і трасанта, повинен засвідчити це упущення своєчасно здійсненим протестом.

Частиною першою статті 28 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що шляхом акцепту трасат зобов'язується здійснити платіж за переказним векселем при настанні строку платежу .

Судом встановлено, що переказний вексель серії АА № 0048713 не був акцептований СФГ Відродження , оскільки частина векселя з надписом: Акцептовано не містить підпису трасата.

Згідно з положеннями пункту 1.2. Постанови Правління Національного банку України від 16.12.2002 № 508 Про затвердження Положення про порядок здійснення банками операцій з векселями в національній валюті на території України акцепт векселя - напис платника на переказному векселі (тратті) про згоду на оплату, а акцептант векселя - юридична або фізична особа, яка акцептує (підписує) вексель (тратту), беручи на себе зобов'язання здійснити платіж за переказним векселем під час настання строку платежу.

Як наголосив Вищий господарський суд України в постанові від 24.04.2012 у справі № 5020-537/2011-1629/2011, взяття зобов'язань здійснити платіж за переказним векселем має відбуватись шляхом акцепту, що полягає у здійсненні відповідного напису чи підпису на векселі. Відсутність акцепту свідчить про те, що взяття зобов'язань здійснити платіж за переказним векселем не відбулось, тобто згідно з положеннями ст. 28 Уніфікованого закону про переказні та прості векселі не відбулось і виникнення у держателя права вимоги, що ґрунтується на переказному векселі.

Відповідно до пункту 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 08.06.2007 № 5 Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів при вирішенні питання про наявність вексельних зобов'язань судам слід звертати увагу на додержання вимог вексельного законодавства щодо підписів зобов'язаних за векселем осіб.

СФГ Відродження (трасат, зазначений у переказному векселі серії АА № 0048713) не засвідчило своїм підписом згоду оплатити переказний вексель у тому вигляді, в якому він пред'явлений до платежу, а тому, суд вважає, що у нього не виникло ніяких зобов'язань щодо оплати суми, вказаної у спірному векселі.

При цьому, суд зауважує, що у відповідності зі ст. 9 Уніфікованого закону про переказні векселі та прості векселі встановлено, що особою, яка у будь-якому випадку безумовно зобов'язана здійснити платіж за векселем, є виключно векселедавець (трасант), тобто в даному випадку ТОВ АРС .

Отже, за вказаних обставин, переказний вексель серії АА № 0048713 не створює обов'язки щодо здійснення платежу для зазначеної в ньому особи трасата - СФГ Відродження , у зв'язку з чим заборгованість за ним не можна визнати безспірною, через що відповідно правові підстави для вчинення виконавчого напису були відсутні.

Так, суд звертає увагу на те, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, з якою останній погоджується, що, відповідно, виключає можливість спору зі сторони боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована, тощо, а відтак і документи, які підтверджують її безспірність, і на підставі яких нотаріусами здійснюються виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними, та такими, що містять вираз волі стосовно наявності певної заборгованості не тільки кредитора, а й самого боржника, або ж безумовно підтверджують наявність у боржника перед кредитором заборгованості саме в такому розмірі.

Таким чином, в даному випадку беззаперечно було порушено припис щодо безспірності вимог.

Також, суд враховує, що відповідно до ст. 4 Закону України Про обіг векселів в Україні , видавати переказні і прості векселі можна лише для оформлення грошового боргу за фактично поставлені товари, виконані роботи, надані послуги, за виключенням фінансових банківських векселів, векселів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та фінансових казначейських векселів. На момент видачі переказного векселя особа, зазначена у векселі як трасат, або векселедавець простого векселя повинні мати перед трасантом та/або особою, якій чи за наказом якої повинен бути здійснений платіж, зобов'язання, сума якого має бути не меншою, ніж сума платежу за векселем. Умова щодо проведення розрахунків із застосуванням векселів обов'язково відображається у відповідному договорі, який укладається в письмовій формі.

Слід відзначити, що укладений між ПАТ Лебединський насіннєвий завод та СФГ Відродження договір поставки № є2-446 від 26.03.2014, право вимоги за яким перейшло до ТОВ АРС , не містив положень щодо можливості проведення розрахунків із застосуванням векселів, про що ТОВ АРС , як векселедавцю переказного векселя серії АА № 0048713, було достеменно відомо.

Також, статтею 4 Закону України Про обіг векселів в Україні передбачено, що у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем.

Таким чином, за загальним правилом, видача векселедавцем векселя векселедержателю з метою розрахунку за укладеним між ними договором припиняє грошове зобов'язання за таким договором і як наслідок виникає нове зобов'язання щодо платежу за виданим векселем.

