Постанова

від 28.05.2019 по справі 910/8236/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 910/8236/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Катеринчук Л.Й.,

за участі секретаря судового засідання Співака С.В.

учасники справи:

позивач - Компанія "MANTELLI LTD" (Belize),

представник позивача - Гальченко В.Я., адвокат (Договір про надання правової допомоги від 26.04.2019. Ордер серія КС №089359 від 13.05.2019),

відповідач 1 - Закрите акціонерне товариство "РТХ-Логістик",

представник відповідача 1 - не з`явився,

відповідач 2 - Товариство з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік",

представник відповідача 2 - не з`явився,

відповідач 3 - Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" філія "Головний інформаційно-обчислювальний центр",

представник відповідача 3 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік",

на рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017

у складі колегії суддів: Трофименко Т.Ю. (головуючий), Привалов А.І., Демидов В.О.

та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019

у складі колегії суддів: Михальська Ю.Б. (головуючий), Тищенко А.І., Іоннікова І.А.

у справі за позовом

Компанія "MANTELLI LTD" (Belize)

до: 1. Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік"

3. Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" філія "Головний інформаційно-обчислювальний центр"

про визнання недійсним контракту

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. MANTELLI LTD (BELIZE) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "РТХ-Логістик" (далі - ЗАТ "РТХ-Логістик", відповідач 1), Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістик" (далі - ТОВ "Рейлтранслогістик", відповідач 2), Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - ПАТ "Укрзалізниця", відповідач 3), в якому просило суд:

- визнати недійсним контракт № 181-з/ар/пв від 01.06.2015, укладений між ЗАТ "РТХ-Логістик" та ТОВ "Рейлтранслогістик";

- визнати за позивачем право суборенди на вагони згідно переліку;

- зобов`язати ПАТ "Українська залізниця" філія "ГІОЦ" внести в Автоматизований банк даних парку вантажних вагонів інформацію про MANTELLI LTD (BELIZE) шляхом зазначення MANTELLI LTD (BELIZE) суборендарем вагонів, згідно наведеного переліку.

2. Позивачем, в порядку ст. 22 ГПК України, уточнені позовні вимоги та викладені у наступній редакції: визнати недійсним контракт № 181-з/ар/пв від 01.06.2015, укладений між ЗАТ "РТХ-Логістик" та ТОВ "Рейлтранслогістик", в частині дії додаткової угоди № 35 від 27.07.2016. В решті позовні вимоги залишив без змін.

3. Позивач вважає, що Контракт № 181-з/ар/пв від 01.06.2015, в частині дії додаткової угоди № 35 від 27.07.2016, укладений між відповідачами, на момент його укладення суперечив ст.ст. 759, 761, 774 Цивільного кодексу України, порушує його права як орендаря, а тому є недійсним відповідно до ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

4. Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №910/8236/17 позовні вимоги задоволено частково; визнано контракт №181-з/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016, укладений між ЗАТ "РТХ-Логістик" та ТОВ "Рейлтранслогістик" - недійсним; визнано за MANTELLI LTD (BELIZE) право суборенди 1827 вагонів, перелік яких наведено в пункті 3 резолютивної частини рішення.

У задоволенні позовних вимог MANTELLI LTD (BELIZE) до ПАТ "Українська залізниця" в особі філії "Головний інформаційно-обчислювальний центр" - відмовлено.

Присуджено до стягнення з ЗАТ "РТХ-Логістик" на користь MANTELLI LTD (BELIZE) судовий збір в сумі 1 600,00 грн.; присуджено до стягнення з ТОВ "Рейлтранслогістик" на користь MANTELLI LTD (BELIZE) судовий збір в сумі 1 600,00 грн.

5. Рішення суду мотивоване тим, що позивачем доведено належними у розумінні ст. 34 ГПК України доказами наявність у нього чинного (діючого) суб`єктивного права та порушення цього права з боку відповідача 1 та відповідача 2 шляхом укладення додаткової угоди №35 від 27.07.2016, а тому контракт №181-з/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016, на момент його укладення між відповідачами - 1, 2 суперечив вимогам закону, а саме ст.ст. 759, 761, 774, 781 Цивільного кодексу України, порушував права та охоронювані законом інтереси позивача, як суборендаря, що є порушенням ст. 203 ЦК України та за правилами ст. 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним.

6. Під час розгляду справи, господарським судом першої інстанції було встановлено:

6.1. 01.07.2014 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та MANTELLI LTD (BELIZE) (Суборендар) укладено Договір суборенди майна № 02/07/14, який підписано представниками сторін та посвідчено печатками обох сторін.

6.1.1. Умовами договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014 сторони погодили, що Орендар зобов`язується передати Суборендарю за плату в тимчасове володіння та користування (суборенду) вагони (далі - майно), які мають мережеві номери, право виходу курсування на коліях загального користування залізниць Російської Федерації, Білорусії, України, Казахстану, країн Балтії, а Суборендар зобов`язався прийняти дане майно, здійснювати його збереження, проводити оплату суборендної плати в порядку та строки, передбачені даним договором (п. 1.1), кількість майна, що передається суборендарю на умовах даного договору (з зазначенням мережевих номерів, моделей та року будівництва), строк суборенди, встановлюється сторонами в додатках до даного договору які є його невід`ємною частиною (п. 1.2), по закінченню дії даного договору, суборендар зобов`язаний передати майно орендарю у тому ж технічному стані, в якому воно було прийнято суборендарем, з урахуванням нормального зносу, без залишків вантажу, комерційно придатне до перевезень та технічно справне (п. 1.3).

6.1.2. Пунктом 1.4 Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014 визначено, що майно, яке надається в суборенду, належить Орендарю на праві оренди на підставі договору оренди, укладеного з власником вагонів.

6.1.3. Відповідно до пункту 2.1 Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, майно передається Орендарем в суборенду Суборендарю на станціях приймання - передачі (станціях фактичної дислокації), розташованих на наступних залізницях держав: РФ - Південно-Східна, Північно-Кавказька, Московська, Південно-Уральська; Україна - Придніпровська, Донецька, Південна, Південно-Західна, Львівська, Одеська.

6.1.4. Пунктом 4.1 Договору сторони погодили обов`язки орендаря ЗАТ "РТХ Логістик", а саме: передати в суборенду по акту приймання - передавання майно, яке має право виходу та курсування на шляхах загального користування залізниць Російської Федерації, Білорусії, України, Казахстану, країн Балтії (п.п. 4.1.1), передати суборендарю майно в порядку, встановленому розділом 2 даного договору (п.п. 4.1.2), при наявності наміру здійснити дії, спрямовані на обтяження або відчуження майна третім особам, повідомити суборендаря не пізніше, ніж за 30 календарних днів до заявленого строку (п.п. 4.1.6).

6.1.5. Пунктом 4.2 Договору сторони погодили обов`язки Суборендаря, а саме: прийняти від Орендаря майно в порядку, встановленому розділом 2 даного договору (п. 4.2.1), власними силами здійснювати управління майном та його комерційну експлуатацію, у відповідності з умовами даного договору (п. 4.2.3), своєчасно та в повному обсязі здійснювати внесення Орендарю суборендних платежів, у відповідності з розділом 5 даного договору (п. 4.2.4).

6.1.6. Згідно з пунктом 5.1 Договору, Суборендар зобов`язався сплачувати суборендну плату Орендарю за користування майном в розмірі, погодженому сторонами. Розмір суборендної плати узгоджується сторонами шляхом підписання відповідних додаткових угод до даного договору, які є його невід`ємною частиною.

6.1.7. Пунктом 5.6 Договору визначено, що сторони щомісячно підписують акти наданих послуг.

6.1.8. Пунктом 6.1 Договору сторони погодили, що дія даного договору розповсюджується та взаємовідносини сторін, які виникли з 01.07.2014 і діє до 31.03.2015, а в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення. Строк дії даного договору відповідає узгодженому сторонами строку суборенди майна згідно з умовами даного договору, якщо сторонами не узгоджено інше.

6.1.9. Згідно з п. 6.2 Договору, останній автоматично продовжується на 1 рік і на тих же умовах у випадку, якщо жодна з сторін не повідомить іншу в письмовому вигляді, не пізніше, ніж за 1 місяць до дати закінчення договору про свій намір припинити дію даного договору.

6.1.10. Відповідно до п. 6.3 Договору, дострокове розірвання договору можливе за згодою сторін або на підставах, передбачених даним договором.

6.1.11. Пунктом 6.3.1 Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014 визначено, що орендар вправі відмовитись від даного договору, повідомивши про це суборендаря за 30 календарних днів у випадку призупинення діяльності суборендаря, пов`язаною з використанням майна з підставі початку процедури ліквідації суборендаря або його банкрутства, або позбавлення права займатися діяльністю, пов`язаною з використанням майна, або призупиненням такого права на строк більш як 30 календарних днів.

6.1.12. Пунктом 6.3.2 Договору визначено права суборендаря щодо відмови від договору, з повідомленням про це орендаря за 30 календарних днів: порушення орендарем зобов`язань, передбачених п. 2.1, 2.2, 3.5, 3.6 розділу 4 даного договору; якщо проти орендаря розпочата процедура банкрутства та/або орендар не виконує свої зобов`язання перед власником майна; остаточне задоволення судом позову третьої особи про звернення стягнення на майно.

6.1.13. Згідно з п. 6.4 Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, орендар не має права достроково розірвати даний договір, якщо є передоплата суборендної плати від суборендаря.

6.2. 01.07.2014 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендарем) та MANTELLI LTD (BELIZE) (Суборендар) укладено Додаткову угоду № 1 до договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, за умовами якої визначено розмір орендної плати з 01.07.2014 - 400 рублів без НДС за добу за 1 одиницю майна.

6.3. 09.11.2014 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та MANTELLI LTD (BELIZE) (Суборендар) укладено Додаткову угоду № 2 до Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, за умовами якої:

- пункт 1.1 договору викладено у наступній редакції: орендар зобов`язується передати суборендарю за плату в тимчасове володіння та користування (суборенду) на весь строк дії даного договору 2001 вагон (далі - майно), які мають мережеві номери, право виходу курсування на коліях загального користування залізниць Російської Федерації, Білорусії, України, Казахстану, Туркменії, країн СНД, Балтії, ближнього закордону, а суборендар зобов`язався прийняти дане майно, здійснювати його збереження, проводити оплату суборендної плати в порядку та строки, передбачені даним договором;

- пункт 2.1 договору викладено в наступній редакції: майно передається орендарем в суборенду суборендарю на станціях приймання - передачі (станціях фактичної дислокації), розташованих на наступних залізницях держав: РФ - Південно-Східна, Північно-Кавказька, Московська, Південно-Уральська, Західно-Сибірська, Красноярська, Східно-Сибірська; Україна - Придніпровська, Донецька, Південна, Південно-Західна, Львівська, Одеська; Казахстан - станція Караганда-Вугільна АО "НК "Казакстан Темір Жолі", а також внесено інші зміни у даний пункт;

- п.п. 4.1.1 п. 4.1 договору викладено у наступній редакції: орендар зобов`язується передати в суборенду по акту приймання - передавання майно, яке має право виходу та курсування на шляхах загального користування залізниць Російської Федерації, Білорусії, України, Казахстану, Туркменії, країн СНД, Балтії, ближнього закордону, а також передати суборендарю майно у кількості 2001 вагон: до 25.11.2014 - 501 вагон, з 25.11.2014 по 31.12.2014 включно - 800 вагонів; з 01.01.2015 по 31.01.2015 включно - 700 вагонів.

- пункт 6.1 договору викладено в наступній редакції: дія даного договору розповсюджується та взаємовідносини сторін, які виникли з 01.07.2014 і діє до 31.12.2019, а в частині взаєморозрахунків до повного їх завершення. Строк дії даного договору відповідає узгодженому сторонами строку суборенди майна згідно з умовами даного договору, якщо сторонами не узгоджено інше.

6.4. 01.08.2014, 28.10.2014, 29.10.2014, 30.10.2014, 02.11.2014, 04.11.2014, 05.11.2014, 06.11.2014, 07.11.2014, 09.11.2014, 21.11.2014, 25.11.2014, 26.11.2014, 27.11.2014, 28.11.2014, 29.11.2014, 30.11.2014, 01.12.2014, 02.12.2014, 04.12.2014, 05.12.2014, 06.12.2014, 07.12.2014, 08.12.2014, 09.12.2014, 10.12.2014, 11.12.2014, 12.12.2014, 13.12.2014, 14.12.2014, 15.12.2014, 16.12.2014, 17.12.2014, 18.12.2014, 19.12.2014, 20.12.2014, 21.12.2014, 22.12.2014, 23.12.2014 24.12.2014, 25.12.2014, 26.12.2014, 27.12.2014, 28.12.2014, 29.12.2014, 30.12.2014, 31.12.2014, 01.01.2015, 02.01.2015, 03.01.2015, 04.01.2015, 05.01.2015, 06.01.2015, 07.01.2015, 08.01.2015, 09.01.2015, 10.01.2015, 11.01.2015, 12.01.2015, 13.01.2015, 14.01.2015, 15.01.2015, 16.01.2015, 17.01.2015, 18.01.2015, 19.01.2015, 20.01.2015, 21.01.2015, 22.01.2015, 22.01.2015, 23.01.2015, 24.01.2015, 25.01.2015, 26.01.2015, 27.01.2015, 28.01.2015, 29.01.2015, 30.01.2015, 31.01.2015, 07.02.2015, 09.02.2015, 10.02.2015, 12.02.2015, 15.02.2015, 29.07.2015, 04.08.2015, 09.02.2016, між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та MANTELLI LTD (BELIZE) (Суборендар) складено акти приймання-передачі до Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, які підписано представниками сторін та посвідчено печатками обох сторін, згідно яких суборендарем на виконання умов договору передано, а орендарем прийнято в суборенду майно - вагони загалом у кількості 1 827 одиниць (з зазначенням мережевого номера, моделі та дати будівництва).

