Рішення

від 30.05.2019 по справі 461/9239/18

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №461/9239/18>

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Галицький районний суд м. Львова

у складі головуючого судді Фролової Л.Д.,

за участі:

секретаря судового засідання Збожної О.Р.,

представника позивача Цитульського В.І.,

представників відповідача приватного

підприємства Піраміда-Тур Стеця Р.Я., Бойчек С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Львові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного підприємства Піраміда-Тур , товариства з обмеженою відповідальністю Оазіс Тревел Україна про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

І. Позовні вимоги та обґрунтування позову.

ОСОБА_1 05 грудня 2018 року звернувся до суду з відповідним позовом, в якому просив стягнути з приватного підприємства (далі - ПП) Піраміда-Тур вартість плати за туристичне обслуговування з урахуванням трьох відсотків річних, втрат від інфляційних процесів та пені, всього 12932,50 грн, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) Оазіс Тревел Україна вартість туристичного продукту з урахуванням трьох відсотків річних, втрат від інфляційних процесів та пені, всього 201957,01 грн., а також визнати недійсними останній пункт, ч. 1 та ч. 2 п. 2.1.5, п. 4.6 договору від 31 травня 2018 року. Свої вимоги позивач мотивував тим, що 31 травня 2018 року ОСОБА_2 та ПП Піраміда-Тур уклали договір на туристичне обслуговування, а саме: забезпечення надання комплексу туристичних послуг (придбання авіаквитків за маршрутом Львів - Енфіда - Львів, бронювання місць за маршрутом, трансфер, розміщення в готелі та страхування від нещасного випадку). Позивачем було сплачено підприємству 45050 грн, з яких 42320,00 грн вартість туристичного продукту у ТОВ Оазіс Тревел Україна та 2710,00 грн - вартість послуг ПП Піраміда-Тур . В межах договору позивачеві було видано чартерні пасажирські авіаквитки та ваучер на поселення в готель на період з 29 червня по 10 липня 2018 року. Однак, за один день до вильоту представник ПП Піраміда-Тур повідомив позивача про неможливість забезпечення надання туристичних послуг, альтернативного комплексу послуг запропоновано не було. У зв`язку з наведеним, ОСОБА_1 вважає, що його права як споживача туристичних послуг були порушені, тому просить стягнути з відповідачів сплачені грошові кошти з урахуванням трьох відсотків річних, індексу інфляції та пені відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів .

ІІ. Рух справи у суді першої інстанції.

Ухвалою суду від 07 грудня 2019 року у справі було відкрите загальне позовне провадження. Крім того, ухвалою від 07 грудня 2018 року задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, накладено арешт на майно і грошові кошти ПП Піраміда-Тур в межах суми 12932 грн. 50 коп., та на майно і грошові кошти ТОВ Оазіс Тревел Україна в межах суми 201957 грн. 01 коп.

31 січня 2019 року ухвалою суду справу було призначено до судового розгляду, відмовлено у задоволенні клопотань представника приватного підприємства Піраміда-Тур про забезпечення та попередню оплату судових витрат, пов`язаних з розглядом та про зустрічне забезпечення.

ІІІ. Позиції сторін у справі.

В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. Пояснив, що відповідно до договору ПП Піраміда-Тур мала надати комплекс туристичних послуг, за що позивачем була сплачена повна вартість туру та послуг підприємства. Вважає, що пункти договору на туристичне обслуговування, що передбачають відповідальність туриста за втрату документів, за не підтвердження замовлених послуг туристом, а також відсутність відповідальності турагента за анулювання авіарейсу. Зазначив, що з відповідачів вважає за необхідне стягнути крім сплачених сум, три відсотки річних, індекс інфляції та пеню з моменту невиконання договору, тобто з наступного дня за днем передбаченого вильоту - 30 червня 2018 року. У відповіді на відзив від 15 січня 2019 року представник позивача зазначив, що відповідачем ПП Піраміда-Тур визнано факт отримання від позивача всієї суми оплати відповідно до договору. Відповідно до ст. 20 Закону України Про туризм туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежні виконання умов договору на туристичне обслуговування, тому ч. 1, 2 п. 2.1.5 та п. 4.6 договору від 31 травня 2018 року підлягають визнанню недійсними. Зазначає, що відповідачем ПП Піраміда-Тур визнано необхідність повернення суми 2710,00 грн, однак цього не зроблено. Вимоги до цього позивача мають бути задоволені судом також із тих підстав, що ПП Піраміда-Тур при прийнятті грошових коштів від клієнта порушується порядок бухгалтерського обліку.