Разом з тим, у випадку видачі векселедавцем (трасантом) переказного векселя за рахунок третьої особи (трасата) векселедержателю за укладеним між трасантом та векселедержателем договором припиняє грошове зобов'язання за таким договором у відповідності до ст. 4 Закону України Про обіг векселів в Україні , однак не припиняє зобов'язання третьої особи (трасата) за договором, укладеним між векселедавцем та третьою особою (трасатом), а лише породжує для третьої особи (трасата) обов'язок виконати відповідне грошове зобов'язання шляхом сплати грошових коштів на користь визначеної векселедавцем особи - векселедержателя при умові акцепту переказного векселя.

З наведеного слідує, що як грошове зобов'язання третьої особи (трасата) за укладеним з векселедавцем договором, так і його строк, не змінюється внаслідок видачі векселедавцем переказного векселя за рахунок третьої особи.

Зокрема, як слідує з матеріалів справи, позивач мав здійснити оплату за договором поставки № є2-446 від 26.03.2014 в строк до 01.11.2014.

Отже, щодо грошового зобов'язання СФГ Відродження зі сплати 1 029 303,25 грн за договором поставки № є2-446 від 26.03.2014 з урахуванням приписів ст. 88 Закону України Про нотаріат виконавчий напис нотаріуса міг бути вчинений не пізніше 01.11.2017.

Видача ТОВ АРС переказного векселя на користь ТОВ Суспільні інновації переказного векселя за рахунок трасата - СФГ Відродження , яке має борг перед ТОВ АРС за договором поставки № є2-446 від 26.03.2014, не змінює перебігу вказаного строку виконання грошового зобов'язання, як і не призводить для СФГ Відродження до новації зобов'язання за договором на зобов'язання за векселем.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що оскаржуваний виконавчий напис було також вчинено поза межами визначеного ст. 88 Закону України Про нотаріат трирічного строку.

За таких обставин, слід дійти висновку, що нотаріус при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності сум, що підлягають стягненню та безспірності характеру правовідносин сторін, у належності поданих документів, а також дотриманні строків вчинення виконавчого напису, що не відповідає вимогам Закону України Про нотаріат та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає заявлені позовні вимоги про визнання оскаржуваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтованими, доведеними належним чином, у зв'язку з чим вони підлягають задоволенню.

Також, суд вважає обґрунтованими похідні вимоги про зобов'язання відповідача повернути позивачу грошові кошти, які були стягнуті з нього на підставі оскаржуваного виконавчого напису.

Так, відповідно до ст. 5 Господарського процесуального кодексу України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Судом встановлено безпідставність набуття відповідачем коштів у розмірі 113 275, 36 грн. за виконавчим написом, який вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

При цьому, суд враховує, що відповідач не заперечив проти факту отримання таких грошових коштів під час здійснення виконавчого провадження, а також не представив доказів того, що вони не були перераховані йому приватним виконавцем.

Витрати по сплаті судового збору за подання позову та вжиття заходів забезпечення позову відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 232, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною та зареєстрований в реєстрі за № 133 про стягнення з Селянського (фермерського) господарства Відродження (ідентифікаційний код юридичної особи: 13336397; місцезнаходження: 22811, Вінницька область, Немирівський район, село Обідне) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (ідентифікаційний код юридичної особи: 41587417; місцезнаходження: 19615, Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Оніщенка, будинок 23) плати в розмірі 1 029 303, 25 грн. (один мільйон двадцять дев'ять тисяч триста три гривні 25 копійок) та витрат, пов'язаних з опротестуванням векселя, в розмірі 10 293, 00 грн. (десять тисяч двісті дев'яносто три гривні 00 копійок).

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (ідентифікаційний код юридичної особи: 41587417; місцезнаходження: 19615, Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Оніщенка, будинок 23) повернути Селянському (фермерському) господарству Відродження (ідентифікаційний код юридичної особи: 13336397; місцезнаходження: 22811, Вінницька область, Немирівський район, село Обідне) стягнені за виконавчим написом, вчиненим 09.04.2019 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тверською Інессою Володимирівною та зареєстрованим в реєстрі за № 133, грошові кошти в розмірі 113 275, 36 грн. (сто тринадцять тисяч двісті сімдесят п'ять гривень 36 копійок).

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Суспільні інновації (ідентифікаційний код юридичної особи: 41587417; місцезнаходження: 19615, Черкаська область, Черкаський район, село Мошни, вулиця Оніщенка, будинок 23) на користь Селянського (фермерського) господарства Відродження (ідентифікаційний код юридичної особи: 13336397; місцезнаходження: 22811, Вінницька область, Немирівський район, село Обідне) 4 802, 50 грн. (чотири тисячі вісімсот дві гривні 50 копійок) витрат зі сплати судового збору.

5. Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

6. Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

7. Згідно з частиною 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Відповідно до підпункту 17.5. пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повне рішення складено 20.09.2019.

Суддя В.С. Ломака