6.5. ЗАТ "РТХ-Логістик" виставлено MANTELLI LTD (BELIZE) рахунок-фактуру № 17993 від 31.12.206 на суму 32 449 200,00 рублів (суборенда за грудень 2016), в якості оплати суборенди вагонів в кількості 1 826 одиниць, а також рахунок - фактуру № 95 від 18.01.2017 за лютий 2017 (суборенда вагонів у кількості 1 826 одиниць) на суму 15 338 400,00 рублів.

6.6. 01.06.2015 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) укладено Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв, який підписано представниками сторін та посвідчено печатками обох сторін.

6.6.1. Умовами контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 узгоджено, що Орендар на умовах даного контракту передає, а Суборендар приймає за плату у тимчасове володіння та користування (суборенду) технічно справні та комерційно придатні вагони (майно), які мають мережеві номера, право виходу та курсування на шляхах загального користування залізниць Російської Федерації, Азербайджана, Вірменії, Білорусії, Казахстану, Киргизії, Молдавії, Таджикистану, Туркменії, Узбекистану, України, Грузії, Китаю, Монголії, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, зобов`язується зберігати його, проводити сплату орендної плати в порядку та на умовах, передбачених контрактом та не допускати відправлення майна до станції приписки (п. 1.1), кількість майна, що передається суборендарю на умовах даного контракту, з зазначенням мережевих номерів, моделей, дати будівництва та заводу - виробника, визначається сторонами у додаткових угодах до даного контракту, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2).

6.6.2. Згідно з п. 1.3 Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015, Орендар гарантував, що на момент передачі майна в суборенду, майно, що передається не обтяжено правами третіх осіб (окрім випадків, передбачених контрактом), не продано, не перебуває під арештом, забороною, заставою, не є предметом судових спорів та позовів з третіми особами. Під третіми особами розуміються особи, які не є стороною контракту.

6.6.3. Згідно з п. 1.5 Контракту, майно, яке передається в суборенду, є орендованим. Орендар гарантує наявність дозволу власника вагонів на право передавання майна в суборенду.

6.6.4. Пунктом 1.6 Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 передбачено, що по факту передавання майна сторони підписують акти приймання - передавання, які є невід`ємною частиною даного контракту.

6.6.5. Пунктом 4.1 Контракту сторони погодили обов`язки орендаря ЗАТ "РТХ Логістик", а саме: передати суборендарю по акту приймання - передавання майно у відповідності до п. 1.1 контракту (п.п. 4.1.1), передати суборендарю майно в порядку, встановленому розділом 2 даного контракту (п.п. 4.1.2)

6.6.6. Пунктом 4.2 Контракту сторони погодили обов`язки Суборендаря, а саме: прийняти від орендаря майно в порядку, встановленому розділом 2 даного договору (п. 4.2.1), власними силами здійснювати управління майном та його комерційну експлуатацію, у відповідності з умовами даного договору (п. 4.2.3), своєчасно та в повному обсязі здійснювати внесення орендарю суборендних платежів, у відповідності з розділом 5 даного контракту (п. 4.2.4).

6.6.7. Пунктом 6.1 Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 визначено, що дія даного контракту встановлюється до 01.06.2018, а в частині розрахунків, повернення майна з суборенди орендарю - до повного їх завершення.

6.7. 19.09.2016 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) укладено Додаткову угоду № 38-1 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015, якою визначено підвідомчість спорів по даному контракту - Господарському суду міста Києва.

6.8. До Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) укладено ряд додаткових угод.

6.9. 27.07.2016 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) укладено Додаткову угоду № 35 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015, яка підписана представниками сторін та посвідчена печатками обох сторін, і відповідно до якої сторони узгодили, що орендар має намір передати, а суборендар має намір прийняти по контракту в суборенду майно вагони, загальною кількістю 1 827 штук, з зазначенням моделі, дати будівництва, вартості та заводу - виробника.

6.9.1. Пунктом 3 Додаткової угоди № 35 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 сторони визначили, що угода вступає і силу з моменту підписання та діє протягом строку дії контракту.

6.10. На виконання Додаткової угоди № 35 від 27.07.2016 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015, між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) складено акти приймання - передачі в суборенду вагонів, які підписано представниками сторін та посвідчено печатками обох сторін.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

7. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 апеляційну скаргу ТОВ "Рейлтранслогістик" залишено без задоволення; рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №910/8236/17 (пункт 3 резолютивної частини) - змінено, та викладено у відповідній редакції; в іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 у справі №910/8236/17 залишено без змін.

