Рішення

від 30.05.2019 по справі 703/2072/18

СМІЛЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 703/2072/18

2/703/291/19 .

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарях судового засідання Харченко М.О.,Бойко Л.М., Литвин Г.Т.

за участю позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача Трушкова В.Л., Євсик О.М., Нерубай В.І.

розглянувши в залі суду в м. Сміла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди, -

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСББ Уют-15 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що згідно наказу №1 від 1 серпня 2016 року вона була прийнята на посаду керівника ОСББ УЮТ-15 . 11 травня 2018 року відповідно до наказу №1 вона була звільнена з посади голови правління за сприяння створення ОСББ з порушенням чинного законодавства на період 2016 року, а також за безініціативність, байдужість до проблем будинку, відсутність морально-психологічного контакту з мешканцями ОСББ УЮТ-15 . Вважає, що її звільнення є незаконним та безпідставним, з грубим порушенням норм КЗпП України, оскільки між нею та ОСББ УЮТ - 15 виникли саме трудові відносини, які врегульовані нормами трудового права та іншим законодавством про працю. Зазначила, що винесений наказ про її звільнення не містить повного формулювання підстави звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП, наказ не відповідає типовій формі № П-4, затвердженою наказом Держкомстата України від 05 грудня 2008 року№ 489, в такому не зазначені обов`язкові реквізитами, а саме, найменування установи; назва виду документа; дата складання; реєстраційний індекс (номер), порядковий номер, який може бути доповнений індексом справи за номенклатурою справ; заголовок документа, з якого повинно бути зрозуміло, про що наказ; текст наказу з повним формулюванням підстави для звільнення з посиланням на пункт і статтю КЗпП та підпис. Таким чином, з викладеного вбачається, що відповідач звільнив її без законної на те підстави, а тому, відповідно до положень ст.235 КЗпП України зобов`язаний поновити на попередній роботі та одночасно прийняти рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Відтак, враховуючи вищевикладене, просила винести рішення яким, визнати незаконним та скасувати наказ №1 від 11 травня 2018 року про звільнення її з посади голови правління ОСББ УЮТ-15 , поновити її на посаді голови правління ОСББ УЮТ-15 , стягнути з відповідача на її користь 2792 гривні 40 копійок заробітної плата за час вимушеного прогулу та 637 гривень 25 копійок заробітної плати. Крім того, вказала, що всі вказані обставини значно підсилюють її психологічне розчарування можливості відновлення своїх прав через такі дії відповідача. З моменту виникнення такого протиправного ставлення відповідача до неї вона перебуває в сумнівах щодо добровільного відновлення порушених відповідачем її законних прав, втратила нормальні життєві зв`язки і потребує додаткових зусиль для організації свого життя, відтак, вважає, що протиправними діями відповідача їй завдано моральної шкоди, яку вона оцінює в 20 000 гривень та просить стягнути з відповідача.

21 травня 2019 року позивач надала суду уточнюючу позовну заяву в якій просила визнати незаконним та скасувати протокол №1 засідання членів правління ОСББ УЮТ-15 від 11 травня 2018 року, визнати незаконним та скасувати наказ №1 від 11 травня 2018 року про звільнення її з посади голови правління ОСББ УЮТ-15 , поновити її на посаді голови правління ОСББ УЮТ-15 , стягнути з відповідача на її користь 22990 гривень 76 копійок середнього заробітку за час вимушеного прогулу та 20000 тисяч гривень моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав вказаних у позовній заяві. Крім того, при винесенні рішення позивач просила також врахувати звернення її до адвоката за отриманням правничої допомоги при розгляді цивільної справи та стягнути з відповідача понесені нею витрати за її надання в сумі 5600 гривень.

