Постанова

від 04.06.2019 по справі 910/13258/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/13258/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Селіваненка В.П. (головуючий), Булгакової І.В. і Львова Б.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Поліщук Ю.В.,

представників учасників справи:

позивача - приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" - Вітрука М.А. - адвокат (посвідчення від 24.11.2011 №4704/10),

відповідача-1 - Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України: Кулика І.О. - представник (довіреність від 02.04.2019 №63/10-1430); Гончаренка Є.В. - представник (довіреність від 02.04.2019 №63/10-1431),

відповідача-2 - відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові - не з`яв.,

відповідача-3 - відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Полтаві - не з`яв.,

військової прокуратури Київського гарнізону - Коркішка В.М. - прокурор відділу ГПУ,

розглянув касаційну скаргу Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 (головуючий суддя - Агрикова О.В. судді Чорногуз М.Г. і Хрипун О.О.)

зі справи №910/13258/17

за позовом приватного акціонерного товариства "Українська фінансова група" (далі - Позивач)

до: Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі - Відповідач-1);

відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Харкові (далі - Відповідач-2);

відділу урядового фельд`єгерського зв`язку державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України в місті Полтаві (далі - Відповідач-3)

про стягнення збитків у розмірі 9 788 522,69 грн.,

за участю військової прокуратури Київського гарнізону,

РУХ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Позов було подано про стягнення з Відповідача-1 збитків у сумі 184 260,30 грн., стягнення солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 збитків у сумі 769 768,14 грн. та 6 479 252,84 грн., стягнення солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-3 збитків у сумі 2 355 241,33 грн.

2. Позов мотивовано тим, що Відповідачем-1 самостійно, а також солідарно з Відповідачем-2 та Відповідачем-3 здійснювалось виконання договірних зобов`язань з доставляння відправлень Позивача, проте, внаслідок нападу сторонніх осіб, відповідачами втрачені відправлення, які були прийняті зазначеними особами у Позивача для доставки відповідно до умов договорів. За таких обставин, внаслідок невиконання відповідачами господарських зобов`язань, Позивач зазначив про спричинення йому збитків у сумі оголошеної цінності кожного з відправлень.

Короткий зміст рішень судових інстанцій

3. Справа розглядалася господарськими судами неодноразово.

4. Рішенням господарського суду міста Києва від 19.10.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018: позов задоволено частково; стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача 184 260,38 грн. збитків і 2 763,91 грн. судового збору; стягнуто з Відповідача-2 на користь Позивача 7 249 020,98 грн. збитків і 108 735,32 грн. судового збору; стягнуто з Відповідача-3 на користь Позивача 2 355 241,33 грн. збитків і 35 328,62 грн. судового збору; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

5. Постановою Верховного Суду від 06.06.2018 скасовано згадані рішення місцевого господарського суду та постанову суду апеляційної інстанції, а справу №910/13258/17 направлено на новий розгляд до господарського суду міста Києва.

6. За результатами нового розгляду справи рішенням господарського суду міста Києва від 12.11.2018 (суддя Трофименко Т.Ю.): у задоволенні позову відмовлено; стягнуто з Позивача на користь Відповідача-1 3 040 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 293 655,68 грн. судового збору за подання касаційної скарги.

7. Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для відшкодування спричинених збитків, зокрема наявності реальних збитків, протиправної поведінки відповідачів, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів, яка полягала в неналежному виконанні договірних обов`язків, та завданими збитками, що виключає можливість покладення на відповідачів зі справи відповідальності у вигляді стягнення збитків.

8. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019:

- апеляційну скаргу Позивача задоволено;

- рішення місцевого господарського суду скасовано;

- прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю;

- стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача збитки в сумі 184 260,38 грн.;

- стягнуто солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача збитки в сумі 769 768,14 грн.;

- стягнуто солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача збитки в сумі 6 479 252,84 грн.;

- стягнуто солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-3 на користь Позивача збитки в сумі 2 355 241,33 грн.;

- стягнуто з Відповідача-1 на користь Позивача 2 763,91 грн. судового збору за подання позовної заяви, 4 140,54грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 1 880 грн. витрат на правову допомогу;

- стягнуто солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-2 на користь Позивача 108 735,34 грн. судового збору за подання позовної заяви, 163 111,11 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 74 060,00грн. витрат на правову допомогу;

- стягнуто солідарно з Відповідача-1 та Відповідача-3 на користь Позивача 35 328,64 грн. судового збору за подання позовної заяви, 52 990,19 грн. судового збору за подання апеляційної скарги та 24 060 грн. витрат на правову допомогу.

9. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована доведеністю та обґрунтованістю позовних вимог, оскільки матеріали справи не містять доказів доставки відповідачами до пунктів призначення відправлень позивача, як і не містять доказів повернення позивачеві таких відправлень. Відтак у результаті порушення умов договорів позивач поніс збитки.

Короткий зміст вимог касаційних скарг

10. У касаційній скарзі до Верховного Суду (уточненій касаційній скарзі) Відповідач-1 посилаючись на те, що постанова суду апеляційної інстанції ухвалена з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, просить: скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 повністю і залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у цій справі в повному обсязі.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи, наведені в касаційній скарзі

11. Спірні правовідносини надання послуг фельд`єгерського зв`язку як зв`язку спеціального призначення, що входить до системи поштового зв`язку України, регулюються, зокрема нормами Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правилами надання послуг поштового зв`язку, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 (далі - Правила №270). А правилами №270 заборонено у внутрішніх поштових відправленнях пересилати, зокрема, національну та іноземну валюту.

12. У даному випадку відсутня наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини.

13. У діях відповідачів відсутня вина як складова господарського правопорушення, оскільки озброєний напад на військовослужбовців, що призвів до втрати цінних відправлень позивача, неможливо було передбачити та неможливо було уникнути.

14. Під збитками розуміється лише реально втрачене майно. Позивачем не надано доказів підтвердження вмісту вкладених відправлень на оцінену суму та доказів нестачі грошових коштів на вказані суми. Тобто Позивачем не підтверджено документально розмір заявлених до стягнення збитків.

15. Відповідачі при отриманні відправлень не знають та не можуть знати про те, що позивач передає, оскільки відповідне відправлення запаковується без участі представників відповідача. Отже, працівниками відповідачів від Позивача приймався пакет для відправлення, а не валюта готівкою.

Доводи інших учасників справи

16. У відзиві на касаційну скаргу Позивач не погоджується зі змістом та вимогами касаційної скарги, зазначає, що вимоги касаційної скарги обґрунтовані неналежними та помилковими доводами, окремі з яких не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема, вказує, що: суд апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано не застосував до спірних правовідносин Правила №270; належність спеціального зв`язку до системи поштового зв`язку не має наслідком підпорядкування вимогам Правил №270 усіх правовідносин, що виникають під час надання відповідачем послуг з доставки кореспонденції або цінних відправлень; належність спеціального зв`язку до системи поштового зв`язку не спростовує чинність господарських договорів, внаслідок невиконання яких відповідачами завдано Позивачу збитки; повний склад цивільного правопорушення та порушення господарського зобов`язання доведено доказами, наявними в матеріалах справи та дослідженими в судах попередніх інстанцій; за текстом касаційної скарги Відповідачем-1 не спростована правомірність висновків Північного апеляційного господарського суду, яким обґрунтовано встановлено незаконність рішення суду першої інстанції, та просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду - без змін.

Відповідач-1 у поясненнях до відзиву Позивача на касаційну скаргу у справі №910/13258/17 заперечує проти доводів, викладених у відзиві на касаційну скаргу, та просить задовольнити касаційну скаргу в повному обсязі.

17. Військова прокуратура Київського гарнізону у поясненнях до касаційної скарги зазначає, що прийняте судом апеляційної інстанції рішення ухвалене з порушеннями, а саме з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права та просить задовольнити касаційну скаргу Відповідача-1, скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 у справі №910/13258/17 повністю та залишити в силі рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/13258/17 у повному обсязі.

