Постанова

від 28.01.2020 по справі 703/2072/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 cічня 2020 року

м. Київ

справа № 703/2072/18

провадження № 61-19215 св 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Луспеника Д. Д. (суддя-доповідач), Воробйової І. А.,

Гулька Б. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку

Уют-15 ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року у складі колегії суддів: Храпка В. Д., Бондаренка С. І., Новікова О. М.,

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Уют-15

(далі - ОСББ Уют-15 ) про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що з 01 серпня 2016 року працювала головою правління ОСББ Уют-15 . Наказом голови правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1, виданого згідно

з протоколом зборів членів правління ОСББ Уют-15 від 11 травня

2018 року № 1, її було звільнено із займаної посади за сприяння створення ОСББ з порушенням чинного законодавства на період 2016 року, а також

за безініціативність, байдужість до проблем будинку, відсутність морально-психологічного контакту з мешканцями ОСББ Уют-15 .

Вказувала, що відповідачем при звільненні порушено вимоги трудового законодавства, так як у наказі про звільнення підстава звільнення сформульована без посилання на відповідну норму КЗпП України.

Крім того, незаконне звільнення з роботи призвело до порушення її усталеного порядку життя, викликало страждання та моральний дискомфорт.

З урахуванням наведеного та уточнених позовних вимог ОСОБА_1 просила суд визнати незаконним та скасувати протокол засідання членів правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1, наказ голови правління

ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1, яким вона була звільнена

з посади голови правління ОСББ Уют-15 , поновити її на вказаній посаді, стягнути заборгованість по виплаті заробітної плати у розмірі 637,25 грн, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу у розмірі 2 792,40 грн

і 20 000,00 грн. на відшкодування моральної шкоди .

Короткий зміст рішень суду першої інстанції

Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 30 травня 2019 року у складі судді Опалинської О. П. позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано протокол засідання членів правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1.

Визнано незаконним та скасовано наказ голови правління ОСББ

Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1 про звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ Уют-15 .

Поновлено ОСОБА_1 на посаді голови правління ОСББ Уют-15 .

Стягнуто з ОСББ Уют-15 на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 22 990, 76 грн, моральну шкоду у розмірі

5 000 грн, витрати на правничу допомогу у розмірі 5 600,00 грн.

Стягнуто з ОСББ Уют-15 на користь держави 2 241, 60 грн судового збору.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що відповідачем не було дотримано порядку скликання та проведення засідання загальних зборів ОСББ Уют-15 стосовно звільнення ОСОБА_1 з посади голови правління, така була звільнена з посади голови правління не рішенням загальних зборів, як того вимагає Статут, а згідно з протоколом зборів членів правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1, що не відповідає нормам законодавства та Статуту ОСББ Уют-15 . Крім того, винесення наказу членами правління про звільнення голови правління не передбачено.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу судом обчислений, виходячи з положень статті 235 КЗпП України та Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету міністрів України

від 08 лютого 1995 року № 100.

При визначенні моральної шкоди суд врахував глибину моральних страждань і переживань, істотність змін у житті позивача, позбавлення можливості працювати і отримувати заробітну плату, втрату нормальних життєвих зв`язків, вимагання додаткових зусиль для організації свого життя. Розмір компенсації витрат на професійну правничу допомогу підтверджено належними доказами та був співмірним із складністю справи та обсягом наданим адвокатом послуг.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року апеляційну скаргу ОСББ Уют-15 задоволено частково.

Рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області

від 30 травня 2019 року скасовано.

Позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано незаконним наказ голови правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1 у частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 та вважати її звільненою за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України

у зв`язку із припиненням повноважень посадової особи.

Вирішено питання судових витрат.

Судове рішення суду апеляційної інстанції мотивовано тим, щосуд першої інстанції зробив правильний висновок, що оскаржуваний наказ голови правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року не відповідає закону, оскільки мотиви такого звільнення не передбачені нормами КЗпП України.