Представник відповідача Нерубай В.І. в судовому засіданні та відзиві на позовну заяву просив в задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що позивач помилково була обрана головою правління ОСББ, оскільки не є співвласником житлового чи нежитлового приміщення у багатоповерховому житловому будинку, що прямо вказано в ЗУ Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку та статуті ОСББ. Вказав, що між позивачем та відповідачем жодного трудового договору укладено не було, а виконання повноважень керівника виконавчого органу, яким є управління ОСББ, носить цивільно-правовий характер. Відповідач є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками, відповідно не має і не може мати прибутку для формування фонду оплати праці. Крім того вказав, що припинення загальними зборами повноважень позивача, як голови правління, належить до дискреційних повноважень загальних зборів ОСББ УЮТ-15 , а саме, право діяти на певних умовах на власний розсуд у межах закону, та під час проведення загальних зборів приймати рішення про припинення повноважень одних членів виконавчого органу та обрання інших. Втручання в дискреційні повноваження ОСББ законом не допускається. Вказав також, що посилання позивача на ст. 47, 116 та інші статті КЗпП України не можуть братися судом до уваги, оскільки такі на прийняття рішенням ОСББ не поширюються. Крім того, записи в трудовій книжці зроблено позивачем самовільно, без надання її таких повноважень. Голова ОСББ не наділена правом приймати чи звільняти працівників з роботи, відтак такі дії позивача є самоуправними та суперечать закону. Стосовно стягнення заробітної плати вказав, що відносини, які склалися між ОСОБА_1 та ОСББ УЮТ-15 є цивільно-правовими та означають виплату матеріального заохочення однією особою іншій за настання певних умов та не може бути тотожна заробітній платі. Стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди зауважив, що таке є надуманим та не підтверджено належними доказами. Крім того, обрання правління, припинення повноважень правління є здійсненням дискреційних повноважень загальних зборів ОСББ, яке передбачено законом і втручання в нього третіх осіб не допускається. Враховуючи вищевикладене просив в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_3 просив в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі посилаючись на те, що до складу правління ОСББ УЮТ-15 ОСОБА_1 було обрано помилково, оскільки вона не є власником житлового чи нежитлового приміщення будинку. Загальними зборами співвласників ОСББ УЮТ-15 не приймалося рішення щодо винагороди членам правління, а трудові контракти з такими не укладалися, відтак, трудових відносин між позивачем та відповідачем не виникло, а тому такі є цивільно-правовими. Ні загальні збори, ні правління не приймали рішення щодо прийняття на роботу будь-яких осіб, вказане підтверджується відсутністю колективного договору та штатного розкладу ОСББ УЮТ-15 , відсутністю правил внутрішнього трудового розпорядку, обліку робочого часу, норм праці, посадових інструкцій притаманних для трудових правовідносин, а запис в трудовій книжці про прийом на роботу здійснено позивачем особисто, без видачі наказу. Зауважив, що правління ОСББ завчасно повідомило позивача про проведення засідання, однак остання брати участь у такому відмовилася. Відтак, обрання нового голови правління ніяким чином не порушило права ОСОБА_1 під час проведення зборів. Таким чином, правління ОСББ УЮТ-15 рішенням від 11 травня 2018 року, яким припинило повноваження голови правління Кудрі Н.С. та одночасно обравши нового голову діяло в межах своїх повноважень, а наявний у справі наказ є необов`язковим документом направленим на практичне виконання рішення правління ОСББ УЮТ-15 .

Представник відповідача ОСОБА_4 просила в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі з підстав, на які вказували представники ОСОБА_5 та Трушков В.Л.

29 травня 2019 року представник відповідача Трушков В.Л. на подану позивачем заяву про уточнення позовних вимог направив до суду відзив в якому, стосовно позовної вимоги в частині визнання незаконним та скасування Протоколу №1 засідання членів правління вказав, що такий лише фіксує сам факт роботи колегіального органу та прийняте ним рішення, відтак ніяким чином не впливає на права та обов`язки позивача. Вказав, що рішення щодо обрання голови правління належить до дискреційних повноважень колегіального органу ОСББ правління. Втручання в діяльність якого, на підставі положень КЗпП, не ґрунтується на законі. Крім того вказав, що наказ про звільнення позивача з посади голови правління є похідним від рішення правління та по суті факультативним. Видача даного наказу не носить обов`язкового характеру, відтак його існування не має значення для розгляду справи. Зауважив, що позивач була помилково обрана на посаду голови правління ОСББ УЮТ-15 відтак поновлення такої буде наслідком ухвалення завідомо неправосудного рішення. Що стосується внесення позивачем запису в трудову книжку зазначив, що такої професії як Керівник ОСББ немає, запис в трудовій книжці останньою зроблено без відома загальних зборів, не уповноваженою на те особою та не відповідає чинним нормативно-правовим актам. Що стосується виплати позивачу заробітної плати зазначив, що такою не надано суду табелю обліку робочого часу, відомості про виплату заробітної плати, посадової інструкції, штатного розпису із визначенням посадових окладів, тощо, відтак, вимога про її стягнення є необґрунтованою так само як і стягнення з відповідача виплати за час вимушеного прогулу. Враховуючи вищевикладене просив в задоволенні позову з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи приходить до наступного.

Статтею 76 ЦПК України визначено, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (ч. 1 ст. 95 ЦПК України).

За правилами ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14 травня 2015 року співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею.

Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків.