Під час розгляду справи представники відповідача ПП Піраміда-Тур проти задоволення позову заперечили. Пояснили, що приватне підприємство є туристичним агентом туристичного оператора ТОВ Оазіс Тревел Україна , а їх відносини врегульовані агентським договором від 30 червня 2015 року. 29 травня 2018 року на замовлення позивача ОСОБА_1 підприємством було здійснено заявку на бронювання туру до Тунісу в он-лайн системі в мережі Інтернет. 30 травня 2018 року отримано рахунок з ТОВ Оазіс Тревел Україна , а 31 травня 2018 року між ПП Піраміда-Тур та ОСОБА_1 було укладено договір на туристичне обслуговування. В цей же день позивач провів оплату послуг оператора та тур агента у повному обсязі. Однак, позивач не зміг скористатися послугами туристичного оператора, оскільки 28 червня 2018 року авіакомпанія BRAVO AVIA скасувала всі чартерні рейси. Після скасування туру підприємством було запропоновано ОСОБА_1 повернення агентської винагороди у сумі 2710 грн, однак від категорично відмовився від цього. Вважають, що позивач отримав всю необхідну інформацію по договору на туристичне обслуговування, тому вимога про визнання пунктів договору недійсними не може бути задоволена. Відтак, фактичні договірні відносини з приводу отримання туристичних послуг склалися між ОСОБА_1 та ТОВ Оазіс Тревел Україна , що підтверджується ваучерами. Агентська угода та договір між підприємством та позивачем виконаний у повному обсязі. аналогічна позиція ПП Піраміда-Тур викладена у відзиві на позов, що надійшов до суду 26 грудня 2018 року.

У додаткових поясненнях представника відповідача ПП Піраміда-Тур адвоката Стеця Р.Я. зазначено, що послуга з продажу туристичного продукту надавалася саме ТОВ Оазіс Тревел Україна і договір про надання послуг укладений від імені цього товариства, тому приватне підприємство не несе жодної відповідальності за невиконання туроператором умов договору.

Відповідач ТОВ Оазіс Тревел Україна свого представника в судове засідання не направило, хоча було належним чином повідомлене про дату, час та місце розгляду справи. Тому, відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності цього відповідача.

IV. Встановлені обставини та мотиви прийнятого судом рішення.

Дослідивши подані сторонами документи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позову.

Судом встановлено та підтверджено документально, що 31 травня 2018 року між ОСОБА_1 та ПП Піраміда-Тур (далі - агент), що діє від імені, під контролем та в інтересах туроператора - товариства з обмеженою відповідальністю Оазіс Тревел Україна на підставі укладеного агентського договору № 2015/3344 від 03 червня 2015 року укладено договір на туристичне обслуговування без номера.

Відповідно до п.1.1. договору - турагент зобов`язався відповідно до заявки туриста забезпечити надання комплексу туристичних послуг, що сформований туроператором, а турист зобов`язаний на умовах договору прийняти та оплатити їх.

Комплекс туристичних послуг згідно п. 1.2. являє собою:

- придбання авіаквитків за маршрутом Львів - Енфіда - Львів;

- бронювання місця в транспорті за маршрутом;

- зустріч та проводи (трансфер) - груповий аеропорт - готель - аеропорт;

- розміщення в готелі;

- страхування життя та від нещасного випадку.

В підтвердження бронювання туроператором надіслано рахунок-фактуру № НОМЕР_1 - 182666 від 30 травня 2018 року, який підтверджує оферту.

Відносини між ПП Піраміда-Тур та ТОВ Оазіс Тревел Україна врегульовані агентським договором № 2015/3344 від 03 червня 2015 року. Відповідно до умов цього договору ТОВ Оазіс Тревел Україна виступило туристичним оператором, а ПП Піраміда-Тур - туристичним агентом, який прийняв на себе зобов`язання від імені, під контролем та в інтересах туроператора укладати договори зі споживачами туристичних послуг, а також виконувати інші дії, пов`язані з реалізацією туристичного продукту. У розділі 2.4 договору визначено, що всі розрахунки за договором здійснюються у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування на поточний банківський рахунок або внесення готівкових коштів в касу туроператора. Вартість туристичних послуг у рахунку туроператора визначається за вирахуванням винагороди тур агента та підлягає оплаті у повному обсязі.

Відповідно до розписки, здійсненої на видруківці з системи бронювання Megate Master, ОСОБА_1 передав ПП Піраміда-Тур завдаток у сумі 12000 грн. Як вбачається з квитанцій № 451 від 31 травня 2018 року позивачем було здійснено повну оплату послуг туроператора 42320,50 грн на рахунок ТОВ Оазіс Тревел Україна . Крім того, 31 травня 2018 року на рахунок ПП Піраміда-Тур було зараховано суму 2710,00 грн агентської винагороди, про що у матеріалах справи наявна квитанція № 31/8.

Позивачеві ТОВ Оазіс Тревел Україна було надано чартерні пасажирські квитки сполученням Львів - Енфіда - Львів на ім`я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Як вбачається зі скріншоту з системи бронювання Megate Master WEB, ТОВ Оазіс Тревел Україна було здійснене бронювання туристичної послуги відповідно до договору.

У зв`язку з тим, що туристичні послуги ОСОБА_1 туроператором надані не були останній звертався із заявами до відповідачів щодо повернення сплачених грошових коштів, які повернені так і не були. Крім того, позивач ініціював перевірку ПП Піраміда-Тур Головним управлінням Держпродспоживслужби у Львівській області.

З листа Головного управління Держпродспоживслужби у Львівській області від 25 вересня 2018 року № 7-1-13/8150 вбачається, що проведеною перевіркою встановлений факт того, що 29 червня 2018 року ОСОБА_1 не скористався заброньованим та проплаченим туристичним пакетом ТОВ Оазіс Тревел Україна у зв`язку зі скасуванням авіаперевізником БРАВО АВІА рейсів зі всіх міст України.

Вирішуючи позовну вимогу щодо стягнення з відповідача ТОВ Оазіс Тревел Україна на користь позивача вартості туристичного продукту з урахуванням трьох процентів річних, втрат від інфляційних процесів та пені, суд виходить з наступного.

За положеннями пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Вимогами статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У статті 641 ЦК України визначено, що пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна зі сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Частиною 1 ст. 901 ЦК України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики України в галузі туризму, спрямованої на забезпечення закріплених Конституцією України прав громадян на відпочинок, свободу пересування, охорону здоров`я, на безпечне для життя і здоров`я довкілля, задоволення духовних потреб та інших прав при здійсненні туристичних подорожей, визначені в Законі України Про туризм від 15 вересня 1995 року.

Відповідно до ст. 1 зазначеного Закону:

туризм - це тимчасовий виїзд особи з місця проживання в оздоровчих, пізнавальних, професійно-ділових чи інших цілях без здійснення оплачуваної діяльності в місці, куди особа від`їжджає;

турист - особа, яка здійснює подорож по Україні або до іншої країни з не забороненою законом країни перебування метою на термін від 24 годин до одного року без здійснення будь-якої оплачуваної діяльності та із зобов`язанням залишити країну або місце перебування в зазначений термін.