Разом з тим, міськрайонним судом надано невірну оцінку положенням Статуту ОСББ Уют-15 , які визначають компетенцію загальних зборів

та правління (пункти 3, 13, 14), а також не враховано, що посада голови правління є виборною.

Приймаючи рішення про визнання незаконним наказу голови правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1 у частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 (пункт 5 частини першої статті 41 КЗпП України), апеляційний суд застосував до спірних правовідносин положення Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів , частину другу статті 4 Закону України

Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , статті 83, 85, частину третю статті 99 ЦК України, частину третю статті 235 КЗпП України.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначив, що правові підстави для покладання на відповідача обов`язку по відшкодуванню моральної шкоди відсутні.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі, поданій у жовтні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права

та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі судове рішення суду першої інстанції.

Надходження касаційної скарги до Верховного Суду

Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду

від 18 листопада 2019 року відкрито касаційне провадження в указаній справі, витребувано цивільну справу № 703/2072/18 із Смілянського міськрайонного суду Черкаської області та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

У листопаді 2019 року справа надійшла до Верховного Суду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанцій не врахував, що ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади на підставі протоколу зборів членів правління ОСББ Уют-15 , а не згідно з рішенням загальних зборів ОСББ Уют-15 , що передбачено Статутом ОСББ Уют-15 .

Крім того, суд апеляційної інстанції безпідставно змінив формулювання причин звільнення, хоча така вимога не заявлялася та не була предметом розгляду у суді першої інстанції.

Зазначає, що оскільки її звільнення відбулося без законної на те підстави,

у силу положень статті 235 КЗпП України вона підлягає поновленню

на попередній роботі з виплатою середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. При цьому вказує на наявність правових підстав для покладання на відповідача обов`язку по відшкодуванню моральної шкоди.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У грудні 2019 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСББ Уют-15 , в якому вказується, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції

є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін,

а касаційну скаргу - без задоволення. Зазначається, що ОСОБА_1 ,

не будучи співвласником квартири, не могла бути обраною головою правління ОСББ Уют-15 , тому з урахуванням статті 10 Закону України

Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , статті 99

ЦК України апеляційний суд вірно змінив формулювання наказу

про звільнення.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України закріплено, що провадження

в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої та другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати

або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Статтею 10 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що органами управління об`єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об`єднання. Вищим органом управління об`єднання є загальні збори. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов`язковим для всіх членів об`єднання.

До виключної компетенції загальних зборів членів об`єднання відноситься, зокрема, обрання членів правління об`єднання. Порядок обрання

та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами.

Згідно з пунктом 3 розділу ІІІ Статуту ОСББ Уют-15 до виключної компетенції загальних зборів відноситься, у тому числі, орання членів правління, а пунктом 13 закріплено, що порядок обрання та відкликання членів правління, їх кількісний склад та строки обрання встановлюються загальними зборами. Загальні збори своїм рішенням вправі в будь-який час припинити повноваження правління, голови правління та окремих його членів.

До компетенції правління належить, зокрема, обрання, переобрання голови правління та його заступника (пункт 14 розділу ІІІ Статуту ОСББ Уют-15 ) .

Таким чином, посада голови правління ОСББ Уют-15 є виборною.

28 квітня 2018 року відбулися загальні збори ОСББ Уют-15 . У зборах прийняли участь 10 осіб, яким належить 41,4% всієї житлової площі приміщення. У письмовому опитуванні взяло участь 8 осіб, яким належить 35,6 % від загальної площі будинку.

Рішенням загальних зборів від 28 квітня 2018 року знято з посади голови правління ОСББ Уют-15 ОСОБА_1. та обрано головою правління

Нерубая В. І. (а. с. 59-61).

Членами правління ОСББ Уют-15 було винесено рішення (без вказівки дати винесення рішення) про проведення засідання правління 11 травня 2018 року о 18 год 00 хв - 20 год 00 хв із повісткою дня: 1) Звільнення ОСОБА_1 із посади голови правління ОСББ Уют-15 ; 2) Вибори нового голови правління (а. с. 57).