З аналізу наведеної норми вбачається, що у випадку якщо у багатоквартирному будинку створено ОСББ, прийняття рішень на зборах співвласників здійснюється у відповідності до закону, який регулює діяльність ОСББ, тобто спеціального закону.

Таким спеціальним законом є Закон України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , об`єднання співвласників багатоквартирного будинку - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Згідно з вимогами ст. 10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків та п. 1 розділу ІІІ Статуту ОСББ "УЮТ-15" органами управління об`єднання є загальні збори співвласників, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори, які своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління, голови правління чи окремих його членів.

Частинами 17, 18, 19 ст. 10 ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків встановлено, що для керівництва поточною діяльністю об`єднання обирається правління. Правління має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених статутом. Правління є виконавчим органом об`єднання і підзвітне загальним зборам. Порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Відповідно до п. 12 розділу ІІІ Статуту ОСББ "УЮТ - 15" виконавчим органом об`єднання є правління, яке обирається і підзвітне загальним зборам. Правління здійснює керівництво поточною діяльністю об`єднання та має право приймати рішення з питань діяльності об`єднання, визначених цим Статутом.

Відповідно до п. 13 Статуту ОСББ УЮТ-15 загальні збори своїм рішенням вправі у будь-який час припинити повноваження правління, голови правління чи окремих його членів.

Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 1 серпня 2016 року вона була прийнята на посаду керівника ОСББ УЮТ-15 відповідно до наказу №1 від 1 серпня 2016 року. Запис про звільнення - відсутній (а.с.5).

Наказом №1 від 11 травня 2018 року голови правління ОСББ УЮТ-15 ОСОБА_5 - ОСОБА_1 було звільнено з посади голови правління з 11 травня 2018 року відповідно до протоколу зборів членів правління ОСББ УЮТ-15 (а.с. 4).

Закон України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" не містить чіткої визначеної процедури скликання позачергових загальних зборів ОСББ.

Відповідно до п.5 статуту ОСББ "УЮТ - 15" загальні збори скликаються і проводяться правлінням об`єднання або ініціативною групою з не менш як трьох співвласників. При цьому не менше ніж за 14 днів до дати проведення зборів вручає кожному співвласнику під розписку або направляє рекомендованим листом на адресу квартири або нежитлового приміщення, що належить співвласнику будинку, письмове повідомлення про проведення загальних зборів. У повідомленні про проведення загальних зборів зазначається з чиєї ініціативи скликаються збори, місце і час проведення, проект порядку денного.

Як вбачається з матеріалів справи, в такій міститься повідомлення про проведення засідання правління ОСББ УЮТ-15 адресоване ОСОБА_1 без дати його винесення, із зазначенням, що засідання відбудеться 11 травня 2018 року о 20 годині по пров. Захисників України, 15 в м. Сміла Черкаської області (а.с. 56).

До справи також додано рішення про проведення засідання правління ОСББ УЮТ-15 11 травня 2018 року о 18-20 годині із повісткою дня, а саме, звільнення ОСОБА_1 із посади голови правління ОСББ УЮТ-15 та обрання нового голови правління, без зазначення дати його винесення (а.с. 57).

Протоколом засідання членів правління ОСББ УЮТ-15 від 11 травня 2018 року на якому були присутні члени правління Чернець ОСОБА_6 .В., ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 було вирішено, зокрема, звільнити з посади голови правління ОСББ УЮТ-15 ОСОБА_1 (а.с. 58).

Крім того, в матеріалах справи міститься протокол №1/1 загальних зборів ОСББ УЮТ-15 на яких порядком денного було, зокрема, вирішення питання стосовно звільнення з посади голови правління ОСББ УЮТ-15 ОСОБА_1 По вказаному питанню та за підсумками голосування за звільнення голови правління ОСОБА_1 . проголосувало 10 співвласників загальна площа квартир та/або нежитлових приміщень яких становить 457,2 кв.м. та 8 співвласників, загальна площа квартир т/або нежитлових приміщень яких становить 393,44 кв.м. Крім того, в даному протоколі також вказано, що відомості про результати загального письмового опитування в кількості 18 співвласників ОСББ УЮТ-15 викладено в додатку №1 до протоколу.

З додатку №1 протоколу вбачається,що по факту припинення діяльності та зняття з посади голови ОСББ УЮТ-15 ОСОБА_1 . проголосувало 18 співвласників ОСББ (а.с. 59).

