Постанова

від 21.05.2019 по справі 921/38/16-г/3

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" травня 2019 р. Справа №921/38/16-г/3

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Дубник О.П.

Суддів Зварич О.В.

Скрипчук О.С.

за участю секретаря судового засідання Мокрої А.В.

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі - АБ "Укргазбанк") в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" № 50302/50/2019 від 30.01.2019 (вх.№ 01-05/642/19 від 14.02.2019)

на рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 (суддя І.М. Гирила , повний текст складено 25.01.2019)

у справі № 921/38/16-г/3

за позовом: АБ "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк", м. Рівне, Рівненська обл.,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Гарант Захід Плюс", м. Кременець, Тернопільська обл.

третя особа, яка не заявляє самостійний вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Газ - Пласт", м. Київ

про звернення стягнення на предмет іпотеки

Представники:

Від позивача: Шищак І.С. - адвокат (довіреність в справі);

Від відповідача: Парубій І.М. - адвокат (ордер в справі);

Від третьої особи: не з`явився (належно повідомлений).

1.Розгляд справи.

Відводів суддям та секретарю судового засідання в порядку ст.ст. 35, 36, 37 ГПК України не заявлялось.

Судове засідання фіксувалось технічними засобами згідно ст. 222 ГПК України.

Хід розгляду апеляційної скарги викладено у відповідних ухвалах суду.

2. Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

Третя особа у судове засідання участі уповноваженого представника не забезпечила, про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена - на юридичну адресу (вул. Байкова, 7, м. Київ, 03039) направлено ухвалу Західного апеляційного господарського суду від 07.05.2019. Однак, з вищевказаної адреси повернулось поштове відправлення з довідкою ПАТ «Укрпошта» про невручення із зазначенням причини - за зазначеною адресою не перебуває.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1005136180 від 19.03.2019 юридична адреса ТОВ "Газ - Пласт" - вул. Байкова, 7, м. Київ, 03039.

Відповідно до пункту 4 частини 6 статті 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвали Західного апеляційного господарського суду у даній справі були оприлюднені в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Учасники справи в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов`язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.

Таким чином, ТОВ "Газ - Пласт" є належним чином повідомленим про розгляд апеляційної скарги.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

3. Короткий зміст позовних вимог.

3.1. АБ "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" 29.12.2015 звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до ТОВ "Гарант Захід Плюс", залучена місцевим господарським судом третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ТОВ "Газ - Пласт", про звернення стягнення на предмет іпотеки (а.с. 8-11, т.1).

3.2. В обґрунтування заявлених вимог посилається (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 11.07.2018 року №50302/238/2018, а.с. 209-211, т. 2) на порушення позичальником ТОВ "Газ - Пласт" (третя особа у даній справі) умов кредитного договору №19/2013/К від 10.07.2013, у вигляді сплати пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 963 366 грн 98 коп. та пені за несвоєчасну сплату процентів в сумі 292 654 грн 73 коп., нарахованої за період з 07.05.2015 по 06.05.2016, яка присуджена до стягнення рішенням Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 року у справі №910/10932/16, на виконання якого видано 09.09.2016 виконавчий лист, який перебуває на примусовому виконанню.

В рахунок погашення заборгованості позичальника за кредитним договором позивач просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором № 19/2013/I від 10.07.2013, а саме: нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 2028,1 кв.мё що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Кременецький район, м.Кременець, вул.Березина, будинок 2; номер запису про право власності: 1137660 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 40440761234 згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4235810 від 31.05.2013; земельну ділянку, кадастровий № 6123480700:06:001:0100 площею 0,5 га, що знаходиться в Тернопільській обл., Кременецький районё м.Кременець, вул.Березина, будинок 2; номер запису про право власності: 1138646, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 71670861234, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4239418 від 31.05.2013, яке належить відповідачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Захід Плюс", код ЄДРПОУ 38440288, місцезнаходження: 47002, Тернопільська обл., м.Кременець, вул.Березина, 2. Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів, в розмірі визначеному суб`єктом оціночної діяльності в розмірі 3 006 ю000,00 грн.

3.3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 07.08.2017, у справі № 921/38/16-г/3 в задоволенні позову було відмовлено повністю (а.с. 226-241, т.1).

3.3. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 10.10.2017 зазначене рішення суду залишено без змін (а.с. 54-71, т.2).

3.3. Постановою Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.03.2018 судові акти скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с. 116-129, т.2). При цьому суд касаційної інстанції погодився з правильним висновком нижчестоящих судів про те, що сама лише наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов' язання та жодним чином не позбавляє кредитора права на отримання грошових сум шляхом звернення стягнення на передане в іпотеку нерухоме майно, однак не погодився з висновком місцевого та апеляційного суду, що в даному випадку має місце подвійне стягнення заборгованості (з позичальника та іпотекодавця). Колегія суддів зауважила, зокрема, що навіть у разі часткового виконання позичальником (третьою особою) чи поручителем (ТОВ Газ-Пласт-Транс ) основного зобов`язання, забезпеченого іпотекою, на стадії виконавчого провадження у справах № 910/10932/16 та № 921/16/16-г/7 право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки зберігається в первісному обсязі відповідно до ч.4 ст.590 Цивільного кодексу України.

