Рішення

від 07.06.2019 по справі 826/2187/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 червня 2019 року № 826/2187/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий Контакт Центр до Головного управління ДФС у місті Києві про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Суд прийняв до уваги таке:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий Контакт Центр (далі - позивач, ТОВ АКЦ ) з позовом до Головного управління ДФС у місті Києві, в якому просить суд:

1. Визнати протиправними дії відповідача в процесі призначення та проведення перевірки.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.11.2016 №2452615147, №2462615147.

Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.02.2017 відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки відповідача про порушення позивачем податкового законодавства в ході здійснення господарських операцій із контрагентами ПП Аеропостач , ПП Грін-А Компані та ТОВ Експрес-Будсервіс не відповідають фактичним обставинам справи. Посилався на реальність господарських операцій з даними контрагентами у періоді, що перевірявся. Також позивач посилався на порушення відповідачем вимог законодавства при призначенні перевірки.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав та зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства. Відповідач посилався на пояснення директорів ПП Аеропостач , ТОВ Експрес-Будсервіс , які заперечували здійснення ними господарської діяльності, а також зазначив, що стосовно директора ПП Грін- А Компані винесено вирок, яким його визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України при реєстрації ПП Вирпул Прайс , що на думку відповідача свідчить також про фіктивність діяльності ПП Грін-А Компані .

В судовому засіданні 06.07.2017 учасники справи подали заяву про подальший розгляд справи у порядку письмового провадження.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням вимог статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діяла на момент постановлення ухвали), суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

На адресу ТОВ АКЦ від відповідача надійшла постанова про витребування документів від 14.06.2016, якою витребовувались документи щодо взаємовідносин із ПП Грін-А Компані , на виконання якої позивачем надано письмові пояснення та копії первинних документів листом від 22.07.2016 №829.

На адресу ТОВ АКЦ від відповідача надійшов запит про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) від 02.08.2016 №17336/10/26-15-14-07-02-15, у якому відповідач пропонував надати пояснення та документальне підтвердження щодо взаємовідносин із контрагентами ПП Аеропостач , ПП Грін-А Компані та ТОВ Експрес-Будсервіс , результати яких відображені позивачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість за січень, лютий, квітень та травень 2016 року.

На даний запит позивач надав відповідь листом від 10.08.2016 №340, в якому надав письмові пояснення щодо взаємовідносин із вказаними контрагентами та додав копії первинних документів, складених в ході виконання господарських операцій (а.с. 33-38 т. І).

Листом від 25.08.2016 №19075/10/26-15-14-04-02 відповідач запропонував позивачу надати інформацію та її документальне підтвердження щодо формування податкового кредиту в сумі 567 116 грн. по взаємовідносинам із ПП Грін-А Компані , що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2016 року.

Позивач надав письмові пояснення та копії первинних документів по взаємовідносинам із ПП Грін -А Компані листом від 05.09.2016 №850 (а.с. 41-44 т. І).

За результатом розгляду наданих позивачем письмових пояснень та документів, відповідачем видано наказ від 10.10.2016 №6337 про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АКЦ відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України з питань дотримання вимог податкового законодавства по фінансово-господарським взаємовідносинам з ТОВ Експрес-Будсервіс , ПП Грін-А Компані , ПП Аеропостач за період з 01.01.2016 по 31.05.2016.

На підставі вказаного наказу та направлень від 11.10.2016 №727/26-15-14-07-02, №726/26-15-14-07-02 посадовими особами відповідача проведено позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт від 24.10.2016 №173/26-15-14-07-02-10/37725479.

Відповідно до висновків вказаного акта контролюючим органом встановлено порушення ТОВ АКЦ підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 746 850,00 грн. та пунктів 198.2, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 262 718,00 грн.

На підставі акта перевірки від 24.10.2016 №173/26-15-14-07-02-10/37725479 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 10.11.2016:

№2452615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 933 563,00 грн., в тому числі основний платіж - 746 850,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 186 713,00 грн. (а.с. 90 т. І);

№2462615147, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 394 077,00 грн., в тому числі основний платіж - 262 718,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 131 359,00 грн. (а.с. 91 т. І).

Позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку, передбаченому статтею 56 Податкового кодексу України. Рішенням Державної фіскальної служби України від 30.12.2016 №28528/0/99-99-11-01-02-25 скарга позивача залишена без задоволення, а вказані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Вважаючи протиправними дії відповідача в процесі призначення та проведення перевірки, а також вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення, ТОВ АКЦ оскаржило їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як було зазначено вище, відповідач направив на адресу ТОВ АКЦ письмові запити про надання інформації стосовно взаємовідносин із ТОВ Експрес-Будсервіс , ПП Грін-А Компані , ПП Аеропостач , на які позивачем надано письмові пояснення та копії первинних документів.