туристичний продукт - попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов`язані з перевезенням і розміщенням (послуги з організації відвідувань об`єктів культури, відпочинку та розваг, реалізації сувенірної продукції тощо);

За приписами ст. 5 Закону України Про туризм учасниками відносин, що виникають при здійсненні туристичної діяльності, є юридичні та фізичні особи, які створюють туристичний продукт, надають туристичні послуги (перевезення, тимчасового розміщення, харчування, екскурсійного, курортного, спортивного, розважального та іншого обслуговування) чи здійснюють посередницьку діяльність із надання характерних та супутніх послуг, а також громадяни України, іноземці та особи без громадянства (туристи, екскурсанти, відвідувачі та інші), в інтересах яких здійснюється туристична діяльність.

Суб`єктами, що здійснюють та/або забезпечують туристичну діяльність, зокрема, є:

- туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;

- туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб`єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг.

Згідно частин 1, 2 статті 20 Закону України "Про туризм", за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов`язання.

Відтак, судом встановлено, що після укладення між ПП Піраміда-Тур (турагент) та ОСОБА_1 договору про надання туристичних послуг, турагент підібрав туристу послуги відповідно до його побажань, прийняв від туриста кошти в оплату послуг. Туроператор сформував пакет туристичних послуг для позивача шляхом придбання їх у осіб, які безпосередньо їх надають (авіакомпанії, готелю та ін.). Зазначені обставини підтверджуються поданими позивачем копіями електронних авіаквитків та відповідачами - витягами з електронної системи щодо бронювання готелю та трансферту.

Положеннями ч. 12 ст. 20 Закону України "Про туризм" встановлено, що туроператор несе відповідальність перед туристом за невиконання або не належне виконання умов договору на туристичне обслуговування.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про туризм , за неналежне виконання своїх зобов`язань туроператор, турагент, інші суб`єкти туристичної діяльності несуть майнову та іншу відповідальність, визначену в договорі відповідно до чинного законодавства. Розмір майнової відповідальності туроператора, турагента чи іншого суб`єкта туристичної діяльності не може перевищувати фактично завданих замовнику збитків з їх вини.

Таким чином законодавець покладає майнову відповідальність на того суб`єкта туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За змістом ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач - ТОВ Оазіс Тревел Україна не виконало зобов`язання щодо надання послуг, а грошові кошти 42320,00 грн. не повернули.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що з ТОВ Оазіс Тревел Україна на користь позивача підлягає стягненню вартість ненаданої туристичної послуги у документально підтвердженому розмірі - 42320,00 грн.

Частина 2 ст. 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо іншого розміру відсотків не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів , у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення.

Розмір неустойки як відповідальність страховика за договором страхування має бути визначено у такому договорі. Якщо ж такий розмір не було визначено сторонами в договорі страхування, то до спірних правовідносин застосовується частина п`ята статті 10 Закону України Про захист прав споживачів , якщо укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року у справі № 6-126цс14.

У договорі про туристичне обслуговування від 31 травня 2018 року розміру неустойки за порушення туроператором зобов`язання не визначено, тому така підлягає стягненню з відповідача у виді пені відповідно до положень Закону України Про захист прав споживачів .

Суд, перевіривши розрахунки суми втрат від інфляційних процесів, 3 % річних та пені, надані позивачем, вважає їх арифметично правильними та виконаними з урахування норм закону. З огляду на викладене суд погоджується з позицією позивача щодо необхідності стягнення з відповідача ТОВ Оазіс Тревел Україна 3% річних в сумі 434,79 грн. та інфляційних втрат в сумі 502,21 грн., а також пені у розмірі 3 % вартості послуги за кожен день прострочення виконання договору у сумі 158700,00 грн. за період з 30 червня 2018 року по 02 листопада 2018 року (в межах заявлених позовних вимог).

Суд відмовляє у задоволенні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсними ч. 1, 2 п. 2.1.5, п. 4.6 договору від 31 травня 2018 року з огляду на наступне.

