Ухвала

від 06.06.2019 по справі 807/212/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

06 червня 2019 року

Київ

справа №807/212/17

адміністративне провадження №К/9901/10491/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

перевіривши касаційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 807/212/17 за позовом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов,

УСТАНОВИВ:

10.04.2019 відповідачем направлено до Верховного Суду касаційну скаргу у справі № 807/212/17.

Касаційна скарга була розподілена на колегію суддів у складі: головуючий суддя Анцупова Т.О., судді Стародуб О.П., Кравчук В.М.

Ухвалою Верховного Суду від 22.04.2019 зазначену касаційну скаргу залишено без руху та надано строк у десять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору та доказів поважності пропуску строку на касаційне оскарження.

У зв`язку з обранням Анцупової Т.О. до Великої Палати Верховного Суду, на підставі розпорядження заступника керівника апарату суду від 23.05.2019 було призначено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мороз Л.Л., судді Бучик А.Ю., Рибачук А.І.

У строк встановлений ухвалою про залишення касаційної скарги без руху скаржник усунув недоліки, які були у ній зазначені.

В клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження скаржник вказує на те, що копію оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції було отримано 11.03.2019, що підтверджує копією поштового конверту.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Визначення особою наявності підстав для оскарження рішення потребує дослідження його тексту, що потребує наявності достатньої кількості часу. Колегія суддів враховує той факт, що позивач звернулася з касаційною скаргою у строк, що не перевищує 30 днів з моменту отримання ним копії оскаржуваного рішення.

Розглянувши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про поважність причин його пропуску та наявність підстав для його поновлення.

За правилами частини 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіривши матеріали касаційної скарги суд дійшов висновку що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

З матеріалів касаційної скарги та Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що Кам`яницька сільська рада Ужгородського району Закарпатської області звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 09 лютого 2017 року № 05/1007-11/195, 05/1007-11/196, 05/1007-11/197, 05/1007-11/198, якими накладено штраф у загальному розмірі 432 000 грн.

Статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою кореспондуються пункт 7 частини третьої статті 2 КАС України, який відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, а також стаття 13 цього Кодексу, якою визначено право, зокрема, учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, згідно з частиною першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Виходячи з аналізу наведених положень законодавства, право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, однак, лише у визначених законом випадках.

За правилами пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту 20 частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 10 частини шостої статті 12 КАС України до справ незначної складності віднесено, зокрема, інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, згідно з положеннями частин третьої, четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні, у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У КАС України термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вживається у значенні - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 КАС України).

Станом на 01 січня 2017 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1600 гривень (стаття 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік").

Тобто, зважаючи на приписи частин третьої, четвертої, пункту 10 частини шостої статті 12 КАС України, з урахуванням характеру спірних правовідносин, предмета позову та суб`єктного складу учасників справи, її складності та того, що загальна сума не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, колегія суддів вважає, що вищезгадану касаційну скаргу подано на судові рішення у справі незначної складності.

Обґрунтовані посилання на існування обставин передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України у касаційній скарзі відсутні та такі обставини не вбачаються з поданих матеріалів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи, що касаційна скарга Державної архітектурно-будівельної інспекції України подана на судові рішення, які за законом не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті провадження за цією скаргою слід відмовити.

На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 12, 328, 333, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Поновити Державній архітектурно-будівельній інспекції України строк на касаційне оскарження постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 807/212/17.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі № 807/212/17 за позовом Кам`яницької сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування постанов.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити заявникові.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду