Ухвала

від 05.06.2019 по справі 914/262/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

05.06.2019 р. Справа№ 914/262/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д. за участю секретаря судового засідання Кравець О.І.

розглянувши матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕНКО ГРУП» , м.Київ,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-СКТ» , м.Львів,

третя особа-1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товаритсво «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Верді» , м.Одеса,

третя особа-2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача- Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив Інвест» , м.Дніпро, третя особа-3 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріанта» , м.Дніпро,

третя особа-4 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аелінта» , м.Дніпро,

про стягнення 2 000 000,00грн.

В судове засідання з`явились:

від позивача: Гасяк Я.В. - адвокат;

від відповідача: не з`явився

від третьої особи-1: не з`явився

від третьої особи-2: не з`явився

від третьої особи-3: не з`явився

від третьої особи-4: не з`явився.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АЕНКО ГРУП» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОРІОН-СКТ» за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1- Акціонерне товаритсво «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Верді» , 2- Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Актив Інвест» , 3 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріанта» , 4 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аелінта» про стягнення 2 000 000,00грн.

Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду. Зокрема, ухвалою суду від 28.05.2019р. залучено до участі у справі третіх осіб. Підготовче засідання відкладено на 05.06.2019 р.

3 червня 2019 позивачем подано клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

4 червня 2019 відповідачем подано клопотання про долучення доказів.

Відповідач звернувся до суду з клопотанням, у якому просить суд ухвалити рішення за результатами підготовчого провадження, у зв`язку з визнанням відповідачем позову.

Суд, розглянувши дане клопотання, встановив наступне.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.46 ГПК України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно ст.169 ГПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, або на вимогу суду заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Відповідно до ст.170 ГПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву, клопотання або заперечення, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для такої фізичної особи), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним іноземним законом (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

Письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.

Учасник справи має право додати до письмової заяви, клопотання проект ухвали, постановити яку він просить суд.

Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Відповідно до ч.ч. 3,4 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст.191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

У зв`язку із вищенаведеним, суд не вбачає правових підстав для прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення рішення у справі в даному підготовчому засіданні.

Частиною першою статті 32 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді - доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь - якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Приписами ст.15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» врегульовано питання щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції. Даною нормою, зокрема, встановлено, що справи у судах першої інстанції розглядаються суддею одноособово або колегією суддів.

Наведений законодавчий припис щодо колегіального розгляду справ у судах першої інстанції кореспондується із частиною ч.1 ст.33 Господарського процесуального кодексу України, згідно вимог якої, справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь яку справу, що відноситься до підсудності суду першої інстанції, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів, крім справ, які розглядаються в порядку наказного та спрощеного позовного провадження.

Закон не визначає, які саме категорії справ підлягають колегіальному розгляду.

Складність справи може визначатися залежно від складності спірних матеріально правових відносин; кількості доказів, поданих на підтвердження вимог та заперечень; неясності чи суперечливості правових норм, що підлягають застосуванню у спірних відносинах; неоднаковості судової практики застосування правових норм, що регулюють спірні відносини тощо.

Згідно ч.10 ст.33 ГПК України, якщо справа має розглядатися суддею одноособово, але цим Кодексом передбачена можливість колегіального розгляду такої справи, питання про призначення колегіального розгляду вирішується до закінчення підготовчого засідання у справі (до початку розгляду справи, якщо підготовче засідання не проводиться) суддею, який розглядає справу, за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, про що постановляється ухвала.

Таким чином, питання про необхідність та доцільність призначення колегіального розгляду конкретної справи вирішується судом з урахуванням категорії спору, а також з огляду на конкретні обставини, що свідчать про складність кожної конкретної справи.

Відповідно до п.17 ч.2 ст.182 ГПК України, в підготовчому засіданні суд вирішує питання про колегіальний розгляд справи.

Враховуючи характер позовних вимог, складність справи та необхідність з`ясування обставин, що мають значення для вирішення цього спору, суд вбачає за доцільне призначити колегіальний розгляд справи.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 169, 170, 177, п.17 ч.2 ст.182, ст.183, ч.ч.3,4 ст.185, ч.ч.1,4 ст.191, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про ухвалення рішення суду, у зв`язку з визнанням позову (п.2 прохальної частини клопотання про розгляд справи без участі відповідача, вх.№23201/19 від 04.06.2019р.).

2. Призначити колегіальний розгляд справи №914/262/19.

3. Справу №914/262/19 передати для визначення колегіального складу суду в порядку, встановленому ч.1 ст.32 ГПК України.

4. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015/ .

5. Ухвала набирає законної сили в порядку ст.235 ГПК України.

Суддя Запотічняк О.Д.