Частини 1, 2 п. 2.1.5 договору передбачають, то тур агент не несе відповідальності за втрату туристом документів, за не підтвердження туристом замовлених послуг згідно заявки, що сталася не з вини турагента. У цих випадках поїздка вважається анульованою по вині туриста та витрати не відшкодовуються. П. 4.6 договору передбачає, що турагент не несе відповідальності за затримку чи анулювання авіарейсу (визначеного маршруту).

Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний недійсним судом.

Згідно з нормами глави 16 ЦК України правочин може бути визнано судом недійсним з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Підставою недійсності правочину відповідно до статті 215 ЦК України, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 Цивільного кодексу України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Голдун Я ОСОБА_5 посилався на недійсність умов ч. 1, 2 п. 2.1.5, п. 4.6 договору про надання туристичних послуг, оскільки такі покладають відповідальність за перевезення, яке включене до складу туристичного продукту, на позивача. Вважає такі умови договору несправедливими.

Стаття 18 Закону України Про захист прав споживачів передбачає, що продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими.

Визначення поняття "несправедливі умови договору" закріплено в частині другій статті 18 цього Закону - умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу. Нечіткі або двозначні положення договорів із споживачами тлумачаться на користь споживача. Якщо в результаті застосування умов договору, що обмежують права споживача, споживачеві завдано збитків, вони повинні відшкодовуватися винною особою у повному обсязі.

При цьому з аналізу умов укладеного між сторонами договору про туристичне обслуговування від 31 травня 2018 року не вбачається порушення принципу добросовісності чи істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду споживачу, його умови є чіткими та однозначними. Зазначені позивачем умови договору передбачають відсутність вини та неможливість нести відповідальність туристичним агентом за невиконання зобов`язань туристичним оператором, що передбачено також і ст. 20 Закону України "Про туризм". Отже, по суті ці норми договору є дублюванням норм законодавчого акту.

Крім того, не може бути задоволена і вимога позивача про стягнення з ПП Піраміда-Тур вартості агентської послуги з урахуванням трьох процентів річних, втрат від інфляційних процесів та пені, з підстав що наведені вище, а також з урахуванням наступного.

Згідно зі статтею 20 Закону України Про туризм за договором про туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов`язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт).

Туроператор або турагент вправі відмовитися від виконання договору лише за умови повного відшкодування замовникові збитків, підтверджених у встановленому порядку та заподіяних внаслідок розірвання договору, крім випадку, коли це відбулося з вини туриста.

Права й обов`язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором, укладеним між ними, а також цим Законом.

Туроператор несе перед туристом відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування, крім випадків, якщо: невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини туриста; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося з вини третіх осіб, не пов`язаних з наданням послуг, зазначених у цьому договорі, та жодна із сторін про їх настання не знала і не могла знати заздалегідь; невиконання або неналежне виконання умов договору на туристичне обслуговування сталося внаслідок настання форс-мажорних обставин або є результатом подій, які туроператор (турагент) та інші суб`єкти туристичної діяльності, які надають туристичні послуги, включені до туристичного продукту, не могли передбачити.

Відповідно до статті 30 Закону України Про туризм порушеннями законодавства в галузі туризму є порушення умов договору між туристом і суб`єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг.

Агентські відносини регулюються главою 31 ГК України, відповідно до статті 297 ГК якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Як встановлено судом, ПП Піраміда-Тур (турагент) діяла від імені туроператора ТОВ Оазіс Тревел Україна на підставі агентського договору. Відповідальність за порушення істотних умов договору не може нести інший суб`єкт туристичної діяльності з надання туристичних послуг, ніж туроператор, яким у цій справі є ТОВ Оазіс Тревел Україна . Тому, суд дійшов висновку про те, що саме відповідач ТОВ Оазіс Тревел Україна як туроператор, а не ПП Піраміда-Тур як турагент, несе відповідальність за невиконання умов договору про надання туристичних послуг у спірних правовідносинах.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2019 року (справа № 750/9028/15-ц, провадження № 61-7815зпв18).