4.Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

4.1. Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 в задоволенні позову відмовлено ( а.с.197-212, т.3).

4.2. Судове рішення мотивоване ст.ст. 258, 525, 530, 546, 599, 610, 611, 1049, ч. 2 ст. 1050, ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), ст.ст. 193, 202, 232 Господарського кодексу України (надалі -ГК України), ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 11, ч. 1, 2 ст. 12, ч. 1 ст. 33, ст. 35, ч. 3 ст. 39 Закону України Про іпотеку від 05.06.2003 року №898-IV (надалі - Закон №898-IV ), і зроблено висновок, що період з 07.05.2015 по 06.05.2016, за який позивачем в межах даної справи нараховано пеню як за несвоєчасну сплату тіла кредиту, так і за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, частково охоплює період з 07.05.2015 по 11.12.2015, який був предметом судового розгляду у справі №921/16/16-г/7, а тому суд прийшов до висновку про відсутність підстав для стягнення за період з 07.05.2015 по 11.12.2015 за рахунок предмета іпотеки 814 564,38 грн пені за прострочення погашення кредиту та 169 919,85 грн пені за прострочення сплати процентів. Щодо зазначеного у постанові Верховного Суду розміру пені за прострочення погашення кредиту (135189,04 грн) та пені за несвоєчасну сплату процентів (10 866,18 грн), нарахованої банком за період з 12.12.2014 по 11.12.2015, в судовому засіданні встановлено та не заперечено повноважним представником позивача, що у долученому банком до позовної заяви розрахунку при визначенні загального розміру стягуваних санкцій допущено арифметичну помилку.

Оцінюючи правомірність позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по сплаті пені за несвоєчасну сплату процентів за період з 12.12.2015 по 06.05.2016, суд зазначив, що банком з 01.05.2015 по 31.10.2016 було зупинено нарахування відсотків за користування кредитом за Кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013, нарахування відсотків поновлено банком лише 22.11.2016. З огляду на це, суд прийшов до висновку про відсутність в межах визначеного позивачем періоду підстав для стягнення за рахунок предмета іпотеки 122 734,88 грн пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої банком за період з 12.12.2015 по 06.05.2016.

Щодо позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості по сплаті пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту за період з 12.12.2015 по 06.05.2016, суд зазначив, що з 20.04.2015 позивач на власний розсуд змінив умови основного зобов`язання щодо строку повернення кредиту (передбаченого Додатком №1 до Кредитного графіку погашення боргу). Відтак, саме із вказаної дати (20.04.2015), в межах встановленого умовами Кредитного договору строку - один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, тобто по 20.04.2016, Банк вправі нараховувати пеню за несвоєчасну сплату тіла кредиту. Нарахування пені за несвоєчасну сплату тіла кредиту після 20.04.2016, за період з 21.04.2016 по 06.05.2016 в загальній сумі 9 857,92 грн, на думку суду, є безпідставним.

Оцінюючи співмірність суми заборгованості за кредитом (правомірно нарахованої пені в сумі 106 878,93 грн) та вартості іпотечного майна (3 006 000 грн, згідно долученого позивачем до матеріалів справи висновку суб`єкта оціночної діяльності), беручи до уваги, що станом на день розгляду даного спору в суді заборгованість за Кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013 (основний борг та відсотки за користування кредитом) погашено в повному обсязі, що, на думку суду, свідчить про відсутність збитків для Іпотекодержателя, зважаючи на те, що у процентному співвідношенні розмір непогашеної заборгованості становить приблизно 3,56% від вартості предмета іпотеки, визначеної суб`єктом оціночної діяльності, яку позивач просить встановити як початкову ціну продажу, враховуючи загальні засади цивільного права - принцип справедливості, добросовісності та розумності, а також керуєчись однією з аксіом цивільного судочинства: "Placuit in omnibus rebus praecipuum esse iustitiae aequitatisque quam stricti iuris rationem", що означає: "У всіх юридичних справах правосуддя й справедливість мають перевагу перед строгим розумінням права", суд прийшов до висновку, що позовні вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки не підлягають задоволенню, оскільки вартість предмета іпотеки, є значно більшою за несплачену частину заборгованості (пені) за Кредитним договором.

5. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та аргументи учасників справи.