Однак, суд, аналізуючи вищевикладене, приходить до висновку, що загальними зборами та зборами правління ОСББ УЮТ-15 порушено вимоги п. 5 Статуту ОСББ "УЮТ - 15", оскільки доказів на підтвердження скликання правлінням об`єднання або ініціативною групою загальних зборів, зокрема, надіслання всім співвласникам будинку письмового повідомлення про проведення їх 28 квітня 2018 року та порядку денного таких, суду не надано. Суд зауважує, що повідомлення та рішення про проведення засідання правління ОСББ УЮТ-15 не містить дати підписання таких, відтак суд позбавлений можливості встановити, коли саме вони були направлені ОСОБА_1 Крім того, між повідомленням про проведення засідання правління ОСББ УЮТ-15 та рішенням про проведення засідання правління наявні розбіжності в часі їх проведення, зокрема, в повідомленні зазначено, що засідання правління буде проводитися о 20 годині тоді як в рішенні зазначено час 18:00- 20:00 .

Крім того, відповідно до п.2 розділу ІІІ ОСББ УЮТ-15 вищим органом управління об`єднання є загальні збори.

Згідно п. 11 Статуту ОСББ УЮТ-15 рішення загальних зборів мають вищу юридичну силу щодо рішень інших органів управління об`єднання.

Відповідно до п. 13 Статуту ОСББ УЮТ-15 загальні збори своїм рішенням вправі в будь- який час припинити повноваження правління, голови правління чи окремих його членів.

Однак, як вбачається з матеріалів справи відповідачем не було дотримано порядку скликання та проведення засідання загальних зборів ОСББ УЮТ-15 стосовно звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління, така була звільнена з посади голови правління не рішенням загальних зборів як того вимагає Статут, а згідно протоколу зборів членів правління ОСББ УЮТ-15 від 11 травня 2018 року, що не відповідає нормам чинного законодавства та Статуту ОСББ УЮТ-15 .

Крім того, суд зауважує, що ні Статутом, ні ЗУ Про об`єднання співвласників багатоквартирних будинків винесення наказу членами правління про звільнення голови правління не передбачено, відтак, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання незаконним та скасування Протоколу №1 засідання членів правління та скасування наказу №1 від 11 травня 2018 року про звільнення її з посади голови правління є обґрунтованими, такими, що узгоджуються із спеціальним законодавством, що регулює дані правовідносини, відтак підлягає до задоволення в повному обсязі.

Суд критично ставиться до посилань представників відповідачів на рахунок того, що позивач помилково була обрана головою правління ОСББ УЮТ-15 оскільки, на засіданні загальних зборів питання стосовно законності обрання ОСОБА_1 на посаду голови правління з підстав того, що така не є власником квартири чи нежитлового приміщення у багатоквартирному будинку, не ставилося та між членами правління не обговорювалося.

Згідно ч. 1 ст. 235 КЗпП у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Враховуючи, що протокол №1 засідання членів правління та наказ №1 від 11 травня 2018 року є незаконними відтак, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 підлягає поновленню на займаній нею посаді.

Відтак, скасування наказу про звільнення працівника зумовлює поновлення його на роботі та вирішення питання щодо відшкодування останньому середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст.236 КЗпП України, у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Позивач, на підтвердження факту перебування з відповідачем у трудових відносинах надала суду трудову книжку із внесеним записом про прийняття її на роботу, що в повній мірі відповідає вимогам п. 1.3. Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 р. за №110, яким передбачено, що при влаштуванні на роботу працівники зобов`язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку.

Посилання представників відповідача на те, що позивач не мала право самостійно вносити відомості до трудової книжки є необґрунтованим, оскільки законність внесення нею такого запису ними не спростована.

В матеріалах справи міститься довідка ОСББ УЮТ-15 №29/05 про розмір внесків членів ОСББ та винагороди голови правління в якій зазначні суми винагороди голови правління з грудня 2017 року по травень 2018 року (а.с. 100).

Відповідно до ст. 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

У відповідності до п. 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 Про судове рішення у цивільній справі , враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Згідно ст. 27 Закону України "Про оплату праці" 24 березня 1995 року № 108/95-ВР порядок обчислення середньої заробітної плати працівника у випадках, передбачених законодавством, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, положення вказаної вище норми гарантує працівнику виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Згідно п. 1 Порядку обчислення середньої заробітної плати цей Порядок застосовується також у випадку обрахунку заробітної плати за вимушений прогул.

Відповідно до п. 2, 5 Порядку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігається заробіток, або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду. Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної заробітної плати.

Відповідно до абз. 3 п. 3 Порядку усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо.

Згідно пп. б) п. 4 Порядку при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження згідно з чинним законодавством, не враховуються, зокрема, одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо).

Відповідно до п. 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно п. 8 Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів.

З огляду на викладене при обчисленні розміру середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку слід використовувати формулу, за якою обрахуванню підлягає період затримки за робочі дні виходячи із середньоденного заробітку, обчисленого відповідно до положень Порядку.

Останніми двома місяцями роботи позивача є березень та квітень 2018 року.

Заробітна плата за березень 2018 року, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати, складає 1861 гривня 50 копійок, за квітень 2018 року, також 1861 гривня 50 копійок.

Виходячи з цього, заробітна плата за останні два місяці роботи позивача, яка має враховуватись при розрахунку середньої заробітної плати, складає 1861,50 + 1861,50 = 3723 гривні.

Кількість робочих днів у березні та квітні 2018 року дорівнює 40 дням. Виходячи з цього, середньоденна заробітна плата складає 3723 гривні : 40 днів = 93 гривні 08 копійок за день.

В заяві про уточнення позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на 8 травня 2019 року, який становить 247 робочих днів та складає 22990 гривень 76 копійок, відтак суд вважає розрахунок, визначений позивачем, вірним.

Стосовно стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20000 тисяч гривень суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.

Виходячи з положень п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року №4 Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Практикою Європейського суду з прав людини визнана презумпція моральної шкоди. Тобто в разі порушення майнових або цивільних прав середня , нормально реагуюча на протиправну щодо неї поведінку людина повинна відчути страждання (моральну шкоду).

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання щодо розміру моральної шкоди, суд враховує роз`яснення п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", відповідно до якого, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, істотність вимушених змін у життєвих стосунках, конкретних обставин по справі і наслідків, що наступили.

Приймаючи рішення про стягнення з відповідача завданої позивачу моральної шкоди суд враховуючи, що остання, у зв`язку із незаконним звільненням зазнала істотних негативних змін в особистому житті, відсутність коштів на проживання, вжиття додаткових зусиль для організації свого життя та беручи до уваги, що обставини, викладені в позові, знайшли документальне підтвердження, встановлений факт спричинення моральної шкоди, суд вважає, що заподіяна моральна шкода підлягає частковій компенсації в сумі 5000 тисяч гривень, що буде відповідати тим стражданням і переживанням, які позивач пережила та переживає на даний час від протиправних дій відповідача допущених щодо неї.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані зокрема з витратами на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на підтвердження понесених нею витрат на правничу допомогу приєднано договір про надання правової допомоги укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Геріх М.А. від 17 червня 2018 року, розрахунок суми гонорару за надання професійної правничої допомоги з описом проведених адвокатом дій та квитанцію про оплату професійної правничої допомоги на суму 5600 гривень, відтак суд, враховуючи критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін вважає за можливе стягнути їх в сумі, заявленій позивачем, а саме в розмірі 5600 тисяч гривень.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору при подачі позовної заяви до суду, відповідно до вимог ст. 141 ЦПК такий підлягає стягненню на рахунок держави з відповідача.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1, 2, 76, 77, 81, 89, 133, 137, 141, 259, 263-265,273,354 ЦПК України, ст.ст. 23, 1167 ЦК України, ст.ст. 94, 236 КЗпП України, Законом України Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку від 14 травня 2015, Законом України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку від 29 листопада 2001 року, Законjv України Про оплату праці від 24 березня 1995 року, постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року Про судове рішення у цивільній справі , постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року, з подальшими змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, Порядком обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, -

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати Протокол № 1 засідання членів правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 по пров. Захисників України в м. Сміла від 11 травня 2018 року.

Визнати незаконним та скасувати наказ № 1 від 11 травня 2018 року про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 .

Поновити ОСОБА_1 на посаді голови правління об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 .

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу - 22990 (двадцять дві тисячі дев`ятсот дев`яносто) гривень 76 (сімдесят шість) копійок.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 на користь ОСОБА_1 5600 (п`ять тисяч шістсот) гривень витрат на правничу допомогу.

Стягнути з об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 на користь держави 2241 (дві тисячі двісті сорок одну) гривню 60 (шістдесят) копійок судового збору.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Черкаської області протягом 30 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом 30 днів з моменту його отримання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

Відповідно до Перехідних Положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Сторони по справі:

Позивач: ОСОБА_1 , жителька АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 виданий Смілянським МРВ УДМС УКраїни в Черкаській області 20 серпня 2001 року, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 .

Відповідач: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15 , місцезнаходження - м. Сміла Черкаська область, провулок Захисників України, 15, ідентифікаційний код - 40589345.

Повний текст рішення виготовлено 7 червня 2019 року.

Головуючий О.П.Опалинська