18. Від інших учасників справи відзиви на касаційну скаргу не надходили.

19. 03.06.2019 від Позивача надійшла заява від 31.05.2019 №59 про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, в якій останній просив розподілити судові витрати Позивача в частині витрат на правничу допомогу адвоката Вітрука М.А. в сумі 25 000 грн.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

20. Спір у даній справі стосується відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати відповідачами цінних відправлень, які передані Позивачем згідно з договорами:

- від 01.06.2008 №19-8/К, укладеного Позивачем (замовник) та Відповідачем-1 (виконавець);

- від 01.08.2011 №073/02, укладеного Позивачем (замовник) та Відповідачем- 2 (виконавець);

від 01.04.2013 та № 05/2013 Б/К укладеного Позивачем (замовник) та Відповідачем-3 (виконавець).

21. Сторонами вказаних договорів у пунктах 7.1.1 та 7.1.2 погоджено, що виконавці (відповідачі) несуть матеріальну відповідальність за прийняті від замовника (позивача) відправлення тільки у межах оголошеної цінності (за умов) та зазначено, що відповідальність виконавця перед замовником за збереження відправлень починається з моменту прийому їх у встановленому порядку від замовника і закінчується в момент передачі відправлень у встановленому порядку за призначенням.

22 . Згідно з реєстром від 15.11.2016 №215/1 на виконання умов договору №19-8/К замовник передав, а виконавець прийняв 5 000 дол. США та 2 000 Євро, що еквівалентно 184 260,38 грн.

16.11.2016 було здійснено збройний напад невідомих осіб на групу співробітників Відповідача-1, які виконували доставку цінних відправлень, внаслідок чого було здійснено викрадення цінностей згідно з реєстром від 15.11.2016 №215/1.

Про зазначену подію Відповідач-1 повідомив Позивача листом від 17.11.2016 №63/07-2023.

23. Згідно з реєстром від 23.11.2016 №220/9 Позивач передав, а Відповідач-2 прийняв 30 000 дол. США, що еквівалентно 769 768,14 грн.

24.11.2016 було здійснено груповий напад невідомих осіб на військовослужбовців Відповідача-2, які виконували доставку цінних відправлень, внаслідок чого було здійснено викрадення цінностей по опису від 24.11.2016 №477.

Про зазначену подію Відповідач-1 повідомив Позивача листом від 25.11.2016 №63/07-2089.

Згідно з реєстром від 28.04.2016 №78/11 Позивач передав, а Відповідач-3 прийняв 80 000 дол. США та 8 000 євро, що еквівалентно 2 355 241,33 грн.

24. 28.04.2016 було здійснено озброєний напад невідомих осіб на групу співробітників ГУ УФЗ Держспецзв`язку, які виконували доставку цінних відправлень, внаслідок чого було здійснено викрадення цінностей по реєстру від 28.04.2016 №78/11.

Про зазначену подію Відповідач-1 повідомив Позивача листом від 30.04.2016 №63/07-856.

25. Спір у справі стосується відшкодування збитків, що виникли внаслідок втрати Відповідачами цінного відправлення, переданого Позивачем Відповідачам згідно із зазначеними договорами, укладеними між сторонами.

26. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з такого:

- фельд`єгерським зв`язком як зв`язком спеціального призначення, що входить до системи поштового зв`язку України, забороняється пересилати іноземну валюту, а сума оголошеної цінності поштового відправлення не повинна перевищувати фактичної вартості вкладення;

- зі змісту договорів №19-8/К, №073/02, №05/2013 Б/К вбачається, що Позивачем надавалися цінні посилки (пакети) запакованими, і відповідач лише у окремих випадках міг перевірити вміст відправлень;

- Позивачем не надано доказів того, що вказані позивачем у реєстрах кошти дійсно були вкладені у зазначені цінні посилки, як і не надано доказів здійснення перевірки вмісту відправлення виконавцем послуг;