5.1. АБ "Укргазбанк" не погоджується з ухваленим рішенням суду і вважає його необґрунтованим, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права і прийнятим не відповідно до обставин справи. Стверджує, що у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у даній справі №921/38/16-г/3 вказано, що судами не враховано рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 у справі №910/10932/16, яким позовні вимоги банку про стягнення з ТОВ "Газ-Пласт" пені за прострочення погашення кредиту та сплати процентів, нарахованої за період з 07.05.2015 по 06.05.2016 року задоволено повністю; строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав; наявність судових рішень та виконавчих документів про стягнення заборгованості з позичальника та поручителів не позбавляє кредитора можливості скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки. Звертає увагу на те, що ТОВ "Гарант Захід Плюс" є не фінансовим поручителем, а майновим і АБ "Укргазбанк" звернувся до суду не з позовом про стягнення заборгованості з майнового поручителя, а про звернення стягнення на предмет іпотеки. Стверджує, що суд безпідставно в мотивувальній частині рішення посилається на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 24.11.2015 у справі №607/6626/15-ц, рішення Господарського суду Тернопільської області від 05.04.2017 у справі №921/16/16-г/7, рішення Господарського суду Тернопільської області від 31.10.2017 у справі №921/17/16-г/5, про стягнення заборгованості з з майнових поручителів ТзОВ Газ-Пласт-Транс , ТзОВ Газ-Пласт-Буд , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки цими рішеннями стягнуто заборгованість з майнових поручителів, а не з позичальника - ТОВ "Газ - Пласт". Вважає, що суд прийшов до помилкового висновку, що на даний час заборгованість ТОВ "Газ - Пласт" за кредитним договором №19/2013/К становить 106878,93 грн, оскільки суд фактично переглянув рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 у справі №910/10932/16, яке набрало законної сили і згідно якого заборгованість ТОВ "Газ - Пласт" перед АБ "Укргазбанк" становить 963 366 грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 292 654 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього: 1 256 021 грн. 71 коп, про що свідчить виконавче провадження. Просить оскаржуване рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задоволити.

5.2. ТОВ "Гарант Захід Плюс" у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у справі Господарського суду міста Києва №910/10932/16 не було залучено ТОВ "Гарант Захід Плюс" як майнового поручителя, а тому висновки суду не мають розповсюджуватись на ТОВ "Гарант Захід Плюс". Стверджує, що у процесі розгляду справи Господарським судом Тернопільської області № 921/17/16-г/5 встановлено, що позичальник ТОВ "Газ - Пласт" та поручитель ТзОВ Газ-Пласт-Буд станом на 09.10.2017 року повністю сплатили заборгованість за кредитним договором 319/2013/К від 10.07.2013 як по тілу кредиту, так і по процентах за користування кредитом, а також і пенею, а рішенням суду у даній справі стягнуто тільки 4885,02 пені та 1600 грн. витрат по сплаті судового збору. вважає, що оскільки рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі № 921/17/16-г/5 встановлено відсутність заборгованості по кредитному договору №19/2013/К від 10.07.2013 для позичальника ТОВ "Газ - Пласт" та поручителя ТзОВ Газ-Пласт-Буд , то заборгованість по цьому договору відсутня і у інших поручителів, у тому числі і майнових. Стверджує, що проценти і пеня можуть нараховуватися тільки в межах строку кредитування. А позивач не має права нараховувати проценти та пеню поза строком кредитування, тобто після 04.08.2015 року, а у позичальника та поручителя відсутній обов`язок сплати таких сум. Зазначає, що оскільки банком вимога про стягнення пені за період з 07.05.2015 року по 06.05.2016 року подана 11.07.2018 року то до цієї вимоги строк давності для банку на звернення до суду минув 05.05.2017 року.

6. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, 10 липня 2013 року між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", як Банком (позивач), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Газ-Пласт" (третя особа ) , як Позичальником, укладено кредитний договір про надання кредиту у формі відновлювальної кредитної лінії №19/2013/К (далі - Кредитний договір), за умовами п. 1.1. якого Банк відкриває Позичальнику відновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом в сумі 2 900 000 грн 00 коп., а Позичальник, в свою чергу, зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановленого в п. 1.3. Договору в розмірі 19% річних (а.с .15-21, т. 1).

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору цільове використання (мета) кредиту: на поповнення обігових коштів.

Строк кредитування сторонами встановлений в п. 1.3. Кредитного договору. Так, згідно п. 1.3.1. Кредитного договору кредитна лінія відкривається з 10 липня 2013 року по 9 липня 2015 року. Позичальник у будь-якому випадку зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі у строки дії ліміту відповідного періоду та у сумі перевищення фактичної заборгованості по кредиту цього періоду над лімітом кредитної лінії наступного періоду, відповідно до Графіку зменшення загального ліміту відновлюваної кредитної лінії (додаток 1 до цього Договору) (п. 1.3.2. Кредитного договору).

Пунктом 3.3. Кредитного договору визначено, що нарахування процентів по Договору здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отриманими коштами, виходячи з процентної ставки у розмірі, визначеному в п. 1.1. цього Договору. При розрахунку процентів використовується метод «факт/факт» , виходячи з фактичної кількості днів у місяці та у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами.

Проценти нараховуються Банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому надано кредит, та надалі з першого дня по останній день місяця, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання цього Договору, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. Договору, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту.

Відповідно до п. 3.4. Кредитного договору проценти сплачуються Позичальником щомісячно, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3. цього Договору, та в день дострокового розірвання цього Договору. У разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню.

За користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється в розмірі 24,0% річних.

Відповідно до п. п. 3.7-3.8 Кредитного договору нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені цим Договором (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки, зазначеної в першому абзаці цього пункту. У випадку, якщо Банком застосовані до Позичальника штрафні санкції у вигляді пені, остання розраховується Банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, по дату припинення цих обставив включно.