Щодо покликань представника позивача на порушення бухгалтерського обліку у ПП Піраміда-Тур суд зазначає, що такі не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог та стягнення грошових коштів. Відмовляючи позивачеві у задоволенні вимог до цього відповідача, суд керується нормативно-правовими актами, що наведені вище у тексті рішення.

V. Вирішення процесуальних питань, пов`язаних з ухваленням судового рішення.

Нормами ч. 1 - 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач відповідно до вимог Закону України Про судовий збір був звільнений від сплати судового збору при поданні позову, з відповідача, вимоги до якого задоволені - ТОВ Оазіс Тревел Україна на користь держави необхідно стягнути суму судового збору у розмірі 01 % від суми стягнення, що складає 2019,57 грн.

Згідно з положеннями ч. 1-2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до договору про надання правової допомоги № 15/2018 р. від 22 грудня 2018 року відповідачу ПП Піраміда-Тур правова допомога надавалась Адвокатським бюро Стець сини та партнери в особі керуючого Стеця Р.Я.

Верховний Суд у своїй постанові від 03 травня 2018 року в справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме, надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

22 квітня 2019 року представником ПП Піраміда-Тур адвокатом Стецем Р.Я. подано документи на підтвердження витрат на правову допомогу, в тому числі копію акту приймання-передачі виконаних робіт від 05 квітня 2019 року на суму 10120 грн., копію квитанції № 100 від 19 квітня 2019 року про сплату ПП Піраміда-Тур на користь АБ Стець сини і партнери 6000 грн. Водночас, встановлено, що матеріали справи не містять документів, які б підтверджували оплату іншої частини послуг адвоката відповідно до акту від 05 квітня 2019 року, зокрема суми 4120 грн.

З урахуванням викладеного, у зв`язку з відмовою позивачеві у задоволенні позовних вимог до ПП Піраміда-Тур , з ОСОБА_1 на користь цього відповідача слід стягнути витрати на професійну правничу допомогу у документально підтвердженому розмірі 6000 грн.

Згідно з положеннями ч. 7-9 ст. 158 ЦПК України у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи. Якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрито виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення. У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову.

У зв`язку з викладеним, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, що застосовані до відповідача ПП Піраміда-Тур , оскільки у задоволенні вимог до цього відповідача судом відмовлено. Заходи забезпечення позову, що застосовані до ТОВ Оазіс Тревел Україна , продовжують діяти протягом дев`яноста днів після набрання судовим рішенням законної сили.

Керуючись ст. ст. 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Оазіс Тревел Україна на користь ОСОБА_1 вартість туристичного продукту у сумі 42320,00 грн, три проценти річних у сумі 434,79 грн, втрати від інфляційних процесів у сумі 502,21 грн та пеню відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України Про захист прав споживачів у сумі 158700,00 грн, всього 201957 (двісті одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) грн 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Оазіс Тревел Україна на користь держави (ДСА України) судовий збір у розмірі 2019 (дві тисячі дев`ятнадцять) грн 57 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства Піраміда-Тур витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6000 (шість тисяч) грн 00 коп.

Заходи забезпечення позову, застосовані ухвалою суду від 07 грудня 2018 року:

- в частині арешту на майно і грошові кошти товариства з обмеженою відповідальністю Оазіс Тревел Україна в межах суми 201957 (двісті одна тисяча дев`ятсот п`ятдесят сім) грн. 00 коп. - продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили;

- в частині арешту на майно і грошові кошти приватного підприємства Піраміда-Тур в межах суми 12932 (дванадцять тисяч дев`ятсот тридцять дві) грн. 50 коп. - скасувати.

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 30 травня 2019 року проголошено його вступну та резолютивну частини.

Повний текст рішення складений 07 червня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Л.Д. Фролова