Рішення

від 04.06.2019 по справі 640/19410/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2019 року № 640/19410/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Аверкової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження матеріали адміністративної справи

за позовом Договір про спільну діяльність від 16 липня 2010 року №1 між ТОВ ПБК Буд-

Бізнес та ТОВ Гурман-2007 - уповноваженої особи Товариства з обмеженою

відповідальністю ПБК Буд-Бізнес

до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Договір про спільну діяльність від 16 липня 2010 року №1 між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 - уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі по тексту - відповідач) з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо неподання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку стосовно повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року;

- зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві скласти висновок на повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідачем неправомірно не вчинено дій щодо підготовки та подання до казначейської служби висновку щодо повернення надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

17 січня 2019 року відповідачем через канцелярію суду подано відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач не погоджується із заявленими позовними вимогами, оскільки позивачем при погашенні податкового боргу згідно податкових повідомлень-рішень №0000451501 та №00004511501 від 12 вересня 2014 року не було перераховано кошти по сплаті податку на додану вартість до Державного бюджету на відповідний рахунок, зазначений у реквізитах для сплати у відповідних ППР, а погашено податковий борг шляхом зарахування відємного значення у зменшення згідно декларації з ПДВ №153121544 від 20 липня 2015 року. Оскільки позивачем погашено податкові зобовязання не з поточного рахунку в установі банку, відсутні підстави для повернення переплати з ПДВ у розмірі 1 841 209 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок в установі банку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2018 року позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

26 лютого 2019 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивачем зазначено, що станом на дату подання заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року за даними інтегрованої картки із ПДВ платника податків за позивачем обліковувались надміру сплачені податкові зобов`язання з ПДВ, код платежу 30 14010100 00 у сумі 1 841 409 грн., які заявлені позивачем до повернення як надміру сплачені. При цьому, зазначені кошти не були зараховані до бюджету з рахунку позивача в СЕА ПДВ у порядку, визначеному п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України, у зв`язку з цим п.43.4-1 ст.43 Податкового кодексу України не стосується випадку повернення надмірно сплачених грошових зобов`язань з ПДВ позивача.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2019 року відповідачу відмовлено у задоволенні клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Промцивільбуд укладено договір №1 про спільну діяльність без створення юридичної особи від 16 липня 2010 року, за умовами якого сторони беруть на себе зобов`язання об`єднати вклади та спільно діяти без створення юридичної особи з метою організації та ведення будівництва об`єкту, а також здачі його в експлуатацію з наступним набуттям сторонами права власності на об`єкт на умовах, передбачених цим договором. Додатковою угодою №1 про внесення змін та доповнень до Договору №1 від 16 липня 2010 року про спільну діяльність без створення юридичної особи від 15 листопада 2011 року замінено сторону у договорі ТОВ Промцивільбуд на ТОВ Олсервіс ЛТД . Додатковою угодою №4 про внесення змін та доповнень до Договору №1 від 16 липня 2010 року про спільну діяльність без створення юридичної особи від 31 травня 2013 року замінено сторону у договорі ТОВ Олсервіс ЛТД на ТОВ Гурман-2007 .

Відповідно до постанови Вищого адміністративного суду України від 29 липня 2015 року №К/800/13996/15 касаційну скаргу ДСД від 16.07.2010 р. №1 між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман 2007 задоволено. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 листопада 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 березня 2015 року у справі №826/14699/14 скасувано. Прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ДСД від 16.07.2010 р. №1 між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман 2007 до Державної податкової інспекції у святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень задоволено. Визнано протиправними та скасувано податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 12 вересня 2014 року №0000451501 та №0000441501.

Як зазначено позивачем в адміністративному позові, за даними інтегрованої картки із ПДВ у позивача станом на 04 липня 2018 року обліковуються надміру сплачені грошові зобов`язання з ПДВ, код платежу 30 14010100 00 у сумі 1 841 409 грн., що виникли 29 липня 2015 року та відображені у податковій декларації за липень 2015 року, поданої у серпні 2015 року.

05 липня 2018 року позивач звернувся до ГУ ДФС із заявою вих. №23 про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань, згідно якої відповідно до статті 45 Бюджетного кодексу України, статей 23, 102 Податкового кодексу України, статей 8, 19 Конституції України просить підготувати висновок на повернення 1 841 209,00 грн., які обліковуються як надміру сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146; надіслати на адресу позивача копію висновку на повернення 1 841 209,00 грн., які обліковуються як надміру сплачені кошти з ПДВ за формою та згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146; надіслати на адресу відповідного територіального органу Державної казначейської служби України висновку на повернення 1 841 209,00 грн., які обліковуються як надміру сплачені кошти з ПДВ за формою та згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року №1146.

Листом від 02 серпня 2018 року №40459/10/26-15-12-01-18 ГУ ДФС надано відповідь позивачу про відсутність підстав для повернення переплати з ПДВ у розмірі 1 841 209,00 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок в установі банку, посилаючись на положення п.43.4-1 ст.43, п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України

Оскільки відповідачем не вчинено дій, спрямованих на повернення на рахунок позивача надміру сплаченого грошового зобов`язання з податку на додану вартість, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, надміру сплачені грошові зобов`язання - це суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Порядок повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань встановлений статтею 43 Податкового кодексу України та Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року № 787.

Пунктом 43.1 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

Відповідно до пункту 43.3 статті 43 Податкового кодексу України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Положеннями пунктів 43.4, 43.5 статті 43 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митих політику.