П. 3.9 Кредитного договору сторони передбачили, що за наявності заборгованості по кредиту та/або платі за кредит, Сторони встановлюють наступну черговість погашення Позичальником заборгованості: 1) прострочені комісії (якщо буде мати місце прострочення); 2) прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); 3) прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); 4) строкові комісії; 5) строкові проценти; 6) строкова заборгованість за основним боргом. Штрафи пені (у разі виникнення), які підлягають сплаті за порушення умов Договору, сплачується Позичальником окремо, на вимогу Банку.

Отримані від Позичальника грошові кошти Банк направляє на відповідні рахунки в день їх зарахування та має право самостійно приймати рішення щодо зміни черговості погашення заборгованості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок по відповідних рахунках, при цьому, Банк інформує Позичальника у письмовій формі на його запит про застосовану черговість погашення заборгованості.

Згідно з п. 3.10 Кредитного договору у разі невиконання Позичальником умов п. 4.1 Договору, яким передбачено його обов`язок забезпечити щомісячне (95%) спрямування виручки від реалізації по безготівкових розрахунках на рахунки відкриті у Банку, процентна ставка за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, встановлюється в розмірі 22 % річних на період: на квартал наступний за останнім звітним кварталом, у якому Позичальник не виконав вимоги п. 4.1 Договору, який закінчується останнім календарним днем кварталу, в якому Позичальник виконав зазначені зобов`язання, та нараховуються і сплачуються такі проценти у порядку, визначеному п.п.3.3 та 3.4 Договору.

При розрахунку обсягу виручки від реалізації, що надійшла на рахунки Позичальника, відкриті в Банку, враховуються виключно надходження, у призначенні платежу яких зазначена оплата за надані/відвантажені Позичальником послуги/роботи/товари. При розрахунку обсягу виручки від реалізації, що надійшла на рахунки Позичальника, відкриті в інших банках, якщо Позичальник не надав додаткової інформації (наприклад, виписки по рахунках), яка б підтверджувала наявність надходжень на рахунки Позичальника, що не є виручкою від реалізації продукції, Банк враховує надходження на рахунки Позичальника відповідно до довідок про рух грошових коштів по поточних рахунках Позичальника (п. 4.2 Кредитного договору).

Відповідно до п. п. 6.1, 6.3 Кредитного договору у випадку порушення Позичальником зобов`язань по Договору (пов`язаним договорам), Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов`язань, при цьому Позичальник зобов`язаний відшкодувати Банку збитки, а також сплатити штрафні санкції, пеню та інші видатки, понесені Банком за Договором.

За порушення визначених в Договорі строків (термінів) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами та/або комісій Позичальник зобов`язаний сплатити Банку неустойку (пеню), яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня. Розрахунок пені за прострочення виконання зобов`язань (щодо строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитними коштами) припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки, пені) за Договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

П. 6.9 Кредитного договору сторони встановили, що строк позовної давності становить три роки, а до вимог про стягнення неустойки - один рік.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за Договором (п. 9.11 Кредитного договору).

Додатком №1 до Кредитного договору сторонами погоджено графік зменшення загального ліміту відновлювальної кредитної лінії: з 10.07.2013 по 30.09.2014 - 2 900 000,00 грн; з 01.10.2014 по 31.10.2014 - 2 400 000,00 грн; з 01.11.2014 по 30.11.2014 - 1 900 000,00 грн; з 01.12.2014 по 31.12.2014 - 1 400 000,00 грн; з 01.01.2015 по 31.01.2015 - 900 000,00 грн; з 01.02.2015 по 28.02.2015 - 800 000,00 грн; з 01.03.2015 по 31.03.2015 - 700 000,00 грн; з 01.04.2015 по 30.04.2015 - 600 000,00 грн; з 01.05.2015 по 31.05.2015 - 500 000,00 грн; з 01.06.2015 по 30.06.2015 - 400 000,00 грн; з 01.07.2015 по 09.07.2015 - 200 000,00 грн.

Між ПАТ АК "Укргазбанк", (позивач, Іпотекодержатель), та ТОВ "Гарант Захід Плюс", (відповідач, Іпотекодавець) в якості забезпечення зобов`язань позичальника за кредитним договором укладено Договір іпотеки №19/2013/І від 10.07.2013, посвідчений приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Михайловою Г.В., зареєстрованим в реєстрі за № 915, (надалі - Договір іпотеки) (а.с. 22-25, т.1).

Відповідно до п. 1.1. Договору іпотеки останній забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя, які випливають з Кредитного договору №19/2013/К від 10 липня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між Іпотекодержателем та ТзОВ "Газ-Пласт", згідно якого Позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі не пізніше 09 липня 2015 року повернути кредит у розмірі 2 900 000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 19,0% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,0% річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10 Кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 22,0% річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених Кредитним та цим договорами, відшкодувати Іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання Іпотекодавцем (Позичальником) умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором (п.1.1. Договору іпотеки).