8. Приймаючи постанову, апеляційний суд вказав на те, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо наявності підстав для задоволення позовних вимог компанії MANTELLI LTD (BELIZE) у частині визнання Контракту №181-з/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016, укладеного між ЗАТ "РТХ-Логістик" та ТОВ "Рейлтранслогістик", недійсним, та відсутності підстав для задоволення позову в частині зобов`язання відповідача 3 внести в Автоматизований банк даних парку вантажних вагонів інформацію про MANTELLI LTD (BELIZE) шляхом зазначення MANTELLI LTD (BELIZE) суборендарем вагонів згідно наведеного переліку.

Поруч із цим, суд помилково, без урахування заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог, визнав право суборенди позивача на 1827 вагонів замість 86, що стало підставою зміни резолютивної частини рішення.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

9. Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 та постановою Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 в частині задоволення позовних вимог компанії MANTELLI LTD (BELIZE) про визнання недійсним Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016, ТОВ "Рейлтранслогістик" звернулось з касаційною скаргою про скасування судових актів в оскарженій частині, з вимогою прийняти в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 відмовити повністю.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

10. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 910/8236/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Пєсков В.Г., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2019.

11. Ухвалою Верховного Суду від 25.03.2019, касаційну скаргу залишено без руху у відповідності з положенням статті 290 Господарського процесуального кодексу України, надано строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали.

12. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 10.04.2019 відкрито касаційне провадження у справі № 910/8236/17 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік", датою проведення судового засідання визначено 28.05.2019.

13. 16.05.2019 до Суду від MANTELLI LTD (BELIZE) надійшов Відзив на касаційну скаргу з запереченнями проти вимог та доводів скаржника.

14. 27.05.2019 від відповідача - ПАТ "Українська залізниця" філія "Головний інформаційно-обчислювальний центр" надійшло Повідомлення про поважну причину неявки в судове засідання касаційної інстанції повноважного представника. За повідомленням, у призначену дату судового засідання у цій справі відбудеться розгляд іншої господарської справи (№ 910/14499/18 про визнання права власності та витребування майна) у суді першої інстанції.

15. У зв`язку з відпусткою судді Пєскова В.Г. автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №910/8236/17 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В., суддя - Катеринчук Л.Й., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2019.

16. Ухвалою Верховного Суду від 28.05.2019 прийнято справу №910/8236/17 Господарського суду м. Києва за касаційною скаргою ТОВ "Рейлтранслогістік" до провадження, вирішено здійснювати розгляд справи у раніше призначену дату (28.05.2019).

17. Представник MANTELLI LTD (BELIZE) в засіданні суду проти вимог та доводів касаційної скарги заперечив, з підстав наведених у Відзиві. Просив Суд рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 в частині задоволення позовних вимог компанії MANTELLI LTD (BELIZE) про визнання недійсним Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016 залишити в силі.

18. Інші учасники судової справи, зокрема скаржник, у судове засідання повноважених представників не направили.

Про дату, час та місце розгляду касаційної скарги учасники справи були повідомлені належним чином.

18.1. Зокрема, колегія суддів вважає необхідним звернути увагу на відповідне повідомлення ЗАТ "РТХ-Логістик" та зазначити наступне.

Так, місцезнаходженням ЗАТ "РТХ-Логістик" є: 115432 Російська Федерація, м. Москва, пр.-т. Андропова, буд. 18, корп. 1, к. 41, приміщення XV.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою здійснення належного повідомлення відповідача (ЗАТ "РТХ-Логістик") про дату та час розгляду справи, Господарський суд міста Києва звернувся до Арбітражного суду м. Москви, РФ з судовим дорученням про вручення процесуальних документів.

Судом першої інстанції були вчинені дії з повідомлення відповідача у порядку передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата набуття чинності для держави Україна: 01.12.2001).

Проте, згідно ухвали Арбітражного суду міста Москви від 24.08.2017 у справі № А40-138509/17, судове доручення Господарського суду міста Києва від 26.06.2017 про вручення відповідачу 1 ухвали від 26.06.2017 про відкладення розгляду справи - не виконано.

Крім того, у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідачів 1 та 3 про розгляд апеляційної скарги ТОВ "Рейлтранслогістик", а саме докази виконання судового доручення Київського апеляційного господарського суду про вручення документів ЗАТ "РТХ-Логістик".

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20 березня 1992 року:

"Компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зобов`язуються надавати взаємну правову допомогу.

Взаємне надання правової допомоги включає вручення і пересилання документів і виконання процесуальних дій, зокрема проведення експертизи, заслуховування Сторін, свідків, експертів та інших осіб.

При наданні правової допомоги компетентні суди та інші органи держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав зносяться одна з одною безпосередньо.".

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.15 Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата набуття чинності для держави Україна: 01.12.2001):

"Якщо документ про виклик до суду або аналогічний документ підлягав передачі за кордон з метою вручення відповідно до положень цієї Конвенції, і якщо відповідач не з`явився, то судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що

a) документ був вручений у спосіб, передбачений внутрішнім правом запитуваної Держави для вручення документів, складених у цій країні, особам, які перебувають на її території,

b) документ був дійсно доставлений особисто відповідачеві або за його місцем проживання в інший спосіб, передбачений цією Конвенцією, і що, в кожному з цих випадків, вручення або безпосередня доставка були здійснені в належний строк, достатній для здійснення відповідачем захисту.

Кожна Договірна Держава може заявити, що суддя незалежно від положень частини першої цієї статті може постановити рішення, навіть якщо не надійшло жодного підтвердження про вручення або безпосередню доставку, у разі, якщо виконані всі наступні умови:

a) документ було передано одним із способів, передбачених цією Конвенцією,

b) з дати направлення документа сплинув термін, який суддя визначив як достатній для даної справи і який становить щонайменше шість місяців,

c) не було отримано будь-якого підтвердження, незважаючи на всі розумні зусилля для отримання його через компетентні органи запитуваної Держави.".

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини у п.41 свого рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов`язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Застосовуючи на підставі ч. 1 ст. 3, ч. 2, 4 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, колегія суддів зауважує, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Поряд з цим, 01.06.2006 набрав чинності Закон України "Про доступ до судових рішень", згідно зі статтею 2 якого кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Це право забезпечується офіційним оприлюдненням судових рішень на офіційному веб-порталі судової влади України в порядку, встановленому цим Законом. Особам, які беруть (брали) участь у справі, забезпечується доступ до судових рішень у їхній справі в порядку, встановленому процесуальним законом.

Для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. До Реєстру включаються усі судові рішення судів загальної юрисдикції (частини 1, 3 статті 3 зазначеного Закону).

Відтак, Законом України "Про доступ до судових рішень" та процесуальним законодавством сторонам у справі надано право бути обізнаними про прийняті в справі судові рішення та можливість реалізувати право на участь в касаційному перегляді судових рішень шляхом доступу до Реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Таким чином, зазначеною нормою процесуального закону передбачено право, а не обов`язок господарського суду звернутися з судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави в разі необхідності вручення документів чи проведення окремих процесуальних дій на території іншої держави.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 11.09.2018 по справі № 910/9555/16, від 04.04.2019 у справі № 920/367/17.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів вважає необхідним констатувати дотримання судами першої та апеляційної інстанцій порядку повідомлення сторін у справі, зокрема, ЗАТ "РТХ-Логістик", передбаченому Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах (дата набуття чинності для держави Україна: 01.12.2001) та Угодою про порядок вирішення спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності від 20.03.1992.

При цьому, судова колегія звертає увагу на наявність підтвердження вручення поштового відправлення RK010993221UA (міжнародне відправлення) за маршрутом "Київ - Російська Федерація" 21.05.2019 (Витяг з офіційного сайту Укрпошти).

Водночас, слід зауважити на тому, що ухвала Верховного Суду від 10.04.2019 не є повісткою або викликом в судове засідання учасників судового процесу, а є лише повідомлення про дату та час судового засідання в якому відбудеться розгляд касаційної скарги.

18.2. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов`язковою, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю повноважних представників сторін, які не з`явились.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника

(ТОВ "Рейлтранслогістик")

19. В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на порушення судами приписів ст.ст. 86, 210, 237 ГПК України, неправильне застосування ст.ст. 203, 215, 759, 761, 774, 781 ЦК України.

20. Скаржник доводить, що ані Контракт суборенди майна №181-с/ар/пв від 01.06.2015, ані додаткова угода №35 від 27.07.2016, укладена на підставі п.1.2. розділу 1 цього Контракту, на момент укладення не суперечили нормам ст.ст. 759, 761, 774, 781 ЦК України.

Доводи позивача

(MANTELLI LTD (BELIZE))

21. Позивач у Відзиві на касаційну скаргу та представник позивача в судовому засіданні доводить, що позивачем в судових засіданнях неодноразово надавались належним чином завірені копії та оригінали актів, які є належними доказами, що підтверджують законність користування MANTELLI LTD (BELIZE) спірними напіввагонами за договором суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, також, представником позивача 26.10.2017 до канцелярії суду надавалось клопотання про долучення до матеріалів справи актів приймання-передачі до договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, які підтверджують факт прийняття у користування напіввагонів у кількості 1827 одиниць.