Виходячи з аналізу наведених правових норм, обов`язковою умовою для подання контролюючим органом органу, що здійснює казначейське обслуговування, висновку про повернення коштів, є подання платником податків податковому органу заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Так, з матеріалів справи вбачається, що право на повернення сум переплати з ПДВ виникло у позивача на підставі декларування в податковій декларації з ПДВ за червень 2015 року (№9153121544 від 20 липня 2015 року) суми від`ємного значення, яке зараховується у зменшення суми податкового боргу з ПДВ (р. 23.1) у розмірі 1 774 692,00 грн, що перевищувало суму податкового боргу в УКП станом на 20 липня 2015 року (1 774 552,97 грн.) на 139,03 грн. та призвело до збільшення в ІКП розміру переплати на 139,03 грн.; виведення з ІКП нарахувань по податковому повідомленню-рішенню №0000451501 від 15 вересня 2014 року згідно ухвали №826/14699/14 (1 640 133,81 грн.); проведення в ІКП рішення про скасування пені №114/26-57-26-31 від 18 квітня 2016 року (201 276,77 грн.), а також заяви позивача про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань з податку на додану вартість у зв`язку з наявністю у позивача переплати.

Факт існування станом на 02 серпня 2018 року у позивача переплати з податку на додану вартість у сумі 1 841 549,61 грн. в інтегрованій картці платника податку позивача не заперечується відповідачем та підтверджується наданою на заяву про повернення надміру сплачених грошових зобов`язань відповіддю від 02 серпня 2018 року №40459/10/26-15-12-01-18. Докази наявності у позивача податкового боргу в матеріалах справи відсутні.

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для повернення сум грошового зобов`язання є: подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплаченої суми, але за умови наявності надміру сплачених грошових зобов`язань та відсутності податкового боргу.

Аналогічна позиція викладена у постанові Касаційний адміністративний суд Верховного суду від 12 вересня 2018 року (№К/9901/50640/18) 820/3607/17.

Так, відповідач, вважаючи, що відсутні підстави для повернення переплати з ПДВ у розмірі 1 841 209,00 грн. з бюджетного рахунку на поточний рахунок в установі банку, посилається на положення п.43.4-1 ст.43, п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.43.4-1 ст.43 Податкового кодексу України у разі повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунка платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 - 1 .5 статті 200 - 1цього Кодексу, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою на повернення надміру сплачених податкових зобов`язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Частиною другою статті 74 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Проте, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження доводів стосовно зарахування позивачем до бюджету надміру сплачених податкових зобов`язань з ПДВ саме з рахунку платника податку в СЕА у порядку, визначеному п.200-1.5 ст.200-1 Податкового кодексу України.

Оцінюючи наведений порядок повернення платнику надміру сплачених податкових зобов`язань, враховуючи своєчасність звернення позивача до відповідача із відповідною заявою, наявності переплати податкового зобов`язання та відсутності податкового боргу є підставою повернення коштів.

З аналізу матеріалів справи та норм права, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку стосовно повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В частині позовних вимог щодо зобов`язання відповідача скласти висновок на повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суд зазначає наступне.

Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до ч.4 ст.245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов`язок суду змусити суб`єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження відповідача.

Відповідно до ст.17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини практика ЄСПЛ підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно судової практики Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01 липня 2003 року по справі Суомінен проти Фінляндії , відповідно до яких, саме орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20 жовтня 2011 року у справі Рисовський проти України , в якому Суд зазначив, що принцип належного урядування , зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Як вбачається з матеріалів справи відповідачем безпідставно відмовлено позивачу в повернені помилково та/або надміру сплачених коштів в сумі 1 841 209,00 грн., при цьому не враховано всіх обставин справи та для уникнення в майбутньому вчинення протиправних дій, суд вважає, що в даному випадку наділений правом зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити певні дії.

При цьому спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Аналогічна позиція, викладена в постанові Верховного Суду України від 16 вересня 2015 року (справа №21-1465а15), згідно якої спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність вчинення своїх дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині щодо зобов`язання відповідача скласти висновок на повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги наведене, та оцінюючи надані сторонами по справі письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що ґрунтуються на положеннях чинного законодавства, а отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 77, 78, 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Договір про спільну діяльність від 16 липня 2010 року №1 між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 - уповноваженої особи Товариства з обмеженою відповідальністю ПБК Буд-Бізнес - задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві щодо неподання відповідному органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновку стосовно повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року;

3. Зобов`язати Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві скласти висновок на повернення Договору про спільну діяльність №1 від 16 липня 2010 року між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 уповноважена особа ТОВ ПБК Буд-Бізнес 32558223, надміру сплачених грошових зобов`язань у розмірі 1841209 грн., які обліковуються як надмір сплачені кошти з податку на додану вартість, за формою згідно з додатком 1 до Порядку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 15 грудня 2015 року за №1146, на підставі заяви про повернення платнику податків надміру сплачених грошових зобов`язань №23 від 05 липня 2018 року та подати його до відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

4. Стягнути на користь Договір про спільну діяльність від 16 липня 2010 року №1 між ТОВ ПБК Буд-Бізнес та ТОВ Гурман-2007 (03148, м. Київ, вул. Героїв Космосу, буд. 4, податковий номер 551064197) з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) судові витрати за сплату судового збору в загальному розмірі 3 524,00 грн (три тисячі п`ятсот двадцять чотири гривні).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.В. Аверкова