Згідно з п. 2.1. Договору іпотеки предметом іпотеки: є нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 2028,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Кременецький район, місто Кременець, АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 4234979 від 31.05.2013; земельна ділянка, кадастровий номер: 6123480700:06:001: НОМЕР_1 , площею 0,5 га, що знаходиться в Тернопільській області Кременецький район, місто Кременець, вулиця Березина, будинок АДРЕСА_1 та належить Іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 4238966 від 31.05.2013.

Заставна вартість, згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено ТОВ "Кредитне Брекерське Агенство" від 03.06.2013, ринкова вартість предмету іпотеки визначено у розмірі 2 348 000,00 грн без ПДВ, у т.ч.:

- вартість земельної ділянки 348 000,00 грн без ПДВ;

- вартість нерухомого майна (будівлі, споруди) 2 000 000,00 грн без ПДВ (п. 2.2 Договору іпотеки).

Відповідно до п. 3.1. Договору іпотеки Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання зобов`язання, забезпеченого іпотекою, а якщо його вимога не буде задоволена - звернути стягнення на предмет іпотеки у разі: порушення Позичальником обов`язків, передбачених кредитним договором (п. 3.1.4.). У разі невиконання Позичальником умов кредитного договору (у тому числі порушення строку погашення кредиту, графіку погашення кредиту, строків сплати процентів за користування кредитними коштами) звернути стягнення на предмет іпотеки та задовольнити за рахунок предмета іпотеки свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначаються на момент виконання цих вимог, включаючи проценти, комісії, відшкодування збитків, завданих простроченням виконання зобов`язання, неустойку, необхідні витрати на утримання, звернення стягнення та реалізацію предмета іпотеки (п. 3.1.6).

Р. 6 Договору іпотеки сторони передбачили умови звернення стягнення на предмет іпотеки.

Цей договір набирає чинності з моменту його нотаріального посвідчення і діє до повного виконання зобов`язань, забезпечених іпотекою за цим Договором. У випадку продовження строків виконання зобов`язань за Кредитним договором (шляхом укладення додаткових угод до нього), іпотека, передбачена цим Договором, зберігається до повного виконання вказаних зобов`язань ( п.7.1. Договору іпотеки).

Меморіальний ордер від 10.07.2013 № ТR.725146.5536.4147, виписки по особовому рахунку позичальника №2063502183373.980 за період з 10.07.2013 по 31.12.2014 свідчать, що позивач виконав свої зобов`язання за Кредитним договором шляхом надання позичальнику (третій особі), в порядку п. 3.1. Кредитного договору, кредитних коштів в сумі 2 900 000 грн 00 коп.

Невиконання позичальником умов кредитного договору спонукало банк до пред' явлення 14.12.2015 претензії позичальнику (третій особі) та майновому поручителю (відповідачу) щодо повернення заборгованості за кредитним договором протягом 10 днів від дати отримання цієї претензії, у якій також зроблено застереження, що у разі несплати коштів, банк через 15 днів після отримання претензії подасть позов до суду про звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідач отримав претензію 29.12.2015.

На виконання рішення Господарського суду м.Києва від 09.08.16 р. по справі № 910/10932/16 видано 09.09.2016 виконавчий лист (а.с.216, т.2) та 23.03.2018 державним виконавцем Кременецького міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Тернопільській області відкрито виконавче провадження № 56042857 (а.с.217, т.2) про примусове стягнення з боржника ТОВ Газ-Пласт (третьої особи) на користь банку (позивача) залишку заборгованості за цим виконавчим документом 1 363 246,18 грн. Вподальшому таке виконавче провадження було закрите.

21.08.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Тернопільській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57059353 по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва №910/10932/16, виданого 09.09.2016 (а.с. 39, т.3).

Саме наявність заборгованості третьої особи по виконавчому листу Господарського суду м.Києва по справі № 910/10932/16 і послужило підставою для пред`явлення позову з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 11.07.2018 року №50302/238/2018 (а.с. 209-211, т. 2). І ця заява (про зміну підстав позову) була подана банком після скасування судових актів касаційною інстанцією та направлення справи на новий розгляд.

7. Норми права та мотиви, якими суд апеляційної інстанції керувався при прийнятті постанови, висновки суду.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.589 ЦК України у разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Між позивачем та третьою особою виникли договірні зобов`язання на підставі кредитного договору №19/2013/К від 10.07.2013 року, а між позивачем та відповідачем - на підставі договору іпотеки №19/2013/І від 10.07.2013 року.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ст.1049 ЦК України ).

Згідно з ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1050 ЦК України встановлені наслідки порушення договору, зокрема, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Згідно з п. 2.1. Кредитного договору визначено, що у забезпечення зобов`язань за цим Договором прийнято, зокрема, іпотеку об`єктів нерухомості, а саме: нежитлове приміщення, загальною площею 2028,21 кв.м, за адресою: вул. Березина, буд. 2, м. Кременець, Тернопільська область, що належить іпотекодавцю - ТОВ "Гарант Захід Плюс"; земельна ділянка, площею 0,5 га, за адресою: вул. Березина, буд. 2, м. Кременець, Тернопільська область, що належить іпотекодавцю - ТОВ "Гарант Захід Плюс".