Судами встановлено, що ОСОБА_1 було направлено повідомлення про проведення вказаного засідання, однак остання повідомила, що з`явитися на засідання правління не зможе (а. с. 56).

Рішенням членів правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року було звільнено ОСОБА_1 з посади голови правління ОСББ Уют-15 (а. с. 58).

Наказом голови правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року згідно

з протоколом зборів членів правління ОСББ Уют-15 від 11 травня

2018 року № 1 звільнено ОСОБА_1 із посади голови правління з 11 травня 2018 року за сприяння створення ОСББ з порушенням чинного законодавства на період 2016 року, а також за бездіяльність, байдужість до проблем будинку, відсутність морально-психологічного контакту

з мешканцями ОСББ Уют-15 (а. с. 4).

Відповідно до статті 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути припинено, а працівника звільнено з роботи, лише з підстав і в порядку, визначених законодавством про працю.

Суди попередніх інстанцій зробили правильний висновок, що фоормулювання підстав звільнення ОСОБА_1 із займаної посади

не відповідає вимогам КЗпП України.

Колегія суддів вважає, що скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи частково позов ОСОБА_1 (визнання незаконним наказу голови правління ОСББ Уют-15 від 11 травня 2018 року № 1 у частині формулювання причин звільнення ОСОБА_1 ), апеляційний суд правомірно застосував до спірних правовідносин положення Закону України

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів , частину другу статті 4 Закону України Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку , статті 83, 85, частину третю статті 99 ЦК України, частину третю статті 235 КЗпП України.

При цьому у пункті 18 постанови Пленуму Верховного Суду України

від 06 листопада 1992 року № 9 Про практику розгляду судами трудових спорів судам роз`яснено, щопри розгляді справ про поновлення на роботі судам необхідно з`ясувати, з яких підстав проведено звільнення працівника згідно з наказом (розпорядженням) і перевіряти їх відповідність законові. Суд не в праві визнати звільнення правильним, виходячи з обставин,

з якими власник або уповноважений ним орган не пов`язували звільнення. Якщо обставинам, які стали підставою звільнення, в наказі (розпорядженні) дана неправильна юридична кваліфікація, суд може змінити формулювання причин звільнення і привести його у відповідність з чинним законодавством про працю.

Висновки апеляційного суду у цій частині є обґрунтованими, а доводи касаційної скарги про вихід суду за межі позовних вимог є безпідставними.

Згідно з частиною третьою статті 99 ЦК України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Крім того, передбачена пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України підстава розірвання трудового договору не передбачає необхідності попереднього повідомлення про звільнення, з`ясування вини працівника, доцільності та причини звільнення, врахування попередньої роботи та інших позитивних результатів.

Тлумачення пункту 5 частини першої статті 41 КЗпП України та частини третьої статті 99 ЦК України свідчить, що припинення повноважень члена виконавчого органу може відбутися у будь-який час та з будь-яких підстав. При цьому припинення повноважень члена виконавчого органу гарантується нормами цивільного права для припинення або запобіганню негативного впливу на управлінську діяльність товариства. Необхідність таких правил обумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління.

До таких висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 07 лютого

2018 року у справі № 711/5711/16-ц, провадження № 61-535св18;

від 06 жовтня 2019 рокуу справі № 753/4399/17, провадження

№ 61-39669св18.

Посилання касаційної скарги на те, що звільнення позивача із займаної посади є незаконним, так як підставою для цього став протокол зборів членів правління ОСББ Уют-15 , а не окреме рішення загальних зборів, Верховним Судом відхиляються у силу їх безпідставності, оскільки рішення загальних зборів, за умови його прийняття відповідно до положень пункту 8 розділу ІІІ Статуту ОСББ Уют-15 , може бути оформлено у формі протоколу.

Інші доводи, наведені в обґрунтування касаційної скарги, не можуть бути підставою для скасування судового рішень, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи й зводяться до переоцінки судом доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення

не впливають.

Керуючись статтями 400, 401, 402, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 30 вересня 2019 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: Д. Д. Луспеник

І. А. Воробйова

Б. І. Гулько