22. Позивач доводить, що Контракт № 181-з/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016, укладений між відповідачами, було укладено у період дії чинного договору суборенди майна № 02/07/14, укладеного 01.07.2014 між відповідачем 1 та позивачем, у зв`язку з чим, на переконання позивача, така угода (№35) суперечить ст.ст. 759, 761, 774 ЦК України, порушує права позивача.

23. MANTELLI LTD (BELIZE) доводить, що предмети спору у справі № 910/23892/16 та у справі № 910/8232/17 є різними, що виключає наявність підстав для припинення провадження у даній справі.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

24. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

Відповідно до ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, враховуючи обмеження суду касаційної інстанції наведені у ст. 300 ГПК України, предметом касаційного перегляду в даному провадженні є правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права під час прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 в частині задоволення позовних вимог компанії MANTELLI LTD (BELIZE) про визнання недійсним Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016.

25. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній форм досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ст. 638 ЦК України).

Аналогічні положення наведено у ст. 180 ГК України.

Предметом спору у даній справі, зокрема, є визнання недійсним Контракту суборенди майна №181-з/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016, укладеного між ЗАТ "РТХ-Логістик" та ТОВ "Рейлтранслогістик".

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Частиною 6 наведеної статті визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 759 ЦК України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Згідно ч. 1 ст. 760 ЦК України предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

Статтею 761 ЦК України визначено, що право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.

Згідно ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Статтею 774 ЦК України визначено, що передання наймачем речі у користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.

Так, як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.06.2015 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) укладено Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв.

Предметом Контракту сторонами визначено технічно справні та комерційно придатні вагони (майно), які мають мережеві номера, право виходу та курсування на шляхах загального користування залізниць Російської Федерації, Азербайджана, Вірменії, Білорусії, Казахстану, Киргизії, Молдавії, Таджикистану, Туркменії, Узбекистану, України, Грузії, Китаю, Монголії, Польщі, Латвії, Литви, Естонії. Кількість майна, що передається суборендарю на умовах даного контракту, з зазначенням мережевих номерів, моделей, дати будівництва та заводу - виробника, визначається сторонами у додаткових угодах до даного контракту, які є його невід`ємною частиною (п. 1.2).

Згідно з п. 1.3 Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015, Орендар гарантував, що на момент передачі майна в суборенду, майно, що передається не обтяжено правами третіх осіб (окрім випадків, передбачених контрактом), не продано, не перебуває під арештом, забороною, заставою, не є предметом судових спорів та позовів з третіми особами. Під третіми особами розуміються особи, які не є стороною контракту.

Дію даного Контракту встановлено до 01.06.2018 (п.6.1. Контракту).

27.07.2016 між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та ТОВ "Рейлтранслогістик" (Суборендар) укладено Додаткову угоду № 35 до Контракту суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015, якою сторони узгодили, що орендар має намір передати, а суборендар має намір прийняти по контракту в суборенду майно вагони, загальною кількістю 1 827 штук, з зазначенням моделі, дати будівництва, вартості та заводу - виробника.

Поряд з цим, як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, означене майно (вагони, у кількості 86 шт. (в редакції Постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019, за відповідними мережевими номерами) є предметом Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014 укладеному між ЗАТ "РТХ-Логістик" (Орендар) та MANTELLI LTD (BELIZE) (Суборендар), зі строком дії останнього (в редакції додаткової угоди № 2 від 09.11.2014) з 01.07.2014 до 31.12.2019.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, положення ч. 7 ст. 193 ГК України і ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином, як вбачається з встановлених судами попередніх інстанцій обставин, Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 (з урахуванням Додаткової угоди № 35 від 27.07.2016) був укладений під час дії Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014.

Крім того, як встановлено судами на підставі матеріалів справи, предметом Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014 (з урахуванням додаткових угод) та предметом Контракту № 181-з/ар/пв від 01.06.2015 (в редакції додаткової угоди № 35 від 27.07.2016) є одне й те ж саме майно, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи приписи ст. 300 ГПК України, суд касаційної інстанції саме на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

За приписами ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно із ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

У розумінні наведених норм оспорювати правочин може також особа (заінтересована особа), яка не була стороною правочину, на час розгляду справи судом не має права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендує на те, щоб майно в натурі було передано їй у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

При вирішенні позову про визнання недійсним оспорюваного правочину враховуються загальні положення ст.ст. 3, 15, 16 ЦК України. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, передбачених законом, але й визначено, чи було порушено цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено та в чому полягає його порушення, оскільки залежно від цього визначається необхідний спосіб захисту порушеного права, якщо таке порушення відбулося.