За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов`язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв`язку із пред`явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ч.2 ст. 589 ЦК України).

Відповідно до ст. 590 ЦК України заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 3 Закону №898-IV іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом. Взаємні права і обов`язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення.

10.07.2013 між ПАТ АК "Укргазбанк" (іпотекодержатель), та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гарант Захід Плюс" (іпотекодавець), укладено Договір іпотеки №19/2013/І від 10.07.2013 посвідчений приватним нотаріусом Кременецького районного нотаріального округу Михайловою Г.В., зареєстрованим в реєстрі за № 915 відповідно до п.1.1. якого цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають з Кредитного договору №19/2013/К від 10 липня 2013 року (а також договорів про внесення змін до нього), укладеного між іпотекодержателем та ТзОВ "Газ-Пласт", згідно якого позичальник зобов`язаний у порядку та на умовах, викладених у Кредитному договорі не пізніше 09 липня 2015 року повернути кредит у розмірі 2 900 000,00 грн, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування, виходячи з 19,0% річних, сплатити проценти за користування кредитними коштами, що не повернуті у терміни, передбачені Кредитним договором (прострочена заборгованість), виходячи з 24,0% річних, при настанні умов, передбачених п.п. 3.10 Кредитного договору, сплатити проценти за користування кредитними коштами у межах строку кредитування у розмірі 22,0% річних, комісії, а також штрафи та пені у розмірі і випадках, передбачених Кредитним та цим договорами, відшкодувати іпотекодержателю всі збитки, понесені ним внаслідок невиконання іпотекодавцем (позичальником) умов Кредитного договору у розмірі і у випадках, передбачених Кредитним договором.

Предметом іпотеки є нерухоме майно - нежитлове приміщення, загальною площею 2028,1 кв.м, що знаходиться за адресою: Тернопільська область, Кременецький АДРЕСА_2 , АДРЕСА_1 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 4234979 від 31.05.2013; земельна ділянка, кадастровий номер: 6123480700:06:001: НОМЕР_1 , площею 0,5 га, що знаходиться в Тернопільській області Кременецький район, місто Кременець, вулиця Березина, будинок, 2 та належить іпотекодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно за індексним номером 4238966 від 31.05.2013 (п.2.1. договору іпотеки).

Заставна вартість, згідно звіту про оцінку предмету іпотеки, який складено ТОВ "Кредитне Брекерське Агенство" від 03.06.2013, ринкова вартість предмету іпотеки визначено у розмірі 2 348 000,00 грн без ПДВ, у т.ч.: вартість земельної ділянки 348 000,00 грн без ПДВ; вартість нерухомого майна (будівлі, споруди) 2 000 000,00 грн без ПДВ (п. 2.2 Договору іпотеки).

Відповідно до Висновку про вартість майна, який складено суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "Кредитне Брекерське Агенство" від 03.02.2016, ринкова вартість предмету іпотеки становить 3 006 000,00 грн без ПДВ, у т.ч.: вартість земельної ділянки 629 000,00 грн без ПДВ; вартість нерухомого майна (будівлі, споруди) 2 377 000,00 грн без ПДВ.

Згідно з ст. 7 Закону №898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання. Іпотекою також забезпечуються вимоги іпотекодержателя щодо відшкодування витрат, пов`язаних з пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки збитків, завданих порушенням основного зобов`язання чи умов іпотечного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону №898-IV у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Згідно з ст. 35 Закону №898-IV у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж 30-тиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Положення частини 1 цієї статті не є перешкодою для реалізації права іпотекодержателя звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду у встановленому законом порядку. Вимога, встановлена частиною 1 цієї статті, не перешкоджає іпотекодержателю здійснювати свої права, визначені статтею 12 цього Закону, без попереднього повідомлення іпотекодавця, якщо викликана таким повідомленням затримка може спричинити знищення, пошкодження чи втрату предмета іпотеки.

Позивач просить суд (з урахуванням заяви про зміну підстав позову від 11.07.2018 року №50302/238/2018, а.с. 209-211, т. 2) в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013 на суму: на суму 963 366 грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 292 654 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього: 1 256 021 грн. 71 коп. за період з 07.05.2015 по 06.05.2016 (а.с. 219, т.2), звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 19/2013/I від 10.07.2013.

Позивач стверджує, що протягом 2017 року ТзОВ «Газ-Пласт» на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 у справі №910/10932/16 добровільно сплачено 2 900 000 грн заборгованості за кредитом та 1 066 430,34 грн заборгованості по процентах. Залишок заборгованості за вказаним вище виконавчим документом становить 1 363 246,18 грн, з яких: 963 366,98 грн - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, 292 654,73 грн - пеня за несвоєчасну сплату процентів, 80 000 грн - штраф за порушення умов договору щодо страхування заставного майна (згідно договору застави №19/2013/З від 10.2017.2013) та 79 536,79 грн - судовий збір.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

У відповідності до ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012р. № 18-рп/2012 "У справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "ДІД Конс" щодо офіційного тлумачення положень пункту 15 частини першої статті 37 Закону України "Про виконавче провадження" у взаємозв`язку з положеннями частини першої статті 41, частини п`ятої статті 124, пункту 9 частини третьої статті 129 Конституції України, статті 115 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 1.3, 1.4 статті 1, частини другої статті 2, абзацу шостого пункту 3.7 статті 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" (справа про стягнення заборгованості з підприємств паливно-енергетичного комплексу) виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

У рішенні Конституційного Суду України від 25.04.2012р. у справі № 11-рп/2012 2012 "У справі за конституційним зверненням громадянина Шаповалова Олексія Леонідовича щодо офіційного тлумачення положень пункту 20 частини першої статті 106, частини першої статті 111-13 Господарського процесуального кодексу України у взаємозв`язку з положеннями пунктів 2, 8 частини третьої статті 129 Конституції України" зазначено, що невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.

За практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду (Рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Як висновок Суд визнає, що хоча можна погодитися з тим, що Договірні Сторони мають право за виняткових обставин і, як це має місце в цій справі, користуючись свободою розсуду, контролювати використання власності, втручатися у судові провадження з виконання судових рішень, таке втручання не повинне спричиняти перешкоди виконанню судового рішення, позбавляти його чинності, безпідставно його відстрочувати або, ще гірше, підривати суть цього рішення (рішення ЄСПЛ від 28.07.1999р. у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії" N 22774/93, п. 74).

Апелянт стверджує, що у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №921/38/16-г/3 вказано, що: судами не враховано рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 у справі №910/10932/16, яким позовні вимоги банку про стягнення з ТОВ "Газ-Пласт" пені за прострочення погашення кредиту та сплати процентів, нарахованої за період з 07.05.2015 по 06.05.2016 року задоволено повністю; строк виконання зобов`язання за кредитним договором настав; наявність судових рішень та виконавчих документів про стягнення заборгованості з позичальника та поручителів не позбавляє кредитора можливості скористатися правом на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Таким чином, враховуючи вищенаведені норми, а також постанову Верховного Суду від 13.03.2018 року у справі №921/38/16-г/3, суд апеляційної інстанції погоджується з відповідними доводами скаржника, оскільки судом першої інстанції зазначено про рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 у справі №910/10932/16, однак не враховано його обов`язковість до виконання. Судом враховані рішення у інших справах, однак стягнення 963 366 грн 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту, нарахованої за період з 07.05.2015 по 06.05.2016 та 292 654 грн 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, нарахованої за період з 07.05.2015 по 06.05.2016 було предметом розгляду виключно у справі №910/10932/16 та є предметом стягнення у виконавчому провадженні №57059353.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 вересня 2018 року у справі № 921/107/15-г/16 прийшла до висновку, що чинне законодавство не пов`язує припинення зобов`язання з прийняттям судового рішення, що ж стосується іпотеки, то вона має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання. Тобто наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

Судді вказали, що питання щодо виконання виданого кредитору виконавчого документа у разі, коли обов`язок боржника за виконавчим документом відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням (через виконання боржником, іншою особою тощо) підлягають вирішенню в порядку, передбаченому частиною другою статті 328 ГПК України. Мається на увазі, що у випадку виконання одного з судових рішень про стягнення заборгованості або про звернення стягнення на предмет іпотеки основне зобов`язання може бути припиненим. Якщо ж це станеться, то боржник може звернутися до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню з тих підстав, що борг вже не існує.

На думку колегії Великої Палати, суди попередніх інстанцій не врахували, що звернення стягнення на предмет іпотеки є відмінною вимогою від вимоги про стягнення заборгованості, адже порядок задоволення вимог іпотекодержателя врегульовано спеціальною статтею 33 Закону України Про іпотеку , а не загальними нормами Цивільного кодексу, які регулюють відносини пов`язані з основним зобов`язанням. На підставі цього суд зазначив, що застосування кредитором іншого законного засобу для захисту свого порушеного та не поновленого боржником належним чином права не є подвійним стягненням заборгованості.

Слід зазначити, що до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 921/107/15-г/16 було зупинено провадження згідно ухвали Господарського суду Тернопільської області від 22.08.2018року у даній справі (а.с. 46-50, т. 3).

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 328 ГПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

У матеріалах справи відсутні відомості про визнання наказу Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 у справі №910/10932/16 таким, що не підлягає виконанню.

Колегія суддів вважає обгрунтованими доводи апелянта, про те, що місцевий господарський суд прийшов до помилкового висновку, що на даний час заборгованість ТОВ "Газ - Пласт" за кредитним договором №19/2013/К становить 106878,93 грн, оскільки суд фактично переглянув рішення Господарського суду міста Києва від 09.08.2016 у справі №910/10932/16, яке набрало законної сили і згідно якого заборгованість ТОВ "Газ - Пласт" перед АБ "Укргазбанк" становить 963 366 грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 292 654 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього: 1 256 021 грн. 71 коп. А також безпідставними покликання відповідача на інші судові рішення, оскільки банк підставою позову у даній справі зазначив саме наявність на примусовому виконанні виконавчого листа Господарського суду міста Києва від 09.09.2016 у справі № №910/10932/16.