Позивач вважає, що оскільки він надав відповідь на запити відповідача, то у останнього були відсутні підстави для призначення перевірки, оскільки вона може бути призначена тільки у випадку ненадання пояснень та їх документального підтвердження.

Суд відхиляє наведені доводи позивача, оскільки сам факт надання відповіді на запит контролюючого органу не позбавляє останнього права на призначення перевірки, якщо після розгляду наданих пояснень і документів контролюючий орган дійде висновку, що таких документів недостатньо або вони не підтверджують реальності господарських операцій.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Згідно з пунктом 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 78.5 статті 78 Податкового кодексу України встановлено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

У відповідності до пункту 81.1 статті 81 Податкового кодексу України, непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відповідно до пункту 81.2 статті 82 Податкового кодексу України, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

На виконання наказу від 10.10.2016 №6337, на підставі направлень на перевірку від 11.10.2016 №727/26-15-14-07-02, №726/26-15-14-07-02 посадові особи відповідача вийшли на адресу ТОВ АКЦ для проведення виїзної перевірки. Директору ТОВ АКЦ Солтисюку Б .М. вручено копію наказу та пред`явлено направлення на перевірку про що зроблено запис в акті перевірки та не заперечується позивачем.

Отже, суд встановив, що позивач допустив посадових осіб відповідача до проведення документальної позапланової виїзної перевірки на підставі наказу від 10.10.2016 №6337, надавав документи для перевірки та за наслідком проведення перевірки складено акт №173/26-15-14-07-02-10/37725479 від 24.10.2016.

Саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе. Водночас, допуск до перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

Суд зазначає, що платник податку, який вважає порушеним порядок та підстави призначення виїзної перевірки щодо нього, має право не погодитись з рішенням про призначення перевірки і оскаржити його або застосувати інші заходи, передбачені статтею 81 Податкового кодексу України шляхом недопущення посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки. Якщо ж допуск до податкової перевірки відбувся і наказ реалізований як прийнятий в межах закону і компетенції, в подальшому предметом розгляду в суді має бути зміст виявлених порушень податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на податкові органи.

Аналогічна правова позиція висловлена у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 №826/14294/16, від 22.01.2019 №813/971/17, від 24.01.2019 №815/1886/15, від 17.04.2018 №826/12612/17.

Таким чином, суд відхиляє доводи позивача про відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки, визначених підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, а також посилання на недоліки при оформленні акта перевірки, а саме зазначення про відсутність журналу реєстрації перевірок, оскільки доказів зворотного позивачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про визнання протиправними дій ГУ ДФС у м. Києві в процесі призначення та проведення перевірки.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.11.2016 №2452615147, №2462615147, суд зазначає про наявність підстав для їх задоволення з огляду на наступне.

В періоді, який перевірявся відповідачем, позивач здійснював господарські операції із ТОВ Експрес-Будсервіс , ПП Грін-А Компані , ПП Аеропостач , реальність яких поставлена під сумнів контролюючим органом.

На підтвердження взаємовідносин із ТОВ Експрес-Будсервіс позивач надав до матеріалів справи копії наступних первинних документів: договір про виконання ремонтно-будівельних робіт від07.12.2015 №71215, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками, податкові накладні (а.с. 217-231 т. І).

Відповідно до вказаних первинних документів ТОВ Еспрес-Будсервіс виконувало роботи із влаштування офісного приміщення за адресою: м. Київ, бул. Лепсе, 4, які включали в себе: шпаклювання, ґрунтування стін, демонтаж та монтаж електрофурнітури, плінтусів, вивіз сміття, тощо. Детальний перелік виконаних робіт наведений у додатках до актів здачі-прийняття робіт. Також позивач надав фотознімки виконаних робіт (а.с. 181-182 т. ІІ).

Вказані документи були надані позивачем під час перевірки посадовим особам відповідача та були дослідженні останнім, про що зазначено в акті перевірки.

Відповідач посилався на матеріали, що надійшли від оперативного управління ДПІ у Дарницькому районі ГУ ДФС у м. Києві з поясненнями директора ТОВ Експрес-Будсервіс ОСОБА_4 , згідно яких він випадково передав ключі малознайомим особам, які обіцяли допомогти з веденням бухгалтерського та податкового обліку, однак ці особи від його імені здійснювали фіктивне ведення фінансово-господарської діяльності. ОСОБА_4 зазначив, що йому не відомо хто здійснював ремонтні роботи він імені ТОВ Експрес-Будсервіс та вказав на відсутність ліцензії на виконання будівельних робіт (а.с. 42-43 т. ІІ).

З огляду на зазначені пояснення директора ТОВ Експрес-Будсервіс ОСОБА_4 відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських операцій позивача із даним товариством.

Суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між ТОВ АКЦ та ТОВ Експрес-Будсервіс оскільки, як вже зазначалось, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на час вирішення даної справи відсутній. Зворотного відповідачем не доведено.

Інших доводів, на підтвердження відсутності у позивача права на відображення результатів господарських операцій із ТОВ Експрес-Будсервіс відповідач не навів та відповідних доказів не надав.

Крім того, суд враховує те, що пояснення директора ТОВ Експрес-Будсервіс ОСОБА_4 , зокрема, щодо відсутності у товариства ліцензії на виконання будівельних робіт спростовуються матеріалами справи, а саме в матеріалах справи наявна копія ліцензії серії АД в„–031590 з додатком, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією 29.02.2012 строком дії до 28.02.2017 (а.с. 187-189 т. ІІ).

Визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування та податкового кредиту, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст акта перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом такими, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Щодо взаємовідносин ТОВ АКЦ із ПП Аеропостач суд встановив наступне.

Між позивачем і ПП Аеропостач укладено договір №АКЦ/ГГ13 від 13.04.2016 про надання послуг промоушн та реклами, а також договір №АКЦ/ГЕ12від 12.04.2016 про проведення рекламної кампанії на спеціальних конструкціях.

Відповідно до умов вказаних договорів ПП Аеропостач зобов`язується надати комплекс послуг, спрямований на забезпечення просування ТОВ АКЦ у якості роботодавця на ринку послуг call-center на території України (послуги промоушн), із застосуванням елементів спрямованої рекламної кампанії (із виготовленням та роздачею рекламних матеріалів, кількість, якість та цільова спрямованість яких визначається відповідно до концепції організатора), а також проводить рекламні кампанії на спеціальних конструкціях у відповідності до контрольних макетів рекламного сюжету.

В ході виконання вказаних договорів складено акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, копії яких наявні в матеріалах справи. Також позивачем надано копії контрольних макетів. Розрахунки проведені у безготівковій формі, що підтверджується копіями платіжних доручень (а.с. 43-140 т. І, а.с. 28-31 т. ІІ).

Відповідач посилався на матеріали, що надійшли від оперативного управління ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС у м. Києві з поясненнями директора ПП Аеропостач ОСОБА_6 , згідно яких про те, що вона є директором, головним бухгалтером та засновником даного товариства їй стало відомо від працівників податкової міліції. Зазначила, що господарською діяльністю від імені даного підприємства не займалась (а.с. 47-48 т. ІІ).

З огляду на зазначені пояснення директора ПП Аеропостач ОСОБА_6 відповідач дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських операцій позивача із даним товариством.

Суд зазначає, що обставини, на які посилається відповідач, жодним чином не можуть бути безумовним та достатнім доказом відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між ТОВ АКЦ та ПП Аеропостач оскільки, як вже зазначалось, доказом вини особи в порушенні публічного порядку є виключно вирок суду, який на час вирішення даної справи відсутній. Зворотного відповідачем не доведено.

Інших доводів, на підтвердження відсутності у позивача права на відображення результатів господарських операцій із ПП Аеропостач відповідач не навів та відповідних доказів не надав.

Доводи, викладені в акті перевірки щодо відсутності реального характеру господарських взаємовідносин між позивачем і ПП Аеропостач спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентом такими, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Стосовно господарських взаємовідносин ТОВ АКЦ із ПП Грін-А Компані суд встановив наступне.

Між ТОВ АКЦ (Замовник) та ПП Грін-А Компані (Виконавець) укладено наступні договори: договір від 10.03.2016 №04/А10, предметом якого є послуги з пошуку та підбору персоналу згідно до замовлень узгоджених сторонами; договір від 14.03.2016 №ФП/А14 оренди обладнання та програмного забезпечення; договір від 10.03.2016 №ФП/А10, щодо надання послуг із здійснення технічної підтримки щодо звукозапису розмов та копіювання записів на магнітні носії; договір від 04.03.2016 №ФП/А04, предметом якого є надання комплексу послуг, спрямованого на забезпечення просування замовника у якості роботодавця на ринку послуг call-center на території України; договір від 11.03.2016 №04/А11 про проведення рекламної компанії на спеціальних конструкціях.

В ході виконання вказаних договорів його сторонами складено додатки до договорів, податкові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), специфікації до договору оренди, контрольні макети, копії яких наявні в матеріалах справи (а.с. 141-216 т. І, а.с. 24-27 т. ІІ).