Наведене узгоджується із правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 10.02.2016 у справі № 6-3005цс15, від 25.05.2016 у справі № 6-605цс16, від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14, постанові Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №924/512/17.

Так, враховуючи наведене вище та встановлені судами попередніх інстанцій обставини, колегія суддів погоджується з висновками судів про, що укладенням додаткової угоди №35 від 27.07.2016 охоронюване законом майнове право позивача є порушеним зі сторони відповідачів -1 та -2, оскільки внаслідок укладення наведеної угоди відповідач-1 розпорядився на користь відповідача-2 майновим правом особи (у даному випадку майновим правом суборенди (користування) позивача), не припинивши з позивачем (як суборендарем) у встановлений законом та/або договором суборенди майна №02/07/14 від 01.07.2014 (в редакції додаткової угоди № 2 від 09.11.2014) спосіб правовідносин суборенди станом на момент укладення з відповідачем-2 додаткової угоди №35 від 27.07.2016.

Поряд з цим, судом апеляційної інстанції правомірно не прийнято до уваги рішення Арбітражного суду міста Москви у справі №А40-134134/17-109-716 (повний текст рішення у справі №А40-134134/17-109-716 складено 02.11.2017), з урахуванням приписів ч. 3 ст. 653 ЦК України, ч. 3 ст. 453 Цивільного кодексу Російської Федерації, ч.1 ст. 180 Арбітражного процесуального кодексу Російської Федерації, оскільки означене судове рішення набрало законної сили з моменту прийняття постанови арбітражним апеляційним судом (постанова Дев`ятого Арбітражного апеляційного суду від 30.01.2018 у справі №А40-134134/17), а отже, станом на момент прийняття рішення у справі №910/8236/17, зобов`язання сторін за Договором суборенди майна №02/07/14 від 01.07.2014 не були припиненими.

Крім того, апеляційним судом вірно зазначено про те, що у справі №А40-134134/17-109-716 предметом спору були обставини, які стосуються умов виконання Договору суборенди майна № 02/07/14 від 01.07.2014, укладеного між позивачем та відповідачем-1, що жодним чином не впливає на оцінку обставин недійсності Контракту суборенди майна №181-с/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.06.2016, укладеної між відповідачем-1 та відповідачем-2, оцінка яких здійснюється судом саме на момент укладення оспорюваного правочину, а не за наслідками обставин, які виникли в процесі його виконання.

26. Щодо суті касаційної скарги

Доводи ТОВ "Рейлтранслогістік", наведені у п. 9 цієї Постанови, не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів першої та апеляційної інстанцій та фактично зводяться до переоцінки доказів і встановлених судами обставин, що в силу положень ст. 300 ГПК України не відноситься до повноважень Верховного Суду.

27. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до п.1) ч.1 ст. 308 ГПК України, суд касаційної інстанції, за результатами розгляду касаційної скарги, має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань (ст. 309 ГПК України).

Колегія суддів перевірила доводи касаційної скарги на предмет законності судових рішень виключно в межах заявлених в суді першої інстанції вимог та які безпосередньо стосуються правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і дотримання норм процесуального права, у зв`язку із чим, не вдається до аналізу і перевірки інших доводів, які за своїм змістом зводяться до необхідності переоцінки доказів та встановлення обставин, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію. Повноваження вищих судів щодо скасування чи зміни тих судових рішень, які вступили в законну силу, мають використовуватися для виправлення фундаментальних порушень.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

Згідно ж із ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.

За вказаних обставин, оскільки фундаментальних порушень не встановлено, підстав для скасування оскаржених рішень немає.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів Касаційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав задоволення касаційної скарги та необхідність залишення постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 (в редакції постанови апеляційного суду від 19.02.2019) в частині задоволення позовних вимог компанії MANTELLI LTD (BELIZE) про визнання недійсним Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016 без змін, як таких, що прийняті з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

28. Судові витрати

У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" та залишенням без змін оскаржених рішення суду першої інстанції (в редакції постанови апеляційного суду від 19.02та постанови господарського суду апеляційної інстанції, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на заявника касаційної скарги.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рейлтранслогістік" залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 29.11.2017 (в редакції постанови Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 19.02.2019 в частині задоволення позовних вимог компанії MANTELLI LTD (BELIZE) про визнання недійсним Контракт суборенди майна № 181-с/ар/пв від 01.06.2015 в частині дії додаткової угоди №35 від 27.07.2016 у справі № 910/8236/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді О.В. Васьковський

Л.Й. Катеринчук