- пунктами 7.1.1 згаданих договорів сторони погодили, що виконавець несе матеріальну відповідальність за прийняті від замовника відправлення тільки в межах оголошеної цінності за умови оформленого відповідно до чинного законодавства документального підтвердження вмісту вкладеного на суми нестачі за рішенням суду. Проте Позивачем не надано відповідного документального підтвердження вмісту вкладеного до відправлень, що були викрадені, з чого можна було б дійти висновку, що вказані позивачем суми коштів дійсно знаходилися в пакетах;

- Позивачем не надано доказів встановлення судовими рішеннями протиправності дій службових осіб відповідачів, які можуть бути прийняті як обставини, що мають преюдиційне значення для даного спору відповідно до частини четвертої статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- Позивачем не доведено наявності усіх елементів складу правопорушення, необхідних для відшкодування спричинених збитків, зокрема наявності реальних збитків, протиправної поведінки відповідачів, причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідачів, яка полягала б у неналежному виконанні договірних обов`язків, та завданими збитками, що виключає можливість покладення на відповідачів зі справи відповідальності у вигляді стягнення збитків.

Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з такого:

- зі змісту умов згаданих договорів не вбачається, що відповідачі не беруть на себе обов`язок щодо надання послуг саме з перевезення валютних цінностей. Це підтверджується і додатками 1 до договорів - Реєстр на кореспонденцію, в яких чітко зазначається "Відправлено доларів" та "Відправлено евро";

- відповідачі, прийнявши від Позивача цінні відправлення (іноземну валюту) з метою доставки у пункти призначення за плату на підставі укладених договорів, взяли на себе господарські зобов`язання з доставки таких відправлень у порядку та на умовах, визначених відповідними договорами, в тому числі щодо відповідальності за порушення умов договорів. Такі договори не визнані недійсними в судовому порядку;

- судом встановлено та підтверджується листами від 17.11.2016 №63/07-2023, від 25.11.2016 №63/07-2089 та від 30.04.2017 №63/07-856, що відповідачами допущено порушення умов укладених з позивачем договорів, а саме втрачено цінні відправлення Позивача;

- матеріали справи не містять доказів доставки відповідачами до пунктів призначення відправлень позивача, як і не містять доказів повернення Позивачеві таких відправлень;

- у результаті порушення умов договорів Позивач поніс збитки;

- розмір понесених Позивачем збитків внаслідок порушення відповідачами укладених договорів, а саме втрати відправлень Позивача в іноземній валюті, визначений на підставі реєстрів від 15.11.2016 №215/1, від 23.11.2016 №220/9, від 28.04.2017 №78/11 і від 28.04.2017 №81/9 та виражений у гривневому еквіваленті до переданої Позивачем відповідачам іноземної валюти, який, у свою чергу, визначений сторонами договорів у самих реєстрах;

- збитки Позивача виникли внаслідок саме втрати відповідачами відправлень Позивача в іноземній валюті, що свідчить про наявність причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідачів та збитками Позивача;

- наявність вини підтверджується вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 21.09.2017 у справі №642/4315/17 провадження №1-кп/642/628/17, згідно з яким працівника Відповідача-2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України.

- таким чином, Позивачем доведено належними та допустимими доказами наявність у діях відповідачів складу господарського правопорушення щодо втрати відправлень Позивача, а саме факту порушення умов укладених договорів, наявність збитків, їх розмір, а також причинно-наслідковий зв`язок між правопорушенням і збитками.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

27. Відповідно до положень Цивільного кодексу України:

- зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (частина перша статті 509);

- договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626);

- договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629);

- порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання; стаття 610);

- у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611);

- збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода; частина друга статті 22).

28. Господарський кодекс України:

- під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержанні нею доходу, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною (частина друга статті 224);

- до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (частина перша статті 225);

- підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина перша статті 218).

29. ГПК України:

- доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 73);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (частина перша статті 76);

- суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів; стаття 86);

- обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частина п`ята статті 236).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

30. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків за порушення договірних зобов`язань, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, збитки, причинний зв`язок між протиправною поведінкою боржника та збитками кредитора, вина боржника.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Чинне законодавство виходить з принципу презумпції вини особи, яка допустила порушення зобов`язання.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (частини перша, друга статті 614 Цивільного кодексу України).

Крім застосування принципу вини, у вирішенні спорів про відшкодування збитків необхідно виходити з того, що збитки підлягають відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка їх завдала, та завданими збитками.

У визначенні розміру збитків, заподіяних внаслідок порушення господарських договорів, до уваги беруться вид (склад) збитків та наслідки порушення договірних зобов`язань для підприємства. Відповідач, у свою чергу, повинен довести відсутність своєї вини у спричиненні збитків позивачу.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється по за межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

31. Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позовних вимог, суд апеляційної інстанції не з`ясував повно і об`єктивно всіх обставин справи щодо наявності складу цивільного правопорушення в діях відповідачів, тобто підстав цивільно-правової відповідальності останнього.

Зазначаючи, що розмір понесених позивачем збитків внаслідок порушення відповідачами укладених договорів, а саме втрати відправлень Позивача в іноземній валюті, визначений на підставі реєстрів від 15.11.2016 №215/1, від 23.11.2016 №220/9, від 28.04.2017 №78/11 і від 28.04.2017 №81/9, суд апеляційної інстанції не спростував висновків суду першої інстанції стосовно того, що Позивачем всупереч статтям 76, 79 ГПК України не надано належних та достатніх доказів того, що вказані позивачем в реєстрах кошти дійсно були вкладені у зазначені цінні посилки.

Тобто судом апеляційної інстанції: не перевірено на підставі належних доказів наявність та реальний розмір заявлених Позивачем до стягнення збитків; не зазначено, якими доказами підтверджується вміст вкладених відправлень на оцінену суму, та доказів нестачі у Позивача грошових коштів на вказані суми (зокрема бухгалтерські документи Позивача щодо видачі переданих для перевезення коштів).

Зазначаючи, що наявність вини відповідачів підтверджується вироком Ленінського районного суду міста Харкова від 21.09.2017 у справі №642/4315/17, провадження №1-кп/642/628/17, згідно з яким працівника Відповідача-2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 425 Кримінального кодексу України, суд апеляційної інстанції не звернув уваги на те, що даний вирок постановлено лише стосовно однієї службової особи Відповідача-2 (за діяння, вчинене ним 24.11.2016), у той час як перевезення відправлень у кожному випадку супроводжувалося працівниками Відповідача-1, Відповідача-2 й Відповідача-3 у різні дати декількома службовцями цих відповідачів.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. З огляду на наведене Верховний Суд дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином не з`ясовано й не перевірено усіх обставин справи та пов`язаних з ними доказів, що є порушенням вимог статей 86, 236 ГПК України щодо прийняття судового рішення на підставі всебічного, повного і об`єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Наведене згідно з частиною третьою статті 310 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, а оскільки припис частини другої статті 300 названого Кодексу містить заборону для суду касаційної інстанції з учинення процесуальних дій, пов`язаних із встановленням обставин справи та оцінкою доказів, - то й для передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

33. У такому розгляді суду необхідно врахувати викладене, здійснити належну перевірку доказами обставин, зазначених у цій постанові, надати цим доказам та доводам належну правову оцінку і вирішити спір відповідно до закону. За результатами нового розгляду має бути здійснено й розподіл усіх судових витрат у даній справі; у зв`язку з цим у Касаційного господарського суду відсутні підстави для розгляду по суті письмової заяви Позивача про розподіл судових витрат у частині витрат на правничу допомогу в сумі 25 000 грн.

Керуючись статтями 300, 308, 310, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Касаційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України задовольнити частково.

2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2019 зі справи № 910/13258/17 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя В. Селіваненко

Суддя І. Булгакова

Суддя Б. Львов