Згідно ст. 39 Закону №898-IV (зі доповненнями внесеними Законом № 2478-VIII від 03.07.2018) у разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Суд зазначає, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 року у справі №235/3619/15-ц вказано, що сторони виконавчого провадження під час здійснення виконавчого провадження не позбавлені можливості заявляти клопотання про визначення вартості майна, тобто визначення іншої ціни предмета іпотеки, ніж буде зазначена у резолютивній частині рішення суду, якщо наприклад, така вартість майна змінилася.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задоволити, рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 у даній справі скасувати і прийняти нове рішення, яким позов АБ "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Гарант Захід Плюс" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №19/2013/К від 10.07.2013 на суму 963 366 грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 292 654 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього: 1 256 021 грн. 71 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 19/2013/1 від 10.07.2013, а саме: нерухоме майно - нежитлове приміщенняё загальною площею 2028, 1 кв.мё що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Кременецький район АДРЕСА_3 . АДРЕСА_2 . АДРЕСА_1 будинок АДРЕСА_1 ; номер запису про право власності: 1137660ё реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 40440761234ё згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4235810 від 31.05.2013; - земельну ділянку , кадастровий № 6123480700:06:001:0100ё площею 0,5 га, що знаходиться в Тернопільській обл., Кременецький районё м.Кременець, вул.Березина, будинок 2; номер запису про право власності: 1138646, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 71670861234, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4239418 від 31.05.2013, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Захід Плюс", код ЄДРПОУ 38440288, місцезнаходження: 47002, Тернопільська обл., м.Кременець, вул.Березина, 2. Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів в розмірі, що визначається при його примусовому виконанні на рівніё не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Відповідачем подано заяву про застосування наслідків пропуску строку позовної давності від 07.12.2018 року (а.с .178-182, т.3). Зазначає, що оскільки банком вимога про стягнення пені за період з 07.05.2015 року по 06.05.2016 року подана 11.07.2018 року то до цієї вимоги строк давності для банку на звернення до суду минув 05.05.2017 року.

У відповідності до вимог статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Слід зазначити, що у даному випадку позовна давність не може бути застосована, оскільки предметом спору є вимога про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не вимога про стягнення 963 366 грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 292 654 грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, розмір яких встановлено рішенням суду щодо боржника, яке набрало законної сили та перебуває на примусовому виконанні.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 1 ст. ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

8. Судові витрати.

Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно ч. 14 ст. 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до пп. б , в , п. 4 ч. 1 ст.282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції складається, зокрема, з резолютивної частини із зазначенням: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

За поданий позов АБ "Укргазбанк" сплатило судовий збір у розмірі 59253,61 грн.

За подання апеляційної скарги вперше АБ "Укргазбанк" сплачено 65178,97 грн судового збору, за подання касаційної скарги - 71104,33 грн судового збору, а за подання апеляційної скарги на новому розгляді сплачено 88880,42 грн судового збору, а враховуючи задоволення апеляційної скарги, судовий збір у загальній сумі 284 417,33 грн слід стягнути з ТОВ"Гарант Захід Плюс" на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 252, 269, 270, 275, 277, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу задоволити. Рішення Господарського суду Тернопільської області від 11.01.2019 у даній справі скасувати і прийняти нове рішення. Позов АБ "Укргазбанк" в особі відділення 100/17 АБ "Укргазбанк" до ТОВ "Гарант Захід Плюс" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволити. В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 19/2013/К від 10.07.2013 на суму 963 366 (дев`ятсот шістдесят три тисячі триста шістдесят шість) грн. 98 коп. пені за несвоєчасне погашення кредиту; 292 654 (двісті дев`яносто дві тисячі шістсот п`ятдесят чотири) грн. 73 коп. пені за несвоєчасну сплату процентів, а всього: 1 256 021 (один мільйон двісті п`ятдесят шість тисяч двадцять одна) грн. 71 коп., звернути стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 19/2013/1 від 10.07.2013, а саме: нерухоме майно - нежитлове приміщенняё загальною площею 2028, 1 кв.мё що знаходиться за адресою: Тернопільська обл., Кременецький район, м.Кременецьё вул.Березинаё будинок 2; номер запису про право власності: 1137660ё реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 40440761234ё згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4235810 від 31.05.2013; - земельну ділянку, кадастровий № 6123480700:06:001:0100ё площею 0,5 га, що знаходиться в Тернопільській обл., Кременецький районё м.Кременець, вул.Березина, будинок 2; номер запису про право власності: 1138646, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 71670861234, згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 4239418 від 31.05.2013, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Гарант Захід Плюс", код ЄДРПОУ 38440288, місцезнаходження: 47002, Тернопільська обл., м.Кременець, вул.Березина, 2.

2. Встановити початкову ціну продажу предмета іпотеки з прилюдних торгів в розмірі, що визначається при його примусовому виконанні на рівніё не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарант Захід Плюс" (47002, Тернопільська область, м. Кременець, вул. Бкерезина, 2, ідентифікаційний код 38440288) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) 284 417,33 грн. судового збору.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

5. Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови складено 05.06.2019р.

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Зварич О.В.

Скрипчук О.С.