Суд встановив, що ГУ ДФС України вже перевіряло господарські взаємовідносини ТОВ АКЦ та ПП Грін-А Компані , які здійснювались відповідно до вищезазначених договорів в ході попередньої документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ АКЦ з питання правильності нарахування та сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП Грін-А Компані за квітень 2016 року та ПП Глобал Груп за травень 2016 року, за результатами якої складено акт від 11.10.2016 №246/26-15-14-04-04/37725479 (а.с. 76-105 т. ІІ).

На підставі даного акта відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.10.2016 №0020711404 (а.с. 106-107 т. ІІ), яке було оскаржене ТОВ АКЦ у судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.12.2017 №826/1496/17 позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 27.10.2016 №0020711404. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вказана постанова набрала законної сили 19.03.2018.

Суд при вирішенні адміністративної справи №826/1496/17 досліджував, зокрема, реальність господарських взаємовідносин ТОВ АКЦ із ПП Грін - А Компані в ході виконання договорів від 10.03.2016 №04/А10, від 14.03.2016 №ФП/А14, від 10.03.2016 №ФП/А10, від 04.03.2016 №ФП/А04, від 11.03.2016 №04/А11 та встановив первинні документи, складені в ході виконання даних договорів відповідають положенням законодавства та містять всі обов`язкові реквізити первинного документу, які передбачені статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні , а тому вказані документи мають юридичну силу та підтверджують реальний рух активів, зміну зобов`язань та капіталу позивача.

Відповідно до частини 4 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд відхиляє доводи відповідача щодо відсутності реального характеру господарських взаємовідносин ТОВ АКЦ і ПП Грін-А Компані в ході виконання вищезазначених договорів, оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили встановлено відповідність таких взаємовідносин вимогам законодавства та помилковість висновків контролюючого органу.

Стосовно посилання відповідача на вирок Голосіївського районного суду міста Києва від 30.03.2017 №752/13745/16к, відповідно до якого ОСОБА_8 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 205-1 Кримінального кодексу України (підроблення документів, які подаються для проведення державної реєстрації юридичної особи та фізичних осіб-підприємців) щодо приватного підприємства Вирпул Прайс , суд зазначає, що вказаний вирок не може бути прийнятий як доказ відсутності реальності господарських взаємовідносин позивача із ПП Грін-А Компані , оскільки останнє не згадувалось у вказаному вироку, а з ПП Вирпул Прайс позивач не співпрацював.

За змістом частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд повинен: визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі позовних вимог та заперечень; з`ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів, і вжити заходів для виявлення та витребування доказів.

Принцип всебічного, повного та об`єктивного дослідження доказів судом при розгляді адміністративної справи закріплений частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений принцип передбачає, зокрема, всебічну перевірку доводів сторін, на які вони посилаються в підтвердження своїх позовних вимог чи заперечень на позов.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частина 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України).

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів, показаннями свідків.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати з власної ініціативи (частина третя статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).

Згідно зі статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послу і, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно і а/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє па користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 201.6 статті 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов`язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно з абзацом 9 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послу і, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно і а/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє па користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Визначальною умовою правомірності формування витрат, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, є їх здійснення для провадження господарської діяльності платника податку, та підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Зміст акта перевірки свідчить, що відповідачем не встановлено відсутність на момент перевірки у позивача відповідних розрахункових, платіжних та інших первинних документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Крім того, відповідачем не наведено, а судом не встановлено, що первинні документи, складені у межах спірних господарських операцій, не відповідають вимогам статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні .

Відповідно до статті 1 розділу І Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункт 1 статті 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Тобто, відповідно до вимог Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підтвердженням здійснення господарської операції є належним чином оформлені первинні документи, що містять дані про зміст господарських операцій.

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується дослідженими судом належним чином оформленими первинними документами, які повністю відповідають вимогам, встановленим статтею 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні - містять назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, скріплені печатками контрагентів.

Відтак, доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, що наявні в матеріалах справи, а обставини, на які посилається представник відповідача, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та контрагентами такими, що не пов`язані з господарською діяльністю позивача.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивач правомірно відобразив результати господарських взаємовідносин із ТОВ Експрес-Будсервіс , ПП Грін-А Компані , ПП Аеропостач у бухгалтерській та податковій звітності, а висновки акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість та податку на прибуток з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкові повідомлення-рішення від 10.11.2016 №2452615147, №2462615147 є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 10.11.2016 №2452615147 та від 10.11.2016 №2462615147.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Присудити на користь товариства з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий Контакт Центр сплачений ним судовий збір у розмірі 19914,60 грн. (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот чотирнадцять гривень 60 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві.

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю Аутсорсинговий Контакт Центр (код ЄДРПОУ 37725479, адреса: 04070, м. Київ, вулиця Братська, 8, офіс 207).

Відповідач: Головне управління ДФС у м. Києві (код ЄДРПОУ 39439980, адреса: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Суддя Р.О. Арсірій